Застосування спеціальних тактильних методів для поглиблення процесу інформатизації професійної реабілітації осіб із вадами зору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування спеціальних тактильних методів для поглиблення процесу інформатизації професійної реабілітації осіб із вадами зору

Тулашвілі Ю.Й.

Анотація

У статті подана інформація про застосування спеціальних методів навчання незрячих людей рельєфному кресленню для забезпечення формування у них образів елементарних графічних фігур. Висвітлюється методика проведення педагогічного дослідження з метою визначення ефективності методики при її застосуванні у навчально-пізнавальному процесі. Накреслюються перспективи впровадження технологій навчання рельєфного креслення в навчальний процес.

Ключові слова: інформаційне суспільство, професійна освіта, рельєфне креслення, навчальний прилад, метод, експеримент, професійна реабілітація.

Аннотация

В статье поданная информация о применении специальных методов обучения незрячих людей рельефному чертежу для формирования у них мысленных образов элементарных графических фигур. Раскрывается методика проведения педагогического исследования с целью определения эффективности методики при ее использовании в учебно-познавательному процессе. Намечаются перспективы внедрения технологий обучения рельефного чертежа в учебный процесс.

Ключевые слова: информационное общество, профессиональное образование, рельефный чертеж, учебный прибор, метод, эксперимент, профессиональная реабилитация.

Abstract

the article gives information about using special methods of teaching visually impaired people to relief drawing for forming in them mental images of elementary graphic figures. A methodology is dis closed of conducting pedagogical research aimed at defining the methodology efficiency while using it in the educational cognitive process. The prospects are outlined of implementing technologies of teaching relief drawing in to the educational process.

Key words: information society, professional education, relief drawing, educational instrument, method, experiment, professional rehabilitation.

Постановка проблеми. Після встановлення незалежності українське суспільство інтенсивно трансформується з формації індустріального суспільства до постіндустріального (інформаційного). Інформаційне суспільство розглядається як нова історична фаза розвитку цивілізації, яка характеризується збільшенням ролі інформації в житті суспільства, зростанням ролі інформаційних комунікативних технологій, долі вироблення інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті.

Дефініція “інформаційне суспільство” розкривається як суспільство, у якому більшість працюючих зайняті виробленням, збереженням, перетворенням та реалізацією інформації, особливо її найвищої форми - знань [1, с. 7]. Наслідком цього є гуманізація суспільних відносин у всіх галузях діяльності людини. Суспільство спрямовує свої зусилля на широке залучення розумового потенціалу кожного свого члена, включаючи суб'єктів із психофізичними вадами і осіб із вадами зору в тому числі.

Процес інтегрування інвалідів до суспільних відносин передбачає комплекс дій, спрямованих на допомогу суб'єктам із психофізичними вадами опановувати цінності сучасної цивілізації, бути задіяними в активній суспільній діяльності через реабілітаційні заходи. Під процесом реабілітації інвалідів розуміють задоволення їх потреб шляхом надання реабілітаційних заходів із метою гарантування рівності прав та створення рівних можливостей. За видом процес реабілітації [2] поділяється на медичний, соціальний і професійний. Професійна реабілітація інвалідів розглядається як процес надання реабілітаційних заходів інвалідам з урахуванням обмежених рамок збереження працездатності, протипоказань окремих видів праці у зв'язку зі станом здоров'я для здобуття професійної освіти та раціонального їх працевлаштування.

Створення для інвалідів можливостей отримати професійну освіту, отримати гідну роботу та бути конкурентоспроможними на відкритому ринку праці знайшло своє відображення в Національній програмі професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями. Програма розглядає процес професійної реабілітації як комплекс державних та суспільних заходів, спрямованих на відновлення працездатності хворого або інваліда, повернення або включення інваліда до суспільно-корисної праці в доступних йому за станом здоров'я умовах праці, з урахуванням особистих схильностей та побажань, з метою досягнення матеріальної незалежності, самозабезпечення та інтеграції в суспільство.

