Визначення критеріїв та показників рівня сформованості економічних знань майбутніх інженерів-педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378 330 (07)

ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ТА ПОКАЗНИКІВ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ

Хоменко С.В.

Постановка проблеми. Реформування вищої освіти відповідно до Закону України "Про освіту" передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості студентів. Відповідно до цього змінюються й підходи до оцінювання навчальних результатів студентів. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень студента, а не ступеня його невдач.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання вимірювання рівня розвитку економічних знань сучасна наука однозначно не вирішує. При побудові засобів діагностування звернемося до аналізу критеріїв рівня сформованості знань взагалі. Так, І.Я. Лернер дійшов висновку, що показником розвитку знань служить ряд їх якостей: повнота, глибина, оперативність, гнучкість, конкретність, системність, узагальненість, усвідомлення. [2, с.23]

Найбільш часто науковці як критерії вимірювання рівня розвитку знань пропонують використовувати: правильний відбір знань для засвоєння, інтерес студентів до пропонованих знань, рівень сформованих якостей знань, рівень засвоєння понять, здатність засвоювати логічні судження та використовувати їх в навчальній і практичній діяльності, рівень сформованих умінь та навичок, ступінь сформованості уміння творчо вирішувати проблемні задачі, орієнтуватись у нових умовах, бути оперативним у діях.

Як бачимо, критерії, що пропонуються, охоплюють, в основному, змістовий та операційний компоненти знань. Те ж саме спостерігається і в дослідженнях економічних знань. Так, О.М.Собчук вважає проявами сформованості економічних знань вільне володіння економічними поняттями й категоріями, вміння аналізувати розвиток об'єктивних економічних процесів. [3, с.103] освіта навчання економічний знання

Н.О. Пасічник вважає одержання економічних знань процесом поступового руху економічної думки, який завершується формуванням певної економічної ідеї, уявлення, погляду на економічну дійсність, що надалі складаються в систему економічних знань. [4, с.57]

Є спроби в якості показників використовувати обсяг поінформованості студентів з економічних питань, а також рівень засвоєння економічних понять С.В.Лукаш [5], О.Г.Набока [6].

Постановка завдання. Мета статті полягає у визначенні сутності, видів, критеріїв та показників рівня сформованості економічних знань майбутніх інженерів-педагогів.

Виклад основного матеріалу. Одним із важливих питань формування економічних знань є вибір критеріїв рівня їх сформованості.

Під критерієм розвитку знань розуміється суттєва ознака, яка свідчить про досягнення того чи іншого рівня знань студентів. Рівень - це ступінь розвитку знань; критерій - вимірник рівня.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень майбутніх інженерів-педагогів є:

контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого студента (групи), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу викладачеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

навчальна, що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень студентів, коли його проведення сприяє повторенню, вивченню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню навичок і вмінь;

діагностико-коригуюча, що передбачає з'ясування причин труднощів, які виникають у студентів під час навчання, виявлення прогалин в знаннях і вміннях та внесення коректив, спрямованих на усунення цих прогалин;

стимулюючо-мотиваційна, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень студентів, коли його проведення стимулює бажання поліпшити свої результати, розвиває відповідальність, сприяє змагальності студентів, формує позитивні мотиви навчання;

виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, сприяє розвитку працелюбності, активності, акуратності та інших якостей особистості. [1, с.4]

На основі вищевикладеного, в якості критеріїв оцінювання, ми обрали: рівень засвоєння економічних понять, рівень прояву економічних знань (відтворюючий, конструктивний, творчий), рівень оволодіння майбутніми фахівцями основними і спеціальними розумовими операціями при осмислення фактів та явищ економічної дійсності, рівень сформованості якостей економічних знань (дієвість, міцність, системність).

Ми вважаємо, що при вимірюванні рівня сформованості економічних знань майбутніх інженерів-педагогів в основу покладено виокремлення таких рівнів навчальних досягнень як: початкового, середнього, достатнього, високого.

На І рівні - початковому - студент здійснює пізнавальну діяльність лише під керівництвом викладача; відтворення навчального матеріалу має фрагментарний вигляд. Результатом вивчення навчального матеріалу є впізнання студентом економічних явищ, формул, понять.

На II рівні - середньому - студент з допомогою викладача:

- відтворює інформацію, засвоєну ним у процесі навчання (знання і вміння є копіями);

- намагається співвіднести показані або описані раніше економічні явища з їх характеристиками, формулами, графіками тощо, тобто може встановити , не пояснюючи причин, відповідні зв'язки;

- намагається застосувати окремі прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок);

- намагається використати отримані знання для пояснення власних рішень або дій.

На III рівні - достатньому - студент здійснює пізнавальну діяльність самостійно, інколи звертається за консультацією до викладача. Він:

розуміє і свідомо відтворює основний навчальний матеріал;

застосовує у типових ситуаціях прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок);

самостійно виконує типові економічні вправи;

уміє використовувати отримані знання у типових ситуаціях, самостійно доводить своє твердження, але з деякими неточностями;

уміє користуватися додатковими джерелами інформації;

уміє спостерігати за економічною інформацією у засобах масової інформації і робити деякі висновки.

