Постановка проблеми дослідження. Актуальність проблеми дослідження організаційно - педагогічних умов реалізації ціннісних засад діяльності інноваційних навчальних закладів визначається потребами опису послідовності їх реалізації у освітній простір, а також проектуванням форм і методів такої реалізації. Одним із шляхів задоволення зазначених потреб є моделювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загалом, у педагогіці моделювання виступає як провідний метод наукового пізнання, оскільки дозволяє абстрагуватися від значної кількості факторів впливу на предмет дослідження (Д. Айстраханов, О. Лодатко, І. Міхєєв, О. Троценко та ін.) й інтегрувати педагогічний експеримент із науковим абстрагуванням (Б. Гуменюк, Н. Дахін, І. Євтушенко, М. Павлютенков та ін.).

Отже, метою нашої статті є висвітлення результатів моделювання процесу впровадження організаційно-педагогічних умов реалізації ціннісних засад діяльності інноваційних навчальних закладів шляхом обґрунтування модуля.

Виклад основного матеріалу. Використання педагогічного моделювання дозволяє створити модель предмету пізнання, оцінити зв'язки та відношення між різними факторами впливу на неї та, відповідно, виявити наявні соціально-психолого-педагогічні закономірності [1: 8].

Етапи побудови педагогічної моделі, за Г.У. Матушанським [2], також, на нашу думку, співвідносяться з ідеями експериментальної роботи: на змістовому етапі відбувається формулювання мети та задач педагогічного моделювання та формулювання умов і факторів його здійснення; на формальному етапі проводиться кількісний і якісний аналізи результатів вимірів стану предмету дослідження; на інтерпретаційному етапі проводиться змістова інтерпретація отриманих даних педагогічного моделювання.

Таким чином, модель впровадження організаційно-педагогічних умов реалізації ціннісних засад діяльності інноваційних навчальних закладів визначаємо як результат системного проектування цілей, засобів та очікуваних результатів перетворюючої педагогічної діяльності, спрямованої на підвищення результативності аксіологічного напряму діяльності ЗНЗ (див. рис.1.).

Висвітлена на рис.1. модель впровадження організаційно-педагогічних умов реалізації ціннісних засад діяльності інноваційних навчальних закладів визначає прямий і зворотній зв'язок п'яти основних компонентів моделювання - організаційного, цільового, змістового, методичного і результативного, що відображають результати попереднього теоретичного аналізу літератури з проблеми дослідження. Охарактеризуємо визначені компоненти та їх місце у процесі реалізації системи перетворюючої педагогічної діяльності.

Організаційний компонент моделі впровадження організаційно-педагогічних умов реалізації ціннісних засад діяльності інноваційних навчальних закладів ми визначили як відправний, оскільки основною метою розробки та впровадження моделі є перевірка спроектованих педагогічних умов. Відповідно, для їх реалізації у навчально-виховному процесі інноваційних навчальних закладів постає потреба створення функціонального зв'язку між організаційно-педагогічними умовами та змістом запропонованих педагогічних перетворень: де х - виступає незалежною змінною педагогічного моделювання і становить сукупність штучно впроваджених організаційно-педагогічних умов, а у - є залежною змінною педагогічного моделювання і символізує якість перетворень досліджуваного предмету - ціннісних засад діяльності інноваційних навчальних закладів.

Відповідно, основним завданням педагогічного експерименту є визначення характеру цієї функціональної залежності шляхом вимірювання прояву критеріїв і показників впровадження ціннісних засад діяльності інноваційних навчальних закладів. Визначений алгоритм дій відповідає методиці проведення педагогічного експерименту, коли на підставі отриманих результатів від введення експериментального фактору (незалежної змінної) роблять висновок про ступінь впливу інших факторів (залежних змінних) на цільовий результат педагогічних перетворень [3].

Цільовий компонент представленої моделі інтегрує мету та завдання перетворюючої педагогічної діяльності у середовищі експериментальних груп та є ідеальним образом очікуваних результатів експериментальних перетворень із впровадження організаційно-педагогічних умов реалізації ціннісних засад діяльності інноваційних навчальних закладів (мета експериментальної роботи). Передбачено, що ця мета реалізовуватиметься покроковим виконанням сукупності педагогічних завдань:

організація досвіду суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників навчально-виховного процесу на засадах толерантності, справедливості, емпатії, поваги (забезпечує умову актуалізації суб'єктної позиції учасників освітнього процесу інноваційного навчального закладу);

