За більш ніж 200-річну історію Харківського університету його символи та емблеми утворили особливий масив зображальних джерел, здатних показати трансформацію університетської корпорації та віднайти відповіді на такі актуальні питання, як, наприклад: що являє собою університетська ідея сьогодні, які ознаки сучасної університетської корпорації, чи можемо ми взагалі говорити про існування університетської ідентичності. Крім того, в умовах ринкової економіки, боротьби університетів за прихильність абітурієнтів важливим завданням стало розроблення нової сучасної художньо привабливої корпоративної символіки, що, звичайно, є неможливим без осмислення історії та сучасного стану університетських символів та емблем.

Сьогодні існують різноманітні методики аналізу візуальних матеріалів. Серед них все більшу популярність отримують комп'ютерні технології [5; 6; 8]. З метою виявити характерні риси процесу формування та еволюції символів та емблем Харківського університету протягом ХХ-ХХІ ст. ми здійснили контент-аналіз наявного комплексу університетських символів та емблем за допомогою реляційної бази даних, побудованої в СУБД MS Access. Вона складається з двох таблиць: "Символіка Харківського університету" та "Опис використовуваних символів та емблем". Перша містить поля з атрибутивним та дескриптивним характером, друга - детальний опис емблем, зображених на досліджуваних одиницях аналізу. Реляційна база даних дозволила нам типологізувати зібрані візуальні джерела, а розроблена система категорій та індикаторів - здійснити їх контент-аналіз та зробити низку висновків та припущень.

Загалом до бази даних увійшло 124 зображення сучасного періоду. Основну частину цих матеріалів зібрали співробітники Музею історії університету та викладачі кафедри історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету. Автором статті даний комплекс був розширений та доповнений.

Враховуючи прагматичний та семантичний аспекти, зібрані символи та емблеми можна умовно поділити на дві групи: створені на початку - в середині 1990-х рр. та протягом другої половини 1990-х - початку 2000-х рр. За приналежністю емблем до університету та його підрозділів - на п'ять груп: загальноуніверситетські, факультетські, бібліотеки університету, спортивних організацій та "інші". До останньої групи віднесені поодинокі емблеми Вченої ради університету, організацій студентського самоврядування, ліцею університету тощо. Загалом нами була проаналізована 31 загальноуніверситетська емблема, 55 - факультетських, 3 - бібліотеки університету, 3 - спортивних організацій та 32 "інших" емблеми. За характером носія зображення (формою втілення) ми розподілили університетські емблеми та символи на вісім груп: емблеми (77 зображень), штандарти (17 зображень), поштові конверти (13 зображень), монети (10 зображень), значки (3 зображення), медалі (2 зображення), герби (1 зображення), листівки (1 зображення).

Протягом 1990-х - 2000-х рр. нові університетські символи та емблеми, як правило, з'являлися безсистемно, здебільшого за ініціативою окремих керівників університетських підрозділів. Паралельно з цим відбувались і цілком керовані та осмислені процеси [9, с.126]. Так, на засіданні Вченої ради 14 листопада 2003 р. були затвердженні текст і музика гімну Харківського університету, а 27 травня 2004 р. - його герб. Дещо пізніше з'явилися штандарти факультетів, які стали необхідним атрибутом різноманітних університетських заходів [9, с.126].

В 1999 р. указом Президента України Харківському університету було надано статус національного та присвоєно ім'я його засновника [2, с.551 - 552]. Ці події відповідним чином відобразилися в університетській символіці. Зображення В.Н. Каразіна та назва університету (абревіатура або повна назва) стали найбільш розповсюдженими символами університету.

До певної міри визначальним стало рішення ректора університету І. Є. Тарапова від 26 серпня 1991 р. про заборону діяльності в університеті політичних партій та організацій [2, с.550]. Воно відповідним чином позначилося і на університетській символіці, яка стала політично та національно нейтральною (як за використовуваними емблемами та символами, так і за кольором). Так, із 124 проаналізованих зображень сучасного періоду лише 7 містять державну символіку. Для порівняння, міжнародні символи або емблеми містяться на 73 зображеннях.

