Особливості формування професійної свідомості майбутнього правоохоронця

Размещено на http://allbest.ru

4

Національний університет «Одеська юридична академія»

Чернівецький факультет

Особливості формування професійної свідомості майбутнього правоохоронця

Цуркан О. В., кандидат юридичних наук,

асистент кафедри теорії та історії держави і права

Вступ

Постановка проблеми. В умовах трансформації сучасної системи освіти України у напрямку зростання творчого потенціалу особистості, розробки і запровадження нових інформаційних і психолого-педагогічних технологій навчання, в тому числі і в галузі підготовки майбутніх суб'єктів правоохоронної професійної діяльності, стає завдання наукового обґрунтування зазначеної тенденції.

Аналіз дослідження даної проблеми. Різні аспекти свідомості досліджували: С.С. Алексєєв, P.C. Байніязов, В.М. Баранов, П.П. Баранов, В.А. Бегинін, Е.А. Бєлканов, А.А. Бондарев, H.A. Бура, Д.Н. Вороненков, В.І. Гойман, Н.Ю. Євплова, З.Н. Каландаришвілі, С.Н. Касаткін, O.E. Лейст, Е.А. Лукашева, Л.С. Мамут, Д.Є. Марченко, Н.І. Матузов, А.C. Нерсесянц, В.В. Никитяєв, В.Р. Петров, В.В. Сафронов, Т.В. Синюкова, А.Р. Смирнов, В.А. Суслов, Н.Я. Соколов, Н.М. Тапчанян, В.А. Туманів, Я.В. Турбова, Ф.Ш. Ямбушев та ін.

Метою даної статті є дослідження комплексного аналізу особливостей формування професійної свідомості правоохоронця як соціально-правового джерела правової поведінки особистості.

Виклад основного матеріалу

В умовах трансформації всіх сфер суспільного життя дедалі більший інтерес науковців, громадськості, політиків викликає проблема правосвідомості. юридичний інформаційний навчання правоохоронець

Сучасний період динамічного розвитку політичних, економічних та інших суспільних відносин і необхідність їх правової регламентації потребує нового, більш предметного підходу до теоретичного розуміння і практичного застосування правосвідомості.

З огляду на це чимало науковців вважає, що в державах, утворених на пострадянському ґрунті, спостерігається криза правосвідомості, яка зумовлена переоцінкою попередніх і різкими змінами сучасних систем цінностей та ідеалів.

На стан правосвідомості суспільства вагомо впливає так звана ідеологія нерозвиненого, деякою мірою «дикого» ринку, поширення протиправної поведінки і зростання злочинності.

Як наслідок, знижується рівень віри суспільства в можливість швидко побудувати правову соціальну державу, створити дієву правову систему, здатну захистити людину від виявів свавілля і беззаконня [7, с. 396-397]. Безумовно, такий стан справ потребує повного і всебічного дослідження правосвідомості як визначальної нормативно-організаційної категорії науки про право і державу, як джерела правової поведінки різних соціальних груп, індивідів і посадових осіб, які працюють у владних структурах [8, с. 422-423].

Свідомість сприяє пристосуванню людини до зовнішнього світу, формує її програму і внутрішній план діяльності. Саме у свідомості синтезуються динамічні моделі дійсності, за допомогою яких людина орієнтується в навколишньому фізичному і соціальному середовищі. Свідомість визначає попередню уявну модель дій людини, її здатність усвідомлювати те, що відбувається в ній самій та в навколишньому світі. Отже, свідомість контролює поведінку людини, керує нею.

Правосвідомість у людини розвивається лише тоді, коли вона бере активну участь у громадському житті, залучається до культурної спадщини, тому її не можна розглядати окремо від явищ громадського життя. Правова свідомість, її поняття, зміст, структура й особливості функціонування були і є найважливішою проблемою низки суспільних наук.

Правосвідомість можна розглядати як одну з найважливіших передумов для формування готовності особистості до юридично значимої поведінки, без чого неможливе становлення громадянського суспільства і правової держави, реалізація правової реформи.

Правосвідомість, виступаючи духовним початком у праві, формує істотний мотиваційний вплив на суспільні відносини, правову поведінку та є одним із провідних факторів розвитку правової активності особистості.

Змінність підходів до сутності самого права, його ролі в житті суспільства, у процесі докорінної переоцінки цінностей у сфері права, зокрема й категорії правосвідомості, вимагає відродити, оцінити та втілити в життя весь ментально нагромаджений у цій галузі науковий потенціал. Це дасть підстави сподіватися на ґрунтовну розробку різних концепцій правосвідомості, на формулювання «інтегрального» визначення цього поняття в руслі розвитку, відновлення правових, соціально-політичних, економічних та інших реальностей нашого суспільства.