Оскільки основною метою професійної реабілітації є відновлення соціального статусу інваліда, досягнення ним матеріальної незалежності і соціальної адаптації, то існує певна етапність у здійсненні реабілітаційних заходів, що передбачає проведення: медичної і медико-професійної реабілітації, професійної орієнтації, підготовки інваліда до професійної праці (професійне навчання), підготовки виробництва та створення виробничих умов до використання праці інваліда, заходів із працевлаштування (забезпечення зайнятості) інвалідів, динамічного моніторингу і контролю за раціональністю працевлаштування та успішністю соціально-трудової адаптації інвалідів. Після проведення медико-професійної реабілітації найбільш відповідальні етапи - це підготовка виробництва та створення виробничих умов для використання праці інваліда, професійна орієнтація і підготовка інваліда до професійної праці, що передбачають встановлення переліку доступних інваліду професій.

Внаслідок того, що індустріальні підприємства в нових умовах модернізації виробництва, в першу чергу позбуваються допоміжних виробництв, які потребують значних обсягів ручної праці, перелік професій, якими з успіхом можуть опанувати інваліди по зору, динамічно змінюється в бік їх інтелектуалізації. Перелік професій, який традиційно пропонувався для оволодіння людьми з вадами зору, включав такі професії, як: токар, свердловщик, складальник, столяр, бляхар, трикотажник, радист, стенографіст, масажист. Починаючи з 70-х років XX століття незрячим стали доступні престижні й перспективні професії оператора комп'ютерного набору та програміста. Відтепер після закінчення незрячими закладів професійної реабілітації, в яких здобувалася професія оператора комп'ютерного набору або вищих навчальних закладів, де вони опановували фах програміста, перед ними розкривались широкі можливості щодо працевлаштування в галузі інформаційних послуг.

У кінці 80-х років з'явилися персональні комп'ютери, які змінили функції оператора комп'ютерного набору і програміста. Ці зміни характеризувались тим, що програміст почав виконувати функції системного програміста, прикладного програміста, постановника завдань. Змінилися також умови роботи оператора. Тепер оператор здійснює введення, а програміст веде розробку і відпрацювання програм, як правило, безпосередньо за комп'ютером. За цих умов незрячий фахівець повинен вміти повністю самостійно працювати на комп'ютері. Ще більша революція в науці, виробництві та побуті розпочалася в 1990-ті роки, коли з'явились потужні персональні комп'ютери з універсальними можливостями, а згодом і виходом в Інтернет. Вони відразу зробили реальністю необмежений пошук, накопичення, зберігання та легке і всім доступне використання інформації [3].

Для самостійної роботи незрячого користувача на персональному комп'ютері потрібні засоби, що дозволяють мати доступ до інформації на екрані. Для цих цілей різними фірмами були розроблені так звані “програми допоміжних технологій доступу до екрану”, які виводять інформацію на брайлівський дисплей або синтезатор мови. Ці програми завантажуються резидентно і видають інформацію по запиту користувача або автоматично - залежно від встановлених режимів роботи.

На зміну операційній системі MS DOS, в якій допоміжні програми могли працювати тільки з текстовою інформацією, прийшли сучасні багатофункціональні операційні системи з графічним інтерфейсом доступу до інформації. Така операційна система як Windows з інтегрованим програмним забезпеченням значно розширила можливості звичайного користувача і ускладнила користування нею інвалідів по зору. Перед тифлопедагогами та фахівцями з галузі професійної реабілітації незрячих осіб повстало завдання створення нових методів навчання сліпих, що дали б можливість їм якомога повніше оволодіти прийомами роботи в таких операційних системах, створити передумови для застосування комп'ютера у професійній діяльності інваліда по зору.

