Професійне самовизначення студентів-випускників технічного ВНЗ як факт свідомості і поведінки людини на ринку праці (за даними емпіричного дослідження)

Анотація

професійний самовизначення випускник підготовка

Розглянуто особливості професійного самовизначення випускників технічних спеціальностей, за допомогою соціологічного дослідження проаналізовано наявні проблеми якості підготовки фахівців у цій області. Професійне самовизначення - це факт свідомості, його можна вимірювати за допомогою опитувальних технологій, і це той факт, який визначає поведінку людини на ринку праці. Виявлено оціночні судження випускників стосовно відношення до обраної професії, особистісних професійних компетенцій і до свого професійного майбутнього. Сьогодні є актуальними проблеми, пов'язані з формуванням базових цінностей та відповідних принципів поведінки майбутніх фахівців технічного профілю на ринку праці.

Ключові слова: ринок праці, професійне самовизначення, молодий фахівець, професійні компетенції.

Аннотация

Садовская А. О. Профессиональное самоопределение студентов - выпускников технического вуза как факт сознания и поведения человека на рынке труда (по данным эмпирического исследования)

Рассмотрены особенности профессионального самоопределения выпускников технических специальностей, с помощью социологического исследования проанализированы существующие проблемы качества подготовки специалистов в данной области. Профессиональное самоопределение - это факт сознания, его можно измерять с помощью анкетирования, и это тот факт, который определяет поведение человека на рынке труда. Обнаружены оценочные суждения выпускников по отношению к избранной профессии, личностным профессиональным компетенциям и к своему профессиональному будущему. Сегодня актуальны проблемы, связанные с формированием базовых ценностей и соответствующих принципов поведения будущих специалистов технического профиля на рынке труда.

Ключевые слова: рынок труда, профессиональное самоопределение, молодой специалист, профессиональные компетенции.

Annotation

Sadovska A. O. Professional identity of technical higher educational institutions (HEI) graduate students (according to empiric study)

This article presents peculiarities of professional identity of technical specialties ' graduate students through sociological study were analyzed existing issues of specialist training quality. Behavior of graduates is diverse and is not limited by single model. Evaluative judgments of graduates regarding chosen specialty, personal professional competence and future were defined. At the moment the actual issues are connected with formation of core values and corresponding behavior offuture specialist on labor market. An interest for Higher Educational Institutions Graduate Students has been actualized. The developed distance between old and young generations of engineers that does not compensate natural decrease of the former is quite great. Due to this fact an interest for professional identity of technical HEI's graduate students, their plans for future, wish to work within their specialty is arisen. During the study in National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» 200 students have been questioned. The study was performed by means of questionnaire of 5th year students of three specialties: traditional (mechanic engineer, power engineer) and modern technical specialties (IT-specialist).

Study purposes: to define a readiness of graduate students of technical specialties to work within their specialties, a relation to chosen specialty, personal professional competence and future. Another study purpose was creation of panel for reinterview of young specialists after graduation, obtaining the first work place.

Keywords: labor market, professional identity, young specialist, professional competence.

Виклад основного матеріалу

Інтерес до випускників вищих технічних навчальних закладів в останній час актуалізувався. До початку 1990 р. в Україні підготовка інженерних кадрів і інженерний корпус у цілому були зорієнтовані на потреби військово-промислового комплексу, важкої промисловості, енергетики. Перехід від централізованого розподілу ресурсів до ринкових механізмів, демілітаризація економіки та потужна соціально-економічна криза 1990-х рр. призвели до радикальних змін. І з цього моменту потреба в інженерних кадрах стала зумовлюватися ринковою кон'юнктурою. Виникла гостра проблема працевлаштування інженерних кадрів у народному господарстві та їх утримання в національній економіці у зв'язку з явищем трудової міграції.

Масове високотехнологічне виробництво призвело до того, що частка інженерної праці у виготовленні продукції перевищує частку праці робітника. Система підготовки інженерних кадрів і престижність цієї професії у суспільній свідомості стають важливими елементами конкурентоспроможності країни в глобальній економіці. Розрив, що виник між старою генерацією інженерних кадрів і молодим поколінням, яке не компенсує природне зменшення першої категорії, є великим. У зв'язку з цим виникає інтерес до професійного самовизначення випускників технічних ВНЗ, їхніх планів на майбутнє, бажання працювати за своєю спеціальністю. На сьогодні система змінюється, промислові підприємства розширюються але «демографічна яма» у структурі персоналу залишається. Молоде покоління інженерних кадрів, вчорашні випускники ВНЗ, істотно відрізняються за своїм світоглядом, своїми установками, відношенням до роботи. Це - люди, чия свідомість сформувалася в умовах ринкової економіки.

