Концептуальні засади інтеграції змісту професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРАЦІЇ ЗМІСТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ КОМП'ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ

Д. О. Корчевський,

кандидат фізико-математичних наук (Комп'ютерна академія ШАГ

Анотація

У статті обґрунтовано концептуальні засади інтеграції змісту професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю. Показано, що інтеграція змісту професійної підготовки є дійовим засобом формування творчої особистості фахівця. З'ясовано, що професійна мотивація як один із найважливіших компонентів пізнавальної функції є вихідною засадою процесу інтеграції змісту професійної підготовки, а інтеграція знань є теоретичною науковою основою для формування змісту професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю.

Ключові слова: інтеграція, зміст професійної підготовки, майбутні фахівці комп'ютерного профілю, концептуальні засади.

Аннотация

В статье обоснованы концептуальные основы интеграции содержания профессиональной подготовки будущих специалистов компьютерного профиля. Показано, что интеграция содержания профессиональной подготовки является действенным средством формирования личности специалиста.

Определено, что профессиональная мотивация как один из самых важных компонентов познавательной функции является исходной основой процесса интеграции содержания профессиональной подготовки, а интеграция знаний является теоретической научной основой для формирования содержания профессиональной подготовки будущих специалистов компьютерного профиля.

Ключевые слова: интеграция, содержание профессиональной подготовки, будущие специалисты компьютерного профиля, концептуальные основы.

The research deals with the professional computer science formation, which doesn't't completely fit both the special features of the market in Ukraine and the computer technical dynamic development. In the range of the examples the curricula of the computer science professional training are full of the subjects either not logically connected with each other or uncoordinated in the time of teaching.

Key words: integration, matter ofprofessional training, specialists in the field of compute science, conceptual bases.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Висока якість підготовки сучасного фахівця забезпечується інтеграцією його фундаментальних та спеціальних знань із практичною підготовкою. Така інтеграція передбачає орієнтацію професійної освіти не тільки на засвоєння визначеної суми знань, але і на розвиток особистості, її пізнавальних і творчих здібностей, підготовку до самостійної діяльності й особистої відповідальності майбутніх фахівців, зокрема комп'ютерного профілю. Оптимізація структури спеціальностей та спеціалізацій вищої освіти здійснюється згідно з тенденціями розвитку комп'ютерної галузі та вимог практики. Для цього необхідно інтегрувати близькі за змістом освіти і характером майбутньої професійної діяльності спеціальності з урахуванням ступневості освіти; розробити новий перелік професій комп'ютерних спеціальностей, максимально наближений до вимог сучасного ринку праці; розвивати спеціалізації як засіб реагування на вимоги практики.

Досвід впровадження стандартів у комп'ютерній освіті показує, що вони не повною мірою відповідають особливостям ринку України та динаміці розвитку її комп'ютерної техніки, що ускладнює інтеграцію в європейський освітянський простір. У низці випадків навчальні плани підготовки фахівців комп'ютерного профілю перевантажені навчальними дисциплінами, які часто непов'язані між собою логічно та неузгоджено викладаються в часі, а також недостатньо оперативно оновлюється зміст професійної підготовки фахівця тощо .

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання цієї проблеми і на які спирається автор. У вітчизняній та світовій педагогіці накопичено значний досвід досліджень з проблеми інтеграції (А. Бєляєва, О. Білик, С. Гончаренко, Р. Гуревич, І. Козловська, О. Сергєєв, В. Сидоренко, М. Чапаєв та ін.) та підготовки фахівців комп'ютерного профілю (С. Лайєр, С. Петрович, О. Прозор та ін.). Водночас, поза увагою дослідників залишилось обґрунтування концептуальних засад інтегративного підходу як засобу формування системи підготовки фахівців комп'ютерного профілю. комп'ютерний творчий знання професійний

Мета статті - обґрунтування концептуальних засад інтеграції змісту професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю.

