Принцип системності як визначальна умова розвитку технічного мислення майбутнього фахівця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Принцип системності як визначальна умова розвитку технічного мислення майбутнього фахівця

Сидоренко В.К., Тверезовська Н.Т.

У статті показано зміни, що мають відбуватися в технічному мисленні фахівця під впливом удосконалення умов його виробничої діяльності. Використано принцип системності до визначення компонентів технічного мислення фахівця. Показано, що всі компоненти технічного мислення повинні розглядатися у їх взаємозв'язку і доповнювати один одного.

Сидоренко В.К., Тверезовская Н.Т.

Принцип системности как определяющее условие развития технического мышления будущего специалиста

В статье представлены изменения, которые происходят в техническом мышлении специалиста под влиянием усовершенствования условий его производственной деятельности. Использован принцип системности определения технического мышления специалиста. Представлено, что все компоненты технического мышления должны рассматриваться в их взаимодействии, и дополнять один другого.

V.K. Sidorenko, N.T. Tveresovskaya

Systems Principle as Defining Condition of Future Specialist's Future Specialist's Technical Thinking Development

The article here is shown changes, which should occur in technical thinking of the professional under influence of improvement of conditions of his productive activity. The principle of systematic to an establishment of components of technical thinking of the professional is used. It is said, that all components of technical thinking should be seen in their connection and should also supplement one another.

Постановка завдання

В умовах сучасної техніки і технології виробництва змінився характер діяльності фахівця, який все більше вимагає мобілізації його інтелектуальних можливостей людини, оскільки значне місце в його трудовій діяльності займає процес вирішення інтелектуальних задач. У зв'язку з цим актуальною слід визнати проблему розвитку технічного мислення, яке сприяє успішності професійної підготовки навчання і подальшої виробничої діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Цю проблему розглядали такі науковці як Т.В. Кудрявцев, В.О. Моляко, І.С. Якиманська та ін. Виявлена Т.В.Кудрявцевим понад тридцять років тому структура технічного мислення протягом наступних десятиліть практично не переглядалася. Тим часом за минулий період у техніці відбулися воістину революційні зміни.

Дійсно, за чверть століття, що пройшли після дослідження, проведеного Т.В.Кудрявцевим, техніка зробила величезний ривок у розвитку. Вибухова хвиля технічного прогресу підняла на новий рівень відносини суспільства і техніки. Тисячі важливих технічних відкриттів, що радикально змінили навколишній світ, були зроблені вченими й інженерами до кінця XX століття. Поруч з нами живуть люди, що пам'ятають світ без телефону і телевізора, без літаків і супутників, а зараз будь-яка людина, що має комп'ютер і підключення до Інтернету, може миттєво одержувати інформацію з будь-якої точки Землі і навіть космосу. Причому прогрес комп'ютерних технологій іде воістину стрімкими темпами. Нові комп'ютери і комплектуючі усе більш високої якості змінюють один одного так стрімко, що ледь з'явившись на ринку, вони починають застарівати.

Слідом за новими науковими напрямами і відкриттями виникають цілі нові галузі виробництва: радіоелектроніка, мікроелектроніка, атомна енергетика, хімія синтетичних матеріалів, виробництво комп'ютерної техніки та ін. Безсумнівно, що такі кардинальні зміни в технічному світі не могли не вплинути і на технічне мислення - воно стало іншим. Рівень розвитку технічного мислення кожної людини повинен бути помітно вищим, оскільки до цього зобов'язують життєві умови, дуже тісно залежні від техніки і її нормального функціонування. Цілком очевидно, що розвиток техніки призводить до зміни умов трудової діяльності, що у свою чергу змінює вимоги до суб'єкта праці.

Тому все більше актуальною стає потреба перегляду цілісної структури технічного мислення і виділення його компонентів відповідно до особливостей сучасного розвитку виробництва та техніки, яка є його матеріальною основою.

