Управління виховним процесом в умовах інженерно-педагогічного вищого навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

управління виховним процесом в умовах інженерно-педагогічного вищого навчального закладу

Чугреєва Н.О.

Чугреєва Н.О.

Управління виховним процесом в умовах інженерно-педагогічного вищого навчального закладу

У статті проаналізовано проблему в педагогічній теорії управління виховним процесом у вищому навчальному закладі; визначено рівні й підрівні управління виховним процесом у ВНЗ інженерно-педагогічного профілю.

Чугреева Н.А.

Управление воспитательным процессом в условиях инженерно-педагогического высшего учебного заведения

В статье проанализирована проблема в педагогической теории управления воспитательным процессом в высшем учебном заведении; определены уровни и подуровни управления воспитательным процессом в ВУЗе инженерно-педагогического профиля.

N. Chugreeva

Educational Process Management in Conditions of Engineering Pedagogies Higher Educational Establishment

The issues of the pedagogical theory of management of the educational process in the higher in the article; levels and sublevels are defined of management of the education process in the higher engineering pedagogics establishment.

Постановка проблеми

У сучасній економічній ситуації в Україні, в умовах інтеграції української економіки у світову систему, необхідності розвитку промисловості на новому технічному рівні питання про якість підготовки фахівців, зокрема інженерно-педагогічного профілю, стає особливо актуальним. Зростання ролі інженера-педагога, викликана новими реаліями, обумовлює необхідність модернізації професійної освіти у вищій школі, пред'являє нові вимоги до випускника інженерно-педагогічного ВНЗ XXI століття. Це ставить перед вищими навчальними закладами проблему підготовки конкурентоспроможного на ринку інтелектуальної праці фахівця - інженера-педагога, не лише озброєного необхідним набором професійних знань, але й підготовленого до роботи в умовах, які постійно змінюються.

Модернізація професійної освіти визначила необхідність істотної зміни ряду традиційних підходів до системи підготовки фахівців з урахуванням високого рівня кваліфікації, професіоналізму, громадянськості, високої моральності як чинників професійної стійкості в нових соціально-економічних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз теоретичних і практичних розробок у галузі управління виховним процесом в умовах професійної підготовки фахівця інженерно-педагогічного профілю дозволили встановити існуючі суперечності між:

- потребою суспільства у високопрофесійному фахівці, що володіє професійною культурою, громадянською самосвідомістю, готовністю до професійної самореалізації й низьким рівнем формування цих якостей у процесі підготовки фахівця інженерно-педагогічного профілю;

- курсом на посилення виховної складової у сфері безперервної освіти і недостатньою розробленістю педагогічних умов управління виховним процесом у вищій школі.

У вітчизняній педагогічній і психологічній літературі достатньо глибоко і різнобічно досліджуються різні аспекти проблеми виховання. Важливе значення для виявлення загальних закономірностей у теорії виховання і навчання мають роботи Б. Ананьєва, Ю. Бабанського, О. Газмана, О. Долженко, Л. Занкова, В. Караковського, B. Ледньова, П. Підкасистого, В. Серікова та ін.

Сутність і способи управління в освіті розглянуті в роботах М.Артюхова, В.Беспалька, П.Блонського, М.Захарова, Ю.Конаржевського, Г.Серікова та ін.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив зробити висновок, що теоретичні і методологічні аспекти управління виховним процесом у вищій школі на сьогодні досліджені недостатньо.

Постановка завдання:

- вивчити ступінь розробленості проблеми в педагогічній теорії і рівень її практичної реалізації;

- визначити рівні і підрівні управління виховним процесом у ВНЗ.

Виклад основного матеріалу

У сучасному словнику поняття “управління” розглядається як планомірна дія на його зміст, структуру і передумови ефективності, з метою теоретичної і практичної підготовки фахівців, що відповідають сучасним вимогам. Управляти навчально-виховним процесом - значить створити оптимальні зовнішні і внутрішні умови для успішного формування особистості майбутнього фахівця, раціонально використовувати освітні і виховні можливості викладання, всіх видів і форм навчальної і виховної роботи [1].