Викликає інтерес феномен самовизначення студентів - випускників технічних вузів, їх готовність замінити стару генерацію інженерних кадрів. Зазначені процеси та соціальні обставини зумовлюють актуальність нашого дослідження.

У сучасній науковій літературі приділено достатньо уваги вивченню проблеми професійного самовизначення молодих фахівців, що розглянуто у роботах таких вчених, як: А. І. Андрющенко, О. М. Балакірєва, З. П. Бараник, С. М. Вакуленко, О. В. Калініна, В. М. Ніколаєвський, Є. І. Холостова, О. В. Чернявська та ін. Трудова зайнятість та соціально-економічне почуття молоді розглянуто у роботах О. М. Балакірєвої, В. Л. Кравченко, О. А. Морозової, В. В. Онікієнко, А. О. Серегіна, Є. Л. Спиридонової та ін. Але у той же час недостатньо залишається розглянута проблема професійного самовизначення студентів технічних вищих навчальних закладів.

Мета статті - виявити професійну самоідентифікацію студентів - випускників ВНЗ технічного профілю.

Термін «професійне самовизначення» можна трактувати у вузькому і широкому значенні. У вузькому значенні термін фактично позначає професійну ідентичність, приналежність людини до певного професійного цеху; у широкому сенсі професійне самовизначення можна трактувати як усвідомлення людиною своїх компетенцій, як орієнтацію на інженерну роботу в майбутньому, як оцінку правильності свого професійного вибору, тобто це певний пласт свідомості людини й обраної ним інженерної професії. Також термін «професійне самовизначення» визначає кілька емпіричних індикаторів, які, по-перше, відображають різні сторони самовизначення, по-друге, можуть бути предметом соціологічного виміру. Сьогодні є актуальними проблеми, пов'язані з формуванням базових цінностей та відповідних принципів поведінки майбутніх фахівців технічного профілю на ринку праці.

Проводячи соціологічне дослідження в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут», ми ставили перед собою такі завдання:

1. Дослідити задоволеність випускників університету технічного профілю обраною навчальною спеціальністю.

2. Виявити думку студентів 5-х курсів про рівень отриманої освіти за фахом.

3. З'ясувати професійні плани випускників університету технічного профілю.

4. Дослідити еміграційні настрої випускників університету.

Наше дослідження було побудовано за результатами опитування студентів НТУ «ХПІ», всього було опитано 200 студентів 5-х курсів за трьома спеціальностями: традиційні технічні спеціальності (інженермеханік, інженер-енергетик) і сучасної технічної спеціальності (ІТспеціаліст). Відповідно до завдань дослідження було проаналізовано задоволеність випускників університету технічного профілю обраною навчальною спеціальністю. Отримано такі результати. На питання про те, вибрали би респонденти цей же ВНЗ, якби зараз могли повернутися назад, жоден респондент не дав негативної відповіді. Переважна більшість випускників (98,4 %) відповіли «швидше так», а 1,6 % - «так». Таким чином, можна говорити про те, що молоді фахівці задоволені обраним ВНЗ і не хотіли би навчатися в іншому, навіть якби така можливість випала. Крім того, більшість респондентів згодні з тим, що інженерно-технічний профіль є їх професійним покликанням 78,4 % випускників відповіли «швидше так» і ще 1,6 % відповіли «так». Варто також відзначити, що 20 % респондентів дійшли висновку, що цей професійний профіль не є їх покликанням. Водночас на запитання «Чи задоволені Ви обраним Вами факультетом і навчальною спеціальністю?» 27,2 % опитаних відповіли, що повністю задоволені, 61,2 % відповіли «швидше так» і лише 11,6 % розчарувалися у своєму виборі. Узагальнюючи вищезазначене, варто відзначити, що в процесі аналізу задоволеності випускників обраним ВНЗ і спеціальністю було виявлено протиріччя. Частина респондентів зазначила, що інженерно-технічний профіль не є їх покликанням, до того ж, деякі з них не задоволені обраним факультетом і спеціальністю. У той же час всі респонденти схилилися до того, що, якби була можливість повернутися в минуле, вони б все одно пішли в цей ВНЗ. Далі випускникам пропонувалося оцінити їх теоретичну готовність та готовність до практичної діяльності з обраної спеціальності.

