Реалізація педагогічної спрямованості навчального процесу з комп’ютерних дисциплін на основі теорії поетапного формування розумових дій

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З КОМП'ЮТЕРНИХ ДИСЦИПЛІН НА ОСНОВІ ТЕОРІЇ ПОЕТАПНОГО ФОРМУВАННЯ РОЗУМОВИХ ДІЙ

Ящун Т.В., Громов Є.В.

Анотація

Роботу присвячено викладу теоретичних та методичних основ формування інформатичних педагогічних знань та вмінь майбутніх інженерів-педагогів на основі теорії поетапного формування розумових дій у процесі навчання комп'ютерних дисциплін. Методика може бути цікавою для викладачів комп'ютерних дисциплін у ВНЗах з інженерно-педагогічною спрямованістю.

Abstract

This work is devoted to the presentation of theoretical and methodological bases of forming informating pedagogical knowledge and skills of future engineers-teachers at the basis of stage-by-stage forming of mental actions theory in the training process of computer disciplines. The methods can be of great interest for teachers of computer disciplines in Higher Educational Establishments with engineering-pedagogical focus.

Постановка проблеми. Сучасний розвиток системи вищої педагогічної та технічної освіти України пов'язаний із необхідністю інтеграції національної освіти в європейський освітній простір. На вирішення цього завдання спрямовано закони України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», документи Уряду та Міністерства освіти і науки України. Як зазначено в Концепції розвитку педагогічної освіти та в Указах Президента про заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні, одним із основних завдань є узгодження змісту підготовки працівників із вимогами інформаційно-технологічного суспільства та модернізації освітньої діяльності вищих педагогічних навчальних закладів на основі інтеграції традиційних педагогічних та новітніх мультимедійних навчальних технологій.

Сучасній інформатизованій державі потрібні викладачі, які здатні впроваджувати ідеї інформатизації та комп'ютеризації освіти, інтеграції технічних та гуманітарних дисциплін, використання мультимедійних та електронних засобів навчання. Комп'ютерна «грамотність», «готовність» до впровадження новітніх комп'ютерних засобів і технологій, інформаційна та комп'ютерна культура викладача системи професійної освіти значною мірою визначають рівень підготовки, освіченості, здатності до використання новітніх технічних та комп'ютерних досягнень майбутніх випускників системи професійної освіти - робітників різних галузей виробництва.

Саме такі інженери-педагоги повинні сьогодні приходити в навчальні заклади системи професійної освіти, адже їм повинні бути притаманні високий рівень сформованості як педагогічних, так й комп'ютерно-інформаційних знань і вмінь. Адже зараз в умовах інтеграції України до Європейського Союзу перед педагогічною системою підготовки інженерів-педагогів постало завдання, підвищуючи рівень педагогічних та професійних знань і вмінь майбутніх викладачів, зосередитись на пошуках гармонійного входження у педагогічну підготовку комп'ютерної підготовки, спрямованої на формування інформатичних педагогічних знань і вмінь. Під терміном «інформатичний» маємо на увазі такий, що дозволяє здійснювати опрацювання інформації за допомогою електронно-обчислювальних засобів [1]. Використаний термін є синонімом терміна «комп'ютерно-інформаційний».

Одним із рішень поставлених завдань є використання «резервів» комп'ютерних дисциплін. Дійсно, під час навчання комп'ютерних дисциплін можна сформувати в майбутніх викладачів системи професійної освіти педагогічні знання та вміння, використання яких забезпечить впровадження ідей інформатизації та комп'ютеризації навчального процесу. З цією метою потрібно застосовувати методичні та організаційні прийоми навчання комп'ютерних дисциплін, що реалізують педагогічну спрямованість навчального процесу.

Реалізація педагогічної спрямованості навчального процесу передбачає розроблення комплексу методів, організаційних форм, засобів та технологій навчання, що дозволяють формувати в майбутніх інженерів-педагогів інформатичні педагогічні знання та вміння, тобто можлива за умов розроблення відповідної методики навчання комп'ютерних дисциплін. В основу методики треба покласти концепцію навчання, що дозволяє ефективно виконати завдання, що покладаються на методику.