Механізм дії управління може бути стихійним або організованим. Управління, що орієнтується на свідоме (організоване) впорядкування суспільних зв'язків і відносин, виступає у формі свідомої, доцільної і перетворюючої діяльності, здійснюваної соціальними інститутами. Ми вважаємо, що доцільно розглядати управління саме як діяльність, а «невід'ємною характеристикою кожної діяльності є її усвідомленість» [2, С. 151].

Оскільки ми досліджуємо управління виховним процесом у вищому навчальному закладі інженерно-педагогічного профілю, то нижче буде розглядатися поняття «соціальне управління», оскільки виховання у ВНЗ стосується соціальної сфери життя в суспільстві.

Специфіка управлінської діяльності по відношенню до освіти визначається особливостями об'єкту управління. Цим об'єктом є освіта як соціальний інститут, тобто «елемент соціальної структури, історичної форми, організації і регулювання суспільного життя» [2, C.200]. Стосовно освіти поняття «управління» виступає як «педагогічне управління», яке раніше розглядалося такими ученими, як Ю. Васильєв, А. Найн, М. Поташник, Г. Серіков і ін. Так, на думку А. Найна, поняття «педагогічне управління» може застосовуватися там, де здійснюється навчання і виховання: у сім'ї, школі і ВНЗ, суспільних організаціях, установах системи підвищення кваліфікації фахівців та ін. [3].

Л. Столяренко вважає, що процес управління може виступати одночасно як циклічний і безперервний, що створюється одночасними послідовним виконанням багатьох циклів управління. Управлінський цикл починається з постановки цілей і визначення задач, а завершується їхнім вирішенням, досягненням поставленої мети. Після досягнення поставленої мети ставиться нова мета, і управлінський цикл повторюється [4].

Посилаючись на наведені положення, можна сказати, що управління - це діяльність, направлена на створення умов із впорядкування, збереження і вдосконалення об'єкта.

Управляти - не значить пригнічувати, не нав'язувати процесу хід, що суперечить його природі, а навпаки, максимально враховувати природу процесу, погоджувати кожну дію на процес із його логікою [4].

Навчально-виховний процес у ВНЗ є складною динамічною системою управління. Система (з грецького systema - ціле, складене з частин) - безліч елементів, що перебувають у відносинах і зв'язках один з одним, створюючи певну цілісну єдність.

Ю. Конаржевський, характеризуючи ознаки системи, виділяє такі: система складається з сукупності елементів; вони взаємозв'язані; отже, система має структуру, володіє певним рівнем цілісності; їй властиві ієрархічність, субординація елементів, цілеспрямованість у поведінці, взаємодія із зовнішнім середовищем.

Узагальнення й аналіз сучасних поглядів на системний підхід в управлінні, виявив низки закономірностей, які доцільно використовувати в методології педагогічного управління:

- управління розглядається як вид взаємодії з системою елементів, які можуть піддаватися зовнішнім діям у формі організації, стимулювання, корекції, цілепокладання, контролю;

- управління повинно спиратися на об'єктивно існуючі потенційні можливості системи. Ніякі управляючі дії не здатні примусити систему виконувати більший обсяг функцій, ніж закладено в її системних властивостях;

- соціальне замовлення виконує управляючі (перспективно-орієнтуючі, регулюючі) функції по відношенню до системи, реалізація яких буде продуктивнішою, якщо враховувати початковий стан системи;

- управління здійснюється залежно від стадії розвитку системи;

- управляючі дії людини на систему здійснюються з урахуванням особливостей самої системи, цілей людини й цілей системи, які повинні бути максимально узгоджені один з одним.

Для ефективного управління системами необхідно враховувати й функції управління. М. Мескон виділяє чотири функції управління: планування, організація, мотивація, контроль [5].

У нашій статті акцент робиться не на навчальний, а на виховний процес, в якому здійснюється взаємодія викладачів і студентів із метою формування і розвитку в майбутніх фахівців позитивної мотивації до самостійної інженерно-педагогічно-інноваційної діяльності, до самовиховання і самореалізації. Тому ми дотримуємося такої ієрархії функцій управління виховним процесом: мотивація, планування, організація, контроль, корегування і прогнозування.

