Визначення показника резерву уваги курсанта–льотчика в процесі льотного навчання при оцінці його навичок пілотування

Виклад основного матеріалу

До показника резерву уваги (ПРУ) курсанта - льотчика автори пропонують включати як час переходу від однієї фігури пілотажу до іншої, так і показники професійних, особистісних і психофізіологічних можливостей.

Час переходу (t_пр) - це час, який льотчик витрачає на комплекс дій, які необхідно виконувати під час переходу від однієї фігури пілотажу до іншої (встановлення заданого режиму польоту, оглядання повітряного простору, орієнтування щодо місцевості, просторове орієнтування, вибір орієнтира введення до наступної фігури або комплекс фігур пілотажу). За допомогою можливо визначити резерви уваги курсанта - льотчика, при цому необхідно враховувати також метеорологічні умови польоту [6] за формулою (1):

, (1)

де: - кількість балів хмарності;

- час переходу з урахуванням метеорологічних умов;

- різниця часу переходу при зміні .

До показників особистісних психофізіологічних і професійних можливостей пропонується відносити показники успішності у вивченні спеціальних дисциплін (У), професійного відбору (П) та тренажерної підготовки (Т).

Показник успішності враховує результати складання курсантами заліків та іспитів у ході екзаменаційної сесії із спеціальних дисциплін [7]:

конструкція та експлуатація літака;

конструкція та експлуатація силової установки літака;

авіаційне обладнання літака та його експлуатація;

радіоелектронне обладнання літака та його експлуатація;

авіаційні засоби ураження та установки зброї;

практична аеродинаміка літака;

теорія льотної експлуатації літаків;

основи повітряної навігації.

Аналізуються результати складання курсантом заліків та іспитів з цих дисциплін без урахування перездач, якщо такі мали місце.

З попередньо отриманих оцінок від “незадовільно” до “відмінно” розраховується бал за формулою (2)

, (2)

де B - бали курсанта;

- сума оцінок від “задовільно” до “відмінно”;

8 - кількість спеціальних дисциплін.

Крім того, враховуються додаткові бали за отримані оцінки (Д).

За кожну оцінку “відмінно” +0,2 бала;

“добре” +0,1 бала;

“задовільно” -0,1 бала;

Повторне складання екзамену (заліку) (Ш) зменшує отриману оцінку на 0,2 бали.

На підставі цого визначимо формулу успішності курсанта у вивченні спеціальних дисциплін:

(3)

Максимальний бал показника успішності (У_max) може бути тільки у випадку, якщо курсант отримає всі оцінки “відмінно”, за формулою (3) бал буде дорівнювати 6,6.

Приклади розрахунків балів з теоретичної підготовки:

а) перший курсант отримав такі оцінки:

1) “відмінно” - 3;

2) “добре” - 5;

3) “задовільно” - немає;

4) повторне складання - немає.

Тоді .

б) другий курсант отримав такі оцінки:

1) “відмінно” - 2;

2) “добре” - 3;

3) “задовільно” - 3;

4) повторне складання - 1.

Тоді .

Індивідуальні психологічні якості майбутніх льотчиків оцінюються в основному в ході професійного відбору при вступі на навчання за допомогою комплексу бланкових і апаратурних психологічних методів. Але в процесі навчання в ВВНЗ, як показує практика, залежність між результатами обстеження і льотною успішністю поступово зменшується. І це зрозуміло: набирають сили інші закономірності - вплив тренування, досвіду льотної роботи і т.д. Як у вітчизняній, так і зарубіжній літературі висловлюється думка про проведення продовженого, тобто поетапного, психофізіологічного відбору [8]. Тому для визначення показника професійного відбору будемо користуватися результатами останнього психологічного обстеження курсанта перед льотною практикою.

Комплекс психологічних методик професійного відбору (ПМПВ) охоплює ті сторони нервово-психічної діяльності, що несуть основне навантаження під час роботи в повітрі, а саме: потрібна увага, здатність працювати в умовах "шуму" (перешкодостійкість) і в умовах емоційної напруги (емоційна стійкість), уміння швидко переходити від одних операцій до інших (задана рухливість нервових процесів), уміння працювати в примусовому режимі, добре орієнтуватися в просторі і часі, розвивати пам'ять, мислення і координацію рухів. У комплекс ПМПВ входить методика, що визначає скриті недоліки в діяльності мозку [7,9] це:

- дослідження уваги;

- дослідження перешкодостійкості;

- дослідження здатності до роботи у підвищеному темпі;

- дослідження рухових реакцій;

- визначення індивідуальних особливостей вищої нервової діяльності в процесі утворення і перебудови сенсорно-рухових навичок;

- дослідження орієнтування в просторі;

- дослідження пам'яті і мислення;

- дослідження розумової працездатності за допомогою читання числових рядів;

- асоціативний експеримент;

Важливим завданням відбору є не тільки ретельне встановлення вихідного рівня психологічних якостей кандидата, а також і комплексна оцінка за 9-ти бальною шкалою (П_max=9) з визначенням групи професіонального відбору. Цією комплексною оцінкою ми і будемо користуватися при визначенні показника професійного відбору.

