Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371.27:37(4/9)

З ДОСВІДУ ПРОВЕДЕННЯ ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ (ЄДІ) В КИТАЙСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ

Хотченко І.А.

Постановка проблеми. В сучасному світі змін усе набуває нової суті, реформується, модернізується і потребує використання інноваційного підходу. Як відомо, у вітчизняній педагогіці існує низка питань, розв'язанням яких не можна нехтувати, одним з таких питань є організація контролю результатів навчально-пізнавальної діяльності молоді. Практика показує, що організація контролю результатів навчально-пізнавальної діяльності молоді сприяє активізації навчального процесу, суттєво підвищує його ефективність, дозволяє визначити рівень засвоєння учбового матеріалу і якості знань учнів та студентів. Для підняття рівня якості навчальних досягнень учнівської молоді необхідно застосовувати нові види і методи контролю навчальних досягнень. Проте ми усвідомлюємо, що наша держава не має часу та коштів на помилкові спроби і хибні рішення. Щоб захистити вітчизняну педагогіку від помилок треба іти “протоптаною стежкою” - вивчати й запозичати вдалий досвід швидко розвинених країн сучасності, наприклад, Китайської Народної Республіки. Ця країна багато років поспіль успішно використовує Єдиний Державний Іспит (ЄДІ) для полегшення переходу молоді зі шкіл до вищих навчальних закладів.

ЄДІ - є випускними шкільним іспитом і вступним іспитом до ВНЗ одночасно. Таким чином учнівська молодь економить час для підготовки до іспитів та знижує тривалість нервового напруження, якого не можна оминути під час контролю знань. іспит навчальний пізнавальний

Досвід Китайської Народної Республіки дозволяє вирішити проблему поліпшення умов складання іспитів випускників шкіл і уніфікувати процес вступу до ВНЗ у нашій країні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання контролю результатів навчально-пізнавальної діяльності молоді було, є й залишиться “гарячою” темою для дослідників. Аналіз праць дозволяє визначити напрям їх наукового пошуку. Наприклад, обґрунтуванням значення контролю, визначенням його видів, форм, засобів займались Ю. Бабанський, Ш. Амонашвилі, А. Бєлкін, Т. Ільїна, Є. Петровський, Т. Князєва та інші. Розкриття специфіки організації контролю навчально-пізнавальної діяльності молоді у сучасних умовах відображено у роботах В. Аванесова, С. Архангельського, В. Беспалько, В. Буряка, В. Гриньовой, Т. Дмитренко, Н. Карапузовой, и. Синєльник та інших. Історико-педагогічні аспекти організації контролю і оцінки знань представлено у дослідженнях А. Відченко, В Віхрущ, М Євтуха, С. Золотухіной, О. Сухомлинскої та інших. Обґрунтування та експериментальна перевірка тестового контролю учнів та студентів розглянуто у роботах Т. Солодкой, В. Безверховой та інших. Досвід організації контролю і оцінки знань учнів і студентів за кордоном розглянуто у роботах Н. Бовіной і О. Кузнєцовой.

Процес уніфікації процедур контролю знань зараз проходить в усьому світі. Єдиний Державний Іспит навіть на пострадянському просторі вже 10 років потому був запроваджений в Азербайджані, до нього також перейшли Казахстан, Вірменія, країни Балтії. Єдиний Державний Іспит тривалий час діє і в Китаї [1], Японії [2, 3], Португалії, Нідерландах, США, Британії.

Проте нажаль на сьогоднішній день відсутнє цілісне дослідження узагальнення досвіду організація контролю результатів навчально-пізнавальної діяльності молоді у ВНЗ за кордоном, зокрема у Китайській Народній Республіці.

Постановка завдання. Метою цієї статті є узагальнення досвіду з проведення Єдиного Державного Іспиту (ЄДІ) в Китайській Народній Республіці (КНР) і зображення цілісної картини цієї процедури.

Виклад основного матеріалу. Нещодавно запроваджений в Україні ЄДІ викликає інтерес реформаторів системи освіти всієї країни, спричиняє безліч дебатів щодо доцільності його впровадження. Тим часом як в КНР та багатьох інших країнах світу ЄДІ вже давно став невід'ємною складовою частиною реформи системи освіти.