Професійна реабілітація незрячих для опанування фахом як оператора комп'ютерного набору, так і програміста сьогодні вимагає спеціальних методів підготовки. Розуміння таких понять як “графічний інтенфейс”, “курсор миші”, “формат тексту” та інших потребує розробки інтегрованих навчальних методик, що ґрунтуються не тільки на знаннях “мови спілкування з комп'ютером”, а й дають уяву про зовнішній вигляд інтерфейсу сучасної прикладної програми. Це завдання можна розв'язати введенням до навчальних планів підготовки фахівців-інвалідів по зору навчальних курсів, що об'єднували б рельєфне креслення та основи комп'ютерної графіки. Спеціальні методи креслення та відтворення графічних зображень значно полегшують навчальну й трудову діяльність інвалідів зору. Особи з вадами зору спроможні оволодівати ними й використовувати у своїй роботі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми взаємодії з середовищем, особливості адаптації, особистісного розвитку сліпих та слабозорих людей у своїх роботах розглядали О.Г. Литвак, М.І. Земцова, В.П. Єрмаков, Б.І Коваленко, Л.В. Коваленко, Ю.О. Кулагін, П. Вілей, К. Бюрклен, А.І. Суславічус, Є.П. Синьова, Т.П. Свиридюк та інші. Аналіз досліджуваної проблеми висвітлив, що сліпота накладає відбиток безпосередньо на пізнавальний процес, на особистісні позиції людини, її активність та стосунки з соціальним оточенням. Враховуючи це, навчально-пізнавальний процес професійної реабілітації інвалідів по зору повинен супроводжуватись поряд із поданням нових знань та формуванням умінь постійним роз'ясненням перспектив засвоєння тих чи інших методів діяльності, які будуть корисними для опанування тієї чи іншої професії.

Застосування методів графічного представлення для людей із вадами зору знайшло широке застосування в навчальному процесі наприкінці 70-х років ХІХ сторіччя. Їх розробкою займались тифлопедагоги С. Геллер (Німеччина), Т. Армртедж (Англія) та Ф. Бютнер (Німеччина). Подальше вдосконалення графічних методів пов'язується з розвитком тифлопедагогічних засобів у 30-х роках ХХ сторіччя. У цей період широко поширюються різноманітні прилади, за допомогою яких незрячими виконувались графічні роботи на папері, парафіні та пластмасових носіях (прилад Семевського, прилад Гриньова, прилад «Школяр» тощо). Виконання графічних рельєфних робіт дозволило незрячим поряд із розвитком здібностей із відчуттів і рухів рук формувати у них образне мислення, розумову уяву графічних елементів, розвивати пам'ять.

За результатами попередніх досліджень [4, с. 455] на підставі аналізу існуючих засобів для рельєфного креслення було запропоновано використовувати в процесі професійного навчання незрячих універсальний пристрій для рельєфного креслення “транспортир-лінійка”. Це дозволило вибудувати систему навчання графіки для суб'єктів освіти з вадами зору таким чином, щоб у процесі професійної підготовки не тільки засвоювати методи рельєфного креслення, а й створювати передумови для подальшого відтворення рельєфного зображення засобами комп'ютерних технологій.

Постановка завдання. Метою статті є проведення аналізу умов удосконалення існуючих методів побудови рельєфного зображення для формування у осіб з вадами зору розумової уяви про елементи графіки. Дослідити і вирішити завдання, пов'язане з розробкою методики навчання людей з вадами зору побудові графічних зображень засобами рельєфного креслення із застосуванням приладу “транспортир-лінійка”, а також оцінити ефективність розробленої методики при її застосуванні в навчально-пізнавальному процесі.

Об'єктом дослідження є професійна підготовка осіб із вадами зору для оволодіння фахом оператора комп'ютерного набору та програміста. Застосування запропонованої методики дозволить незрячим не тільки розуміти взаємне положення елементів інтерфейсного середовища, а й розумово уявляти положення графічного елемента в процесі розробки інтерфейсів комп'ютерних програм.