З метою формування інформатичних педагогічних знань та вмінь авторами пропонується відповідна методика, основою якої є положення відомої теорії поетапного формування розумових дій. При цьому вказана теорія виступає основною концепцією педагогічно спрямованого навчання комп'ютерних дисциплін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Визначенням умов та засобів реалізації педагогічної спрямованості навчального процесу з різних дисциплін займалися такі дослідники: О.Г. Мордкович [2], Шкеріна Л.В. [3] досліджували питання педагогічної спрямованості навчального процесу з математичних дисциплін; Іванців О.Я. [4] - питання педагогічної спрямованості у процесі вивчення біологічних дисциплін; Ковальчук Г.О. [5] - формування педагогічних вмінь у процесі навчання економічних дисциплін; Володіна Н.В. [6] - підвищення ефективності навчання майбутніх педагогів шляхом посиленням професійно-педагогічної спрямованості процесу навчання з іноземної мови. Але вказані дослідження не розкривають сутності реалізації педагогічної спрямованості навчального процесу з комп'ютерних дисциплін.

Проте, можна відзначити деякі методичні розробки з питань формування інформатичних педагогічних вмінь у процесі навчання комп'ютерних дисциплін, а саме:

· Дудка В.В. досліджує питання формування у студентів вмінь використовувати комп'ютер у майбутній професійній діяльності шляхом використання практично-орієнтованих завдань при вивченні комп'ютерних редакторів [7] ;

· Царенко О.М. пропонує ввести новий спецкурс для формування у майбутніх вчителів вмінь використовувати ТЗН у професійній діяльності [8].

Але перераховані результати не розглядають питань реалізації педагогічної спрямованості як методичної проблеми, не досліджують процес підготовки майбутніх інженерів-педагогів. Загалом можна вказати на низьку опрацьованість як проблеми реалізації педагогічної спрямованості навчального процесу з будь-яких дисциплін, так і проблеми реалізації педагогічної спрямованості навчального процесу з комп'ютерних дисциплін.

У той же час проблема реалізації педагогічної спрямованості навчального процесу з комп'ютерних дисциплін, як було вказано раніше, має значну актуальність та потребує кваліфікованого вирішення. Основою рішення окресленої проблеми повинна стати деяка концепція навчання. У сучасній педагогічній науці розглядається значна кількість концепцій навчання, кожна з яких має свої переваги, умови застосування, недоліки [9, 10]. До найвідоміших та найпоширеніших з них можна віднести такі:

· програмоване навчання (Б. Скіннер, Н. Краудер, В.П. Беспалько, Н.Ф. Тализіна, М.І. Жалдак) - навчання проходить в індивідуальному для кожного учня темпі, але не враховує внутрішні процеси, які проходять в учнів під час розв'язання навчальних завдань;

· теорія поетапного формування розумових дій (Н.Ф. Тализіна, П.Я. Гальперін) - в основі навчання лежить психологічне вчення про перетворення зовнішньої предметної діяльності на внутрішню психічну діяльність; до особливостей концепції відносять: спрямованість на управління викладачем процесу навчання; цілеспрямоване формування мотивації навчання, практична спрямованість; недоліки - не розглядаються внутрішні механізми перетворення інформації під час навчання;

· проблемне навчання (В. Оконь, І.Я. Лернер, А.М. Матюшкін) - організація навчальної діяльності учнів у вигляді розв'язання проблемних завдань, ситуацій, що характеризуються недостатніми умовами для їхнього розв'язання; до особливостей концепції відносять: дослідницьку діяльність учнів, творчий характер навчання; недоліки - недоцільність використання за умов підвищеної складності навчального матеріалу;

· розвиваюче навчання (І.Г. Песталоцці, К.Д. Ушинський, Л.С. Виготський) - навчання, що орієнтоване на розвиток творчого мислення учнів; до особливостей концепції відносять: формування пізнавальної самостійності учнів, орієнтованість на самостійну навчально-пізнавальну діяльність; до недоліків відносять відсутність елементів проблемного навчання.

