До питання фундаменталізації спеціальної інженерної підготовки студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147

До питання фундаменталізації спеціальної інженерної підготовки студентів

Худяєв О.А.

Фесенко Л.Д.

Прискорення темпів науково-технічного прогресу та оновлення змісту багатьох спеціальних дисциплін вимагають від вищих навчальних закладів ретельного відбору змісту знань та навичок, які повинні скласти основу, фундамент спеціальної інженерної підготовки. Природно, що кожна спеціальність або група спеціальностей потребує своєї бази фундаментальної підготовки, якісне формування якої сприяє легкому сприйняттю і засвоєнню змісту спеціальних дисциплін.

В Українській інженерно-педагогічній академії питанню фундаменталізації спеціальної інженерної підготовки студентів приділяється значна увага, що знайшло своє відображення у напрямках розвитку академії, де ставиться задача розробки, планування та здійснення заходів з фундаменталізації освіти по інженерно-педагогічним спеціальностям. Підходи до розв'язання цїєї задачі в академії можуть бути різними і по різному вирішуватися на факультетах [1, 2], але в цілому розуміння важливості фундаменталізації інженерної підготовки студентів ні у кого не викликає сумнівів [3]. Саме рівень фундаментальної підготовки випускників в значній мірі визначає імідж вищого навчального закладу [4].

Аналіз стану фундаментальної підготовки

На прикладі електромеханічного факультету проаналізуємо стан фундаментальної підготовки студентів. Відомо, що знання - це перевірений практикою результат пізнання дійсності, вірне її відображення у мисленні людини. Фундаментальні знання - це глибокі, стійкі знання, які залишаються у людини на тривалий період її життя.

Показником динаміки рівня фундаментальних знань студентів можуть служити ректорські контрольні роботи з фундаментальних та деяких професійно орієнтованих загальноосвітніх дисциплін, які проводяться, як правило, на старших курсах підготовки. Ці показники входять також до переліку обов'язкових вимог щодо можливостей успішної атестації, ліцензування і подальшої акредитації навчального закладу.

Традиційно до таких дисциплін на електромеханічному факультеті відносяться: вища математика, фізика, теоретична електротехніка, інформатика та обчислювальна техніка, інженерна і комп'ютерна графіка, а також економічна теорія і професійна педагогіка. Деякі тенденції зміни показників рівня фундаментальних знань з цих дисциплін можна побачити з порівняльної таблиці абсолютної і якісної успішності студентів денної форми навчання двох інженерно-педагогічних спеціальностей: 7.010101.05 “Професійне навчання. Електроніка, радіотехніка, електронна схемотехніка і зв'язок” та 7.010101.29 “Професійне навчання. Автоматизовані системи управління промисловими установками”, які умовно позначимо “05” та “29”.

Таблиця. Динаміка рівня фундаментальних знань студентів старших курсів денної форми навчання електромеханічного факультету

Із аналізу таблиці можна зробити дуже цікаві і дещо несподівані висновки. З таких традиційних базових фундаментальних дисциплін, як вища математика і фізика, рівень фундаментальних знань студентів за останні три роки знизився в середньому на 10%, з професійно орієнтованих фундаментальних дисциплін, таких як теоретична електротехніка (ТОЕ) і інженерна та комп'ютерна графіка, рівень фундаментальних знань залишився фактично без змін - на одному достатньо високому рівні, а ось з таких дисциплін, як основи економічної теорії і професійна педагогіка, рівень фундаментальних знань значно виріс: в середньому відповідно на 30% і 60%. Особливо вражає зростання рівня знань з професійної педагогіки у студентів спец. "05" - "Електроніка, радіотехніка, електронна схемотехніка і зв'язок" - на 101%. фундаментальний інженерний комп'ютерний технологія

Наведений аналіз рівня фундаментальних знань показує, що за останні роки на електромеханічному факультеті, а можливо і в усій академії, позначилася тенденція до зміни домінуючого рівня знань з традиційно фундаментальних дисциплін. Наших студентів стали менш цікавити знання і уміння з точних дисциплін (вищої математики, фізики). Студенти все більше і більше приділяють уваги таким наукам, як педагогіка та економіка, показники рівня фундаментальних знань з яких вже вийшли на показники рівня фундаментальних знань з вищої математики і фізики.

В цьому плані є над чим замислитися викладачам спеціальних дисциплін та завідувачам випускаючих кафедр. Їм вже на молодших курсах підготовки своїх студентів треба звертати їхню увагу на важливість підвищення рівня фундаментальної підготовки з вищої математики і фізики, які є і залишаються базовими предметами для спеціальної інженерної підготовки на старших курсах. Для цього, на наш погляд, керівникам і викладачам випускаючих кафедр треба відшукувати і впроваджувати нові форми і методи підвищення ефективності фундаментальної підготовки своїх студентів і випускників.

