Бізнес-планування як один з напрямків підготовки інженерів-педагогів

Розгляд питань підготовки майбутніх інженерів-педагогів економічних спеціальностей у галузі бізнес-планування. Зміст і форма підготовки. Обґрунтовано доцільність здійснення підготовки в формі дистанційного курсу із застосуванням модульних технологій.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.02.2019
Размер файла 294,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Штефан Л.В., Кошелєва В.С.

БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ЯК ОДИН З НАПРЯМКІВ ПІДГОТОВКИ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ

У статті розглянуті питання підготовки майбутніх інженерів-педагогів економічних спеціальностей у галузі бізнес-планування. Проведено теоретичне обґрунтування змісту і форми підготовки майбутніх фахівців у напрямку бізнес-планування.

В статье рассмотрены вопросы подготовки будущих инженеров-педагогов экономических специальностей в области бизнес-планирования. Проведено теоретическое обоснование содержания и формы подготовки будущих специалистов в направлении бизнес-планирования.

інженер педагог бізнес планування дистанційний

Тhe questions of preparation of future engineers-teachers of economic specialties in area of business-planning are considered in the article. The theoretical ground of maintenance and form of preparation of specialists in the direction of business-planning is conducted.

Постановка проблеми. Процес входження економіки України в систему ринкових комунікацій, діяльність господарчих суб'єктів в умовах конкурентного середовища потребують перегляду основних підходів щодо підготовки майбутніх фахівців в галузі економіки. У зв'язку з цим необхідно проводити пошук таких форм і моделей навчання цих спеціалістів, які б гарантували їх підготовку на рівні сучасних вимог. Серед останніх - однією з актуальних є вимога щодо забезпечення даних фахівців знаннями, уміннями в галузі бізнес-планування як основи підприємницької діяльності. Але як показав аналіз робочих програм дисциплін економічного циклу, цим питанням не приділяється належна увага, не створено необхідні умови щодо формування знань та умінь з питань розробки бізнес-планів та просування їх на ринок інтелектуальної власності. Це протиріччя і стало однією з причин зосередження нашої уваги на наступній темі дослідження „Бізнес-планування як один з напрямків підготовки інженерів-педагогів”.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Слід зазначити, що питання планування цікавили людство з давніх часів. Одним з перших посібників з планування вважається написана ще в ІV в. до н.е. „Книга змін”. Відтоді питання планування різних видів людської діяльності завжди перебували в центрі уваги науковців. Спектр сучасних поглядів вчених щодо планування діяльності доволі широкий: від розуміння цього процесу як упорядкованого, заснованого на обробці інформації процесу по розробці проекту, який визначає параметри для досягнення мети в майбутньому (К. Беа, Е. Дихтл) до розгляду його як функції менеджменту (Е. Уткін, Б. Котляр, Б. Рапорт). Ми розглядаємо процес планування, виходячи з того, що планування - один з принципів організації фінансів підприємства, який надає змогу передбачати його розвиток з метою використання цих знань для коригування подальшої діяльності (В. Шеремет).Окрему позицію, але достатньо значущу в системі планування підприємства, займає бізнес-планування. В літературі існують різні підходи з трактування цього терміну, основними серед яких є: визначення бізнес-планування як процесу розробки бізнес-плану (С. Покропивний, С. Соболь В. Горемикін, В. Попов) та як процедури розробки і ухвалення управлінських рішень, що не обов'язково приводять до складання бізнес-плану (А. Кузнєцов, І. Омельченко). Аналіз підручників, навчальних посібників з бізнес-планування (С. Покропивний, В. Черняк, В. Барінов, А. Кузнєцов та ін.) виявив різні підходи авторів до конструювання їх змісту, що відображається навіть у протилежних поглядах на окремі питання. Щодо реалізації підготовки у напрямку бізнес-планування спеціалістами пропонується вивчення цих питань в рамках окремої дисципліни. Разом з тим результати аналізу сучасних публікацій показали, що в літературі недостатньо висвітлена на теоретичному та практичному рівні проблема підготовки майбутніх фахівців у напрямку бізнес-планування, яка б враховувала сучасні вимоги до спеціалістів у галузі економіки, особливості організації процесу навчання в вищий школі, виходячи з вимог Болонського процесу та розвитку інформаційних технологій.