На вибір концепції навчання з метою реалізації педагогічної спрямованості навчального процесу з комп'ютерних дисциплін впливають два основні аспекти:

· підготовка майбутніх інженерів-педагогів орієнтована на обов'язковість практичної підготовки, тобто концепція навчання має бути практично спрямованою;

· особливості навчального процесу з комп'ютерних дисциплін висувають свої вимоги до процесу навчання цим дисциплінам.

Наявність специфічних особливостей комп'ютерних дисциплін відзначають ряд дослідників, що займаються вивченням процесів, що проходять під час навчання цим дисциплінам [11, 12]. При цьому виділяють три основні групи особливостей: динамічність навчального матеріалу, специфічність пізнавальних процесів, що проходять під час вивчення дисциплін, організаційні та методичні особливості дисциплін. Усі ці ознаки вказують на складність навчального матеріалу з комп'ютерних дисциплін та на пов'язану із цим необхідність управління процесом навчання.

Як видно з наведених вище характеристик концепцій навчання, висунутим вимогам відповідає теорія поетапного формування розумових дій. Ця теорія має бути взята за основу реалізації педагогічної спрямованості навчального процесу з комп'ютерних дисциплін при підготовці інженерів-педагогів. освіта європейський інформатизація мультимедійний

Постановка завдання. Проведений аналіз стану проблеми реалізації педагогічної спрямованості навчального процесу з комп'ютерних дисциплін та існуючих концепцій навчання вказують на доцільність розв'язання першої з вказаних проблем на основі відомої теорії поетапного формування розумових дій.

Теорія поетапного формування розумових дій була розроблена у 50-ті рр. XX століття П.Я. Гальперіним та надалі розвинена у роботах психолога-педагога Н.Ф. Тализіної. Формування розумових дій відповідно до цієї теорії передбачає такі етапи:

1) попереднє знайомство з цілями навчання та його умовами. Цей етап формує мотивацію навчально-пізнавальної діяльності;

2) складання схеми орієнтовної основи дій. На цьому етапі студенти довідуються про предмет навчання і послідовність виконання орієнтовних, виконавчих та контрольних дій. При цьому самі студенти не виконують нових дій. Відповідно до повноти орієнтування студентів розрізняють три типи побудови структури навчання: неповна, повна, повна узагальнена;

3) формування матеріальної діяльності. На цьому етапі дії виконуються в матеріальній або матеріалізованій формі, з конкретними предметами або за допомогою певних модулів. Після матеріалізованого етапу діяльність студентів набуває осмислений та цілеспрямований характер;

4) етап зовнішньої мови. На цьому етапі дії узагальнюються завдяки їхній повній вербалізації усно або письмово. Дії на цьому етапі ще залишаються неавтоматизованими та нескороченими;

5) етап зовнішньої мови «про себе». На цьому етапі практичні дії супроводжуються проказуванням думки про себе та відбуваються загалом, потім, поступово скорочуючись, автоматизуються. Дії на цьому етапі здобувають вид дій за формулою, їхній контроль переходить до форми почуттєвого досвіду;

6) Етап інтеріоризації дій. Етап формування дій у внутрішній мові. Дії виконуються подумки, тобто стають внутрішнім розумовим процесом, максимально автоматизованими і не здатними до самоспостереження. Дії поступово засвоюються та перетворюються в уміння.

З огляду на характеристики кожного етапу формування розумових дій та особливості використання теорії поетапного формування розумових дій у вищій школі, слід підібрати методи навчання та методичні прийоми, тобто визначати методику педагогічно спрямованого навчання комп'ютерних дисциплін у рамках кожного з етапів.

Таким чином, завдання даного дослідження формулюється у такий спосіб: на основі положень теорії формування розумових дій, характеристик кожного з шести етапів формування розумових дій та відомих особливостей їх реалізації, можливостей комп'ютерних дисциплін з реалізації педагогічної спрямованості, слід визначити методики викладання окремих розділів і тем комп'ютерних дисциплін, які дозволяють формувати в майбутніх інженерів-педагогів інформатичні педагогічні знання та вміння, що забезпечують достатній для практики вищої школи рівень якості навчання.

