Вплив науково-дослідницького середовища на професійну підготовку студентів навчальних закладів морського профілю

Олена Дягилева,

Ключові слова: науково-дослідницьке середовище, професійна підготовка, професійне самовизначення, професійна адаптація, творча діяльність.

Статья посвящена проблеме совершенствования профессиональной подготовки в высших учебных заведениях как одного из условий конкурентоспособности будущих специалистов морской отрасли, обосновано формирование научно-исследовательского среды. Сосредоточиваясь на вопросах профессиональной адаптации, автор подчеркивает также важность подготовленности будущего специалиста к активной творческой деятельности.

Ключевые слова: научно-исследовательская среда, профессиональная подготовка, профессиональное самоопределение, готовность, профессиональная адаптация, творческая деятельность.

Key words: scientific-research environment, vocational training, professional self-determination, efficiency, professional adaptation, creative activities.

Процеси, які відбуваються в нашій державі, ініціюють зміни в усіх соціально-економічних галузях суспільства, суттєво змінюють взаємовідносини на ринку праці, що здійснює вплив на удосконалення підготовки фахівців, зокрема і морської галузі. У зв'язку з цим сучасна освітня підготовка має забезпечити прискорену адаптацію молоді до нових суспільних відносин, що в свою чергу сприятиме їх високій конкурентоспроможності в умовах ринкової економіки. Тому сьогодення ставить до особистості підвищені вимоги щодо фахового рівня і психофізіологічних якостей майбутніх спеціалістів, зростає інтенсивність професійної мотивації, її емоційно-моральна привабливість для студентів, що в кінцевому рахунку позитивно впливає на їх професійне становлення.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив встановити, що проблема професійної підготовки майбутніх фахівців досить ґрунтовно досліджена у працях вітчизняних і зарубіжних вчених (О. Дубасенюк, І. Зязюн, Г. Кремень, Н. Кузьміна, Н. Ничкало, В. Сєріков, С. Сисоєва, В. Сластенін, Г. Чобітько та ін.). Багатоаспектно проблеми професійної підготовки у вищих навчальних закладах морського профілю розкривалися у дослідженнях О. Гуренкової, В. Захарченко, С. Козак, М. Кулакової, І. Сокол, В. Тітяєва та ін. професійний підготовка студент морський

Однак, проблема взаємодії освітнього та науково-дослідного середовищ у процесі професійної підготовки студентів морських вищих навчальних закладів вивчена недостатньо, тому мета нашого дослідження полягає у з'ясуванні впливу науково-дослідницького середовища на професійну підготовку майбутніх фахівців морської галузі.

Педагогічна наука виділяє два головні підходи до проблеми вибору професії: функціональний, коли готовність людини до професійної діяльності розглядається у зв'язку з психічними функціями, формування яких вважається необхідним для досягнення високих результатів діяльності, і особистісний, де розглядаються особистісні передумови успішної діяльності, до яких відносять удосконалення психічних процесів, станів і якостей особистості, необхідних для ефективної професійної діяльності. Ми вважаємо, що професійне самовизначення молоді - системне особистісне утворення, що має власну динамічну структуру, компоненти якої взаємодіють, розвиваються і піддаються цілеспрямованому формуванню та у своїй сукупності забезпечують самостійний вибір майбутньої професії.

З огляду на зазначене, можна стверджувати, що структура професійної адаптації в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів морського профілю охоплює не тільки засвоєння студентами певної професійної діяльності, а всі сфери їх життєдіяльності, що пов'язані з виробництвом і соціальними умовами існування. Адаптаційні зв'язки та відносини майбутніх фахівців цієї галузі виявляються в кількох сферах: професійній, організаційній, міжнародній, полікультурній, матеріально-побутовій, соціально-психологічній і сфері дозвілля. Така диференціація відображає специфіку процесу професійної адаптації в кожній сфері, формує уявлення про основні компоненти, а також умови ефективної реалізації.