забезпечення взаємозв'язку системи декларованих ціннісних засад діяльності ЗНЗ із рефлексією їх реалізованості та практикою навчання (відповідає умові організації навчально-виховного процесу інноваційного навчального закладу на аксіологічних засадах);

організація діалогічної взаємодії учнів, учителів, батьків, адміністрації ЗНЗ, територіальної громади на принципах партнерської співпраці (спрямована на реалізацію умови створення спільного аксіологічного простору інноваційного навчального закладу та його партнерів у навчально-виховному процесі);

педагогічне оцінювання та корекція впливу факторів соціалізації різного рівня на становлення й розвиток учнів (корелює з умовою регулювання факторів впливу в аксіологічній сфері інноваційного навчального закладу).

Представлені мета і завдання моделі впровадження організаційно-педагогічних умов реалізації ціннісних засад діяльності інноваційних навчальних закладів детермінують сукупність наступних компонентів моделі - змістового, методичного й результативного.

Змістовий компонент моделі відображає взаємозв'язок змісту освіти з аксіологією, що відповідає аналізу системи цінностей сучасної сфери освіти, та спрямований на розкриття сукупності цінностей - загальноосвітніх, конкретно-педагогічних, цілей діяльності та засобів діяльності, як представлено на рис.

1. Тобто, покрокова реалізація визначених завдань дозволяє впровадити в освітню діяльність інноваційних навчальних закладів увесь спектр охарактеризованих ціннісних засад. Форми, методи, засоби і прийоми реалізації цієї системи цінностей у навчально-виховному процесі інноваційних навчальних закладів окреслено у методичному компоненті нашої моделі. До них віднесено: тренінги, діалоги, дискусії, круглі столи, фестивалі, гуртки й факультативи за інтересами, ділові й рольові ігри, ієрархізацію цілей, рефлексію цінностей, аналіз, відвідування, обговорення, зустрічі, інноваційні проекти й технології, інтерактивні методи, спецкурси, виконання творчих завдань, цілепокладання, проектну діяльність, соціальне партнерство, зустрічі, суспільно-корисну діяльність, волонтерські загони, учнівське й батьківське самоврядування, сімейне консультування, моніторинги, опитування, тестування, психологічні й соціально-педагогічні консультації.

Базовим методом перетворюючої педагогічної діяльності з упровадження визначених ціннісних засад уважаємо тренінг як процес, що дозволяє змінити ставлення, знання або поведінку його учасників за допомогою навчального досвіду, і передусім, спрямований на розвиток їх цінностей і поведінкових моделей [4]. Загалом, результативність тренінгових занять визначається дотриманням при їх організації та проведенні системи принципів (добровільність спілкування, саморозкриття учасників, усвідомлення та формування ними особистісно значущих проблем, позитивний характер зворотного зв'язку, неконкурентність стосунків, особистісна ідентифікація, особистісно орієнтований підхід, гармонізація інтелектуальної та емоційно-вольової сфери особистості, тощо) [5: 36-37]. Відповідно, визначена система цінностей, незалежно від теми та цілей тренінгової роботи, дозволяє комплексно формувати загальноосвітні цінності учасників. В той час як введення спеціалізованих тренінгових тематик може бути спрямоване на цілеспрямоване формування конкретно-педагогічних цінностей учасників. А саме, якщо однією із цілей педагогічної діяльності інноваційного навчального закладу є розвиток соціально - психологічної компетентності учнів, то введення тренінгів на теми: "Конструктивне спілкування у ситуації конфлікту'', ''Ефективна міжкультурна комунікація'', ''Досягнення успіхів у міжособистісному спілкуванні'', ''Розвиток активного слухання'', тощо дозволить цілеспрямовано формувати окрім загальноосвітніх цінностей, ще й цінності-цілі та цінності-засоби педагогічної діяльності.

Окрім того, уважаємо за доцільне введення у навчально-виховний процес тренінгів, спрямованих на рефлексію ціннісних засад спілкування, навчальної, соціальної та професійної діяльності педагогів, батьків, учнів, соціальних партнерів освітньої установи: ''Життєві цінності для середньої школи'', ''Здоров'я як ціннісна основа нашого життя для підлітків'', ''Цінність життя: цінності у житті для старшокласників'', ''Людина та її життєві цілі для педагогів'', ''Цінність родини для батьків''.