Виклад основного матеріалу. За результатами експертного оцінювання було встановлено, що серед комп'ютерних дисциплін, що викладаються кафедрою інформатики та комп'ютерних технологій Української інженерно-педагогічної академії, найбільш перспективними для впровадження ідей реалізації педагогічної спрямованості навчального процесу є такі:

· «Інформатика та обчислювальна техніка»;

· «Програмування та комп'ютерні технології рішення економічних задач»;

· «Технічні засоби навчання» (ТЗН).

У рамках дослідження ці дисципліни було прийнято за базові для розробки методики формування інформатичних педагогічних знань та вмінь на основі теорії формування розумових дій. З метою розв'язання завдання дослідження слід добрати методи, організаційні форми та засоби навчання окремих розділів та тем перелічених дисциплін, що дозволяють реалізувати кожен із шести етапів формування розумових дій та сприяють формуванню інформатичних педагогічних знань та вмінь.

Окремі дослідники [15, 16, 17] пропонують свої підходи до рішення питань реалізації етапів формування розумових дій, а саме:

· для забезпечення етапу складання схеми орієнтовної основи дій раціонально використовувати лекцію, бесіду, розповідь;

· на етапі формування матеріальної діяльності доцільно якісно організувати самостійну підготовку студентів до наступних практичних занять та лабораторних робіт;

· для реалізації етапу зовнішньої мови можна використовувати практичні заняття та лабораторні роботи;

· на етапі зовнішньої мови «про себе» бажано організувати систематичну самостійну пізнавальну діяльність студентів у позаурочний час;

· на етапі інтеріоризації дій доцільно організувати розв'язування студентами навчальних задач творчого характеру.

Спираючись на наявні рекомендації та на особливості реалізації педагогічної спрямованості навчального процесу з комп'ютерних дисциплін, було розроблено методичні підходи, що дозволяють розв'язати завдання дослідження. Розглянемо деякі з них.

Під час навчання дисципліни «Інформатика та обчислювальна техніка» студенти в рамках знайомства з основами алгоритмізації та програмування вивчають матеріал з оброблення одномірних та двовимірних масивів. При викладі цієї теми доцільно реалізувати педагогічну спрямованість навчального процесу таким чином:

· На першому мотиваційному етапі студентам викладаються можливості використання одномірних та двовимірних масивів у їхній навчальній діяльності. Наприклад, при опрацюванні матеріалу з оброблення двовимірних масивів як приклади задач, що розв'язуються на основі використання масивів, можна навести такі: «Група з 5 студентів здала 4 іспити. Необхідно визначити кількість та номери відмінників у групі», «Група з 5 студентів здала 4 іспити. Необхідно визначити номер студента, що має максимальний сумарний бал» тощо.

· На другому етапі складання схеми орієнтовної основи дій студентам у ході лекційного заняття наводяться приклади з оброблення одномірних та двовимірних масивів у вигляді задач обліку успішності. При цьому, відповідно до повноти орієнтування студентів, можливе викладання навчального матеріалу на основі однієї з трьох схем побудови структури навчання:

§ неповна: студентам формулюються можливі задачі з оброблення результатів успішності та наводяться результати їхнього рішення;

§ повна: студентам наводяться приклади розв'язання задач, при цьому формулюється задача, розглядається з поясненнями схема алгоритму та програмний код рішення задачі;

§ повна узагальнена: одночасно з докладним розглядом прикладів студентам пропонуються загальні схеми рішення задач оброблення масивів, на основі яких можливо аналізувати подібні задачі та самостійно складати схему їхнього рішення.

· На третьому етапі формування матеріальної діяльності доцільно організувати самостійну підготовку студентів до лабораторної роботи таким чином:

§ проведення аудиторного контролю наприкінці лекційного заняття у вигляді завдання на складання схеми алгоритму та програмного коду рішення задачі обліку успішності;

§ використання для перевірки готовності до лабораторної роботи навчальної системи.