Виклад основного матеріалу. Однією з особливостей мислення людини, що робить її здатною до творчого підходу в будь-який галузі діяльності, є вища абстрактна форма пізнання об'єктивної реальності - образне мислення. Цей вид мислення розширює пізнавальні можливості особистості, дає можливість оперувати образами різного ступеня узагальненості, схематичними зображеннями предметів через сприйняття символів. У процесі образного мислення людина здатна уявити відомі їй предмети та синтезувати, як результат розумової дії, об'єкти, що лише існують в її уяві. Сучасна дидактика приділяє особливу увагу розвитку образного мислення в суб'єктів освітнього процесу як такого, що складає суттєву особливість внутрішнього світу людини.

Традиційні дидактичні методи формування образного мислення, починаючи з дошкільних закладів і закінчуючи закладами професійної та вищої освіти, застосовують при навчанні певного переліку дисциплін наочні засоби в обов'язковому поєднанні з комплексом активних і динамічних заходів: відповідною постановою мови, коментуванням, самостійним виготовленням окремих моделей, макетів і особливо використанням пакетів графічних прикладних програм на базі комп'ютерного обладнання.

У разі навчання осіб із вадами зору методи формування образного мислення повинні повністю компенсувати відсутність зору і давати можливість тактильного сприйняття як предметів, так і символів їх схематичного зображення. Розроблення спеціальних тактильних методів для поглиблення процесу інформатизації професійної реабілітації осіб із вадами зору є одним з напрямків розв'язання завдання формування образного мислення в суб'єктів навчальної діяльності з вадами зору.

Для дослідження умов ефективності організації навчально-пізнавальної діяльності учнів та студентів, що мають вади зору, до використання запропонованих нових засобів рельєфної графіки та графічних комп'ютерних програм у навчальній та подальшій професійній діяльності ми вибрали критеріально-орієнтований тип оцінки, оскільки він дає можливість не тільки встановлювати той етап формування образного мислення, де проходить відставання від визначеного критерію, але й здійснювати якісний аналіз процесу пізнання.

Критеріально-орієнтована підготовка - це навчання, у процесі якого попередня оцінка знань відіграє роль зворотного зв'язку і підкорена досягненню мети - еталону або його складових частин. При цьому попередні оціночні судження, котрі одержує студент, носять змістовний характер і повинні допомогти йому корегувати свою професійну підготовку.

Проведення дослідження полягало у визначені умов використання розробленого приладу “транспортир-лінійка” для побудови рельєфних зображень у процесі формування образного мислення при навчанні методам побудови графічних зображень. Дослідження здійснювалось у такий спосіб: на підставі проведеного аналізу існуючих приладів і методик їх використання у навчальному процесі було розв'язане завдання розробки зручного приладу для рельєфного креслення та методики його використання при вивченні предмету “Рельєфне креслення”, експериментально перевірена та оцінена ефективність застосування методики навчання у процесі професійної реабілітації осіб із вадами зору.

У реабілітаційних центрах, спеціальних школах для сліпих використовується велика різноманітність пристроїв для рельєфного креслення. Огляд та аналіз наявних пристроїв показав, що сьогодні виникає потреба в розробці та впровадженні в навчальний процес універсального приладу для рельєфного креслення, який був би досить дешевим, не громіздким і зручним у використанні та дозволяв отримувати зображення з відносно високою точністю побудови.

При проведенні аналізу методів навчання людей з вадами зору рельєфному кресленню із використанням різноманітних приладів, висвітлено необхідність у вдосконаленні методики та її адаптації до умов сучасного розвитку інформаційних технологій, які активно впливають на оточуючий світ незрячих людей. Завданням розробленої методики є забезпечення ефективної підготовки незрячих до професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Було визначено, що існуючі прилади для навчання методам рельєфного креслення не в повній мірі забезпечують формування у незрячих образів елементарних графічних фігур та можливого взаємозв'язку між ними.

У процесі педагогічного експерименту необхідно було вирішити такі задачі дослідження:

1. Визначити зацікавленість студентів та учнів у вивченні рельєфного креслення для практичної діяльності.

2. Виявити базовий рівень знань та навичок студентів і учнів із глибокими вадами зору з навчальної дисципліни “Геометрія” та основ рельєфного креслення.