Тобто, використання тренінгів у навчально-виховній діяльності дозволяє досягнути декількох важливих педагогічних завдань: на засадах особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів реалізовувати загальноосвітні цінності; інтегрувати суб'єктів освітнього простору інноваційного навчального закладу - батьків, педагогів та учнів як шляхом проведення спільних тренінгів та організації змішаних тренінгових груп, так і шляхом підняття специфічних, важливих для всіх проблем (спілкування, розвитку, взаємодії, тощо); опосередковано впливати на ціннісні засади суб'єктів навчання та виховання.

Крім тренінгів, важливу роль при формуванні ціннісних засад діяльності інноваційного навчального закладу відіграє використання діалогічних, інтерактивних методів (соціально-психологічного театру, форум-театру, дискусій, дебатів, мозкового штурму, тощо), які можуть входити до програми тренінгів, але й можуть бути застосовані самостійно. Термін ''інтеракція'' походить з латинської мови і буквально означає рух, який відбувається між об'єктами: зовнішніми (тобто окремими людьми) і внутрішніми (як активність, що відбувається власне у людині і призводить до зміни поглядів, думок, поведінки, тощо) [6: 21]. Ціннісні засади реалізації інтерактивних методів навчання і виховання визначаються їх змістом - визнання індивідуального досвіду і почуттів усіх учасників, обмеження ролі знань шляхом підвищення ролі ставлень і відношень, особиста відповідальність за результати роботи, добровільність участі, толерантність, довіра та наявність зворотного зв'язку.

Наприклад, мозковий штурм є ефективним інструментом для пошуку групового вирішення певних проблем шкільного життя. Потенціал використання мозкового штурму полягає в організації комплексної групової взаємодії (інтеракції) - аналізі актуальної проблеми, генеруванні великої кількості ідей щодо її вирішення, пошуку та виборі оптимального рішення [5]. Основними функціями використання мозкового штурму у контексті досліджуваної проблеми є формування таких цінностей учасників, як активність, творчість, комунікабельність, взаємодія, індивідуальність, терпимість. При груповому вирішенні проблеми доповнити використання мозкового штурму можна: дебатами, що спрямовані на формування вміння аргументувати і використовувати контраргументи, висловлювати власну думку, ''мета-планом'', який включає обмін поглядами і думками для прийняття певного рішення, моделюванням (як мисленнєве проектування ситуації та її розв'язку за різних змінних умов), рольовими іграми як методом, спрямованим на зміну цінностей, усвідомлення учасниками наслідків власних дій та дій інших людей, розкриття почуттів і поведінки інших людей у визначеній ситуації.

Використання інтерактивних форм у навчально-виховній діяльності дозволяє реалізувати потреби учнів у самостійності, самопізнанні, взаємодії, індивідуалізації, що, на думку І.Д. Беха [7: 59-75], доводить об'єктивну необхідність упровадження комунікативних форм особистісно орієнтованого виховання. Введення інтерактивних методів як обов'язкових елементів навчально-виховного процесу дозволяє реалізувати організаційно-педагогічні умови щодо врахування та розвитку суб'єктного досвіду учнів, які не пасивно сприймають моральні норми, цінності, стандарти, етичні правила чи вимоги, а стають у позицію їх активного створення, емоційного переживання, рефлексії особистісного смислу [8].

Тому набувають актуальності такі форми роботи суб'єктів освітнього простору, як круглі столи, дискусійні гойдалки, вечори запитань та відповідей, сократівські бесіди, творчі монологи, промови на захист добра і милосердя, вільний мікрофон, розмови при свічках, тощо. При їх організації важливо враховувати потреби та інтереси учасників, які, на нашу думку, варто розглядати через призму загальнолюдських цінностей.

Методика організації та проведення діалогічних методів виховання учнів, зокрема проблемного діалогу як процесу обговорення морально-етичних проблем, вироблення в учнів умінь діяти у незнайомій ситуації на основі вже сформованих цінностей-ставлень, висвітлена у роботі Н.С. Тимощук [8]. Вона містить такі педагогічні рекомендації організатору проблемного діалогу: а) сісти на одному рівні з учнями; б) говорити спокійним голосом, використовуючи повні, короткі, прості та поширені речення, мовні портери, повторюючи те, що говорять учні; в) викладати зміст своєї особистісної позиції у доступній для вихованців формі; г) висловлювати кожну свою думку чи фрагмент свого образу ''Я'', насичуючи їх сильними почуттями; ґ) забезпечити адекватне інтелектуально-емоційне реагування вихованців на саморозкриття педагога; д) створювати умови для постановки учнями запитань стосовно інформації про себе, що є показником їх високої активності; е) заохочувати висловлення учнями власних думок і суджень; є) використовувати навідні запитання, типу: як? чому? що? коли?, уникати запитань закритого типу; ж) використовувати техніку обміну ролями для прояву учнями емпатійних переживань; з) використовувати слова у властивому для них значенні, уникати абстрактних понять, пояснювати учням значення незнайомих слів; и) бути правдивим із учнями, виражати словами й жестами тільки те, що узгоджується з вашими внутрішніми відчуттями й переживаннями у момент спілкування, усвідомлюючи свій внутрішній емоційний стан [8].