Виклад основного матеріалу. Вихідним пунктом інтеграції змісту професійної підготовки майбутніх фахівців є мотивація, оскільки ефективність навчальної діяльності студентів залежить, передусім, від її наявності та рівня. Співвідношення різних мотивів зумовлює добір змісту, конкретних форм і методів навчання та виховання, умов організації усього процесу формування особистості фахівця. Спираючись на загальні уявлення про інтеграцію знань в контексті психолого-педагогічних наук та основні положення контекстного підходу [1] до навчального процесу, можна стверджувати, що зміст професійної підготовки тісно пов'язаний із мотивацією як однією із найважливіших сторін пізнавальної функції психіки людини: у процесі професійної підготовки за певних психолого-педагогічних умов спочатку породжується пізнавальна мотивація, яка потім трансформується у професійну. Цей процес відбувається у два етапи [2]: на першому етапі йде оволодіння фундаментальними та загально-професійними знаннями, а надалі у навчальному процесі та в реальній професійній діяльності, вирішенні тих чи інших виробничих завдань і проблем завдяки відтворенню й осмисленню відбувається процес інтеграції професійних знань, який сприяє вдосконаленню професійної підготовки майбутнього фахівця. Таким чином, професійна мотивація як один із найважливіших компонентів пізнавальної функції є вихідною засадою процесу інтеграції змісту професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю.

На наш погляд, власне інтеграція знань є теоретичною науковою основою для формування змісту професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю, в умовах посилення уваги до інтелектуального капіталу, сучасного суспільства набуває надзвичайно великого значення когнітивна діяльність людини. Її сутність як практичної пізнавальної діяльності полягає у засвоєнні знання, враховуючи його різновиди, перетворенні цього знання для надання смислу і предметного значення, трансформації тощо.

Акцентуація змісту професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю ''передбачає вилучення певних елементів і залучення інших, що є необхідною умовою створення змістової цілісності і забезпечення оновлення й результативності навчання, а також дозволяє залучати різнорідні елементи і створювати з них цілісний освітній простір. З цією метою виділяють декілька можливих типів інтеграції'' [3: 38].

Перший тип інтеграції передбачає створення навчального курсу, який об'єднує декілька дисциплін одного циклу з приблизно однаковим обсягом навчального матеріалу, взаємопроникнення елементів якого виводить зміст професійної підготовки на якісно новий рівень. Послідовне вивчення такого курсу дозволяє зберегти логіку предметного змісту освіти на основі проблемного підходу, не розділяючи штучно навчальний матеріал на окремі галузі знань. Для такого типу інтеграції характерний високий ступінь взаємозумовленості і співпідпорядкованості всіх елементів поняттєвого апарату.

Переваги другого типу інтеграції зумовлені логікою освоєння змісту навчання, відносною простотою і зручністю побудови загальних моделей і окремих компонентів, традиційністю, що визначається сформованою системою професійної підготовки, відповідає вимогам і очікуваним результатам професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю. Побудовані на такій концептуальній основі інтегровані навчальні курси забезпечують тісне співробітництво викладачів і студентів у навчальному процесі, гнучкість та високий рівень індивідуалізації навчання, готують студентів до управління процесом їх самоосвіти та професійного самоудосконалення. Очевидно, що характеристики інтеграції навчальних знань (типи, форми, рівні, умови та механізми) залежать від виду вихідних наукових знань.

Залежно від змісту поняття та способу вибору ознаки поділу обсягу даного поняття наукові знання класифікуються на такі [4]: фундаментальні та прикладні; природничонаукові, математичні, гуманітарні, філософські, науково-технічні або інженерні; емпіричні та теоретичні; предметні, поняттєві, конструктивні, процедурні; моноаспектні та полісистемні знання; ситуаційні знання, формалізовані, логічні, евристичні, конкретні й абстрактні знання, метазнання; якісні та кількісні, традиційні та нові, об'єктивні та суб'єктивні; декларативні та процедурні; поверхневі та глибинні знання; структурні знання, додаткові знання; стратегічні знання; знання нульового рівня та знання більш високих рівнів; гіперзнання або ''кістяк'' поля знань, зокрема структура гіпертексту; знання першого роду; знання другого роду або особистісні знання: емпіричні правила, евристики, інтуїтивні думки, вміння; явні та неявні знання; точні та неточні тощо. У професійній підготовці майбутніх фахівців комп'ютерного профілю ми акцентували увагу на тих видах, які є найвагомішими у формуванні змісту навчання, але й сприяють інтеграції та побудові цілісної системи знань, умінь та цінностей фахівця.

