Куратор як чинник ефективної організації позааудиторної виховної роботи у вищих технічних навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРАТОР ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Токар О.М.

Постановка проблеми

Розбудова незалежної України внесла корективи щодо парадигми підготовки фахівців у вищій школі. Основна увага акцентується не тільки на підвищенні професійних якостей студентської молоді, але й їх особистісному зростанні, збагаченні життєвого досвіду духовними цінностями, формуванні світоглядних орієнтирів та найкращих людських якостей: совісті, порядності, інтелігентності, працелюбності.

Суттєве місце у вирішенні цих завдань належить доцільно та вміло організованій позааудиторній виховній роботі у вищих навчальних технічних закладах. Саме вона сприяє формуванню особистості майбутнього інженера як фахівця-інтелігента, громадянина-патріота, небайдужого до долі української держави, економіки, освіти та культури. Значна роль у ефективній організаційно-виховній роботі у ВТНЗ належить інституту кураторів. Саме від організаторських та особистісних якостей куратора залежить вектор професійного та особистісного становлення майбутніх фахівців, особливо інженерного спрямування. На жаль, сучасний куратор не акумулює у собі ті риси та здібності, що необхідні сьогодні для вирішення завдань підготовки висококваліфікованих інженерних кадрів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивчення та аналіз ряду наукових досліджень свідчить, що теоретико-методологічні засади навчальних робот зі студентською молоддю у ВНЗ розкрито у працях І. Беха, Н. Гузія, І. Ісаєва, А. Мудрика, Г. Троцко.

Проблема ролі і місця куратора, його організаційно-виховна діяльність в академічній групі в певній мірі висвітлена в працях Р. Абдулова, С. Вітвицької, С. Гури, О. Дубасенюк, Б. Кабарухіна, Л. Лисенко, С. Романової та ін.. Незважаючи на науково-практичну розробленість проблеми існує протиріччя між вимогами, висунутими кураторові та реальним змістовим полем його обов'язків у ВТНЗ; між можливостями виховного процесу і недостатньою підготовкою куратора до формування високого рівня розвитку особистості майбутнього інженера.

Постановка завдання

Мета статті визначити роль куратора як чинника ефективної організації позааудиторної виховної роботи у вищих технічних навчальних закладах та накреслити напрями психолого-педагогічної та культурологічної підготовки куратора.

Виклад основного матеріалу

Аналіз психолого-педагогічної літератури [1, 2, 3], досвіду роботи вищих навчальних закладів засвідчив, що інститут кураторів є управлінською ланкою, яка взаємодіє з іншими у системі позааудиторної виховної роботи і забезпечує реалізацію виховних завдань вищого навчального закладу на рівні студентської академічної групи. Робота куратора спрямована на організацію навчання та дозвілля студентської молоді, виховання у майбутніх спеціалістів високоморальних почуттів, загальнолюдської, професійної, національної культури.

Як свідчить дослідження С. В. Романової [3] інститут кураторства (від лат. curator - попечитель) з'явився за часів виникнення навчальних закладів і фактично існує весь час у системі вищої освіти, разом з якою зміст його діяльності, характер взаємовідносин зі студентами також набувають нових рис.

Аналіз урядових документів дореволюційного періоду [4] дає змогу стверджувати, що одним із перших офіційних документів, які регламентували кураторську роботу в системі вищої технічної школи є Інструкція для кураторів Томського технологічного інституту, що затверджена у 1903 році імператором Миколою ІІ. Педагоги, які виконували роботу по вихованню молоді у навчальних закладах різного типу до 1917 року в Україні називались класними наставниками, класними дамами. Їхні права та обов'язки визначалися Статутом навчального закладу - документом, що визначав всю навчальну роботу.

Згідно з офіціно-нормативними документами вищої школи за радянських часів інститут кураторства повернувся у 50-ті рр. Куратор одразу став розглядатися як помічник адміністрації в роботі зі студентами і призначався в кожну групу з І по V курс. На початку 90-тих, в період розвитку демократичних тенденцій у системі вищої освіти, в практиці роботи ВНЗ відбулося переосмислення поглядів на посаду куратора та його роль у студентському житті. Так, одні заклади зовсім відмовилися від куратора, вважаючи, що студенти в змозі самі піклуватися про себе, про свої справи та проблеми. Інші - залишили кураторів на І - ІІІ курсах, а на старших закріпили за курсом одного викладача-консультанта, до якого студенти могли звернутися за допомогою в разі необхідності.

На сучасному етапі зміст діяльності куратора регламентується основними державними документами України, а саме: законом України "Про освіту", державною національною програмою "Освіта. Україна ХХІ сторіччя"; "Концепцією виховання дітей та молоді у національній системі освіти"; "Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті", відповідними інструктивно-методичними документами міністерства освіти і науки України. Крім того, положеннями, розробленими на рівні навчального закладу. Аналіз вище зазначених державних документів свідчить, що у своїй діяльності куратор академічної групи здійснює конкретні виховні функції: аналітичну, організаторську, комунікативну та соціальну.