Показник тренажної підготовки (Т) визначається за сумою балів, набраних при виконанні наступних вправ на тренажері ТЛ-39:

Перевірка можливостей курсанта самостійно визначати та усувати відхилення при виконанні елементів польоту

Курсант виконує політ у зону для відпрацювання фігур пілотажу та по колу двома розворотами на 180 градусів. Перевіряючий контролює дії курсанта та фіксує термін його реакції на визначення відхилень, які виникають у ході пілотування та тенденцію на їх усунення. Якщо курсант виконав політ без відхилень, то він отримує максимальну кількість балів (Т_max) - 20.

Відхилення рахується зафіксованим, якщо курсант не почав його виправляти у термін до 15 секунд. При цьому кожне зафіксоване відхилення зменшує загальну кількість балів [7]:

- у термін від 15 до 25 сек., на 0,5 бала;

- у термін від 25 до 35 сек., на 1 бал;

- у термін від 35 до 45 сек., на 1,5 бала;

- у термін більш 45 сек., на 2,0 бали.

Якщо за час більш ніж 45 секунд курсант не почав виправляти відхилення, то перевіряючий інформує його про це і допомагає встановити необхідний режим польоту спільним управлінням.

Після закінчення польоту з максимальної кількості балів віднімається сума балів з усіх зафіксованих відхилень.

Перевірка якості пілотування у зону на простий пілотаж.

Курсант виконує політ у зону відповідно з польотним завданням [7] Інструктор здійснює оцінку усіх елементів польоту. Загальна оцінка за політ визначається як середньоарифметичне за всі елементи, що оцінюються.

Згідно загальної оцінки за політ визначається кількість балів, яку він отримав (таблиця 1).

Таблиця 1

Визначення кількості балів, отриманих за політ у зону на простий пілотаж

Перевірка дій в особливих випадках у польоті (ОВП)

Завдання на політ згідно з польотом в зону на простий пілотаж. У процесі польоту інструктор за своїм рішенням вводить 5 із 7 особливих випадків:

- самовимкнення двигуна в польоті;

- падіння тиску мастила на вході у двигун;

- відмова підкачуючого паливного насосу;

- неубирання шасі;

- невипуск шасі від основної системи;

- відмова основного і запасного генераторів;

- невипуск закрилків від основної системи.

Особливий випадок “Самовимкнення двигуна в польоті” вводиться обов'язково. Етапи польоту, на яких будуть вводитися особливі випадки та самі випадки курсантові не повідомляються.

Оцінка за дії у кожному особливому випадку виставляється відповідно до існуючих нормативів. Загальна оцінка виводиться як середньоарифметична за дії в усіх особливих випадках. Згідно з загальною оцінкою за політ визначається кількість балів, яку він отримав (таблиця 2).

Таблиця 2

Визначення рівня підготовки курсанта та кількості балів, отриманих за дії у ОВП при польоті у зону на виконання простого пілотажу на тренажері ТЛ-39

Максимальна кількість балів показника тренажерної підготовки (Т_max) дорівнює 82,8.

Після того як визначено всі необхідні складові, що безпосередньо впливають на резерви уваги курсанта - льотчика, розробимо ПРУ, перетворюючи його в інтегральний (ІПРУ):

(4)

Де: - час виконання фігури пілотажу, яка оцінюється;

Висновки

Таким чином запропонований підхід визначення інтегрального показника резерву уваги курсанта-льотчика дозволяє включати не тільки параметри які безпосередньо визначають їх, але і показники професійних, особистісних і психофізіологічних можливостей. Інтегральний показник резерву уваги разом з показником якості пілотування допоможе льотчику - інструктору та командирам різних рангів об'єктивно оцінювати рівень натренованості курсантів-льотчиків при виконанні фігур пілотажу в процесі льотного навчання та визначати шляхи подальшого удосконалення навичок пілотування.

Перспективи подальших досліджень. У подальшому планується розробка математичної моделі визначення рівня натренованості курсанта-льотчика, яка дозволить поєднувати психофізіологічні можливості та якість пілотування.

Література

1. Андреев С.М. Анализ состояния системы профессиональной подготовки летного состава. // Научно-методические материалы по вопросам совершенствования организации учебно-боевой подготовки и управления войсками: Труды конференции ХИЛ ВВС Украины 1996 г.,-Харьков: ХИЛ, 1996.-32 с

2. Макаров Р.Н. Основы формирования профессиональной надежности летного состава гражданской авиации. - М.: Воздушный транспорт, 1990. - 356 с.

3. Коваленко Г.В., Крыжановский Г.А. Процедура определения уровня подготовки пилотов летательных аппаратов: Сб. тезисов VIII Всесоюз. симпозиума “Эффективность, качество и надёжность систем “человек-техника”.- Тбилиси, 1987.- С.74.

4. Андрєєв С.М. Підхід до формування комплексної методики оцінки рівня професійної підготовки льотного складу // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. - Харьков: ХГПУ, 1998. Вып. 16.-С.80-82.

5. Невзоров Р.В. Приймаков О.Г. Методика оцінки рівня професійної підготовленості курсантів-льотчиків на етапі тренажерного навчання (на прикладі тренажера ТЛ-39).-Открытые информационые и компьюторные интегрированые технологи.-2003.-Вып.-18.-С. 195-201.

6. Сіненко Д.В. Визначення резервів уваги льотчика при оцінці рівня його натренованості в польоті. // Збірнику наукових праць Харківського Університету Повітряних Сил. Випуск 1(1). - Харків: 2005. С. 19-22.