Наступним кроком у формуванні змісту освіти та інтеграції знань є розгляд операцій над знаннями. Виходячи зі згадних вище розробок М. Костюченка з урахуванням теорії Р. Андерсона [5] та інших джерел, ці операції ми представляємо у трьох групах:

1 - виявлення знань як різноманітних інформаційних джерел, які можуть включати шукану інформацію, а саме: здобування знань - процедура взаємодії людини з джерелами інформації шляхом послідовного здобування фрагментів знань і порцій інформації; набування знань - процес наповнення бази знань з використанням спеціалізованих програмних засобів, базується на попередніх знаннях; формування знань - процес аналізу даних інтелектуальною системою і виявлення латентних закономірностей із використанням спеціального математичного апарату і програмних засобів; структурування (або концептуалізація) знань - розробка неформального опису знань у виді таблиці, діаграми або тексту, які відображають основні концепції та взаємозв'язки між поняттями (поле знань);

2 - представлення знань як методологія моделювання та формалізації концептуальних знань, причому зображення знань передбачає певну їх організованість, а саме: конкретизація знань - процедура переходу від загальних наукових знань до одиничних, конкретних; узагальнення знань - процедура переходу від конкретних до загальних знань; спеціалізація знань - трансформація знань в спеціалізовану форму, яка відповідає умові задачі (завдання); інтерпретація знань - тлумачення, пояснення, розкриття сенсу знань, зокрема, розуміння та виділення смислу тексту, причому рівень розуміння інтелектуальної системи оцінюється по здатності її пояснювати та обґрунтовувати (аргументувати); операціоналізація знань - перетворення знань у внутрішній формат порад, підказок щодо розв'язування завдань;

3 - взаємодія знань, а саме: координація знань - складена процедура, яка має етапи узагальнення (об' єднання елементарних дій), розділення та стабілізації (підсилення продукції); компіляція знань - складена процедура, що має етапи процедуралізації та композиції (об'єднання декількох продукцій в одну); систематизація знань - приведення інформаційних одиниць в єдину систему, використовуючи системоутворюючі зв'язки; синтез знань - взаємопроникнення елементів знань, їх зміна та втрата індивідуальних ознак, домінування ролі зв'язків (відношень) між утвореними якісно новими елементами; інтеграція знань - процедура об' єднання різних елементів знань, ущільнення зв'язків між ними, уніфікація понятійного апарату знань, подолання розрізненості знань, їх структурна упорядкованість і формування цілісності з переходом кількісних змін у нову якість.

Ми вважаємо інтеграцію найвищим рівнем взаємодії знань, оскільки вона містить усі аспекти результату як синтез (утворення нової якості), але водночас зберігає індивідуальні ознаки інтегрованих елементів. Ця обставина забезпечує можливість зворотного процесу диференціації на кожному з етапів інтеграції знань.

Ще одним важливим компонентом нової освітньої парадигми є концепція фундаменталізації, яка трактує фундаментальність як категорію якості освіти і освіченості особистості. Не менш важливим вважаємо "використання інтегративного підходу на рівні фундаменталізації освіти, передусім на рівні розробки змісту. Адже практично неможливо і недоцільно інтегрувати весь масив змісту загальної та професійної освіти, а інтеграція на рівні фундаментальних понять забезпечує подальшу інтеграцію знань і вмінь у прикладній складовій змісту професійної освіти'' [6: 203]. Інтеграція наукового знання в професійній освіті припускає реалізацію двох напрямів: фундаменталізацію спеціального знання і спеціалізацію фундаментальних дисциплін, які є базовими для формування професійних знань і вмінь. Фундаменталізація змісту професійно орієнтованих, або спеціальних дисциплін, пов'язана, передусім, із реалізацією інваріантної частини професії як основи підготовки майбутнього фахівця. Оновлення ж спеціальних знань, пошук і створення нового в конкретній технічній галузі можливі тільки на базі стійких фундаментальних знань, які, фактично, не старіють, а лише поволі поповнюються новими.