Постановка завдання. Метою даної роботи є теоретичне обґрунтування змісту та форми підготовки інженерів-педагогів економічних спеціальностей у напрямку бізнес-планування.

Виклад основного матеріалу. Одними з основних пріоритетів сучасної освіти є впровадження в навчальний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що зазначено у державних документах щодо освіти, конструювання змісту освіти за модульним принципом, що регламентується приєднанням України до Болонського процесу та ін. У цьому контексті нами пропонується здійснювати підготовку майбутніх фахівців в напрямку бізнес-планування у формі дистанційного курсу, який складається з декількох модулів та вивчається під час самостійної роботи. В результаті аналізу спеціальної літератури було сформовано перший модуль „Вступ до бізнес-планування”, основними блоками якого є:

1. Місце бізнес-планування у системі планування підприємства.

2. Принципи та функції бізнес-планування.

3. Зовнішні зв'язки та етапи бізнес-планування.

Розглянемо кожен із блоків більш детально.

1. Місце бізнес-планування у системі планування підприємства.

Основною метою планування є визначення цілей діяльності підприємства і шляхів їх досягнення. Відповідно до цього планування охоплює наступні етапи:

- розробка загальних (стратегічних) цілей та визначення конкретних, деталізованих цілей на короткий період часу (2-3 роки);

- визначення шляхів і засобів їх досягнення;

- контроль за реалізацією поставлених цілей (шляхом зіставлення планових даних з фактичними).

Види планування можна кваліфікувати за рядом ознак (рис. 1) [1].

Рис. 1 - Системи планування на підприємстві

Плани підприємства розробляються з метою оцінки різних варіантів дій в прогнозованих умовах для ухвалення найбільш оптимального рішення в рамках досягнення поставленої мети. В даному випадку враховуються внутрішні цілі підприємства.

Основними цілями бізнес-планування є:

- визначення ступеню життєздатності і майбутньої стійкості підприємства, зниження ризику підприємницької діяльності;

- конкретизація перспективи бізнесу у вигляді системи кількісних і якісних показників;

- забезпечення зовнішніх інвестицій.

Бізнес-планування, на відміну від вищенаведеної системи планування на підприємстві, враховує не тільки внутрішні цілі підприємства, але і зовнішні цілі осіб, зацікавленість в участі яких є у підприємця (інвестори, потенційні споживачі і постачальники фірми).

Таким чином, бізнес-планування як невід'ємна частина системи планування на підприємстві є її окремою ланкою, що підпорядкована загальному стрижню системи планів підприємства і відповідає загальним принципам планування.

2. Принципи та функції бізнес-планування.

При здійсненні планування слід враховувати принципи, які визначають характер і зміст планової діяльності в організації (рис. 2). Дотримання принципів планування створює передумови для ефективної роботи підприємства і зменшує можливість негативних результатів планування [1].

Рис. 2 - Основні принципи планування

Розглянемо наведені принципи більш детально.

Принцип необхідності припускає обов'язкове застосування планів в будь-якій сфері діяльності; ґрунтується на постулаті „Перш ніж діяти, кожен повинен знати, що хоче і може”.

Сутність принципу безперервності полягає в тому, що процес планування на підприємстві повинен здійснюватися постійно шляхом:

- послідовної розробки нових планів після закінчення дії планів попередніх періодів;

- ковзаючого планування - після закінчення частини планового періоду складається оновлений план, в якому збільшується горизонт планування, а на період, що залишився, план може уточнюватися у зв'язку з появою непередбачених раніше змін зовнішнього середовища або внутрішніх можливостей і орієнтації фірми.

Принцип еластичності і гнучкості знаходить віддзеркалення у пристосуванні первинних планів до умов, що змінюються, яке здійснюється шляхом:

- введення планових резервів за основними показниками;

- застосування евентуального (на випадок) планування для різних ситуацій і розподілу даних;

- використання оперативних планів для обліку виникаючих змін середовища;

- використання альтернативних планів.