· Метою четвертого етапу формування дії у зовнішній мові є подальше узагальнення розумових дій шляхом подання їхніх елементів в усній або письмовій формі. З цією метою студентам пропонується виконати два види роботи:

§ у випадку помилкового виконання завдання аудиторного контролю, на початку відповідної лабораторної роботи виконати завдання на персональному комп'ютері та провести письмовий аналіз допущених помилок; письмовий аналіз помилок сприяє єдності зовнішньої та внутрішньої розумової діяльностей;

§ на початку виконання завдання лабораторної роботи письмово скласти початковий варіант схеми алгоритму вирішення задачі й обговорити складену схему з викладачем.

· П'ятий етап формування дій у зовнішній мові «про себе» характеризується розв'язанням студентами задач з оброблення результатів успішності, заснованому на попередньому проказуванні операторів програмного коду «про себе» з подальшою їх реалізацією у середовищі програмування. При цьому результатом такого проказування «про себе» є коментарі, які пропонується студентам вказувати для операторів програмного коду.

· На етапі формування дій у внутрішній мові формуються вміння з оброблення результатів контролю успішності шляхом розв'язання студентами ускладнених задач під час виконання завдань на самостійну роботу.

Реалізація описаних вище методичних підходів, що відповідають кожному з етапів формування розумових дій, дозволяє сформувати інформатичні педагогічні знання про технології оброблення результатів успішності та інформатичні педагогічні вміння обробляти результати успішності з використанням засобів програмування.

За рахунок економії навчального часу в робочу програму дисципліни «Програмування та комп'ютерні технології рішення економічних задач» було введено розділ «Моделі та комп'ютерні технології навчання». Розглянемо процес формування педагогічних знань і вмінь при викладанні цього розділу на основі теорії поетапного формування розумових дій:

· Перший мотиваційний етап призначено для формування у студентів позитивної мотивації. У зв'язку з цим почати лекційне заняття можна так: «Споконвіку людство цікавили проблеми майбутнього. Сучасна соціальна обстановка породила значну кількість екстрасенсів, чаклунів, провісників тощо. Але навряд хто з них зможе сказати кожному з Вас, яку оцінку Ви одержите з цього предмету наприкінці семестру. Проте сучасна наука та комп'ютерні технології з великою точністю дозволять Вам відповісти на це запитання. Знайомство з комп'ютерними технологіями моделювання та прогнозування дозволить Вам не тільки дізнатися про свою оцінку, але й визначити, що треба зробити, щоб ця оцінка стала якнайвищою».

· На другому етапі складання схеми орієнтовної основи дій викладання матеріалу здійснюється на основі повної та повної узагальненої схем побудови структури навчання, а саме:

§ на початковому етапі на основі повної узагальненої схеми викладається матеріал з побудови моделі навчально-пізнавальної діяльності (НПД) та з постановки завдання оцінювання якості НПД;

§ на основі повної схеми пропонується послідовність прогностичного оцінювання якості НПД на основі використання прикладних програмних засобів. Під час викладання робиться акцент на те, що на основі представленого алгоритму майбутні інженери-педагоги можуть одержувати прогностичну оцінку своїх учнів із будь-якої дисципліни.

· На третьому етапі формування дій у матеріальному виді студентам як завдання аудиторного контролю пропонується побудувати модель своєї НПД.

· На четвертому етапі формування дій у зовнішній мові студентам пропонується в ході самостійної роботи до початку лабораторних робіт виконати такі завдання:

§ розробити анкету для оцінювання факторів НПД, що входять до їх моделі;

§ проанкетувати студентів своєї групи за допомогою розробленої анкети.

· П'ятий етап формування дій у зовнішній мові «про себе» реалізується під час виконання лабораторних робіт, у ході яких студенти виконують такі дії: оцінюють значення своїх параметрів моделі НПД за допомогою анкет; збирають статистичні дані своїх одногрупників; формують вхідний файл статистичних даних; здійснюють прогностичне оцінювання якості своєї НПД; здійснюють саморегуляцію своєї пізнавальної активності, підбираючи такі значення своїх якостей, які давали б оптимальний результат навчання.