Професійна підготовка фахівця, яка здійснюється у вищих навчальних закладах морського профілю, є багатофакторним явищем. Одним з її компонентів є «професійна адаптація», успішне протікання якої дає майбутнім фахівцям шанс набути рівня професіоналізму і бути конкурентоспроможними на ринку праці не тільки нашої країни, а й в інших країнах світу. Професіоналізм - це певна перспектива, яка в деякій мірі доступна кожному фахівцю з огляду на вплив об'єктивних чинників та індивідуальних можливостей. Традиційно вважається, що окрім професійних знань і практичних умінь, професіоналізм фахівця, наприклад, морської галузі, об'єднує комплекс практичних умінь і навичок. Критерієм розвитку професіоналізму є вміння творчо використовувати набуті знання, здатність удосконалювати свою майстерність. Підкреслимо, що такі знання необхідні студентам для узгодження власних можливостей (суб'єктивні фактори) та вимог певної професійної діяльності (об'єктивні умови). Саме механізм узгодження і лежить в основі цієї діяльності. На це при визначенні завдань вибору професії звертав увагу Є. Климов. Він стверджував, що такий вибір повинен бути урівноваженим з великою кількістю об'єктивних і суб'єктивних умов та суб'єктивних факторів [2]. Тому в дослідженні психолого-педагогічних умов професійного самовизначення та професійної адаптації студентів враховуються зміни масштабів цілісності навчально-виховного процесу, оскільки сфери духовної та професійної культури, професійної освіти та виховання все більше інтегруються з природним та соціальним середовищем.

На думку В. Комарова, професійна адаптація розглядається як активний процес пристосування молодого працівника до конкретного виду діяльності, до нового соціального оточення, умов праці й особливостей конкретного фаху [3, с. 57], що ж стосується предмету нашого наукового пошуку, то особливістю професійної адаптації є те, що вона відбувається в специфічних умовах довгострокового перебування без сім'ї, обмеженого кола спілкування, праці в колективі представників різних країн, виконання професійних завдань у відкритому морі тощо. Розширення масштабів і соціальної бази адаптивної діяльності, викликане соціально-економічними змінами у всіх сферах життя країни, можна віднести до однієї з важливих характеристик суспільства на сучасному етапі. Урахування цієї тенденції у навчально-виховному процесі ВНЗ вимагає інноваційного підходу до розв'язання завдань фахової підготовки майбутніх фахівців морської галузі.

Професійна підготовка найчастіше розглядається науковцями як певний рівень розвитку здібностей, знань, умінь, навичок особистості в конкретній сфері професійної діяльності. Зауважимо, що успішне (або ускладнене) протікання професійної підготовки молодої людини залежить від того, сприятливі або несприятливі умови склалися для задоволення адаптивної потреби. Відповідно до структури останньої, до таких умов відносять: поінформованість студентів про умови навчання за обраним фахом; порівняння життєвих цілей індивіда з обраною професією, а також наявність на ринку праці можливостей для успішної трудової діяльності. Отже, наявність і повнота прояву сукупності умов, необхідних для ефективної організації навчального процесу, визначають якість професійної підготовки студентів. Що ж стосується студентів навчальних закладів, які готують кадри для морського флоту, то особливим є спрямування їх на роботу в особливих умовах, навіть в умовах певного ризику для життя, на розуміння масштабних змін на ринку праці, на постійне поповненні знань з іноземних мов тощо.

Одним зі шляхів розв'язання окресленої проблеми є процес творчої діяльності, яка активізує розвиток професійних якостей особистості, виступає гарантом формування потреби постійного пошуку, накопичення знань, самостійного використання їх у процесі професійної діяльності, що необхідно для постійного професійного зростання особистості з урахуванням вимог ринку праці. Потреба у переорієнтації навчального процесу майбутніх фахівців морської галузі на розвиток пізнавальної, творчої діяльності є нагальною, яка може бути вирішена і через творення відповідного науково-дослідницького середовища, в якому високий рівень професійної майстерності досягається лише за умов, коли виникає і реалізується потреба професійного саморозвитку і самовдосконалення студентів у процесі як практичної діяльності, так і науково-дослідної роботи.

Численні психолого-педагогічні дослідження переконливо доводять, що через систему науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах морського профілю вирішується ціла низка важливих навчально-виховних завдань, причому не тільки професійних, але й загальних, тому що особистісні та професійні цінності людини значною мірою «співпадають» між собою. Це зокрема стосується моральних і професійних цінностей, відповідальності і професійної відповідальності, науково-дослідницької компетентності та ін. Адже здобуті студентом знання, уміння, навички, прогресивні зміни в його інтелектуальному, духовному, науковому розвитку, з одного боку, є результатом його різнопланового ділового спілкування, з іншого - продуктом його навчально-пізнавальної і творчої діяльності.

Науково-практичною основою дослідження процесу професійної підготовки студентської молоді є процесуальні підходи, де відображаються структура й динаміка діяльності, у тому числі потреби, цінності, оцінки, тобто творчий, праксиологічний аспект підготовки фахівця (табл. 1).

Таблиця 1

Взаємодія організаційно-процесуальних і особистісних структур у процесі професійної підготовки студентів