ЄДІ - унікальний за своєю природою іспит, бо поєднує у собі випускні іспити у школі і вступні до ВНЗ. Випускникам, що склали ЄДІ, видаються: атестат про середню загальну освіту; свідчення про результати ЄДІ (термін дії свідчення - 1 рік із дня видачі).

На початку впровадженні ЕДІ і подальшому його розвитку буде розумним вивчення і запозичення вдалого досвіду впровадження цього іспиту у інших країнах, наприклад, у Китайській Народній Республіці.

Як відомо з метою зміцнення автономії навчальних закладів і посилення децентралізації в Китаї сформувалась трьохрівнева система навчальних планів і програм [4] :

· загальнодержавні (близько 60-70% матеріалів з обов'язкових дисциплін),

· провінційні (включають до навчальних планів і програм предмети, що відповідають специфіці місцевого виробництва і культури)

· шкільні.

Ця варіативність підручників, програм і шкіл (при дотриманні єдиних стандартів) зажадала реформування системи вступних іспитів і встановлення більш тісного зв'язку з випускними іспитами в школі. Відповідно до ідеї реформаторів, зміни краще задовольняють інтереси і схильності учнів, а також дають можливість випускникам, які виявили видатні здібності, надходити у ВНЗ без іспитів.

На сьогоднішній день 18 провінцій КНР із 29 ввели нову систему іспитів, відповідно до якої бажаючий вступити до ВНЗ повинний скласти тільки три (замість шести у минулому) обов'язкових вступних іспити: китайський, одну з іноземних мов і математику. Четвертий іспит абітурієнт обирає за своїм бажанням з декількох дисциплін - хімія, фізика, історія, географія - у залежності від профілю ВНЗ. Крім цього з 1999 р. усі направляються на навчання в регулярні ВНЗ, де абітурієнти повинні пройти організовані Міністерством Освіти «іспити комплексних практичних навичок», результати яких служать додатковою підставою для зарахування до ВНЗ [5], .

Дослідження показують, що з початку ХХI століття систему іспитів у ВНЗ продовжують реформувати. Ціль - збільшити шанси випускників шкіл на вступ. Крім загальнодержавних іспитів, що проходять у липні, навесні у великих містах організують іспити для абітурієнтів, що закінчили школи в минулі роки. Оголосивши массовизацію вищої школи, Міністерство Освіти КНР у 2001 р. змінило правила прийому до ВНЗ, знявши вікові обмеження, дозволивши вступ абітурієнтам, що знаходяться у шлюбі, а також надавши право випускникам середніх професійних навчальних закладів вступати до будь-яких, а не тільки до короткострокових ВНЗ.

На підставі документальних джерел ознайомимося з порядком проведення ЕГЭ в Китаї, з'ясуємо як у ньому забезпечена об'єктивність і незалежність оцінки знань, як стимулюється академічна мобільність учнів.

За встановленим порядком насамперед абітурієнт, одержавши бланки у своїй школі, заповнює заяву на вступ до ВНЗ. Для цього він перелічує свої побажання у порядку пріоритетності: назвати ВНЗ трьох категорій (найбільш престижні, звичайні і короткострокові), а також три навчальні заклади усередині кожної з категорій (всього 9 адрес). Одночасно треба написати заяву про погодження підкоритися остаточному вирішенню-розподілу провінційної Групи з набору студентів - верховного адміністративно-організаційного органа проведення ЄДІ.

Наприклад, Пекінський університет відбирає в студенти абітурієнтів, що одержали не менш 650-680 балів з 700. Але найчастіше таких виявляється більше, ніж ВУЗ може прийняти, з'являється ризик не потрапити в число обраних. Якщо абітурієнт не дав згоди підкоритися рішенню Групи з набору студентів, існує шанс спробувати щастя в наступному році або обрати менш престижний навчальний заклад, але ближче до рідного міста або до центра країни. У випадку, якщо абітурієнт заздалегідь погодився підкоритися розподілу, його можуть направити в престижний ВУЗ, але іншої провінції. Подібне зіткнення інтересів абітурієнтів і реалій життя одержало в Китаї назву «дорожня подія».

Досвід показує, що організатори ЕГЭ постійно шукають на нові шляхи, щоб уникнути цих неприємностей. Наприклад, у провінції Цзянсу для абітурієнтів, що одержали найвищі оцінки, увели экстракатегорію - нульову, що випереджає першу. Їх зараховують у самі престижні ВНЗ країни поза конкурсом.