Постановка проблеми

Розкрити принцип системності як визначальної умови розвитку технічного мислення майбутнього фахівця. З філософської, психологічної та педагогічної точок зору розглянути принцип системності як визначальної умови розвитку технічного мислення майбутнього фахівця, розкрити компоненти технічного мислення і показати їх взаємозв'язок.

Виклад основного матеріалу

Особливості багатьох технічних об'єктів і виробничих задач, саме оперування виробничо-технічним матеріалом надають технічному мисленню специфічного характеру. Це не означає, зрозуміло, що технічне мислення характеризується своєю винятковістю, що воно не має нічого загального з іншими видами розумової діяльності. У своїх джерелах воно є тим же узагальненим і опосередкованим пізнанням дійсності, як і будь-який інший вид розумової діяльності, і також здійснюється через рішення проблемних задач. Але постійне оперування виробничо-технічним матеріалом накладає свій відбиток на психологічну структуру розумової діяльності, на особливості її процесу і виробляє певну спрямованість мислення.

Досліджуючи психологічну структуру технічного мислення, Т.В.Кудрявцев виявив і переконливо довів, що воно трикомпонентне: “поняттєво-образно-практичне” [1]. Поняттєвий компонент забезпечує сформованість технічних понять. Образний компонент сприяє виникненню складної системи образів і умінню оперувати нею. Практичний компонент припускає обов'язкову перевірку практикою отриманого рішення. Теоретичні (понятійні), образні (наочні) і практичні (дійові) компоненти не тільки взаємозалежні (що має місце в інших видах діяльності), але і взаємодіючі, причому кожний із компонентів виступає в ролі рівноправного члена триєдиності, вказував Т.В.Кудрявцев [1]. Він неодноразово підкреслював нерозривну єдність теоретичних і практичних компонентів діяльності, доводячи цю тезу тим, що будь-яке теоретичне рішення, як правило, перевіряється практикою, а практика у свою чергу вносить корективи в теорію. Єдність поняттєво-образних компонентів визначається особливостями технічних задач, тому що дуже часто дані про форму предмета задаються не готовими зразками, а у вигляді системи абстрактних графічних знаків. Несформованість якого-небудь компонента позначається на рішенні технічних задач.

Відомий філософ Х.Ленк, що досліджує проблеми філософії техніки, відзначає, що інженерна діяльність сьогодні все частіше має справу вже не просто з технічним пристроєм або машиною, що підсилюють можливості продуктивної діяльності людини, і навіть не просто з людино-машинними системами, а із складними системними комплексами. Тому необхідність вирішувати ряд задач зовсім нового типу, задач, пов'язаних із синтезом, організацією і керуванням складними технічними і соціотехничними системами, а також задач, орієнтованих на вивчення функціонування і розвитку надскладних соціальних об'єктів, призвела до необхідності використання принципу системності.

Відомо, що принцип системності як один з найважливіших методологічних підходів до дослідження складних і динамічних об'єктів, можна застосовувати в різних науках (філософських, політичних, інженерно-технологічних) при вирішенні задач, що припускають вивчення або створення системних об'єктів високої складності, а також керування ними.

Дослідження такої складної і багатогранної проблеми, як структура технічного мислення і його розвитку, логічно здійснити, спираючись на принцип системності. Його застосування дозволяє глибше проникнути в сутність структури технічного мислення як цілісної системи. Принцип системності у даному разі дозволяє розкрити взаємозалежність компонентів технічного мислення і їхню конкретну роль у здійсненні розумового процесу при оперуванні технічними об'єктами.

Опора на принцип системності при вивченні процесу розвитку технічного мислення орієнтує на необхідність проведення аналізу структури технічного мислення в сучасних умовах розвитку техніки. Необхідно з'ясувати, чи можна в наш час розглядати компоненти, виділені понад 30 років тому Т.В.Кудрявцевим як цілісну систему або ж у зв'язку з корінними змінами у світі техніки необхідне збагачення структури технічного мислення для того, щоб її можна було розглядати як цілісну структуру, що відповідає сучасному рівневі розвитку техніки. Далі опора на принцип системності підказує необхідність розробки засобів для розвитку всіх компонентів виявленої структури технічного мислення з метою одержання нової його якості.