3. Визначити способом індивідуального опитування студентів доцільність використання приладу “транспортир-лінійка” для побудови рельєфних зображень.

4. На основі опитування викладачів, визначити ефективність розробленої методики навчання методам рельєфного креслення.

5. У процесі проведення практичних занять визначити рівень засвоєння нової методики навчання рельєфного креслення.

Експеримент проводився зі студентами 2-го курсу інженерно-педагогічної спеціальності Луцького національного технічного університету (гр. ПНК 23і), учнями 11-12 класів Консультативного пункту міжобласної вечірньої змінної школи при Волинському обласному центрі реабілітації інвалідів зору (гр. ВЗШ 11) та учнями 11-12 класів Київської школи-інтернат №5 для сліпих (ШІ 11). Відповідно до індивідуального навчального плану для студентів та учнів з вадами зору була запропонована дисципліна “Рельєфне креслення” циклу вільного вибору студента та факультативного навчання учнів.

Рівень базових знань із володіння графікою оцінювався за знаннями та уміннями з навчальної дисципліни “Геометрія”, яка викладалась учасникам трьох груп індивідуального навчання (ПНК 23і - 3 студенти, ВЗШ 11 - 5 школярів, ШІ 11 - 8 школярів) у межах загальноосвітньої спеціальної школи. Всі три групи навчаються в різних навчальних закладах і мають різні психологічну атмосферу та успішність.

Контрольна група ПНК 23і навчається в Луцькому національному технічному університеті інтегровано зі студентами групи ПНК 23. Загалом група ПНК 23 нараховує 20 студентів, з яких 3 студенти мають глибокі вади зору (гр. ПНК 23і). Інтеграція спрямована на те, щоб студенти з вадами зору відчували себе повноцінними членами суспільства, а також на подолання сформованого роками стереотипу, що сліпі і люди з нормальним зором не можуть навчатися разом.

Результат інтеграції досить помітний. Студенти з вадами зору почувають себе комфортно в одній великій групі, не відчувають якоїсь дискримінації з боку оточуючих, яка була досить помітною раніше, коли вони навчалися відокремлено в спеціалізованих школах для сліпих. У студентів із глибокими вадами зору зник комплекс неповноцінності, вони зрозуміли, що попри їх вади, не зважаючи ні на що, вони можуть нарівні навчатись з іншими, а за деякими дисциплінами мати високі рейтингові оцінки. Про це свідчать оцінки, отримані в результаті здачі екзаменів і заліків. Так, середній бал групи ПНК 23 за результатами навчального року становить 3,76, а середній бал інтегрованої групи ПНК 23і за цей же період - 4,03. З цього можна зробити висновок, що у студентів із глибокими вадами зору є бажання навчатися, здобувати знання, що вони досить успішно, на наш погляд, роблять. Цьому сприяє сформована мотивація до навчання з метою отримання фаху інженера-педагога та програміста, що в майбутньому підвищить їх шанс на відповідне працевлаштування.

Зросла ефективність розуміння і допомога інвалідам по зору з боку інших студентів. У групі сформовані тісні дружні стосунки. Одногрупники допомагають своїм колегам при переході з аудиторії в аудиторію, де проводиться заняття. Також в ЛНТУ при лабораторії допоміжних технологій навчання створений волонтерський гурток, в якому досвідчені студенти старших курсів, такі як Кабак Віталій, Буснюк Ігор, Мельник Тая та Приймак Наталія індивідуально допомагають студентам групи ПНК 23 з певних конкретних предметів.

Група ВЗШ 11 навчається в Консультативному пункті міжобласної вечірньої змінної школи при Волинському обласному центрі реабілітації інвалідів зору. Учнів навчають тифлопедагоги, котрі мають великий досвід роботи. Навчання проводиться в класах, оснащених спеціалізованими приладами та відповідним роздатковим матеріалом для сліпих та слабозорих. Учні мають високий рівень знань із гуманітарних наук і, що приємно дивує, - з математики. Однак рівень володіння комп'ютером при розв'язанні конкретних поставлених задач, на жаль, низький.