Шляхи підвищення рівня фундаменталізації спеціальної інженерної підготовки

1. Проблему фундаменталізації спеціальної інженерної підготовки треба розглядати в широкому розумінні. З розвитком науки, техніки і технологій виробництва зміст спеціальних інженерних дисциплін повинен переглядатися кожні 3-5 років, щоб не було відставань від сучасної елементної бази, нових технологій і методик розрахунків. Тобто в курси спеціальних дисциплін повинні включатися нові питання, вводитися нові методи розрахунків і т.інш.

Природно, що частина матеріалу, на якому базувався спеціальний курс, повинна перейти до розділу фундаментальних знань, які викладаються на кафедрах фундаментальних або загальноінженерних дисциплін. При цьому можливе введення нових розділів і загально визнаних понять, що стали класичними, до курсів фундаментальних дисциплін. Це дозволить розширити базу фундаментальних знань, яка необхідна для високоякісної спеціальної підготовки майбутнього фахівця. Процес передачі частини матеріалу спеціальних інженерних дисциплін на кафедри фундаментальних дисциплін можна назвати фундаменталізацією спеціальних дисциплін.

Разом з тим, фундаментальні дисципліни також обмежені виділеним лімітом часу, тому необхідна диференціація матеріалу фундаментальних курсів в залежності від спеціальності студентів. Таку диференціацію неважко зробити шляхом введення в робочі навчальні програми фундаментальних дисциплін рівней вивчення окремих розділів. Наприклад, І рівень - знайомство з матеріалом, ІІ рівень - вивчення основного матеріалу, ІІІ рівень - глибоке вивчення . Це вимагає зміни методики складання робочих навчальних програм: профілююча кафедра на основі типової програми курсу фундаментальної дисципліни визначає рівень вивчення окремих розділів, вносить додаткові питання чи теми, які потрібно розглянути в курсі, і тільки після цього починається складання робочої навчальної програми і подальше її узгодження.

Однак серед викладачів фундаментальних курсів, наприклад фізики [5], має місце негативне ставлення до необхідності пристосування програм з фундаментальних курсів до потреб спеціалізації студентів. До чого приводе таке ставлення, можна показати на прикладі взаємовідносин фундаментального курсу вищої математики та професійно-орієнтованого курсу теоретичних основ електротехніки (ТОЕ).

В останні роки в курсі ТОЕ значна увага приділяється спектральним методам аналізу електричних кіл, зокрема, операційному та секвентному методам. Це диктується сучасним станом розвитку науки і техніки, яка вже використовує радіоелектронні прилади, які засновані на цих методах. Але через дефіцит навчального часу в умовах скорочення загального бюджету, який відводиться на вивчення вищої математики, розділи операційного обчислення та основ секвентного аналізу не включені до програми курсу. Внаслідок цього в курсі ТОЕ перед викладанням відповідних методів аналізу електричних кіл доводиться викладати студентам у необхідному обсязі математичні основи цих методів. Звідси риторичне питання: “Чи можна назвати таке становище нормальним, і чи треба пристосовувати програми фундаментальних курсів до потреб спеціалізації студентів?”

2. Випускаючим кафедрам не треба боятися і зворотнього процесу - залучення найбільш досвідчених викладачів фундаментальних кафедр (професорів, доцентів з великим стажем) для читання основопологаючих теоретичних розділів спеціальних дисциплін. Такий процес також можна віднести до фундаменталізації спеціальних дисциплін.

Наприклад, розділи "Основи секвентного аналізу", "Дискретна математика" та "Основи теорії графів" для студентів радіотехнічного профілю (спец."05") краще могли б прочитати ведучі професори кафедри вищої математики; розділ "Фізичні основи енергетичного методу моделювання складних механічних систем" (спец."29") - кафедри фізики або теоретичної механіки.

3. Важливо також забезпечити безперервність методології викладання фундаментальних і спеціальних інженерних дисциплін.

Наприклад, поняття передатної функції електричного кола по різному вводяться на кафедрі електротехніки і випускаючій кафедрі автоматики і радіоелектроніки. Використовуються різні визначення, різні позначення цієї основної характеристики кола. При визначенні спектральної щільності одиночного або періодичних сигналів в курсах спеціальних дисциплін зовсім не використовується методика, яка відпрацьовується у попередньому курсі теоретичної електротехіки.

Інший приклад. При розв'язанні диференціальних рівнянь в курсі вищої математики і ряді спецкурсів використовується різна термінологія і різні методичні підходи. Навіть таке просте питання як визначення оригінала функції за її зображенням по Лапласу в курсах вищої математики і теоретичної електротехніки розглядається по різному.