Принцип єдності і повноти (системності) досягається трьома основними способами:

- наявністю загальної (єдиної) економічної мети і взаємодією всіх структурних підрозділів підприємства по горизонтальному і вертикальному рівнях планування;

- всі часткові плани структурних одиниць фірми і сфер діяльності (виробництва, збуту, персоналу, інвестування і ін.) у взаємозв'язку повинні складати загальний зведений план її соціально-економічного розвитку;

- включення в план всіх чинників, які можуть мати значення для прийнятих рішень.

Принцип точності і деталізації припускає, що

- будь-який план повинен бути складений з достатньо високим ступенем точності для досягнення поставленої мети;

- у рамках переходу від оперативних короткострокових до середньо- і довгострокових стратегічних планів точність і деталізація планування відповідно може зменшуватися до визначення тільки основних цілей і загальних напрямків розвитку фірми.

Принцип економічності означає, що:

- витрати на планування повинні порівнюватися з одержуваними від нього вигодами;

- внесок планування в ефективність визначається поліпшенням якості схвалюваних рішень.

Сутність принципу оптимальності полягає в тому, що:

- на всіх етапах планування повинен забезпечуватися вибір найбільш ефективних варіантів рішень;

- планування слід спрямовувати на максимізацію прибутку і інших результативних показників фірми і мінімізацію витратних, при прогнозованих обмеженнях.

Принцип зв'язку рівнів управління досягається трьома способами:

- деталізацією планів „зверху-вниз”;

- укрупненням планів „знизу-вгору”;

- частковим делегуванням повноважень.

Принцип участі припускає активну участь персоналу в процесі планування, що підсилює мотивацію поведінки робітників, бо планування для себе психологічно і економічно ефективніше, ніж для інших.

Принцип холізму (поєднання координації і інтеграції) полягає в тому, що:

- чим більше структурних одиниць і рівнів управління підприємством, тим більш доцільно (ефективніше) планувати в них одночасно і у взаємозалежності;

- планування на кожному структурному рівні підприємства незалежно не може бути ефективним без взаємоув'язки планів на всіх рівнях.

Бізнес-планування як необхідний елемент управління виконує в системі підприємницької діяльності ряд важливих функцій, серед яких найбільше значення мають наступні:

- ініціація - активізація, стимулювання і мотивація намічених дій, проектів і операцій;

- прогнозування - передбачення і обґрунтування бажаного стану підприємства в процесі аналізу і обліку сукупності чинників;

- оптимізація - забезпечення вибору допустимого і якнайкращого варіанту розвитку підприємства в конкретному соціально-економічному середовищі;

- координація і інтеграція - облік взаємозв'язку і взаємозалежності всіх структурних підрозділів компанії з орієнтацією їх на єдиний загальний результат;

- безпека управління - забезпечення інформацією про можливі ризики для своєчасного вживання попереджуючих заходів по зменшенню або запобіганню негативних наслідків;

- впорядкування - створення єдиного загального порядку для успішної роботи і відповідальності;

- контроль - можливість оперативного відстежування виконання плану, виявлення помилок і можливого його коректування;

- виховання і навчання - сприятлива дія зразків раціонально спланованих дій на поведінку працівників і можливість навчання їх, у тому числі і на помилках;

- документування - представлення дій в документальній формі, що може бути доказом успішних або помилкових дій менеджерів фірми [1].

3. Зовнішні зв'язки та етапи бізнес-планування.

При реалізації процесу бізнес-планування насамперед були визначені зовнішні обмеження і вимоги, які мають забезпечити сумісність бізнес-планування з іншими процесами управління і діяльністю компанії в цілому, тобто визначити зовнішні зв'язки (рис. 3) [2].

Рис. 3 - Зовнішні зв'язки процесу бізнес-планування

Визначені обмеження і вимоги були враховані при організації процесу бізнес-планування, який складається з послідовних етапів [2]. На рис. 4 в якості основних етапів виділені:

- цілепокладання;

- аналіз;

- вироблення рішення (планування);

- оцінка;

- контроль

Рис. 4 - Етапи бізнес-планування

Розглянемо кожен з наведених етапів більш детально.

Постановка мети (визначення кінцевого стану) полягає в аналізі природи і об'єму проблеми, виявленні її відносної важливості і часу на ухвалення рішення. Мета повинна бути чітко сформульована, досяжна, а також переглянута і змінена відповідно до обставин.