Для того, щоб пізнати технічне мислення як систему, необхідно вивчити, описати кожен компонент структури і виявити їхні взаємозв'язки і взаємозумовленість.

Аналіз сучасних технічних задач і їхнє порівняння із задачами 30-40-річної давності показує, що, якщо раніше для опису і рішення цих задач досить було використовувати природну мову, розширену технічними термінами, то для вільного володіння кресленнями, схемами, діаграмами переважної більшості сучасних технічних задач необхідне володіння спеціальною мовою, що називається мовою техніки.

Будь-яке наукове знання існує в мовній формі. У цьому змісті мова служить специфічним будівельним матеріалом для наукових теорій. Природними називаються мови, якими ми говоримо: російська, українська, англійська і т. ін. Вони природні в тому смислі, що виникли в ході природного розвитку суспільства як засіб спілкування його членів. Має сенс розглядати мову як єдність способу певної структуризації дійсності і способу вираження думок про цю структуровану дійсність. Такий підхід дозволяє зрозуміти необхідність існування поряд із природними мовами величезної сукупності наукових мов, що збільшується.

Таким чином, як методологічні дослідження, так і постановка сучасних технічних завдань переконують у тому, що володіння мовою техніки доцільно виділити як самостійний компонент технічного мислення.

Мова техніки служить своєрідною сполучною ланкою між теорією і практикою. У цьому полягає специфічна роль будь-якої технічної схеми, у якій певні поняття “закодовані” за допомогою тих або інших символів. Для з'ясування того, що зображено на схемі, необхідно добре знати умовні позначки і функції окремих частин схеми. У процесі аналізу основних частин схеми і визначення зв'язків між ними створюється уявлення про те, що зображено на схемі і яке призначення пристрою, зображеного за її допомогою.

Таким чином, володіти мовою техніки необхідно, тому що особливістю технічних об'єктів є те, що вони повинні мати опис, за яким фахівці можуть відтворити потрібний об'єкт і забезпечити його використання. Також дуже часто технічні задачі задаються у вигляді умовних позначок. Інформацію, задану в такій специфічній формі, треба “перекодувати”. Тому володіння мовою техніки - необхідний компонент сформованого технічного мислення.

Як другий компонент доцільно виділити оперативність. Під оперативністю розуміється здатність швидко, вчасно виправити або направити хід справ. У більш широкому розумінні піж оперативністю розуміють тонке пристосування до умов діяльності, що забезпечує гнучке переключення із відображення одних властивостей і що призводить, таким чином, відображення у відповідність до потреб рішення конкретних задач.

Введення компонента оперативності в структуру технічного мислення пов'язане з тенденціями зміни умов трудової діяльності людини. У зв'язку з цим Б.Ф.Ломов відзначав три головні тенденції [4].

По-перше, під впливом розвитку механізації й автоматизації перед людиною ставиться завдання одночасного керування великою кількістю об'єктів і їхніх параметрів. Це, звичайно, ускладнює аналіз і оцінку їхніх станів, а отже, і операції програмування, керування і контролю.

По-друге, людина все більше віддаляється від керованих нею об'єктів.

В автоматизованому технологічному процесі безпосередня участь людини все більше виключається. Тому із створенням автоматичних робочих машин стало можливим будувати технологічні процеси без урахування обмежень, пов'язаних з фізичними і психічними можливостями людини. Відсутність таких обмежень дає можливість здійснювати технологічні процеси з підвищеними параметрами (надвисокі і наднизькі тиски і температури, значні швидкості процесів і реакцій тощо), несумісними з участю людини як біологічного організму. В таких умовах суттєво змінюється сам характер впливу людини на предмет праці. Беручи участь у виробничому процесі, людина отримала можливість не безпосередньо впливати на предмет праці - вона стала пов'язаною з ним через складну систему технічних засобів: вимірювальних, контролюючих і керуючих. Тобто людина стала віддалятися від робочих органів знаряддя праці. В умовах дистанційного керування вона вже не може сприймати їхній стан безпосередньо. Між органами почуттів людини й об'єктом керування “вклинюється” ціла система технічних пристроїв, що передають необхідну інформацію. При цьому звичайна інформація, що надходить до людини, виявляється закодованою; перед нею виникає нове завдання - декодування, якого не було при безпосередньому сприйнятті ходу керованого процесу.