Схарактеризуємо вищезазначені функції.

Відповідно до цієї ієрархії, особливе значення в управлінні виховним процесом надається функції мотивації, оскільки досягнення результату виховання - здатність до професійної самореалізації особистості майбутнього фахівця можливе лише при внутрішній і зовнішній детермінованій діяльності. Стосовно управління виховним процесом у вузі внутрішніми стимулами можуть виступати вищі потреби. Це -соціальні потреби, потреби успіху, потреба у причетності, потреба у визнанні, пошані й самореалізації. Формування мотивації є центральною проблемою виховання. Це обумовлено зміною соціальних процесів у суспільстві, оновленням системи знань, зміною педагогічних умов.

Планування охоплює розробку плану, підготовку і прийняття рішень, направлених на виконання поставленої мети, складає основу всіх управлінських рішень. Планування управління виховним процесом у ВНЗ передбачає глибокий аналіз минулого досвіду, аналіз існуючої ситуації виховного процесу у вузі, врахування реальних педагогічних задач на перспективу. Підготовлені плани і рішення фіксують усі стадії виконання і виконавців на кожному етапі. Планування управління виховним процесом у вузі направлено на оптимальне використовування всіх засобів виховання для отримання ефективного результату.

Організація (від пізньолат. Organizo - повідомляю стрункий вигляд, влаштовую) - сукупність процесів або дій, що ведуть до утворення і вдосконалення взаємозв'язків між частинами цілого [6].

Організація встановлює певний порядок, необхідний для ефективного управління виховним процесом, для об'єднання діяльності всіх агентів виховного процесу відповідно до поставленої мети. Організація, як і планування, припускає використання різноманітних методів і засобів.

Вміст функції організації в управлінні виховним процесом включає доведення рішень до виконавців, а також передачу і врахування пропозицій усіх агентів виховання у вузі; підбір виконавців для реалізації прийнятих рішень; забезпечує взаємозв'язок між агентами виховного процесу.

Контроль - це перевірка виконання прийнятих планів і рішень. В управлінні виховним процесом у вищому навчальному закладі функція контролю направлена на виявлення фактичного стану виховного процесу, причин відхилення від плану виховної роботи для усунення небажаних причин і чинників, оскільки педагогічні умови виховного процесу у ВНЗ настільки багатопланові, що навіть при чіткому плануванні і відповідальній організації виховного процесу, неможливо врахувати всі деталі.

Отже, управління не може існувати без функції контролю, який здійснює систему спостережень і перевірку відповідності вироблених рішень і їх виконання.

Розрізняють три види контролю:

- попередній контроль, стосовно виховного процесу - це аналіз професійних даних і навичок, необхідних для виконання посадових обов'язків, відбір кваліфікованих педагогів-вихователів, які люблять свою справу;

- поточний контроль здійснює безпосередню перевірку виконання планів і рішень в ході виховного процесу;

- підсумковий контроль дає інформацію для аналізу виконання поставлених задач і інтегральної мети, а також коректування планів, методів і засобів педагогічної дії у виховному процесі.

Корегування - часткова поправка планів і рішень у зв'язку зі зміною педагогічних умов для здійснення виховним процесом у вузі, тобто функція корекції виступає як оперативна зміна планування в процесі уточнення поставлених виховних задач.

Прогнозування - одна з форм конкретизації наукового передбачення в соціальній сфері, що перебуває у взаємозв'язку з плануванням і управлінням. Необхідність у прогнозуванні перспектив управління виховним процесом у ВНЗ обумовлена динамічністю самого життя і вдосконаленням педагогічних умов ВНЗ. Прогноз потрібен не стільки для довгострокових планів, скільки для отримання інформації з розробки поточних планів.

Прогнозування припускає бачення результатів управління виховним процесом, які можуть бути сформовані за певний проміжок часу: розвиток колективу студентів; система суб'єкт-суб'єктних відносин, розвиток особистості майбутнього фахівця, його якостей; результати застосування тих або інших методів і засобів виховання та ін.

