Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147.11+378.147

Використання технології навчання в малих групах в курсі «Методика професійного навчання»

Шматков Є.В., Кіосєва О.М.

Анотація

навчання фахівець дидактичний проектування

Розроблено сценарій організації навчання методом малих груп при проведенні заняття з теми «Побудова функціональної структури діяльності майбутнього фахівця в ході дидактичного проектування» з дисципліни МПН. Наведені експериментальні дані, що підтверджують ефективність використання даної технології.

Аннотация

Разработан сценарий организации обучения методом малых групп при проведении занятия по теме «Построение функциональной структуры деятельности будущего специалиста в ходе дидактического проектирования» из дисциплины МПН. Приведены экспериментальные данные, которые подтверждают эффективность использования данной технологии.

Annotation

The scenario of organization of teaching by the method of small groups is developed during the leadthrough of employment from a theme «Construction of functional structure of activity of future specialist during the didactic planning» from discipline of MPN. Resulted experimental information which confirm efficiency of the use of this technology.

Постановка проблеми. Система освіти в будь-якій країні світу покликана сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, тому що саме вона готовить людину до активної діяльності в різних сферах життя суспільства. Здатність освітньої установи досить гнучко реагувати на запити суспільства, зберігаючи при цьому накопичений позитивний досвід, має дуже велике значення.

Головний стратегічний напрямок розвитку системи освіти, як позначено в роботі [1], лежить на шляху рішення проблеми особисто-орієнтованого навчання. Освіти, у якій особистість учня або студента була б у центрі уваги педагога, у якій навчання, пізнавально-пізнавальна діяльність, а не викладання, було б провідною в тандемі «вчитель-учень». Традиційна парадигма освіти «педагог-підручник-учень» повинна бути замінена на іншу: «учень-підручник-педагог». Саме так побудована система освіти в лідируючих країнах світу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Використання новітніх технологій розглядається в роботах Полата Е.С., Хуторського А.В., Бондаревської О.В., Гульчевської В.Г., Дьяченко В.К., Зєєра Е.Ф., Ільїної Т.О., Кларіна М,В., Безпалько В.П. та інших.

Постановка завдання. Для становлення фахівця у якості інженера-педагога йому треба вивчити педагогічну діяльність, сформувати вміння передбачати навчально-виховну ситуацію та проектувати її. Питання педагогічного проектування вивчаються студентами інженерно-педагогічних спеціальностей у ході їх методичної підготовки.

Виклад основного матеріалу. Методична підготовка є інтегруючим ланцюгом між психолого-педагогічною і інженерною підготовкою. При цьому технічні знання є предметом діяльності, а методичні - засобом їх використання. ЇЇ мета - формування у студентів вміння конструювання власної педагогічної діяльності в залежності від змін у педагогічних умовах навчання і виховання, створення і застосування студентом власної педагогічної системи.

Методична підготовка в УІПА реалізується через вивчення курсу «Методика професійного навчання». Навчальний матеріал збудований з урахуванням специфіки навчальної діяльності інженера-педагога, яка ввібрала в себе два компонента - інженерно-технічний та педагогічний. Але об'єктивно існує певне протиріччя, що тягне за собою проблему, з якою стикається кожний викладач та студент інженерно-педагогічного вищого навчального закладу - це оптимізація навчання. Специфічність підготовки спеціаліста за фахом інженера-педагога полягає в тому, що його підготовка здійснюється за незмінних п'яти років, що і звичайного інженера, або педагога. Тому перед інженером-педагогом вищого навчального закладу постає проблема, донести до студента великий певний об'єм знань, що забезпечать відповідність до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, так і перед студентом - невідповідність об'єму навчального матеріалу нормам часу, що негативно впливає на рівень їх знань, а отже і на здатність майбутнього спеціаліста конкурувати на ринку праці. Адже на кожному занятті викладач не завжди може надати допомогу окремому студентові в межах академічної групи. Цю функцію вони в стані взяти на себе самі, якщо вони будуть працювати в невеликих групах, відповідати за успіх кожного, якщо вони навчаться допомагати один одному. При навчанні у великому колективі при домінуючій ролі фронтальних методів діяльності сильні учні завжди у виграші: вони скоріше засвоюють новий матеріал, і педагог головним чином спирається саме на них. А слабкі раз від разу стають ще слабкіше тому, що їм не вистачає характеру задавати питання і тим самим вони «гальмують» ритмічний рух всіх до загального успіху.

Тому була висунута наступна гіпотеза - якщо застосувати при проведенні занять методику навчання в співробітництві з використанням малих груп, то це призведе до підвищення результатів навчання, його ефективності, формуванню позитивної мотивації до навчання, більш свідомого відношення до навчальної діяльності, формування комунікативних умінь і навичок, соціалізації поведінки.