Фундаменталізація змісту професійної освіти реалізується на рівні змісту циклів дисциплін, причому інтелектуальний потенціал фундаментальних дисциплін нині не задіяний повною мірою, а ''навчально- пізнавальна діяльність студентів має, переважно, емпіричний характер без теоретико-методологічного аналізу самого процесу переведення логічної форми фундаментального наукового знання в діяльнісну і навпаки'' [7: 35]. Таким чином, фундаментальність знань означає їхню інтегративність. Подолання розрізненості окремих навчальних дисциплін шляхом їх інтеграції є вагомим внеском у фундаменталізацію освіти в її сучасному розумінні. На зміну пошукам окремих фундаментальних знань у кожній із навчальних дисциплін набуває актуальності завдання формування цілісної системи фундаментальних знань як базових у змісті професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю.

Одним з інноваційних та перспективних шляхів реалізації інтеграції змісту професійної підготовки є інтегровані метапредмети. Це стійкі дидактичні конструкції, що дозволяють системно планувати і вибудовувати процес навчання. Застосовувати для таких дисциплін, що створюються, термін ''інтегрований курс'' було б неточно, ''оскільки під таким звичайно розуміється взаємопов'язана єдність традиційних шкільних дисциплін; в нашому випадку мається на увазі принципово інший рівень конструювання змісту освіти - метарівень. Для розв'язання даної проблеми введено поняття навчального метапредмета - предметно оформленої освітньої структури, зміст якої базується на системі фундаментальних освітніх об'єктів'' [8: 207]. Зміст метапредмета групується навколо системи фундаментальних освітніх об'єктів.

Для метапредмета характерні вимоги, що пред'являються до звичайних навчальних курсів і їх розділів: єдність цілей, змісту, видів діяльності, форм і методів навчання, способів перевірки і оцінки результатів. Специфіка метапредметів полягає в більш гнучкому характері побудови їх змісту, можливості його оперативного перекомпонування, побудови на його основі нових метапредметних структур. Метапредмет не завжди ведеться протягом усього навчального року, може входити в структуру звичайного навчального курсу, мати статус метапредметної теми або розділу. Особливість конструювання метапредмета для майбутніх фахівців комп'ютерного профілю полягає у спробі подати явища природи, техніки і культури як такі, що об'єднані єдиною метою - формування особистості фахівця. Різнонаукові способи навчання, що застосовуються в одному предметі, розширюють межі пізнання і формують творчий стиль мислення.

Інтеграція змісту професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю виступає як засіб формування його творчої особистості. Концепція підготовки фахівців нового типу вимагає володіння наскрізним багатоваріантним циклом творчої праці від пошуку нових принципів та ідей до розробки і впровадження в життя і виробництво нової техніки, нових технологій на основі максимальної автоматизації процесів обробки інформації і їх практичної реалізації [9]. Головна мета дисциплін - підготувати і сформувати спеціалістів зі своєю індивідуальною системою творчого мислення.

Суспільна проблема формування творчо мислячого фахівця визначає сутнісний зміст інтеграції як дійового педагогічного засобу. Інтеграція знань потребує творчого, прогностичного підходу, врахування особливостей параметрів знань; виявлення специфіки структурування предметних та інтегрованих знань; передбачає застосування адекватних змісту форм, методів, засобів навчання. Інтеграція сприяє виробленню професійного мислення, оскільки психологічні основи професійного навчання пов'язані з формуванням інтегративних понять, умінь і навичок узагальненого характеру.

Багаторівневість реалізації інтегративного підходу до змісту професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю передбачає виділення відповідних рівнів інтеграції [10:14]: загальнонауковий, міждисциплінарний, міжцикловий та внутрішньодисциплінарний. На загальнонауковому рівні інтегративні горизонтальні зв'язки простежуються у всіх трьох циклах: загальноосвітньому, загальнопрофесійному, професійному. Основним засобом реалізації горизонтальної складової інтеграції служить встановлення міждисциплінарних і міжциклових зв'язків, що забезпечують цілісність, системне уявлення про галузь. Вертикальні інтегративні зв'язки в структурі змісту циклів простежуються за напрямами: розробки наукових ідей у змісті предметів загальноосвітнього циклу з виходом на категорію інтеграції у загальноосвітній підготовці; технічного та технологічного втілення ідей на практиці у змісті предметів загальнопрофесійного циклу з виходом на категорію інтеграції у змісті загальнопрофесійних дисциплін; практичної реалізації наукових ідей у матеріальному виробництві у змісті професійних модулів професійного циклу з виходом на категорію інтеграції у змісті професійного циклу. Внутрішньодисциплінарний рівень інтеграції змісту професійної підготовки характеризується планомірним переходом від загальних закономірностей інтеграційних процесів у навчальному пізнанні до часткових, методичних.