Принципових перетворень, порівняно з попередніми періодами, на сучасному етапі зазнали також емблеми структурних підрозділів університету, зокрема, факультетів. На основі побудованої бази даних, враховуючи прагматичний та семантичний аспекти, ми умовно розподіляємо їх на три групи. Першу групу становлять емблеми, створені в середині 1990-х рр., другу - емблеми, створені наприкінці 1990-х - на початку 2000-х рр., та третю - емблеми, зображені на штандартах факультетів університету.

Емблеми середини 1990-х рр. характеризуються оригінальністю та абстрактністю, в деяких випадках вони залишаються не зрозумілими навіть керівництву та викладачам відповідних структурних підрозділів. Через це можна припустити, що такі емблеми були розроблені "штучно" і тому не мали поширення.

Емблеми факультетів та структурних підрозділів університету, створені наприкінці 1990-х - на початку 2000-х рр., семантично схожі з емблемами радянського часу. Ця тенденція особливо помітна серед емблем факультетів механіко-математичного та фізичного спрямування. Гуманітарії навпаки за двадцять років кардинальним чином змінили власну символіку, зробивши її більш індивідуальною та оригінальною.

Необхідно відзначити, що в радянський час деякі емблеми факультетів гуманітарного спрямування містили схожі зображення (наприклад, факелу, розгорнутої книги тощо). Візуальна подібність факультетських емблем стала однією з передумов їхнього подальшого вдосконалення в наступні роки. Інколи такі зображення ставали полісемантичними. Так, емблема історичного факультету може "прочитуватися" як зображення іонічного ордеру, водночас як зображення давньоєгипетського ієрогліфу "вічного життя" або стилізоване зображення літери "і", що позначається ідеограмою у вигляді людини, яка крокує. Натомість емблеми інших факультетів досить прості. Центральними символами філологічного факультету є свічка, книга, гусяче перо; філософського факультету - сова та книга, обвиті лавровим та дубовим гіллям тощо.

Цікаво, що сьогодні деякі факультети формально мають по кілька емблем одночасно: ті, що зображені на штандартах, та ті, що містяться на їх офіційних сайтах в мережі Інтернет (показовими в цьому плані є емблеми медичного факультету та факультету комп'ютерних наук). Сьогодні, на наших очах, формуються нові, дещо змінені та осучаснені факультетські емблеми. Вони зроблені в одному художньому стилі. Ці емблеми можна побачити на оновлених сайтах факультетів іноземних мов, міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу, історичного факультету.

Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. власні емблеми з'явилися також у деяких кафедр університету. Прикладом такої кафедральної символіки є, зокрема, емблема кафедри історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету. Вона була розроблена в 2004 р. Б.П. Зайцевим до 40-річчя з часу заснування кафедри. В центрі емблеми міститься зображення сувою (символу просвіти, знання та освіти) [11, с. 196] та гусячого пера (символу літературної творчості). По колу зображення міститься напис: "Кафедра історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету ХНУ ім.В.Н. Каразіна". Разом із тим, емблеми багатьох кафедр університету створюються, як правило, без урахування найголовніших правил геральдики та емблематики. Вони не мають широкого використання і не виконують покладені на них функції.

Серед інших структурних підрозділів університету свою емблему має Центральна наукова бібліотека (ЦНБ). Цікаво, але сьогодні вона не міститься ані на сайті університету, ані на сайті ЦНБ. Нам відомо декілька варіантів емблеми бібліотеки університету. На одній, яка ймовірно належить до першої половини 1990-х рр., зображено розгорнуту книгу та напис: "ЦНБ". На іншій, розробленій в 1999 р., міститься стилізоване зображення фасадної частини головного корпусу університету та його колонади (яка за прикладом колонади Казанського університету починає слугувати своєрідним символом університету [3, с.461]). На зображенні фасаду будівлі зверху вниз розташована абревіатура бібліотеки, а по колу міститься напис: "Центральна наукова бібліотека. Заснована в 1805 р.". Сьогодні як емблему бібліотека все частіше використовує один із власних суперекслібрисів, датований початком ХІХ ст. Він був випадково виявлений у жовтні 2004 р. під час підготовки до святкування в університеті Днів грецької культури. Автором зображення вважають В.Н. Каразіна [4, с.4]. На суперекслібрисі міститься зображення давньогрецької богині Афіни (богині мудрості та справедливої війни) [7, с.96 - 97], що тримає в руках щит, на якому зображено міський герб Харкова. Афіна символізує головні університетські чесноти: мудрість, знання, науку, духовну діяльність та творче мислення. Нижче по колу міститься напис "Nihildesperari" (в перекладі з латинської мови "Ніколи не втрачай надії (віри)" або "Ніколи не здавайся").