Для успішного розв'язання цього питання потрібен більш тісний зв'язок завідувачів та ведучих викладачів випускаючих кафедр з відповідним складом кафедр фундаментальної підготовки. Такі зустрічі доцільно проводити у вигляді науково-методичних семінарів з фундаменталізації спеціальної інженерної підготовки. Для початку, на наш погляд, достатньо 1-2 засідань у навчальному році. Керувати роботою такого семінару повинен декан факультету.

4. Поглиблення фундаментальної підготовки повинно підкріплюватися і методичним забезпеченням курсів. Кожна спеціальна дисципліна у достатній кількості повинна бути забезпечена добротними підручниками або навчальними посібниками та, обов'язково, конспектом лекцій, щоб викладач спеціальної дисципліни на лекціях не витрачав би час на викладання основ дисципліни, а мав би змогу тільки закріплювати і поглиблювати засвоєння матеріалу на конкретних прикладах та реальних задачах із виробництва, давати нові теоретичні методи розрахунків, аналізу та синтезу, формулювати тенденції розвитку інженерної дисципліни.

5. Залогом успішного зростання і поглиблення рівня фундаментальних знань студентів є постійне самовдосконалення і регулярне підвищення кваліфікації викладачів.

Основою цього є виконання науково-дослідних робіт на замовлення підприємств та організацій, участь у наукових симпозіумах та конференціях, підготовка статей, монографій та інше. Інструментом одержання нової інформації поступово повинен стати персональний комп'ютер, а джерелом - всесвітня комп'ютерна мережа Internet.

На заключення необхідно відзначити, що перший крок у реалізації системи заходів по підвищенню рівня фундаменталізації спеціальної інженерної підготовки студентів на електромеханічному факультеті уже зроблено. В усі нові навчальні програми спеціальностей факультету включені нові спеціальні теоретичні та теоретико-практичні дисципліни, які читають найбільш досвідчені викладачі випускаючих кафедр. Це такі дисципліни як "Математичні та технічні засоби автоматизованих систем керування", "Алгоритмічні та програмні засоби автоматизованих систем керування", "Математичні основи теорії електронних систем".

Окрім конкретного матеріалу, що характеризує ту чи іншу спеціальну дисципліну як інженерну науку, навчальні програми названих дисциплін включають методологічні аспекти їх становлення, розвитку і удосконалення з урахуванням досягнень технічного прогресу та новітніх комп'ютерних технологій.

Висновки

Для підвищення рівня фундаменталізації спеціальної інженерної підготовки пропонується:

Провести аналіз змісту спеціальних дисциплін і визначити перелік тем чи окремих питань, які можна передати на фундаментальні та загальноінженерні кафедри.

Складання робочих навчальних програм фундаментальних курсів проводити на основі переліка питань курсу з визначеним рівнем глибини викладання, який встановлює профілююча кафедра.

Розглянути можливість залучення найбільш досвідчених викладачів фундаментальних кафедр для читання лекцій з основопологаючих розділів спеціальних дисциплін.

Обов'язкове самовдосконалення і регулярне підвищення кваліфікації викладачів.

Один чи два рази на рік проводити факультетські науково-методичні семінари з координації методології викладання фундаментальних та спеціальних дисциплін.

Література

1. Гордиенко И.Я., Загоруйко Л.Н. Роль физики в фундаментализации образования при подготовке инженеров-педагогов //Актуальні проблеми інженерної підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах інженерно-педагогічного профілю. Зб.наук.праць. - Харків: УІПА, 2001. - с. 182 - 184.

2. Блудова А.А. К вопросу фундаментализации єкономической подготовки инженера-педагога химического профиля //Актуальні проблеми інженерної підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах інженерно-педагогічного профілю. Зб.наук.праць. - Харків: УІПА, 2001. - с. 165 - 167.

3. Черкасов Н.Д., Чаусов А.А., Попов В.В. К вопросу фундаментализации общеинженерной подготовки //Актуальні проблеми інженерної підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах інженерно-педагогічного профілю. Зб.наук.праць. - Харків: УІПА, 2001. - с. 157 - 158.

4. Капица П.Л. Эксперимент. Теория. Практика. - М.: Наука, 1977. - 352 с.

5. Николенко А.Н., Довбня В.Н. Проблеми та перспективи загальної фізики в системі інженерно-педагогічної освіти //Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Зб.наук.праць. Вип.3. - Харків: УІПА, 2002. - с. 41 - 44.

Анотація

Аналізується стан фундаментальної підготовки студентів на електромеханічному факультеті УІПА. Пропонуються заходи щодо підвищення рівня фундаменталізації спеціальної інженерної підготовки.

Анализируется состояние фундаментальной подготовки студентов на электромеханическом факультете УИПА. Предлагаются меры по повышению уровня фундаментализации специальной инженерной подготовки.

The stat of Students' Fundamental Training at Electrical Mechanical Department of the UEPA is analysed. Measures are suggested for improving the fundamental level of specialized engineering training.

Размещено на Allbest.ru