Варто зазначити, що лише 9,6 % респондентів оцінили ступінь своєї готовності як максимальну. Ще 72,8 % зазначили, що їх готовність до практичної діяльності досить висока, але обмежена основними професійними компонентами. 10,8 % вважають, що готовність з основних питань є, але в той же час є і безліч прогалин. 6,8 % оцінили свою готовність до практичної діяльності як слабку. Варіант «скоріше не готовий» не вибрав ніхто. Випускники досить високо оцінили рівень теоретичної підготовки, 46,8 % зазначили, що повністю готові, ще 33,6 % - частково, і лише 2,8 % відчувають себе неготовими, а 16,8 % не змогли відповісти. Таким чином, більшість респондентів вважають, що отримали достатньо хорошу теоретичну базу для роботи за своєю професією. А ось що стосується практичної підготовки, ситуація розгорнулася дещо по-іншому. 98,4 % молодих фахівців відповіли, що відчувають себе недостатньо підготовленими за професією, а ще 1,6 % не змогли відповісти. Жоден із респондентів не дав позитивної відповіді. Таким чином, можна говорити про те, що студенти отримали гарну теоретичну освіту, достатню для їх професійної кар'єри, проте їм не вистачає практичних умінь і навичок, необхідних для успішної професійної діяльності. Випускники також задоволені своїми управлінськими якостями і навичками.

Що стосується економічних знань, усі респонденти дали позитивні відповіді про свою готовність у цій сфері, високо оцінили свою підготовку для роботи в програмі Scad Office - 86 % впевнені, що повністю готові в ній працювати, ще 14 % - готові частково. Аналогічним чином відповіді розподілилися під час відповіді на питання про програми Axis Vm і Staad Pro: 81,2 % респондентів повністю готові до роботи з цим програмним забезпеченням, ще 18,8 % готові частково. На питання про знання розрахункових систем і методів 100 % випускників одноголосно відповіли ствердно. Знаннями з іноземної мови 51,4 % випускників задоволені повністю, ще 48,6 % - частково. Узагальнюючи вищесказане, можна відзначити, що респонденти в цілому задоволені рівнем отриманої освіти і знаннями. Вони високо оцінили теоретичну підготовку, яку дав їм ВНЗ, знання розрахункових систем і методів, уміння користуватися програмним забезпеченням, необхідним для інженера-техніка, а також свої знання в економічній сфері, володіння іноземною мовою. У той же час деякі сумніви у респондентів викликають управлінські знання і навички, а також вони відчувають себе недостатньо готовими до практичної діяльності. Ймовірно, в процесі навчання їм не вистачає можливостей спробувати себе як професіонала у своїй діяльності, і це може викликати страх і невпевненість у пошуку роботи, так як знання теорії не завжди допомагають у зіткненні з практикою. Наступний блок питань був спрямований на виявлення професійних планів випускників після отримання диплома. Відповіді розподілилися таким чином: 34,4 % планують поїхати за кордон або в інший регіон і шукати роботу там. Ще 20 % збираються активно шукати роботу зі спеціальності на ринку праці, що похвально, враховуючи, як багато випускників нині працюють не за фахом. 19,6 % планують шукати будь-яке місце роботи. 13,6 % хочуть залишитися там, де вони вже працюють, а 9,2 % збираються шукати високооплачувану роботу. Лише 3,2 % випускників хочуть продовжити навчання в аспірантурі або магістратурі. По закінченні навчання практично всі випускники планують шукати роботу, однак частина з них планує працювати виключно за фахом, інша частина згодна на будь-які варіанти трудової зайнятості, а ще одна група респондентів шукає виключно високооплачувану роботу. Лише невеликий відсоток опитаних вже працює, і лише кілька людей збираються не працювати, а продовжувати навчання. Також цікаво відзначити, що варіанти «відкрию свою справу» і «відпочину і почну вирішувати сімейні справи» не вибрав ніхто. Відповіді на питання про те, чи збираються випускники шукати роботу за кордоном, розподілилися таким чином. 63,2 % не змогли відповісти, 20 % відповіли позитивно, ще 15,2 % скоріше згодні. Лише 1,6 % відповіли «швидше ні». Це може свідчити про те, що багато випускників бачать мало можливостей для професійної реалізації у себе на батьківщині і у зв'язку з цим думають про те, щоб пошукати роботу в іншій країні. Таким чином, випускники орієнтовані на пошук роботи, однак вони розуміють, що це не дуже просто і потребує від них зусиль. Головним пріоритетом є пошук роботи, не обов'язково за спеціальністю. Хоча деякі респонденти прагнуть знайти роботу за професією, бажано високооплачувану, але це ідеальний варіант і, як наслідок, важко досяжний. Багато хто думає про те, щоб поїхати працювати за кордон або в інший регіон. Мета переважної більшості випускників - стати добрим фахівцем, не обов'язково у певній інженерно-технічній сфері. Практично ніхто не думає про продовження навчання, і ніхто з опитаних у цей момент не думає про створення сім'ї та відкриття своєї справи. Помітна деяка невизначеність випускників - багато хто з них не впевнені, чи варто здобувати другу освіту, в яку компанію краще піти працювати, залишитися на батьківщині або виїхати за кордон. Імовірно, майбутнє бачиться їм розмите і невизначене, можливо, це відбувається в силу того, що вони недостатньо впевнені у своїх силах і можливостях, а можливо, через те, що вони не відчувають стабільності та не знають, як краще діяти, щоб досягти успіху.