На IV рівні - високому - студент:

вільно володіє змістом теми, глибоко розуміє економічні закони і категорії; забезпечує конкретизацію знань власними прикладами;

уміє відтворити всю тему або її частину, вказуючи на причини, взаємозв'язки, наслідки, обґрунтовуючи свою току зору;

виконує економічні вправи, загальна методика і послідовність яких йому знайомі, проте зміст охоплює кілька тем (комбіновані завдання);

виконує нові завдання: складає план виконання нового завдання, пропонує оригінальні способи виконання, обґрунтовує результат, вносить у свою діяльність елементи творчості;

студент грамотно і творчо використовує матеріали преси, телебачення, нормативні документи; виявляє особисту позицію щодо економічних процесів, які відбуваються в суспільстві.

Відповідно до цілей економічної освіти оцінюванню підлягають теоретичні знання майбутніх інженерів-педагогів з основ теорії і вміння використовувати ці знання у повсякденні, а саме: під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і прийняття оптимального рішення; вирішення практичних завдань, пов'язаних з економічною діяльністю людини, сім'ї, громади, держави; проведення порівняльного аналізу економічних явищ тощо [7,с. 16].

Для виявлення рівня засвоєння економічних понять ми виходили з конкретних показників, які розкриваються в таких діях:

вміти встановлювати загальне та відмінне між видовими поняттями;

вміти використовувати поняття в рамках родового узагальнення;

вміти вибирати потрібне поняття для опису явища;

вміти виразити залежність від інших видових понять;

вміти здійснювати перехід від одного поняття до іншого;

включати поняття в систему узагальнень, які мають загальнонаукове та світоглядне значення [8,с.27].

Узагальнюючи результати аналізу поняття "економічні знання", ми визначаємо їх як перевірений практикою результат пізнання економічної дійсності, адекватне відбиття її в мисленні студентів через сукупність уявлень, понять, суджень, теорій, ідей.

Розглядаючи види економічних знань, що розрізняються за своїми функціями, виділяємо: основні поняття та терміни, факти, закони, теорії, ідеї, знання про способи діяльності, методологічні й оціночні знання.

Поняття "якість знань" є центральним в теорії педагогіки. Не знаючи суті даного поняття, неможливо осмислено формувати якості економічних знань та об'єктивно їх оцінювати. "Якість знань" - це цілісна сукупність відносно-стійких властивостей знань, які характеризують результат навчально-пізнавальної діяльності.

Дослідження, проведені на різноманітному матеріалі, свідчать, що використання в навчанні розумових дій, адекватних засвоєному змісту, забезпечує не тільки міцність та системність засвоєння, але й широкий перенос знань у нові умови (тобто дієвість знань).

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури ми дійшли висновку, що виявлені якості економічних знань (міцність, системність, дієвість) відображають функції економічних знань.

Дієвість, міцність та системність економічних знань взаємопов'язані та взаємообумовлені.

Взаємодія цих якостей забезпечує інтегративну властивість - важливий результат процесу навчання - сукупність знань, яка є основою формування майбутніх інженерів-педагогів наукового світогляду. Наявність таких знань у них обумовлює їх можливість орієнтуватися в різних умовах, уявляти образ майбутньої діяльності, змінювати її план з появою нових варіантів мети та засобів, висловлювати оцінювальні судження про результати діяльності, а також про явища і процеси навколишньої дійсності.

Засвоєння знань - це результат розумової діяльності. Виділяємо такі її компоненти при пізнанні економічного досвіду людства: мотиваційний, змістовий, операційний та дієво-практичний.

Щоб розумова діяльність була успішною, необхідно в процесі викладання економічних дисциплін особливу увагу приділити формуванню розуміння того, що: основою матеріально-процвітаючих країн є розвинені ринкові механізми; ринкова економіка - це не самоціль, а життєво необхідний засіб подолання нашої економічної катастрофи; створення ринкових механізмів в українській економіці - важка, суперечлива і тривала справа; для створення ринкової економіки потрібні спеціалісти-професіонали, люди з економічним способом мислення в основі якого сформовані міцні економічні знання.

Суть розуміння економіки полягає у вмінні осмислити безліч економічних подій, фактів та спостережень і в здатності прийняти економічно грамотно рішення.

Таким чином, мета формування економічних знань - найдоступнішими і найцікавішими методичними засобами і прийомами розвинути у майбутніх спеціалістів основи раціонального (економічного) мислення і закріпити його на рівні поведінки.

На основі виділених критеріїв і показників виявлено такі рівні сформованості економічних знань майбутніх інженерів-педагогів:

рівень засвоєння економічних понять;

рівень прояву економічних знань ( відтворюючий, конструктивний,

творчий);

рівень оволодіння основними і спеціальними розумовими операціями;

рівень сформованості якостей економічних знань (дієвість, міцність, системність).