Варто відзначити, що спортивна база та клуби університету також мають власну символіку. Емблемою спортивної бази університету тривалий час був буревісник, змальований білою фарбою на синьому тлі. Широкого розповсюдження ця емблема не здобула. Натомість загально впізнаваною стала емблема університетського тенісного клубу "Унікорт". Пояснення цьому можна знайти в масовому захопленні студентами та викладачами університету тенісом. На емблемі клубу містяться стилізовані зображення літери "У" та тенісного м'яча, а також напис: "Унікорт. Харків" або "Unicourt".

Власні емблеми на початку ХХІ ст. з'явилися в організацій студентського самоврядування університету, зокрема, Студентського наукового товариства та Первинної профспілкової організації. Емблема Студентського наукового товариства художньо нагадує герб університету. На ній у центрі в оточенні лаврового та дубового гілля зображено пам'ятник В.Н. Каразіну, нижче на девізній стрічці міститься напис "Студентське наукове товариство". Емблема профспілкової організації є абстрактною та найбільше нагадує веселку, хоча в зображенні використані лише сині та білі кольори. Існує трактування емблеми як триєдиної формули, яка об'єднує різні групи членів профспілки: студентів, аспірантів та докторантів.

Відчутним поштовхом у конструюванні корпоративної ідентичності університету та нових форм корпоративної символіки стало святкування його двохсотрічного ювілею в 2004 р. Зокрема, з нагоди річниці була виготовлена ювілейна медаль. На одному боці медалі зображена сучасна будівля університету та у дзеркальному відображенні колишній будинок губернатора (старий корпус університету). Слід зауважити, що використання асинхронного зображення, а тим паче зображення зі зв'язком сучасне-минуле, є певною мірою винятковим. Воно підкреслює сталість історичного зв'язку між сучасним Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна та Імператорським Харківським університетом. Подібне асинхронне зображення зустрічається також на ювілейній медалі та двох монетах, виготовлених на честь 200-річчя університету.

Важливою особливістю в формуванні та використанні університетських символів та емблем на сучасному етапі стало конструювання нових форм університетської символіки, які, як правило, являють собою синтез вітчизняних та західноєвропейських традицій. Яскравими прикладами такого конструювання слугують введення мантій для випускників, керівництва університету та почесних докторів; карбування ювілейних монет та медалей [10, с.294].

Мантії та конфедератки відносно нещодавно почали входити до університетської культури та традиції вітчизняних вищих навчальних закладів, зокрема, вони стали використовуватися й у Харківському університеті та отримали (незважаючи на відсутність попередньої практики їх вжитку) широке розповсюдження. Мантії є міжнародним символом вченості, самовідданого служіння науці. Вони активно використовуються в університеті під час так званої "урочистої ходи", яка відбувається у зв'язку із врученням випускникам-магістрам дипломів. Носіння мантії магістрами символізує приєднання колишніх студентів до когорти дипломованих та освічених фахівців [1, с.14]. Останніми роками під час церемонії випуску найкращі студенти університету нагороджуються медалями. На одному боці медалі міститься повна назва Харківського університету, на іншому - девіз "Ingenioetmoribus" (з лат. "Талант і характер").

Таким чином, наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. Харківський університет постав перед необхідністю конструювання нових форм університетської символіки, які б відбивали його внутрішні та зовнішні перетворення. Нові університетські символи та емблеми виникають спонтанно та спорадично, поки що вони не мають цілісності та системності, що призводить до відсутності сталого тлумачення цієї символіки та навіть незнання про її існування. Деякі новостворені університетські символи та емблеми містять зображення чи їх елементи, які прийшли з минулого, що важливо для формування усталеної традиції. Для сучасного етапу характерно також конструювання нових форм університетської символіки, які, як правило, будуються на міжнародній практиці та являють собою синтез вітчизняних і західноєвропейських традицій. В 2014 р. Харківський університет святкуватиме чергову річницю з часу свого заснування. Сподіваємося, що ця подія сприятиме як подальшому розробленню системи корпоративних емблем університету та його структурних підрозділів, так і їх вивченню.

символ емблема університетська культура

Примітки