Звідси випливає потреба всебічного дослідження правосвідомості як найважливішої нормативно-організуючої категорії науки про право і державу, як джерела правової поведінки.

Переходячи до аналізу правосвідомості в системі суспільної свідомості та поведінки особистості, варто зазначити, що поза свідомістю й діяльністю людини немислимий суспільний розвиток.

Свідомість сприяє пристосуванню людини до зовнішнього світу, формує її програму і внутрішній план діяльності. Саме у свідомості синтезуються динамічні моделі дійсності, за допомогою яких людина орієнтується в навколишньому фізичному та соціальному середовищі.

Свідомість визначає попередню уявну модель дій людини, її здатність усвідомлювати те, що відбувається в ній самій та у навколишньому світі.

Отже, свідомість здійснює контроль і керування поведінкою людини. Розвинена правосвідомість формується у людини лише тоді, коли вона залучається до громадського життя, до культурної спадщини і тому її не можна розглядати у відриві від явищ громадського життя. Правова свідомість, її зміст, структура і функціонування були і залишаються найважливішою проблемою ряду суспільних наук.

Суттєвою передумовою професійного зростання майбутніх фахівців є дослідження процесу формування на етапі вузівської підготовки професійної свідомості правоохоронців як ключової категорії, якою забезпечується належна продуктивність навчально-виховного процесу вищого закладу освіти.

Значна увага в науковій літературі надається визначенню форм свідомості. Серед них виділяються такі основні форми: індивідуальна та колективна свідомість, які отримують свій вияв на рівнях буденного та теоретичного (наукового).

В результаті здійсненого порівняльного аналізу буденної та теоретичної свідомості особистості визначається, що вони відрізняються за цілями, ступенем усвідомлення.

Доведено, що буденна свідомість забезпечує успішну адаптацію особистості до наявних соціокультурних умов життя й поширюється у професійній свідомості як цілепокладаючої, що виконує роль вищого регулятора психічного життя особистості, зокрема її професійної діяльності, поведінки та розглядається як багаторівнева і багатокомпонентна система, що охоплює потребову, мотиваційну, інтелектуальну, духовну, моральну, діяльнісно-практичну сфери особистості [1, с. 58-60].

На підставі здійсненого аналізу, професійна свідомість правоохоронця визначається як наявність у особистості здатності до рефлексії власних професійних здібностей, інтересів, мотивів професійного навчання та професійної діяльності, оцінки індивідуальної відповідності завданням і вимогам професійної діяльності, переживання цієї відповідності у формі задоволеності обраною професією, рівень їх сформованості, що постає неодмінною умовою успішності здійснення професійної діяльності.

Результати вивчення феномену професійної свідомості дозволили встановити такі тенденції становлення і розвитку професійної свідомості правоохоронців: зумовленість змісту формування професійної свідомості вимогами суспільства; залежність рівня формування професійної свідомості від навколишнього середовища, особливо від освітнього; взаємозв'язок розвитку професійної свідомості правоохоронців з певним рівнем керування цим процесом у вищому закладі освіти [2, с. 153].

Зазначені вище тенденції дають підстави стверджувати, що процес формування професійної свідомості майбутніх правоохоронців має бути інтегрований у структуру загальної професійної підготовки, тобто розвиток професійної свідомості правоохоронців ставиться у пряму залежність від змісту відповідних впливів і системи адекватних цьому змістові методичних прийомів.

На основі існуючих у науковій літературі уявлень щодо особливостей розвитку професійної правоохоронної діяльності і професійної свідомості правоохоронців варто зазначити, що на сучасному етапі професійної підготовки в закладах вищої освіти має застосовуватися певна модель навчання, яка стимулювала б у суб'єктів навчання потребу у самостійності, рефлексивності, самопізнанні, самовдосконаленні, що включаються у перелік показників сформованості „Я-концепції” як професійної. Остання передбачає такі внутрішньоособистісні перетворення, що підносять особистість до статусу суб'єкта професійної діяльності.

Відповідно до цього, процес професійного навчання розглядається як взаємодія двох систем відносин: системи значень (поняття, знання, образи) та системи особистісних смислів (ставлення суб'єкта до предметно-соціальних умов правоохоронної діяльності).

Тобто в професійному навчанні співвідношення значення та особистісного смислу постає як взаємодія навчання та розвитку особистості, її професійно-важливих якостей, які розглядаються багатьма авторами як невід'ємні в структурі особистості правоохоронців та включаються у перелік показників сформованості професійної свідомості правоохоронців.