В умовах застосування машин-автоматів людина виводиться за межі самого технологічного процесу, вона стає лише поруч з ним і перестає бути технічним компонентом виробництва. Її діяльність стає опосередкованою, предметні дії для неї стають не характерним. Завдяки цьому фізичні зусилля людини і різні види її прямого впливу на предмет праці починають займати все менше місця у трудовому процесі, а вирішального значення набуває діяльність по керуванню засобами праці, тобто вплив на органи керування машинами та їх системами.

Нарешті в умовах сучасної техніки значно зростають вимоги до швидкості дій працівника, обумовлені підвищенням швидкостей керованих процесів. Так, оператору прокатного стану у металургійному виробництві доводиться робити понад 100 рухів руками і ногами за хвилину, впливаючи на механізми керування валками. У ще більш напружених умовах доводиться працювати, наприклад, пілоту сучасного реактивного літака, де затримка реакції на 1/3 секунди може викликати відхилення авіалайнера від правильного курсу до кілометра.

Необхідність оволодіння оперативним мисленням є наслідком швидкого старіння знань у процесі інтенсивного технічного прогресу. Це розуміється таким чином. Високий рівень розвитку науково-технічних знань сприяє постійному удосконаленню засобів виробництва. Значною мірою прискорюються терміни їхнього практичного впровадження. Якщо ще в першій чверті XX століття період від фундаментальних наукових досліджень до їхньої практичної реалізації складав близько двадцяти років, у 90-х роках він скоротився в 5-6 разів, а тепер деякі технічні засоби починають старіти, ще не дійшовши до споживача (виразним показником цього стала комп'ютерна техніка). Тому людині необхідно вміти оперативно обновляти технічні знання. При сучасному темпі життя, величезному потоці інформації, багатоваріантності можливих рішень людина зіштовхується з новою для себе задачею охоплення цього потоку інформації. Технічні знання потрібно обновляти також оперативно, як розвиваються технічні засоби.

Доцільність введення оперативності в ранг компонента технічного мислення пов'язана з особливостями рішення технічних задач. На думку В.В.Чебишевої [5], до рішення практичних задач завжди пред'являються певні тимчасові вимоги. Терміни рішення технічних задач обмежені. Навіть зроблене рішення може втратити значення, якщо надмірно затягується в часі. Разом з тим менше зроблене, але швидко знайдене і здійснене рішення може виявитися більш прийнятним. Швидкісні (ми б назвали оперативні) вимоги до рішення задачі стають одним із вирішальних її умов.

системність технічне мислення фахівець

Висновок

Таким чином, є всі підстави виділяти в структурі технічного мислення 5 компонентів: понятійний, образний, практичний, оперативний, володіння мовою техніки. Отже, принцип системності сприяє виявленню відношення і перетворення компонентів, що складають структуру технічного мислення. Незважаючи на те, що ця структура поділяється на складові її елементи, значимість вона здобуває тільки цілісністю.

Перспективи подальших досліджень полягають у системному дослідженні визначених компонентів технічного мислення.

Література

1. Кудрявцев Т. В. О структуре технического мышления и средствах его развития // Вопросы психологии. - 1972. - №4. - С.27-32.

2. Кудрявцев Т. В. Психология технического мышления. - М.: Педагогика, 1975. - 303с.

3. Кудрявцев Т. В., Якиманская И. С. Розвитие технического мышления учащихся. - М.: Высшая школа, 1964. - 96с.

4. Ломов Б.Ф. Вопросы общей, педагогической и инженерной психологии. - М.: Педагогика, 1991. - 296с.

5. Чебышева В. В. Психология трудового обучения. - М.: Высшая школа, 1982. - 239с.

Размещено на Allbest.ru