Екологічне виховання в системі підготовки майбутнього інженера

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ІНЖЕНЕРА

Токар О.М.

Постановка проблеми

Стрімке прискорення науково-технічного прогресу в останні десятиліття призвело до ряду глобальних екологічних проблем. Виникнення несприятливих тенденцій взаємодії суспільства і природи відбулося у процесі нерозумного використання людством природного потенціалу для досягнення своїх цілей, не враховуючи реальні можливості й наслідки втручання; накопичення величезних об'ємів відходів людської діяльності при одночасному виснаженні майже всіх видів природних ресурсів. Так, у декларації з глобальних питань "Попередження людству", розробленою видатними вченими світу і затвердженою на конференції ООН у 1992 р. зазначається, що, починаючи з 90-х років ХХ ст., людство щорічно виштовхує в атмосферу Землі й викидає у світовий океан 10⁹ тонн біологічних відходів промислової діяльності, що не відновлюються, приблизно такою ж цифрою характеризуються сумарні переміщення ґрунту, який містить цінні породи [1].

Необхідним засобом вирішення зазначеної проблеми сьогодення є систематично організована цілеспрямована робота з екологічного виховання студентів технічних вузів, яке є одним із провідних напрямків виховання громадянина своєї країни, всесвіту. Екологічне виховання та освіта мають величезне значення в підготовці інженерів, бо саме інженери актуалізують наукові розробки, впроваджують у життя промислові розробки, технології. Спеціаліст вузького профілю - лише технократ і не в змозі мислити загальнолюдськими категоріями. Його не цікавить, що його підприємство отруює атмосферу, літосферу, йому важливий тільки план та кількість продукції, що є неприпустимим в умовах сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема екологічного виховання майбутніх фахівців інженерних спеціальностей знайшла певне висвітлення у роботах таких вчених, як Н. П. Єфіменко, О. О. Мамалуй, Л. Л. Товажнянський, О. Г. Романовський та інші.

На даний момент є багато публікацій, доповідей, досліджень, присвячених питанню екологічного виховання в ВНЗ України. Сучасний стан екологічної освіти і виховання в технічних вузах дозволяє формувати у студентів ставлення до природи на рівні знань законів взаємодії суспільства і природи, без поєднання з поза аудиторною роботою та діяльністю в громадських організаціях з охорони природи.

Постановка завдання

Мета статті визначити роль і значення екологічного виховання в системі підготовки майбутніх інженерів, окреслити форми, засоби та методи організації поза аудиторної роботи з досліджуваного напряму.

Виклад основного матеріалу

Аналіз державних документів "Концепції екологічної освіти України" (2001р.), "Національної доктрини розвитку освіти у ХХІ столітті" (2000р.), Закону України "Про вищу освіту" засвідчив, що сучасні реалії життя спрямовують екологічне виховання на вирішення таких завдань: формування екологічного світогляду, свідомості, екологічної культури особистості, її ціннісних орієнтацій екологічного характеру та морально-етичних мотивацій до навколишнього середовища, а також формування активної соціальної позиції кожної людини у здійсненні суто індивідуальної місії на Землі. Наслідком екологічного виховання є розвиток у майбутнього фахівця таких людських якостей, як відповідальність за власні дії, порядність, уміння співпереживати, почуття причетності до всесвіту. Це потребує зміни підходу підготовки майбутніх інженерів до реалізації своєї екологічної місії як на державному рівні, так і на всесвітньому.

Важливість здійснення екологічного виховання майбутніх інженерів саме під час навчання у вузі викликана також і віковими, і психолого-фізіологічними особливостями студентського віку. Як відомо, у цей віковий період продовжується формування особистості, її власних поглядів, оцінок, суджень, йде перебудова системи відношень до навколишнього світу, помітний перехід до розуміння власного різнобічного розвитку; спостерігається інтенсивне зростання самосвідомості, у зв'язку з чим розвивається і змінюється особистісне ставлення до природи і навколишнього середовища.

Поряд з тим науковцями констатується факт, що гуманітарні знання більш за все починають цікавити інженерів не в 18-20 років, коли вони вчаться, а в 30-40 років, коли вони стають керівниками і починають гостро відчувати нестачу екологічних знань. Техніцизм інженерної освіти, і як наслідок, помилкової відданості своїй професії породжує відчуженість від гуманітарного.

Зазначимо, що система сучасної національної технічної освіти вчасно усвідомлює нагальні екологічні проблеми людства та намагається сформувати глибоко освічену, світоглядно зрілу, гуманну та суспільно активну особистість інженера шляхом гуманітаризації та гуманізації технічної освіти. Під гуманітаризацією освіти, як вказує Ю. І. Мальований, розуміється переорієнтація пріоритетів у визначенні освітніх ідеалів, відмова від утилітарно-технократичних підходів до освіти як системи підготовки кадрів і робочої сили з нехтуванням людиною духовними цінностями, і спрямування освітнього процесу на формування передусім духовного світу особистості, гуманітарного і системного мислення учнівської молоді, на вивчення цілісної картини світу, насамперед, світу культури, світу людини [2].

У ході дослідження доведено, що екологічне виховання має здійснюватись у тісному взаємозв'язку з естетичним вихованням, оскільки процес формування ставлення до навколишнього середовища як до цінності відбувається на основі почуттєво-емоційного компоненту. Він виявляється у найрізноманітніших переживаннях радості при сприйнятті прекрасного в природі.