Відповідно до функціональних обов'язків робота куратора академічної групи має бути спрямована на допомогу молодій людині набути соціального досвіду поведінки, сформувати національну свідомість, ціннісних орієнтирів і розвинути індивідуальні якості особистості [2].

Аналіз існуючої практики з проведення виховної роботи кураторами академічних груп у вищих технічних закладах освіти засвідчує низький рівень її проведення та надання переваги груповим (колективним) формам здійснення виховання. Це пояснюється достатньою ефективністю такої форми при низькій вартості педагогічної праці. Однак у багатьох випадках куратор має проводити індивідуальну роботу зі студентами, яка має позаплановий, спонтанний характер. Саме індивідуальні форми роботи на основі технологічної культури виховання забезпечують ефективність здійснення педагогічного спілкування та сприяють зближенню студента і викладача. куратор позааудиторний виховний технічний

У зв'язку з євроінтеграцією завдання вищої технічної школи дещо змінюються. Нормативні документи Болонського процесу вимагають нових підходів до змісту, форм, технології організаційно-виховної роботи куратора. За таких умов статус куратора академічної групи, зміст його діяльності, характер взаємин зі студентами змінюється. Відповідно куратор має бути на лише носієм знань, організатором дозвілля, помічником, а й ініціативною творчою особистістю, яка постійно працює над самовдосконаленням. Він - тьютор (англ. "tutor" - опікун), індивідуальний, груповий психолог;" adviser" - радник, консультант; "career-counselor" - консультант у виборі професійного шляху; "youth protection coordinator" - координатор із захисту прав молоді та інше. Отже, болонські документи значно розширюють спектр соціальної ролі куратора-провайдера, що в свою чергу потребує вдосконалення професійних компетенцій і мобільності викладача-вихователя.

Проведений аналіз теоретичних засад становлення інституту кураторів дає підстави стверджувати, що в будь-які часи вихователь має бути ідеалом, взірцем моральної досконалості, носієм знань, досвіду. Втілюючи найкращі здобутки педагогічної науки, він повинен поєднувати в собі високу культуру, педагогічні здібності, майстерність і професіоналізм.

У ході дослідження встановлено, що ефективність організації позаадиторної виховної роботи в академічній групі напряму залежить від системи підготовки куратора до здійснення своїх функціональних обов'язків. До система підготовки кураторів має входити різноманітні творчі методичні об'єднання (школа молодого куратора, школа передового досвіду, клуб кураторів), майстер-класи (педагогічна студія), лабораторії (лабораторія педагогічної майстерності, творчі мікро-групи, банк педагогічних ідей) тощо. Саме такі нетривіальні форми підготовки кураторів мають сформувати в них інтегративні професійні знання, здатність до виконання креативних завдань щодо конструювання виховного процесу і моделювання комунікативних зв'язків.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, інститут кураторства є необхідною ланкою в системі управління процесом професійного й культурного становлення майбутньої інженерної еліти. Ефективна робота куратора академічної групи є вагомим чинником успішної організації позааудиторної виховної роботи у вищому закладі, що в свою чергу потребує системну психолого-педагогічну та культурологічну підготовку викладача-вихователя. Важливими для подальших досліджень питання позитивного внеску студентського самоврядування у вихованні конкурентноспроможніх фахівців.

Література

1. Абдулов Р. М. Організація позааудиторної виховної роботи зі студентами в недержавних вищих навчальних закладах:Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.07. Луганськ, 2004. 22 с.

2. Вітвицька С. C. Основи педагогіки вищої школи: Метод. посіб. Київ:Центр навчальної літератури, 2003. 316 с.

3. Романова С. В. Організаційно-виховна робота куратора академічної групи у вищих технічних навчальних закладах:Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.07. Луганськ, 2006. 20 с.

4. Сборник постановлений и распоряжений по Министерству народного просвещения. Т. 5. Спб., 1904. 571с.

Анотація

Токар О. М.

Куратор як чинник ефективної організації позаадиторної виховної роботи у вищих технічних навчальних закладах

У статті висвітлюється роль куратора в системі позаадиторної виховної роботи у вищих технічних навчальних закладах. Визначаються напрями та форми психолого-педагогічної та культурологічної підготовки куратора.

Аннотация

Токарь Е. Н.

Куратор как фактор эффективной организации позаадиторной воспитательной работы в высших технических образовательных заведений

У статье раскрывается роль куратора в системе позаадиторной воспитательной работы в высших технических образовательных заведениях определяются направления и формы психолого-педагогической и культурологіческой подготовки куратора.

Annotation

E. Tokar'

Curator as a Factor Of Effective after-Study Educational Work Organization at Higher Education Establishments

The article deals with the role of a curator in the system of after-study educational work at higher engineering educational establishments. The directions and forms of psycho-pedagogical and culturelogical training of curators are defined.

Размещено на Allbest.ru