Таким чином, реалізація всіх функцій у процесі управління виховним процесом сприятиме підвищенню ефективності його здійснення.

Аналіз педагогічної літератури дозволив виділити такі рівні і підрівні управління виховним процесом у ВНЗ:

Глобальний рівень. Сучасні тенденції розвитку науки, техніки, інформаційних систем, політична й екологічна ситуація в світі впливають на всі соціальні процеси, у тому числі й на систему вищої освіти.

Регіональний рівень. На цьому рівні управління вищою школою координується законодавчими актами Міністерства освіти і державних стандартів, зокрема з проблеми виховання.

3. Галузевий рівень. На цьому рівні у ВНЗ враховується специфіка галузі. У даному випадку вища школа одержує соціальне замовлення конкретної галузі, і готує фахівця з урахуванням особливостей діяльності в цій галузі.

4. Внутрішньовузівський рівень. Управління виховним процесом у вищому навчальному закладі здійснюється з урахуванням ряду чинників: кваліфікації професорсько-викладацького складу, адміністративно-управлінського персоналу, матеріальної бази, психологічного клімату в колективі, традицій вищого навчального закладу, стану внутрішніх і зовнішніх зв'язків ВНЗ та ін.

Внутрішньовузівський рівень управління виховним процесом має такі підрівні:

- загальновузівський (здійснюється координація виховної діяльності колективу викладачів, співробітників і студентів вищого навчального закладу);

- факультетський (організовується повсякденна виховна діяльність колективу факультету);

- груповий (на рівні студентської групи здійснюється взаємодія між студентами і викладачами, а також між студентами);

- особистісний (на цьому рівні особистісні цілі виконують важливу роль в управлінні виховним процесом і виявляються через самовиховання, саморозвиток, самореалізацію та ін.).

Вважаємо за необхідне велику увагу приділити управлінню виховним процесом на внутрішньовузівському рівні, оскільки саме у ВНЗ, нафакультеті і в студентській групі здійснюється формування особистості фахівця, його виховання і соціалізація.

Управління виховним процесом в умовах професійної підготовки фахівця інженерно-педагогічного профілю - це свідома і перманентна трансформація педагогічних умов, які спрямовані на професійну підготовку майбутнього фахівця, який володіє професійною культурою та здатністю до фахової самореалізації.

Висновки

Отже, у статті проаналізовано підходи до здійснення процесу управління виховним процесом у вищому навчальному закладі. Визначено рівні управління виховним процесом у ВНЗ. Аналіз досліджуваних джерел дозволив зробити висновок, що сьогодні на порядок денний виходять питання гуманітаризації вищої інженерно-педагогічної освіти, тісно пов'язані з процесом формування майбутнього фахівця, що вимагає корегування змісту й ідеології виховної роботи, а також вдосконалення управління виховним процесом у вузі.

Перспективи подальших досліджень

Таким чином, актуальність проблеми, недостатня її розробленість вимагає проведення подальших досліджень із метою підвищення ефективності здійснення виховного процесу в умовах інженерно-педагогічного вищого навчального закладу.

професійний освіта гуманітаризація інженерний

Література

1. Современный словарь по педагогике. Минск: Совр. Слово, 2001. - 928 с.

2. Философский энциклопедический словарь. М.:Сов. энцикл., 1989. - 840 с.

3. Найн А., Кустов Л. Гумманизация неперывного профессионального образования: вариант, концепция, модели: Учеб. пособие. Челябинск: ЧГИФК, 1994. - 76 с.

4. Столяренко Л.Д. Педагогика. Ростов н/Д.: Феникс, 2000. - 448 с.

5. Методические материалы по комплексной критериальной оценке воспитательной деятельности образовательного учреждения /Под Общ. Ред. Проф. И.Зимней. М.: Изд. Дом. «Новый учебник», 2003. - 96 с.

6. Современные проблемы гражданского образования и воспитания учащейся молодежи: Монограф. М., РИЦ «Альфа», 2000. - 126 с.

Размещено на Allbest.ru