На наш погляд, більш теоретично обґрунтованим до виділення рівнів інтеграції є підхід, який відповідає рівням формування змісту освіти за В. Краєвським [11: 40-47]. На рівні загального теоретичного представлення зміст освіти виступає як уявлення про склад (елементи), структуру (зв'язки між елементами) і функції соціального досвіду в його педагогічному трактуванні: склад пізнавальної діяльності, фіксований у формі її результатів - знань; здійснення відомих способів діяльності - у формі умінь діяти за зразком; творчої діяльності - у формі умінь приймати нестандартні рішення у проблемних ситуаціях; здійснення емоційно-ціннісних відносин - у формі особистісних орієнтацій. Ці елементи утворюють структуру змісту, вони взаємопов'язані таким чином, що кожен попередній елемент служить передумовою для переходу до наступного. На рівні навчального предмета конкретизується уявлення про склад змісту освіти, визначаються його місце і функції у педагогічному процесі. На рівні навчального матеріалу реально наповнюються елементи змісту, позначені на першому і другому рівнях. На четвертому рівні зміст освіти існує не в проекті, а в педагогічній дійсності, всередині практичної діяльності навчання. На п'ятому рівні зміст виступає як кінцевий результат навчання, стає надбанням особистості студента. На кожному рівні зміст представлено як систему за головними її характеристикам: складом, структурою і функціями.

На наш погляд, викладений вище підхід слугує основою для побудови окремих моделей інтеграції змісту професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю, а затим для загальної моделі - багаторівневої.

Висновки з даного дослідження

Таким чином, нами обґрунтовано такі концептуальні засади інтеграції змісту професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю: інтеграцію змісту професійної підготовки розглядаємо як чинник мотивації навчання майбутніх фахівців; інтеграція знань є основоположною базою для подальшої інтеграції змісту професійної підготовки загалом; інтеграція змісту професійної підготовки має здійснюватися на засадах принципу фундаменталізації змісту освіти; інтегровані метапредмети як результат інтеграції змісту професійної підготовки мають доповнити предметні та інтегровані курси навчання; інтеграція змісту професійної підготовки є дійовим засобом формування творчої особистості фахівця; необхідна багаторівнева реалізація інтегративного підходу до змісту професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. До подальших відносимо дослідження та розробку шляхів реалізації концептуальних засад інтеграції змісту професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю у конкретних умовах навчального процесу.

Список використаних джерел та літератури

1. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе : контекстный поход : [методическое пособие] / А. А. Вербицкий. - М. : Высш. шк., 1991. - 207 с.

2. Васіна Л. С. Дидактичні умови інтеграції знань з математики та спеціальних дисциплін у підготовці майбутніх радіотехніків : дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / Васіна Людмила Степанівна. - Київ, 2006. - 270 с.

3. Кошкина И. В. Интеграция предметно содержательной информации на модульной основе : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Кошкина Ирина Владимировна. - Саратов, 1998. - 175 с.

4. Костюченко М. П. Проектування інтегрованого змісту технічних дисциплін модульного навчання у професійно- технічних навчальних закладах : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Костюченко Михайло Петрович. - Харків, 2008. - 325 с.

5. Anderson R. J. The Architecture of Cognition / R. J. Anderson. - Cambridge, Mass. : Harvard Univ., 1983. - 163 p.

6. Дутка Г. Фундаменталізація математичної освіти майбутніх економістів : [монографія] / Г. Дутка. - Київ : УБС НБУ, 2007. - 577с.

7. Казанцев С. Я. Дидактические основы фундаментализации обучения в системе высшего образования / С. Я. Казанцев. - Казань : Изд-во Казан. ун-та, 2000. - 138 с.

8. Хуторской А. В. Современная дидактика / А. В. Хуторской. - СПб. : Питер, 2001. - 544 с

9. Кузнецов Ю. М. Концепція розвитку творчої активності майбутніх фахівців [Електронний ресурс] / Ю. М. Кузнецов // Інформаційний вісник АН ВШ України. - 2003. - № 3 (11-16). - 99 с.