У 2000 р. у КНР був здійснений експеримент по зміні термінів заповнення заяв - спочатку випускник довідується свої оцінки з ЕДІ, а потім формулює бажання вступити до того чи іншого ВНЗ. Однак експеримент не подовжили, тому що виявилося, що, знаючи суму своїх балів, випускники, боячись конкуренції, не претендують на місця у престижних ВНЗ.

Як відомо, після того, як заява відправлена абітурієнта допускають до іспиту. Звичайно його проводять не в тій школі, де він навчався, а у будь-який іншій, що обрана місцевою адміністрацією, щоб уникнути «липових» оцінок.

Група з набору студентів несе відповідальність за формування Приймальної комісії даної провінції, тому вона вводить до складу комісії своїх представників. Крім них кандидатури в комісію пропонуються керівництвом місцевих університетів і педагогічних ВНЗ, туди ж включають і визначену кількість викладачів шкіл. У цілому склад Приймальної комісії досить постійний. Поки комісія протягом 7-10 днів перевіряє роботи, її члени не мають права залишати адміністративний будинок, виділений для цієї мети. Заради об'єктивності кожен член комісії перевіряє тільки окремі епізоди кожної письмової екзаменаційної роботи. Виникає логічне запитання: як у такому випадку уникнути різнобою в оцінках, неминуче обумовленого власними пристрастями вчителів? З публікації в китайській «Учительській газеті» відомо, у нинішньому році деякі провінції КНР, наприклад, Цзянсі, проводили мережну комп'ютерну перевірку творів. Кожен твір незалежний друг від друга на різних комп'ютерах перевіряли двоє вчителів (обмінюватися думкою про якість робіт їм заборонено). Якщо різниця у виставлених оцінках не перевищувала припустимої норми, то виставлялася середня цифра, у противному випадку комп'ютери автоматично пересилали твір третьому незалежному експерту. У даному випадку повторюється та ж процедура з тією лише відмінністю, що при високій частці погрішності на остаточне оцінювання твір відправляли голово групи по прийому екзамену з мови. Крім того, комп'ютер по своїй програмі перевіряв якість роботи.

Коли етап виставляння оцінок довершений, роботу заклеюють у конверти і пересилають у Групу з набору студентів. Остання затверджує результати перевірки, офіційно через публікації в газетах і по телебаченню повідомляє оцінки і прохідний бал на нинішній рік, а також висилає абітурієнту сертифікат про складання іспитів. У різних провінціях прохідний бал неоднаковий. Але ще до цього, відразу по закінченні іспитів, абітурієнт може звірити правильність своїх відповідей у викладачів своєї чи школи в Інтернеті, і приблизно обчислити оцінку за кожним предметом.

Потім організований під керівництвом Групи з набору студентів провінційний Комітет із зарахування у ВНЗ разом із самою Групою в заміському приміщенні, яке не можна залишати, проводять розподіл абітурієнтів по ВНЗ на підставі результатів іспитів і беручи до уваги їх заяви. У комітет входять представники усіх ВНЗ, які встановлюють три категорії їхньої престижності (вища починається з військових ВНЗ).

У 2002 р. у Китаї проводиться ще один новий експеримент - Пекіну надане право складати власні екзаменаційні квитки (раніш вони були однакові по всій країні). Звичайно, в умовах величезної за масштабами і низькою за мобільністю населення країни, де 70% шкіл - сільські, у яких якість навчання значно поступається одержаному в місті, ЄДІ сприяє підвищенню академічної мобільності і забезпеченню рівних шансів на вступ. Проте, є суттєвий мінус у цій системі: абітурієнти найчастіше вступають не до тих ВНЗ, де воліли б учитися.

Жорсткість умов складання іспитів гарантує відсутність одержання хабарів викладачами ВНЗ; вони навіть відлучені від прямого контакту з абітурієнтами, немає навіть співбесіди, на якій можна скласти попередню думку про абітурієнта.

Висновки

На будь-якому етапі реформування ЄДІ у кожній крайні неодмінно постає питання: яким чином збільшити кількість достоїнств системи вступу до ВНЗ і позбутися її недоліків?

Для початку слід проаналізувати існуючі позитивні і негативні сторони ЄДІ.