Аналіз початкового стану включає вивчення сьогоднішнього стану питання, тобто тієї позиції, виходячи з якої розробляються і оцінюються рішення.

Джерело інформації - це бухгалтерська звітність, тобто бухгалтерський баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про зміни у власному капіталі, звіт про рух грошових коштів, додаток до бухгалтерського балансу.

Результатами аналізу є:

- інформація про ресурси організації (зокрема обмеження по ресурсах і їх використанню);

- критичні обмеження;

- допущення про різні події, непіддатливі контролю з боку організації;

- об'єктивні обмеження навколишнього середовища;

- момент, з якого доцільно почати виконання плану;

- інформація про сильні і слабкі сторони організації, можливості і загрози з боку навколишнього середовища;

- характеристики зібраної інформації - її повнота, достовірність, надійність, якісна і кількісна інформація.

Розробка планів (рішень) полягає у виявленні можливостей, використовуючи які можна досягти поставлених цілей. Даний етап припускає облік:

- чинників, що впливають на кінцеві стани (економічні, екологічні, політичні, технологічні і ін.);

- внутрішніх і зовнішніх сил, які впливають або можуть впливати на виявлені чинники;

- локальних цілей операції; вірогідних (прогнозних) станів, придатних для ухвалення рішень.

В результаті визначаються варіанти рішення проблеми (альтернативи) і послідовність кроків по їх здійсненню.

В рамках етапу „Оцінка планів/рішень” проводиться повний і всебічний аналіз наслідків рішень і того, наскільки вони сприяють досягненню мети компанії (і/або окремого проекту).

Завершується етап оцінки рішень складанням бізнес-плану.

Бізнес-план - це письмовий документ, в якому викладена суть підприємницької ідеї, методи і способи її реалізації, охарактеризовані ринкові, виробничі, організаційні і фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління їм [3].

Бізнес-план складається з трьох основних частин:

- опис ситуації (проблеми, можливості);

- стратегія отримання прибутку з даної ситуації;

- підтверджуючі розрахунки і документи (включаючи трактування одержаних результатів).

Інформація, представлена в даних розділах, повинна переконати зацікавлену сторону (інвестора) в наявності:

- інвестиційного потенціалу;

- життєздатної стратегії виходу (тобто стратегії, що дозволяє інвестору вилучити вкладені кошти при необхідності);

- ефективної управлінської команди, здатної забезпечити реалізацію потенціалу компанії/проекту;

- можливості впливу і контролю над використанням інвестицій.

В більшості випадків структура бізнес-плану має вигляд, представлений на рис. 5, на якому позначено взаємозв'язок розділів бізнес-плану з описаним вище процесом бізнес-планування.

Рис. 5 - Взаємозв'язок процесу бізнес-планування з розділами бізнес-плану

Контроль за виконанням ухвалених рішень полягає в здійсненні наступних функцій:

- аналіз інформації про виконання рішення/плану;

- порівняння з планом на предмет виявлення відхилень;

- дослідження причин відхилення;

- вивчення наслідків відхилень і ухвалення рішень, направлених на ліквідацію негативних наслідків (запобігання небажаним ситуаціям/результатам) - внесення коректив.

Таким чином, підготовлена теоретична основа першого модуля дистанційного курсу з підготовки майбутніх фахівців у галузі бізнес-планування.

Експериментальна частина. Підготовка майбутніх інженерів-педагогів економічних спеціальностей у напрямку бізнес-планування здійснюється при вивченні дисциплін економічного циклу. Але результати констатуючого експерименту, що проводився нами методом анкетування в Українській інженерно-педагогічній академії, виявили недостатній рівень володіння методами розробки бізнес-планів. З метою реалізації поглибленої підготовки студентів в галузі бізнес-планування на базі кафедри педагогіки і методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії проводиться розробка дистанційного курсу. Курс складатиметься з декілька модулів. На першому етапі проведено розробку модуля №1 „Вступ до бізнес-планування”. Вивчення даного модуля передбачається в двох режимах: режимі навчання і режимі контролю. Аналіз навчального матеріалу з огляду формальної логіки і семантики дозволив виділити наступні основні теоретичні розділи модуля:

1. Місце бізнес-планування в системі планування підприємства.