10. Попова Г. Г. Конструирование интегрированного содержания образовательных программ в учреждениях системы начального профессионального образования : автореф. дис. на соискание уч. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.08 ''Теория и методика профессионального образования'' / Г. Г. Попова. - Владивосток, 2011. - 26 с.

11. Краевский В. В. Методология педагогики : новый этап : [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / В. В. Краевский, Е. В. Бережнова. - М. : Издательский центр ''Академия'', 2006. - 400 с.

References (translated & transliterated)

1. Verbitskiy A. A. Aktivnoe obuchenie v Vysshey shkole : konspektnyy podkhod [Active Learning in Higher School : the Summary-Based Approach] : [metodicheskoe posobie] / A. A. Verbitskiy. - M. :Vyssh. shk., 1991. - 207 s.

2. Vasina L. S. Dydaktychni umovy integratsii znan' z matematyky ta spetsial'nykh dystsyplin u pidgotovtsi maybutnikh radiotekhnikiv [Didactic Conditions on the Knowledge Integration on Mathematics and Special Disciplines in the Future Radio Technicians' Preparation] : dys. ... na zdobuttya nauk. stupenya kand. ped. nauk : spets. 13.00.04 / Vasina Lyudmyla Stepanivna. - Kyiv, 2006. - 270 s.

3. Koshkina I. V. Integratsiya predmetno soderzhatel'noy informatsii na modul'noy osnove [The Integration of the Substantive Information on the Module Basis] : dis. ... kand. ped. nauk : 13.00.01 / Koshkina Irina Vladimirovna. - Saratov, 1998. - 175 s.

4. Kostyuchenko M. P. Proektuvannya integrovanogo zmistu tekhnichnykh dystsyplin modul'nogo navchannya u profesiyno-tekhnichnykh navchal'nykh zakladakh [Projecting the Integrative Contents of Technical Disciplines of the Module Learning in the Professional-Technical Educational Establishments] : dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.02 / Kostyuchenko Mykhaylo Petrovych. - Kharkiv, 2008. - 325 s.

5. Anderson R. J. The Architecture of Cognition / R. J. Anderson. - Cambridge, Mass. : Harvard Univ., 1983. - 163 p.

6. Dutka G. Fundamentalizatsiya matematychnoyi osvity maybutnikh ekonomistiv [Fundamentalization of the Future Economists' Mathematical Education] : [monografiya] / G. Dutka. - Kyiv : UBS NBU, 2007. - 577 s.

7. Kazantsev U. M. Didakticheskie osnovy fundamentalizatsii obucheniya v sisteme vysshego obrazovaniya [Didactic Bases of the Learning Fundamentalization in the System of Higher Education] / U. M. Kazantsev. - Kazan' : Izd-vo. Kazan. universiteta, 2000. - 138 s.

8. Khutorskoy A. V. Sovremennaya didaktika [Modern Didactics] / A. V. Khutorskoy. - SPb. : Piter, 2001. - 544 s.

9. Kuznetsov Yu. M. Kontseptsiya rozvytku tvorchoyi aktyvnosti maybutnikh fakhivtsiv [Elektronnyy resurs] / Yu. M. Kuznetsov // Informatsiynyy visnyk AN VSh Ukrainy [Informational Journal of Science Academy of Higher School]. - 2003. - № 3 (11-16). - 99 s.

10. Popova G. G. Konstruirovanie integrirovannogo soderzhaniya obrazovatel'nykh programm v uchrezhdeniyakh sistemy nachal'nogo professional'nogo obrazovaniya [Constructing the Integrative Contents of the Educational Programme in the System of the Elementary Professional Education] : avtoref. na soisk. uch. stepeni kand. ped. nauk : spets.13.00.08 "Teoriya i metodika professional'nogo obrazovaniya" / G. G. Popov. - Vladivostok, 2011. - 26 s.

11. Kraevskiy V. V. Metodologiya pedagogiky : novyy etap [Pedagogical Methodology : New Stage] : [ucheb. posobie dlya stud. vyssh. ucheb. zavedeniy] / V. V. Kraevskiy, E. V. Berezhnova. - M. : Izdatel'skiy tsentr "Akademiya", 2006. - 400 s.

Размещено на Allbest.ru