· З метою сформувати дії у внутрішній мові й відповідні вміння, студентам у ході виконання самостійної роботи пропонується виконати такі завдання: доповнити створений під час лабораторної роботи файл статистичними даними, зібраними на основі використання розроблених ними особисто анкет; провести прогностичне оцінювання якості своєї НПД із використанням зробленого файлу; провести саморегуляцію своєї пізнавальної активності й зробити висновок про значення додаткових факторів НПД.

Отже, введення у робочу програму дисципліни «Програмування та комп'ютерні технології рішення економічних задач» розділу «Моделі та комп'ютерні технології навчання» й його вивчення на основі теорії поетапного формування розумових дій, дозволяє сформувати в майбутніх інженерів-педагогів інформатичні педагогічні знання про комп'ютерне моделювання та прогнозування НПД студентів, про комп'ютерні засоби саморегуляції пізнавальної активності, а також інформатичні педагогічні вміння використовувати комп'ютерні засоби прогнозування НПД, здійснювати саморегуляцію пізнавальної активності й розробляти анкети для збору статистичної інформації.

У рамках модернізації дисципліни ТЗН було введено розділ «Мультимедійні засоби подання навчальної інформації». Розглянемо процес формування знань і вмінь при вивченні цього розділу на основі теорії поетапного формування розумових дій:

· На першому мотиваційному етапі студентам, як майбутнім викладачам, пояснюється роль професійного розроблення дидактичних матеріалів та їхнього наочного подання: «Кожен викладач прагне, щоб матеріал його дисципліни було засвоєно учнями якнайкраще. Статистичні дані свідчать, що в середньому тільки 20% інформації сприймається через слух, 30% - через зір, а 70% - через слух та зір одночасно. Отже, під час викладання навчального матеріалу необхідно підсилювати наочність його подання. Прогресивним засобом розробки наочних дидактичних матеріалів є персональний комп'ютер».

· На другому етапі складання схеми орієнтовної основи дій викладання матеріалу здійснюється на основі неповної та повної узагальненої схем побудови структури навчання, а саме:

§ на початковому етапі на основі повної узагальненої схеми викладається матеріал із класифікації комп'ютерних технологій (КТ) та засобів наочного подання навчального матеріалу;

§ на основі неповної схеми викладаються аспекти реального прикладу використання комплексу мультимедійного проектора та портативного комп'ютера для демонстрації презентації в MS PowerPoint під час лекційного заняття.

· На третьому етапі формування дій у матеріальному виді під час початкового етапу лабораторної роботи студентам пропонується розробити паперовий ескіз слайду для конкретного фрагмента навчального матеріалу з дисципліни ТЗН.

· На четвертому етапі формування дій у зовнішній мові на наступному етапі лабораторної роботи студентам у письмовій формі пропонується заповнити таблицю самооцінки, в якій за певними критеріями необхідно оцінити розроблений раніше ескіз слайда. Завершальним етапом розробки таблиці самооцінки є аргументоване обґрунтування студентами своїх оцінок за кожним критерієм у ході усної бесіди з викладачем.

· На п'ятому етапі формування дій у зовнішній мові «про себе» студенти в ході виконання основної частини лабораторної роботи на підставі свого ескізу створюють слайд за допомогою графічних можливостей MS Word. Результатом виконання цього завдання є коректування складеної раніше таблиці з подальшим обговоренням її з викладачем.

· З метою сформувати дії у внутрішній мові й відповідні вміння, у ході заключного етапу лабораторної роботи студенти самостійно створюють презентацію у MS PowerPoint.

Отже, введення у робочу програму дисципліни ТЗН занять з комп'ютерних технологій наочного подання навчального матеріалу та їхнє проведення відповідно до положень теорії поетапного формування розумових дій дозволяють сформувати в майбутніх інженерів-педагогів інформатичні педагогічні знання про комп'ютерні технології та засоби наочного подання навчального матеріалу, й інформатичні педагогічні вміння наочно представити навчальний матеріал із використанням комп'ютерних засобів.