2. Принципи бізнес-планування.

3. Функції бізнес-планування.

4. Зовнішні зв'язки процесу бізнес-планування.

5. Основні етапи бізнес-планування.

6. Бізнес-план.

7. Взаємозв'язок розділів бізнес-плану з процесом бізнес-планування.

Розглянемо особливості режиму навчання. В цьому режимі всі розділи модуля активні, тобто той, хто навчається, має можливість вивчати їх, використовуючи різну послідовність. Для цього кожен екран містить кнопку „Зміст”, при натисканні на яку з'являється перелік розділів. У режимі навчання для навігації по курсу використовуються кнопки „Вперед” та „Назад”. Це сприяє адаптації темпу роботи над модулем до індивідуальних особливостей того, хто навчається, дозволяє уточнити незрозумілі моменти, повторити попередні розділи, у разі потреби, пропустити ті розділи, які вже відомі тому, хто навчається. Таким чином, реалізується принцип індивідуального підходу до навчання.

Студент можуть ознайомитися з ключовими поняттями навчального матеріалу, які виділені червоним кольором. Натиснувши мишкою на певний термін можна уточнити його значення, а потім повернутися до вивчення теоретичного матеріалу.

У режимі контролю студентам пропонується відповісти на 14 питань. Деякі питання містять варіанти відповідей. Наприклад:

Вкажіть варіант, що найбільш точно відбиває послідовність етапів бізнес-планування.

ў Формулювання мети, розробка планів, аналіз початкового стану, оцінка планів, контроль виконання.

ў Формулювання мети, аналіз початкового стану, оцінка планів, розробка планів, контроль виконання.

ў Формулювання мети, аналіз початкового стану, розробка планів, оцінка планів, контроль виконання.

ў Формулювання мети, аналіз початкового стану, розробка планів, контроль виконання, оцінка планів.

В даному випадку вибір правильного варіанту відповіді здійснюється натисненням на кружечок зліва від відповіді.

Окрім цього в режимі контролю містяться питання, для відповіді на які потрібно вставити необхідний термін. Наприклад:

Вставте пропущене слово:

„Принцип _______________ полягає в послідовній розробці нових планів після закінчення дії планів попередніх періодів і застосуванні ковзаючого планування”.

Для відповіді на подібні питання студент вводить у відповідне поле вірний варіант.

Підсумки контролю містять кількість і відсоток правильних відповідей, а також номера питань, на які були дані неправильні відповіді, що дозволяє студенту визначити розділи, які необхідно повторити в рамках навчання.

Таким чином, проведена робота дозволяє зробити наступні висновки:

- за сучасних умов розвитку економіки України проблема підготовки фахівців економічного профілю у напрямку бізнес-планування набуває більшої актуальності;

- потребують ґрунтовного дослідження зміст та форма підготовки інженерів-педагогів економічних спеціальностей у області бізнес-планування, яка б враховувала сучасні вимоги до фахівців у галузі економіки;

- у роботі обґрунтовано доцільність здійснення підготовки інженерів-педагогів економічного профілю у напрямку бізнес-планування в формі дистанційного курсу із застосуванням модульних технологій;

- наведено результати дослідницької роботи щодо визначення теоретичної основи та практичної реалізації першого модуля дистанційного курсу „Вступ до бізнес-планування”.

Перспективи подальших досліджень. В рамках подальшого наукового дослідження планується внести корективи в перший модуль дистанційного курсу за результатами його впровадження, розробити другий модуль „Розробка бізнес-планів” для подальшої реалізації поглибленої підготовки щодо бізнес-планування та провести їх перевірку в режимі формуючого експерименту.

Література

1 Горемыкин В.А., Богомолов А.Ю. Бизнес-план: Методика разработки. 45 реальных образцов бизнес-планов. - 3-е изд., доп. и перераб. - М.: «Ось-89», 2002. - 864 с.

2 Кузнецов А.И., Омельченко И.Н. Технология бизнес-планирования: Учеб пособие / Под ред. А.А. Колобова. - М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2005. - 192 с.

3 Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, доп./ С.Ф. Покропивний, С.М. Соболь, Г.О. Швиданенко, О.Г. Дерев'янко. - К.: КНЕУ, 2002.- 379 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.