Зміст показників, що визначають рівень сформованості професійної свідомості правоохоронців, повинен відповідати наступному комплексу якостей:

- світоглядні якості: психолого-педагогічна грамотність, ціннісно-смисловий компонент, норми, цінності, ідеали, переконання;

- професійні якості: володіння професійними знаннями, уміннями, навичками, управлінськими технологіями, професійна компетентність, професійна культура, системне бачення сфери застосування професійної діяльності;

- особистісні якості: наявність мотивів до правоохоронної діяльності, здатність до міжособистісних відносин, емпатії, рефлексії, прийняття рішення, досвід, адекватна самооцінка;

- акмеологічні якості: критичне мислення, творче ставлення до своїх дій, володіння методами креативного розв'язання професійних завдань.

Наведені результати теоретичних та емпіричних досліджень дозволили сформулювати такі основні висновки:

- виявлено, що формування професійної свідомості правоохоронців має динамічний характер та залежить від рівня розвитку професійних якостей, у результаті дослідження дістало підтвердження припущення про те, то динаміка професійної свідомості правоохоронців перебуває у зв'язку із мотиваційною сферою особистості та процесом її мислення;

- практично проілюстровано, що формування професійної свідомості правоохоронців як процес протікає за допомогою керування розвитком професійного потенціалу особистості, який складають її професійно важливі якості, знання, уміння та навички в поєднанні з професійною рефлексією;

- визначено, що професійна свідомість правоохоронців утілює в собі такі показники свідомості індивіда, як активність, здатність до емпатії та рефлексії, які характеризуються наявністю внутрішньої тенденції до інтеграції якостей та відносин, що розвиваються під впливом пізнавальної діяльності суб'єктів навчання, зокрема професійного навчання, за умовами запровадження запропонованої програми її формування [3, с. 127-129].

Література

1. Турбова Я.В. Правосознание в структуре юридической деятельности : дис. ... канд. юрид. наук / Я.В. Турбова. - СПб., 2000.

2. Токарева В.І. Науково-теоретичні засади формування і функціонування системи підготовки управлінського персоналу в Україні [текст] : монографія / В.І. Токарева. - Донецьк : Альматео, 2005. - 328 с.

3. Ходаківський Є.І. Психологія управління [текст] : навч. посіб. для студ. : рек. М-вом освіти і науки України / Є.І. Ходаківський, Ю.В. Богоявленська, Т.П. Грабар. - К. : ЦУЛ, 2008. - 608 с.

4. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения / С.С. Алексеев. - М., 2002. - С. 355-356.

5. Ямбушев Ф.Ш. Правовое сознание в механизме правового регулирования общественных отношений : дис. ... канд. юрид. наук / Ф.Ш. Ямбушев. - Новгород, 2002. - С. 61.

6. Лукашева Е.А. Социалистическое правосознание и законность / Е.А. Лукашева. - М., 1974. - С. 95.

7. Проблемы общей теории права и государства : учебник / под общ. ред. B. C. Нерсесянца. - М. : Норма, 2004. - XIV, 814 с.

8. Губерський Л. В. Культура. Ідеологія. Особистість : методолого-світоглядний аналіз / Л. В. Губерський, В. П. Андрущенко, М. І. Михальченко; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. : Знання України, 2002. - 578 с.

Анотація

УДК 340.12:351.74

Особливості формування професійної свідомості майбутнього правоохоронця. Цуркан О. В., кандидат юридичних наук, асистент кафедри теорії та історії держави і права Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія»

Стаття присвячена розкриттю феномену „правосвідомість”, що виступає найважливішим показником ступеня правового світогляду майбутнього правоохоронця.

Ключові слова: право, правова система, правосвідомість, професійна свідомість, професійна діяльність, деформація правосвідомості, ціннісні орієнтації суспільства, суспільна свідомість.

Аннотация

Статья посвящена раскрытию феномена „правосознание”, который выступает самым важным показателем степени правового мировоззрения будущего правоохранителя.

Ключевые слова: право, правовая система, правосознание, профессиональное сознание, профессиональная деятельность, деформация правосознания, ценностные ориентации общества, общественное сознание.

Annotation

The article is devoted to reveal the phenomenon of «justice» that serves an important indicator of the degree of legal philosophy of the future police officer.

Key words: law, the legal system of justice, professional awareness, professional activity, deformation of justice, values of society, the public consciousness.

Размещено на Allbest.ru