Слід додати, що екологічне виховання також тісно пов'язане з моральним. Це зумовлено тим, що формування дбайливого ставлення до навколишнього світу неможливе поза удосконаленням внутрішнього світу самої людини, її вольових якостей, спрямованих на охорону природи, активну боротьбу з порушниками законодавства про екологію. Гармонійні відносини з навколишнім світом можуть бути побудовані тільки за умови усвідомлення себе частиною мікросвіту, нерозривно з ним пов'язаної і своєї відповідальності перед ним. Необхідно вчити не тільки тому, що і як можна взяти у природи, але й тому, що їй необхідно віддати. Отже, ефективність екологічного виховання залежить від ступеню сформованості моральних уявлень і понять, морально спрямованої волі, моральних норм поведінки стосовно навколишнього середовища.

Таким чином, естетичні й етичні мотиви відіграють значну роль у неприпустимості руйнування красот природи, безглуздого знищення живого та є показником екологічної й гуманістичної вихованості людини. Це засвідчує необхідність коригування задач екологічного виховання з іншими напрямами виховання, спрямованими на всебічний розвиток культурної особистості.

Здійснення екологічного виховання майбутніх інженерів передбачає використання оптимальних методів і прийомів екологічної спрямованості у навчально-вихованому процесі й систематичне залучення студентської молоді у різні види та форми організації безпосередньої діяльності по захисту природного довкілля.

Аналіз досвіду роботи з екологічної освіти і виховання в технічних вузах України на сучасному етапі свідчить про надання пріоритету навчальним формам роботи у зазначеному напрямі через впровадження спецкурсів екологічної спрямованості, таких як "Основи екології", "Безпека життєдіяльності", "Охорона праці та навколишнього середовища" [2]. Проте, технічний вуз повинен не тільки сформувати у студентів ставлення до природи на рівні знання законів і закономірностей взаємодії суспільства і природи, але й вміння спілкуватися з природою, спостерігати за наслідками природоперетворюючої діяльності людей, оцінювати її та особисто брати участь у дослідницькій та природоохоронній роботі. Такий напрям екологічного виховання забезпечується доцільно організованою позааудиторною роботою природоохоронного спрямування на засадах поєднання краєзнавчого, народознавчого, естетичного, філософсько-світоглядного та культурологічного аспектів.

Важливе виховне значення має безпосередня практична діяльність як студентів, так і викладачів технічних вузів у роботі товариств, громадських організацій з охорони природи, участь у науково-дослідних програмах.

Найперспективнішою формою екологічного виховання є створення екологічних клубів та екологічних центрів на базі технічних вузів. Вони мусять координувати роботу з природоохоронної роботи майбутніх фахівців інженерної галузі, а саме: організовувати комплексний екологічний моніторинг компонентів довкілля, ініціювати проведення екопросвітницьких акцій, екологічних фестивалів, конкурсів, свят, виставок, публічних лекцій, театральних студентських вистав на екологічну тематику. При цьому виховуючий вплив має не тільки безпосередня участь студентів у проведенні цих заходів, але й підготовка до них. Так, велику зацікавленість у молоді викликає виготовлення поробок з природних матеріалів, ікебана, колекції різного типу.

Значний виховний потенціал має краєзнавчий матеріал, який широко може бути використаний на лекціях як в навчальному процесі, так і в позааудиторній роботі. Це дає змогу вивчати проблеми навколишнього середовища на конкретних прикладах в їх історичному розвитку. Крім того, краєзнавчий матеріал може бути використаний для створення екологічного музею.

Ефективною формою екологічного виховання є практична діяльність студентів, спрямована на оздоровлення природних об'єктів та покращення їх стану шляхом озеленення та підтримання чистоти території.

Неформальне екологічне виховання студентської молоді здійснюють і засоби масової інформації - телебачення, радіо, преса. У демократичних ЗМІ висвітлюється правдива інформація екологічного змісту, яку студенти використовують у своїй діяльності.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, необхідність здійснення систематичного екологічного виховання фахівців інженерних спеціальностей продиктована часом. Сучасні економічні відносини й стан екології потребують інженера, який вміє вирішувати не тільки технічні питання, але й екологічні завдання. Успішному екологічному вихованню сприяє оптимальне поєднання різноманітних форм, засобів і методів позааудиторної роботи.

Література

Стратегия гуманизма: Монография / Под общ. ред. В. А. Астаховой. Х.: Изд-во НАУ, 2004. 212 с.

Єфіменко Н. П. Особливості формування екологічної культури студентів вищих технічних закладів освіти: Дис….канд. пед. наук. 13.00.04. Харків, 2000. 196 с.

Бабур Л.І. Підготовка вчителів факультету початкових класів до екологічного виховання учнів // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. Вип. 6. Вінниця, 2002. с. 100-103.

Анотація

екологічний виховання позааудиторний інженер

Токар О. М.

Екологічне виховання в системі підготовки майбутнього інженера

У статті розглядається стан естетичного виховання у вищих технічних навчальних закладах у другій половині ХХ століття. Визначена роль і значення екологічного виховання в системі підготовки майбутніх інженерів та засоби і методи організації поза аудиторної роботи.

Аннотация

Токарь Е.Н.

Экологическое воспитание в системе подготовки будущего инженера

В статье рассматривается состояние эстетического воспитания в высших технических учебных заведениях во второй половине ХХ столетия. Определена роль и значение экологического воспитания в системе подготовки будущих инженеров и средства и методы организации внеаудиторной работы.

Annotation

O.M. Tokar

Ecological Education in the System of Future Engineer Training

The article deals with the aesthetic education state at higher engineering education establishment in the second half of the 20 th century. There have been defined the role and significance of the ecological education in the system of training future engineers as well as means and methods of organizing self-dependant work.

Размещено на Allbest.ru