Група ШІ 11 навчається в Київській школі-інтернат №5 для сліпих. Рівень знань учнів цієї групи порівняно вищий за рівень освіченості групи ВЗШ 11, що зумовлено специфікою викладання предметів високоосвіченими викладачами в цій галузі, спеціалізацією навчального закладу та, частково, регіональними особливостями і рівнем життя учнів. Група ШІ 11 складається з школярів, які мають високий рівень сприйняття навчального матеріалу внаслідок психобіофізичних здібностей. Усіх школярів групи можна умовно поділити на дві підгрупи:

· підгрупу, учням якої краще даються гуманітарні науки (близько 62,5 %);

· підгрупу з переважаючим компонентом - математичні знання (близько 37,5 %).

Три учні групи (37,5 %) досить добре володіють комп'ютером, знають на досить високому рівні офісні прикладні програми, вміють працювати в глобальній мережі Інтернет. Один з них, Богдан Радіонов, вміє програмувати в середовищі Delphi та розпочав вивчення С++. Мотивація учнів до подальшого навчання також є різноманітною: 55,6 % учнів бажають працювати в майбутньому масажистами, 33,3 % - вчителями інформатики та програмістами, а 11,1 % хочуть стати приватними підприємцями.

Таким чином, усі три групи, задіяні в експерименті, є неоднорідні і специфічні, мають різний рівень сприйняття та засвоєння навчального матеріалу. Тому темп викладення і складність прикладів добиралися з орієнтацією на “середніх” студентів і учнів.

На початку проведення констатуючого експерименту здійснювалося визначення рівня мотивації студентів і школярів до навчання методам рельєфної графіки. Для визначення цілей експерименту було важливо знати, чи зацікавлені студенти й учні спеціалізованих шкіл у формуванні своїх професійних знань і вмінь щодо вивчення рельєфного креслення з подальшим переходом до комп'ютерної графіки. Для з'ясування цього факту було проведено експрес-анкетування. Виявилося, що 88,9 % респондентів з усіх груп бажають вивчати рельєфне креслення, і їм це легко дається, а 11,1 % виявили дещо меншу зацікавленість (в основному учні спеціалізованих шкіл), оскільки вони хочуть продовжити навчання в гуманітарних навчальних закладах і не вважають за необхідне вивчення предмета, хоча і вважають його корисним для практичної діяльності.

Встановлення базового рівня знань із володіння графікою проводилось двічі за рахунок проведення анкетування. Студентам і учням було запропоновано на основі анкети за трибальною шкалою оцінити рівень сформованості знань і умінь, набутих у результаті вивчення дисципліни шкільного курсу “Геометрія”. В цьому випадку студенти і учні виявилися рівними за обсягом сформованості знань і умінь, що дозволяє отримати об'єктивну оцінку. Перше анкетування проводилось на початку проведення занять із дисципліни та факультативу “Рельєфне креслення” за запропонованою нами методикою. Друге анкетування було проведено наприкінці.

Анкетування на встановлення базового рівня знань дало такі результати.

Контрольна група (ПНК-23і):

На початку вивчення:

1) студентів із низьким базовим рівнем знань - 21%;

2) студентівіз середнім базовим рівнем знань - 45 %;

3) студентів із високим базовим рівнем знань - 34%.

У кінці вивчення:

1) студентів із низьким базовим рівнем знань - 0 %;

2) студентів із середнім базовим рівнем знань - 33,3 %;

3) студентів із високим базовим рівнем знань - 66,7 %.

Експериментальні групи (ШІ-11, ВЗШ-11):

На початку вивчення:

1) учнів із низьким базовим рівнем знань - 13,3 %;

2) учнів із середнім базовим рівнем знань - 58,9 %;

3) учнів із високим базовим рівнем знань - 27,8 %.