Інноваційними формами організації групової корекційної, розвивальної та профілактичної роботи з учнями, батьками та педагогами можуть виступати інтерактивні соціально-психологічні та форум - театри, основними завданнями яких є формування і розвиток у учасників навичок міжособистісної взаємодії, емоційної децентрації, розвитку сенсорного досвіду, профілактики особистісних девіацій та соціальних проблем [9: 10]. Заняття соціально-психологічного театру, як правило, включають вправи на: самопрезентацію, самовираження почуттів, виконання ролей, застосування діалогу та монологу, обмін ролями, дубляж поведінки один одного. Сутність використання форму-театру полягає у спільному пошуку учасниками способу вирішення проблеми або виходу з життєвої ситуації. У Декларації принципів форум-театру основною метою його використання визнається розвиток толерантності, людяності й гуманізму як основних цінностей сучасного життя, що слугують засобом покращення суспільства щасливих людей [9].

Важливим методом формування цінностей є дискусії як вільний вербальний обмін знаннями, ідеями, думками. Для побудови ефективної дискусії варто врахувати, що її бажано обмежити одним питанням або темою, що зачіпає емоційну сферу учасників [10].

Отже, охарактеризовані нами групові форми і методи формування ціннісних засад діяльності інноваційних навчальних закладів можуть впроваджуватися як у навчальний, так і позанавчальний час. Їх реалізації здійснюється з урахуванням таких вимог:

орієнтація на потреби суб'єктів освітнього простору;

інноваційний навчальний заклад

врахування вікових, культурних, статусних, індивідуальних особливостей суб'єктів освітнього простору;

наукова й соціальна обґрунтованість здійснюваних навчально-виховних впливів;

стимулювання розвитку відповідальності учасників педагогічних перетворень;

активізація, сенсибілізація та партнерство усіх суб'єктів освіти [11].

Створення достатньої кількості програм позааудиторної динамічної освіти у середовищі інноваційного навчального закладу розкриває потенціал до розширення напрямів його діяльності та підвищення результативності. Зокрема, важливими напрямами роботи щодо формування ціннісних засад діяльності уважаємо:

когнітивне неформальне навчання, спрямоване на усвідомлення учасниками власних дій та формування відповідальності за них;

афективне навчання, метою якого є запобігання ускладнень при переживанні учнями вікових криз;

інтерперсональне навчання для розвитку Я-концепції, усвідомлення власних почуттів, розвиток соціально-психологічної компетентності;

поведінкове навчання, що реалізує теорію соціального научіння А. Бандури і передбачає оволодіння певними уміннями й навичками;

формування соціальних альтернатив шляхом залучення суб'єктів освіти до різноманітних видів дозвіллєвої діяльності;

суспільна (громадська) діяльність як поширення соціально спрямованих об'єднань дітей, молоді, педагогів, батьків, партнерів і т.д.;

програми, орієнтовані на сім'ю, спрямовані на підтримку сімейного середовища загалом та у кризових станах, зокрема;

програми, орієнтовані на територіальну громаду інноваційного навчального закладу, що сприяють залученню школярів до життя мезосередовища.

Значна кількість запропонованих напрямів, а також форм і методів їх реалізації дозволить підвищити ефективність процесу формування цінностей шляхом врахування максимально можливої кількості факторів впливу на аксіологічну сферу.

Результативний компонент моделі впровадження організаційно-педагогічних умов реалізації ціннісних засад діяльності інноваційних навчальних закладів окреслює очікуваний результат впровадження моделі, а саме: гармонізацію системи загальноосвітніх і конкретно-педагогічних цінностей у навчально-виховному процесі інноваційних навчальних закладів шляхом врахування організаційно - педагогічних умов і факторів впливу на аксіологічну сферу їх діяльності. Результативний компонент проектується на засадах системи критеріїв, показників і рівнів реалізації системи цінностей у діяльності інноваційних навчальних закладі.

Висновки та перспективи подальших досліджень