Позитивні сторони ЄДІ:

З введенням ЄДІ шанс суб'єктивної оцінки значно знизиться: частина завдань проходить комп'ютерну обробку, частину перевіряється незалежною комісією. Наслідками цього нововведення є:

· висока об'єктивність процесу вимірів і інтерпретацій результатів,

· можливість забезпечення стандартизації умов виміру,

· високий рівень надійності,

· простота перевірки результатів.

· Незначні витрати часу на вимір у великих групах учнів.

· Абітурієнти позбудуться від необхідності двічі (у школі й у ВНЗ) здавати той самий іспит, від подвійного стресу.

· Для немісцевих абітурієнтів зникне необхідність їхати складати іспити до іншого місця, де розташований ВНЗ, досить буде просто надіслати до приймальної комісії (одного чи декількох) ВНЗ документи і результати ЕДІ.

· Уніфікація форм перевірки знань дозволяє випускникам шкіл з однієї країни світу учитися в іншій. У глобальному сенсі це означає спрощення процесу інтеграції системи освіти України в Європейську систему освіти.

Негативні сторони ЄДІ:

· Необхідність зміни психології виховання і навчання. В даний момент значна частина контрольно-екзаменаційних матеріалів складається за американськими аналогами (хоча в процесі обговорення саме вони найбільше критикувалися). Небезпека в тім, що - як уже давно доведено - психологічні розходження народів не дозволяють їхнім представникам однаково успішно розв'язувати ті ж самі тести, тобто неуспіх українського школяра в тесті Айзенка чи, наприклад, у TOEFL або IELTS може говорити не про його низький рівень IQ чи знання американського англійського, а про психологічну непідготовленість до такого виду тестів. Практика показує, що традиція російського викладання дотепер була побудована на діалозі викладача й учня, тобто "культурі тестів" треба навчатися.

· Відносно мала кількість педагогів, що спеціалізуються на тестуванні в Україні

· Висока імовірність "знеособлювання" потенційного абітурієнта, особливо в області гуманітарного знання. Іспит-тест формалізовано, що приводить до некоректної постановки задач в областях знання, де можливо більш однієї правильної відповіді - таким чином, найбільше креативні школярі можуть опинитись "за бортом".

· Але центром протиріч відносно ЄДІ є, по суті, втручання в розподіл фінансових потоків, що супроводжують перехід "школа-ВНЗ". Перехід до ЄДІ репетиторство і корупцію цілком не зживуть, але приведуть до різкого росту числа репетиторів (вже не треба буде брати репетитора з конкретного навчального закладу), а отже, до падіння цін на репетиторському ринку.

Таким чином проведене дослідження ЄДІ в КНР засвідчує, що перелічена кількість переваг більше кількості недоліків впровадження даної системи контролю результатів навчально-пізнавальної діяльності учнівської молоді. Однак не можна нехтувати існуванням цих недоліків, навпаки, слід шукати шляхи розв'язання існуючих проблем.

Перспективи подальших досліджень. Вивчення і запозичення позитивних досвіду впровадження ЄДІ в інших країнах, аналіз виникнення негативних результатів, пошук засобів їх ліквідації.

Література

1 Educational Atlas of China, Shanghai Scientific and Technical Publishers, 1995, p. 29.

2 James E., Benjamin G. Public Policy and Private Education in Japan. - N.y.: St. Martin's Press, 1988. - 218p.

3 Cummings William K. Education and Equality in Japan. - U.S.: Princeton University Press, 1980. - 305p.

4 Боревская И.Е. «Управление образованием в Китае», Педагогика, 1992г., №11-12, с.108.

5 Су Сяо «Основні напрямки сучасного реформування освіти в Китаї», Шлях освіти, 2002 №4, с.24-29.

Анотація

Метою цієї публікації є узагальнення досвіду з проведення єдиного державного іспиту в Китайській Народній Республіці, а також аналіз позитивних та негативних наслідків впровадження даного виду контролю результатів навчально-пізнавальної діяльності молоді.

Целью этой публикации является обобщение опыта проведения государственного экзамена в Китайской Народной Республике, а также анализ позитивных и негативных последствий введения этого вида контроля результатов учебно-познавательной деятельности молодёжи.

The purpose of this article is the generalization of experience of holding the uniform graduating examination in People's Republic of China, and also the analysis of positive and negative results of implementing the youth's educational cognitive activities control of the kind.

Размещено на Allbest.ru