В кінці семестру:

1) учнів із низьким базовим рівнем знань - 6,7 %;

2) учнів із середнім базовим рівнем знань - 61,2 %;

3) учнів із високим базовим рівнем знань - 32,1 %.

Отже, за результатами першого анкетування було встановлено, що базовий рівень знань із володіння графікою у студентів контрольної групи та експериментальних груп учнів має середній рівень. Це пояснюється тим, що “Геометрія”, як навчальна дисципліна, яка впливає на формування в незрячих уяви про графіку та графічний об'єкт та розвиває образне мислення, усіма вивчалась у програмі загальноосвітньої підготовки спеціальної школи. На період проведення дослідження ці знання є залишковими і майже однаково виражені в усіх групах, що досліджувалися. Наприкінці вивчення за новою методикою якісний показник (високій та середній) базового рівня знань із володіння графікою контрольної групи збільшився в процентному відношенні на 21 %, а експериментальних груп на 6,6 % з переважаючим впливом середнього рівня. Це свідчить про сприйняття запропонованої методики суб'єктами навчання з вадами зору.

На основі розробленої анкети відкритого типу, студенти університету та учні шкіл також мали можливість оцінити прилад «транспортир-лінійка» загалом та методику його застосування зокрема.

Проведене анкетування дало такий результат: 88% студентів оцінили прилад із точки зору його багатофункціональності та зручності при побудові фігур (оскільки досить одного приладу для побудови геометричних фігур різної складності), 12% вважають прилад громіздким і трохи незручним при побудові фігур. Відмічено було деякі недоліки приладу з щодо його ваги та гладкості відполірованої поверхні, що певною мірою ускладнює пошук засічок на приладі для рельєфного креслення. Також зазначалося, що слід зробити вістря транспортира довшим, чи створити загалом механізм, котрий регулював довжину вістря транспортира в різних його положеннях.

Щодо методики застосування приладу, то 92% студентів і учнів вважають розроблену методику досить зручною і простою, а 8% (учні шкіл) вважають, що деякі пункти методики, що стосуються побудови складних схем, потрібно дещо деталізувати. Однак загалом оцінка методики є досить позитивною. Наголошувалося навіть на можливості самостійно вивчити роботу з «транспортиром-лінійкою», застосовуючи розроблену методику.

Стосовно ефективності використання приладу при викладанні предмету «Рельєфне креслення» 85% викладачів і вчителів вважають, що розроблена методика є досить ефективною і доступною для викладання. 15% вважають що методику слід дещо змінити, враховуючи індивідуальні особливості студентів та учнів з орієнтацією не на «середнього» індивіда, а на високоінтелектуального.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Проведене дослідження продемонструвало, що розроблена методика застосування пристрою “транспортир-лінійка”, яка дозволяє в процесі навчання досягнути достатнього рівня засвоєння методів рельєфного креслення студентами-інвалідами зору, є достатньо ефективною для формування образного мислення. Рельєфне креслення, побудоване за допомогою “транспортир-лінійки”, можна використовувати як рельєфний варіант попереднього “чорнового” зображення, яке в подальшому може бути відображене засобами комп'ютерних технологій. Для побудови графічного зображення засобами комп'ютерних технологій пропонується застосовувати графічний інтерактивний пакет AutoCad. Графічний редактор AutoCad є найбільш поширеним засобом комп'ютерної графіки, який з успіхом використовується як інженерами, так і дизайнерами та архітекторами. AutoCad є “дружнім” по відношенню до незрячого тому, що він підтримується голосовим синтезатором Jaws for Windows. Це створює передумови застосування допоміжних технологій. Текстовий редактор команд, який вбудовано у AutoCad, забезпечує постійний голосовий контроль за командами, що вводяться. Користуючись рельєфним “чорновим” зображенням, фахівець, який має вади зору, може з успіхом відтворити його в електронному вигляді з подальшим виведенням зображення через звичайний принтер.