Для перевірки ефективності застосування положень теорії поетапного формування розумових дій з метою реалізації педагогічної спрямованості навчального процесу з комп'ютерних дисциплін було проведено експериментальне дослідження, у якому взяло участь 315 студентів, що відповідає репрезентативному обсягу вибірки. З довірчою ймовірністю 0,95 на основі критеріїв непараметричної статистики було зроблено висновок про підтвердження гіпотези дослідження та розв'язання його завдання.

Висновки

Запропонований підхід до навчання комп'ютерних дисциплін на основі реалізації педагогічної спрямованості навчального процесу з урахуванням положень теорії поетапного формування розумових дій дозволяє розв'язати одне з найактуальніших завдань сучасної педагогіки - формування майбутніх викладачів системи професійної освіти, здатних до впровадження ідей інформатизації та комп'ютеризації освіти та суспільства. Рішення цього завдання здобуто за результатами впровадження розробленої методики навчання комп'ютерних дисциплін, що дозволяє формувати інформатичні педагогічні знання та вміння. Експериментальне дослідження ефективності запропонованого підходу дозволило зробити висновок про доцільність використання положень теорії поетапного формування розумових дій у процесі педагогічно спрямованого навчання комп'ютерних дисциплін з метою підвищення ефективності підготовки майбутніх інженерів-педагогів.

Перспективи подальших досліджень. Запропонований підхід до навчання комп'ютерних дисциплін застосовано лише для окремих розділів та тем трьох комп'ютерних дисциплін. У найближчому майбутньому передбачається розробити теоретичні та методичні основи реалізації педагогічної спрямованості навчального процесу некомп'ютеризованих дисциплін, що викладаються на кафедрі Інформатики та комп'ютерних технології, на основі теорії поетапного формування розумових дій.

Литература

1. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах: Науково-методичний журнал. - 2006. - № 1. - 200 с.

2. Мордкович А.Г. Профессионально-педагогическая направленность специальной подготовки учителя математики в педагогическом институте: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 - М., 1986. - 355 с.

3. Шкерина Л.В. Профессионально-ориентированная учебно-познавательная деятельность студентов в процессе математической подготовки в педвузе: Дис. ... д-ра пед. наук:13.00.02. - Красноярск, 1999. - 332 с.

4. Іванців О.Я. Підготовка студентів біологічних факультетів університетів до педагогічної діяльності в процесі вивчення фахових дисциплін: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки АПН України. - К., 2000. - 18 с.

5. Ковальчук Г.О. Формування професійних педагогічних умінь у студентів - майбутніх викладачів економіки: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки АПН України. - К., 1999. - 18 с.

6. Володіна Н.В. Підвищення ефективності процесу навчання студентів педвузу посиленням його професійно-педагогічної спрямованості: Автореферат дис. … к-та пед. наук: 13.00.01 / Харк. держ. пед. ун-т iм. Г.С. Сковороди. - Харьков, 1993. - 25 с.

7. Дудка В.В. Формування у студентів умінь застосовувати комп'ютерні редактори в майбутній професійній діяльності: Автореферат дис. … к-та пед. наук: 13.00.04 / Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 1996. - 22 с.

8. Царенко О.М. Педагогічні основи формування у майбутніх учителів умінь застосовувати ТЗН у навчально-виховному процесі: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.09 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2000. - 19 с.

9. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. - 576 с.

10. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2002. - 560 с.

11. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения: Педагогическая наука - реформе школы. - М.: Педагогика, 1988. - 192 с.

12. Метешкин А.А. Методические рекомендации по преподаванию дисциплин вычислительной техники. - Х.: ВИРТА, 1984. - 150 с.

13. Гальперин П.Я. Введение в психологию: Учебное пособие для вузов. - М.: Книжный дом “Университет”, 1999. - 322 с.

14. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний (психологические основы). - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 344 с.

15. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2-х т. / АПН СССР.-М: Педагогика, 1989.-Т. 2.-328 с.

16. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений.-М.: Издательский центр “Академия”, 2001.-304 с.

17. Красюк Ю.М. Методика навчання інформатики студентів економічних спеціальностей: Дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. - Київ, 2004. - 248 с.

Размещено на Allbest.ru