Для вирішення поставленої проблеми та перевірки гіпотези слід було вирішити такі завдання:

1. Розробити сценарій проведення навчання у співробітництві методом малих груп при проведенні заняття з теми «Побудова функціональної структури діяльності майбутнього фахівця в ході дидактичного проектування» з дисципліни «Методика професійного навчання»;

2. Експериментально перевірити його педагогічну ефективність.

Ця тема найбільш підходить для засвоєння за допомогою технології навчання у співробітництві у малих групах тому, що вона є вузловою у дисципліні, та має тісні між темні зв'язки з багатьма темами курсу, та особливо з темою «Методика прогнозування мети в навчанні на рівні спеціальності й окремої технічної дисципліни».

Заняття з теми «Побудова функціональної структури діяльності майбутнього фахівця в ході дидактичного проектування» передбачає такі дії студентів:

- на підставі кваліфікаційної характеристики робітника і навчального плану визначити види професійної його діяльності, з урахуванням групи трудових процесів до якої вона відноситься;

- встановити можливі місця використання цього робітника на виробництві;

- побудувати функціональну структуру його діяльності і сформулювати кваліфікаційні вимоги до нього у вигляді знань і умінь.

Умови здійснення і результати експерименту.

В процесі підготовки до проведення формуючого експерименту була обрана експериментальна група третього курсу факультету радіоелектроніки УІПА ДРЕ-Е2-2, яка мала у своєму складі двадцять чоловік та середній бал за поточною успішністю 4,04. В якості контрольної групи обрана група того ж курсу ДРЕ-Е2-1, яка складалась з 21 студента, середній бал в якій становив 4,1. Тобто ці групи були майже однакові за рівнем успішності.

Практичні заняття з дисципліни “Методика професійного навчання” у контрольній групі ДРЕ-Е2-1 було проведене традиційним методом (тобто кожний студент індивідуально виконував заплановані завдання). В експериментальній групі ДРЕ-Е2-2 практичне заняття було проведене з використанням метода навчання в малих групах. Попередньо експериментальна група була розділена за рівнем поточної успішності на 3 категорії: сильні (продвинуті) студенти, які мали середній бал успішності від 4,5 до 5; середні (відповідно 3,8 і 4,5) і слабкі (3, 3,8). Потім було сформовано 5 малих груп в кожну з яких увійшли усі три категорії студентів (один - сильний, два - середніх і один - слабкий).

Студенти в межах малої групи самостійно визначили роль кожного при спільному виконанні завдання: редактор (студент, який контролює вірність виконання завдання), коректор (той хто доповнює і поправляє поточні відповіді своїх товаришів), секретар (оформлює письмово ці відповіді). Попередньо проведена така робота:

- здвигнуті разом по 2 столи, за якими розташувалися по 4 студента;

- сформульована навчальна мета заняття: розробити функціональну структуру діяльності майбутнього робітника за спеціальністю «монтажник радіоелектронної апаратури і приладів»;

- встановлене дидактичне завдання: осмислити і засвоїти нові поняття («група трудових процесів», «види діяльності», «системно-діяльністний аналіз», тощо); сформулювати уміння аналізувати професійну діяльність робітників визначеної спеціальності;

- забезпечені відповідні засоби навчання;

- зроблена мотивація належної діяльності: убуло повідомлено, що успіх чи поразка цієї групи залежить від удач, або невдач кожного з її членів. Була виказана впевненість, що кожен внесе особистий вклад в загальну справу шляхом висловлення своєї особистої думки і чутливого відношення до думки партнерів, чітко відслідковуючи, щоб у кожного були однакові можливості на участь у роботі.»

Далі надавалось пояснення змісту і послідовності виконання практичної роботи та встановлених дидактичних засобів, наводилися типові приклади аналізу професійної діяльності робітників різних професій.