Для здобуття вірогідних результатів сформованості економічних знань майбутніх інженерів-педагогів була з'ясована характеристика рівнів засвоєння економічних знань (відтворюючий; конструктивний; творчий).

Перший рівень - відтворюючий або репродуктивний передбачає пряме відтворення знань та способів діяльності. Студент розпізнає навчальну інформацію, може її описати, дати готове визначення, застосувати відомі йому способи діяльності, виконати завдання за зразком. Тут переважно спрацьовують механізми механічної пам'яті.

Другий рівень - конструктивний передбачає перетворення студентами знань, які вони вже мають. Частіше всього студентам доводиться попередньо здійснювати певну аналітико-синтетичну діяльність по розпізнаванню зразка з тим, щоб потім застосувати до нього відомий спосіб діяльності. Студент володіє перенесенням знань у нові ситуації, в яких він бачить елементи попередніх ситуацій. Конструктивна діяльність здійснюється переважно у сфері логічного мислення.

Третій рівень - творчий передбачає перенесення знань студентами в нові умови, які до цих пір не були йому відомі, створення нових нестандартних алгоритмів пізнавальних дій.

Даний рівень характеризується творчим мисленням, що проявляється у специфічному баченні різноманітних явищ, у подоланні і зміні стереотипних уявлень та суджень оригінальними, достатньо обґрунтованими.

Розглядаючи рівні прояву економічних знань майбутніх інженерів-педагогів, ми мали на увазі, що кожний наступний рівень включає риси попереднього та має риси особливі, які відрізняють його від попереднього. Частка допомоги викладача в оволодінні студентами знаннями у сукупності їх якостей на відтворюючому рівні є максимальною; на конструктивному рівні - частка цієї допомоги зменшується; на творчому рівні - студенти допомоги викладача практично не потребують. Таким чином, на основі визначених критеріїв ми обрали такі:

рівень засвоєння економічних понять;

рівень прояву економічних знань (відтворюючий, конструктивний, творчий);

рівень оволодіння основними і спеціальними розумовими операціями при осмисленні фактів та явищ економічної дійсності;

рівень сформованості якостей економічних знань (дієвість, міцність,

системність).

Висновки

Узагальнюючи результати аналізу поняття "економічні знання", ми визначаємо їх як перевірений практикою результат пізнання економічної дійсності, адекватне відбиття її в мисленні студентів через сукупність уявлень, понять, суджень, теорій, ідей. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури ми дійшли висновку, що виявлені якості економічних знань (міцність, системність, дієвість) відображають функції економічних знань.

На основі виділених критеріїв і показників виявлено такі рівні сформованості економічних знань майбутніх інженерів-педагогів:

рівень засвоєння економічних понять;

рівень прояву економічних знань (відтворюючий, конструктивний, творчий);

рівень оволодіння основними і спеціальними розумовими операціями;

рівень сформованості якостей економічних знань (дієвості, міцності, системності).

Література

1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. -К.: Шкільний світ, 2000. -126 с.

2. Лернер И.А. Дидактические системы методов обучения. М.: Знание, 1976. -61с.

3. Собчук О.М. Технологія економічної освіти старших підлітків:Дис... канд. пед. наук.: 13.00.01 / Волинський держ. ун-тет ім. Лесі Українки.- Івано-Франківськ, 1997. - 214 с.

4. Пасічник Н.О. Формування інтересу старшокласників до підприємницької діяльності у процесі вивчення предметів соціально-економічного циклу: Дис. канд. пед. наук 13.00.07. / Кіровоградський держ. пед. ун-т. ім. В.Винниченка. - Кіровоград, 2000. - 205 с.

5. Луговий В.І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонування, тенденції розвитку /За заг. ред. акад. О.Г.Мороза. - К.: МАУП, 1994. -196 с.

6. Набока О.Г. Навчання і виховання майбутніх підприємців //Рідна школа. - 1999. - № 9. - С. 24-28.

7. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. -К.: Шкільний світ, 2000. -126 с.

8. Григорьева З.Г. Качественный анализ знаний школьников. //Советская педагогика. - 1984. - № 2. - С. 28-31.

Анотація

Реформування вищої освіти відповідно до Закону України "Про освіту" передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості студентів. Відповідно до цього змінюються й підходи до оцінювання навчальних результатів студентів. В статті розглядається сутність, види, критерії та рівні сформованості економічних знань майбутніх інженерів-педагогів.

Реформирование высшего образования в соответствии с Законом Украины „Про освіту” предусматривают реализацию гуманизации образования, ее демократизации, методологическую переориентацию процесса обучения на развитие личности студентов. В соответствии с эти меняются и подходы к оценке учебных результатов студентов. В статье рассматриваются сущность, виды, критерии и урони сформированности экономических знаний будущих инженеров-педагогов.

Higher education reformation according the law of Ukraine “About Education” envisage the realization of education humanization principles, education democratization, methodological reorientation of the teaching process to the development of student's teaching results are accordingly changed. The essence, types, criteria and level of the formation of future teacher-engineers' economic knowledge are considered in the article.

Размещено на Allbest.ru