Проведення подальших досліджень за напрямом професійної реабілітації спрямовується, виходячи з припущення, що успішність професійної підготовки осіб із вадами зору має нерозривний зв'язок із процесом підготовки майбутніх інженерів-педагогів для здійснення інклюзивного навчання інвалідів по зору за професією оператор комп'ютерного набору та за спеціальністю програміст. Тому постає завдання із розробки та впровадження у зміст підготовки інноваційної технології навчання зорієнтованої на загальну модель професійної підготовки педагога до здійснення інклюзивного навчання незрячих.

Ідея підготовки майбутніх інженерів-педагогів до інклюзивного навчання інвалідів по зору потребує певної конкретизації стосовно обраної нами проблеми дослідження. Тому на основі такого підходу пропонується змістовний навчальний модуль ”Професійна реабілітація осіб з вадами зору із застосуванням комп'ютерного навчання” навчального модулю “Соціально-педагогічна підтримка осіб з різними фізичними вадами” у програмі навчального курсу „Соціальна педагогіка”, який передбачає:

-засвоєння питань, що сприяють накопиченню наукових понять, принципів та закономірностей використання нових інформаційних та підтримуючих допоміжних технологій у процесі професіоналізації суб'єктів освіти з особливими потребами, що сприятиме застосуванню набутих студентом знань і умінь у практичній діяльності;

-використання модульної технології професійної підготовки суб'єктів освіти з особливими потребами при їх фаховому становленні у професійних навчальних закладах, врахування важливості складових компонентів кожного модуля, їх діалектичного взаємозв'язку та об'єктивної наступності, існування модуля як окремої одиниці програми;

-побудову кожного змістовного модуля програми підготовки інженера-педагога за принципом поступового ускладнення, що дає можливість удосконалити технології управління професійною підготовкою особистості, підвищити ефективність ґрунтовної інформаційно-технологічної підготовки в умовах розвитку та гуманізації інформаційного суспільства.

Впровадження обговорюваної технології починається зі створення фону актуалізації соціальних проблем, що пов'язані з доступністю до освіти всіх категорій суспільства. В процесі вивчення змістовного модуля з соціальної педагогіки студенти знайомляться з головними питаннями, які розв'язуються в межах професійної реабілітації осіб із вадами зору, спрямовують свої зусилля на засвоєння нових, більш прогресивних і ефективних в умовах трансформації суспільства методик навчання і виховання особистості. Вивчення психолого-педагогічних закономірностей творчої діяльності, пошуку механізму індивідуального підходу до особистості незрячої людини здійснюється в умовах тренінгового навчання, яке проводиться на базі Консультативного пункту міжобласної вечірньої змінної школи при Волинському обласному центрі реабілітації інвалідів зору.

Розв'язання гуманістичного завдання професійної реабілітації осіб із вадами зору вимагає “озброєння” інженера-педагога новими інноваційними технологіями, які б ґрунтувались на останніх досягненнях науки і техніки.

незрячий креслення навчання транспортир

Список використаних джерел

1. Ашеров А.Т. Методы и модели формирования и развития информационной культуры студентов технических университетов: монография / А.Т. Ашеров, Т.Л. Богданова. - Х.: УИПА, 2008. - 320 с.

2. Шумна Л.П. Правові основи реабілітації інвалідів в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 “Трудове право; право соціального забезпечення” / Лариса Петрівна Шумна ; Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2003.

3. Коваленко Л.В. Від Брайля до комп'ютера. Комп'ютерні технології та вища освіта людей з особливими потребами / Л.В. Коваленко // Дистанційне навчання в системі соціально-трудової реабілітації: зб. наук. доп. і ст. - К.: Вища шк., 2002. - 255 с. - Інтернет-портал Наукового товариства інвалідів “Інститут соціальної політики”.

4. Тулашвілі Ю.Й. Методичні засади навчання методам переходу від рельєфного креслення до створення графічного зображення засобами комп'ютерної техніки / Ю.Й. Тулашвілі // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. - К.; Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2006. - С. 455-459.

Размещено на Allbest.ru