Було чітко визначено обсяг робіт, які студенти виконували у межах малої групи, а які - кожен окремо. Так, питання, пов'язані з визначенням видів діяльності, групи трудових процесів, можливими місцями використання цих робітників, студенти визначали разом, обґрунтовуючи свою точку зору, висуваючи ті чи інші припущення. Після загального обговорення ця частина завдання оформлювалась у вигляді письмового звіту. Друга частина завдання передбачала структурування окремих видів діяльності монтажника радіоелектронної апаратури і приладів за схемою: «предмет засобипроцедурапредмет діяльності». Кожен одержав для аналізу одну з процедур діяльності і повинен був з неї визначити усі складові визначеної схеми. При цьому викладач може дати сильному студенту визначити процедуру діяльності з кожної функції (найбільш складну частину цього етапу завдання), а середнім або слабким (за бажанням) - предмет, засоби, продукт. Після того як індивідуальні завдання виконали кожен з учасників малих груп, починається пояснення своєї частини іншим у межах групи. Ця процедура триває це до тих пір, поки усе це не засвоять навіть слабкі студенти. Безумовно, педагог встановлює і контролює час, який призначається на виконання цієї роботи і водночас слідкує за характером спілкування у межах кожної малої групи. Під час спільного обговорення виконаного завдання відбувається виконання навчальних дій не тільки на першій стадії (матеріальній), але і на другій (зовнішньомовній). Тобто сильні студенти пояснюючи навчальний матеріал слабким засвоюють його ще глибше, а слабкі, задаючи запитання з незрозумілих фрагментів заняття, починають осмислювати цей матеріал, аналізуючи і узагальнюючи пояснення своїх товаришів. Слід зауважити, що здійснюється це без усякого підштовхування збоку педагога, бо студенти знають, що захищати честь малої групи при контролі буде будь який її член, незалежно від рівня його успішності. І на цій підставі визначається єдина загальна оцінка для усієї малої групи.

В процесі цієї діяльності педагог слідкує за порядком в аудиторії, фіксує активність студентів у межах кожної малої групи і проставляє відповідно заохочувальні бали і тільки в окремих випадках надає консультативну допомогу. Після того, як студенти виконали і обговорили у межах малих груп виконану роботу, викладач здійснює її перевірку і оцінювання. Для захисту результатів за особистим рішенням він викликає будь-якого члена малої групи. При цьому кожний член інших малих груп може доповнити відповідь, або задати «каверзне» запитання. Ці студенти заробляють для своєї групи додаткові заохочувальні бали. При цьому враховуються такі результати:

- точність відповідей на запитання студента - представника груп;

- час, витрачений кожною малою групою на виконання завдання;

- правильність його виконання;

- характер і зміст надання допомоги один одному під час виконання завдання в малій групі (за результатами особистого спостереження викладача);

- соціальний клімат, який спостерігався під час виконання завдання у межах малої групи (за результатами особистого спостереження);

Успіхи студентів малої групи, яка повністю відповідала цим критеріям, оцінювалися у 5 балів. За невідповідність одному з критеріїв, знімався 1 бал. За доповнення відповіді, або за гарне запитання - заохочення у вигляді одного бала.

Після виступу представника кожної із груп викладач підводить підсумок заняття, та оголошує набрані малими групами бали, звертаючи увагу на основні помилки при виконанні завдань.

У контрольній групі ДРЕ-Е2-1 це ж практичне заняття проводилось традиційним методом (кожний студент одержував назву професії й індивідуально працював над завданням). Підсумковий контроль у контрольній групі проводився у формі усного опитування кожного студента після завершення виконання завдання.

Аналіз одержаних результатів у студентів контрольної та експериментальної груп і порівняння ефективності використаних методик наведено на рис 1. З нього витікає, що середній бал в контрольній групі збільшився з 3,95 до 4,29, а в експериментальній - з 3,9 до 4,6: середній бал в експериментальній групі, яка виконувала практичне завдання з використанням методу малих груп на 0,34, що є суттєвим і статично значущим. Якщо розглянути якісні показники контролю (рис. 2) то вони теж на боці використання цієї інноваційної технології навчання: кількість відмінних оцінок збільшилася у порівнянні з контрольною групою майже в 1,6 рази, а задовільних оцінок взагалі не одержав не один студент (в контрольній групі цей відсоток становив 9,5%).

Висновки

Проведений експеримент підтвердив високу педагогічну ефективність використання в навчальному процесі вищого навчального закладу четвертого рівня акредитації (яким є УІПА) однієї з інноваційних технологій - навчання у малих групах при вивченні курсу «Методика професійного навчання». При цьому суттєво підвищились якісні показники навчання і середній бал.

Перспективи подальших досліджень. Метод навчання у співробітництві з використанням малих груп може бути досліджений при вивченні інших професійно-орієнтованих і професійних дисциплін при підготовці інженерно-педагогічних кадрів.

1 - вихідний середній бал; 2 - бал одержаний після контролю середній бал у контрольній групі. 1¹та 2¹ - теж у експериментальній групі.

Рис.1. - Значення середнього балу за результатами підсумкового контролю

- у експериментальній групі;

- у контрольній групі.

Рис.2. - Бали за результатами підсумкового контролю

Література

1. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред докт пед наук, проф Е.С. Полат - М.: Академия, 2003. - 272 с.

2. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения - учебник. Х.: Штрих, 2003. - 480 с.

3. Хуторской А.В. Современная дидактика. СПб: Питер, 2001. - 544с.

Стаття надійшла до редакції. 27.04.2006р.

Размещено на Allbest.ru