Згідно з раніше визначеними задачами ми дійшли таких висновків, що отримані нами дані є обнадійливими з точки зору професійної самоідентифікації. Отже, обрана професія не відкинута в процесі навчання, потрібно сподіватися, що випускники почнуть шукати перше місце роботи в межах своєї обраної спеціальності. Дослідження виявило успішне первинне самовизначення, що доведено загальними настроями студентської молоді працювати за своєю спеціальністю. Також ми прийшли до таких:

1. Молоді фахівці задоволені обраним ВНЗ і не хотіли би навчатися в іншому, навіть якби така можливість випала. Крім того, більшість респондентів згодні з тим, що інженерно-технічний профіль є їхнім професійним покликанням у житті.

2. Студенти отримують досить хорошу теоретичну освіту, проте їм не вистачає практичних умінь і навичок.

3. По закінченні навчання практично всі випускники планують шукати роботу, однак частина з них планує працювати виключно за фахом, інша частина згодна на будь-які варіанти трудової зайнятості, а ще одна група респондентів шукає виключно високооплачувану роботу.

4. Багато випускників бачать мало можливостей для професійної реалізації у себе на батьківщині і у зв'язку з цим думають про те, щоб пошукати роботу в іншому місці.

Програма дослідження передбачає такі етапи професійного самовизначення, але вже стосовно відношення до тих, хто вийшов на ринок праці, зіткнувся з пошуком першого робочого місця і працює.

Список використаних джерел

1. Балакірєва О. М. Проблеми працевлаштування та міграційні орієнтації молоді / О. М. Балакірєва, О. В. Валькована // Економіка і прогнозування. 2010. № 4. С. 76-91.

2. Бандур С. І. Забезпечення зайнятості населення в контексті сучасної інноваційної політики держави / С. І. Бандур // Продуктивні сили України. 2006. № 1. С. 62-71.

3. Бараник З. П. Статистика ринку праці: навч. посіб. / З. П. Бараник. Київ: КНЕУ, 2009. 167 с.

4. Бащук Л. Експериментальне вибіркове дослідження та соціально-психологічний аналіз поведінки безробітної молоді з питань трудової мотивації / Л. Бащук // Україна: аспекти праці. 2009. № 3. С. 13-18.

5. Блажко М. Ринок праці в аграрному секторі: проблеми мотивації зайнятості / М. Блажко, В. Пилипенко, О. Сапєлкіна ; [наук. ред. В. Є. Пилипенко]. Київ: Знання-Прес, 2001. 313 с.

6. Богиня Д. П. Основи економіки праці: навч. посіб. / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. Київ: Знання-Прес, 2001. 313 с.

7. Національний ринок праці та його молодіжний сегмент: методологія, практика, перспективи розвитку / Т. А. Заяць, В. Л. Жаховська ; за ред. Б. М. Данилишина. Київ: Фенікс, 2008. 312 с.

8. Онікієнко В. В. Молодь на ринку праці України / В. В. Онікієнко // Зайнятість та ринок праці. Вип. 19. 2004. С. 82-87.

9. Отчёт о социологическом исследовании «Профессиональный рост и трудовая карьера выпускников: социологический анализ». Харьков: Изд-во НУА, 2003. 69 с.

Размещено на Allbest.ru