Сучасні інформаційні системи управління видавництвом як чинник розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з видавничої справи та редагування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні інформаційні системи управління видавництвом як чинник розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з видавничої справи та редагування

Д.Д. Відоменко, аспірант (Луганський національний університет імені Тараса Шевченка)

Анотація

У статті представлений аналіз наукової літератури, присвяченій проблемі сучасних інформаційних систем управління видавництвом та їх використанню у якості чиннику розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з видавничої справи та редагування. З'ясовано, що використання інформаційних систем управління видавництвом у навчальному процесі дозволить залучити студентів до практично-орієнтованої діяльності, виявлено схему використання настільних видавничих систем в процесі підготовки майбутніх фахівців-видавців.

Ключові слова: інформаційні системи управління видавництвом, настільна видавнича система,професійна компетентність, майбутні фахівці з видавничої справи та редагування.

Ключевые слова: информационные системы управления издательством, настольная издательская система, профессиональная компетентность, будущие специалисты по издательскому делу и редактированию.

Key words: informational systems of publishing management, desktop publishing, professional competence, future specialists in publishing and editing.

Майбутнє української держави закладається у сфері освіти шляхом формування особистості сучасних студентів, розвитку їх здібностей, інтелекту, професійних умінь та навичок. Цей процес вже не може відбуватися без засвоєння студентами комп'ютерної грамоти, без ознайомлення й опанування ними сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), без формування основ інформаційної культури особистості та інформативної компетентності фахівця.

ІКТ є своєрідними засобами інформатизації суспільства й освіти, які органічно увійшли у життя мільйонів людей, стали невід'ємною складовою загальнолюдської культури і нині являють собою системне поєднання наукової та освітньої галузей з промисловим виробництвом.

Нинішня видавничо-поліграфічна галузь потребує універсальних фахівців Така потреба зумовлена економічними причинами, і перш за все - неможливістю утримання повного і потрібного штату через високі податки. І редактор як один із основних фахівців у галузі часто повинен, на вимогу працедавців, виконувати не тільки власні традиційні обов'язки, а й обов'язки журналіста та перекладача, функції менеджера з PR, більдредактора, дизайнера тощо. Відповідно, він повинен відповідати іміджу компанії, мати чималий обсяг специфічних знань з уміннями та здатність до відбору, аналізу й оперативного застосування лінгвістичних засобів широкого кола мов, володіти електронними програмами обробки інформації, вміти виконувати багато інших функцій для підвищення продуктивності праці та конкурентоспроможності на ринку.

Аналіз наукових досліджень засвідчує, що розширенням компетентності майбутнього фахівця- медійника, зокрема, редактора та журналіста займалися О.А. Жирун [1], яка розглядала проблему комунікативної компетентності майбутніх редакторів; І.Л. Михайлин [2], І.М. Чемерис [3], які зосередили увагу на питанні професійної компетентності майбутніх журналістів (до складу яких ці дослідники відносять редакторів); А. П. Козлова [4] у своєму дослідженні звертається до історіографії підготовки фахівців журналістського та редакторського напрямків.

Однак, за наявності певної уваги науковців до питання формування професійної компетентності майбутніх редакторів та видавців, ми можемо побачити тільки становлення уявлень про поняття "професійна компетентність редактора" та його використання під час освітнього забезпечення майбутніх фахівців з видавничої справи та редагування.

Мета статті - визначити роль та функції інформаційних систем управління видавництвом як чиннику розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з видавничої справи та редагування (на прикладі настільних видавничих систем).

Комплексне застосування ІКТ, дидактичних інновацій та традиційних підходів, на нашу думку, підвищує ефективність професійної та практичної підготовки майбутніх фахівців з видавничої справи та редагування, сприятиме підготовці таких фахівців відповідно до вимог сучасного суспільства, а використання інформаційних систем управління видавництвом у навчальному процесі дозволить підключити студентів до реальної практично-орієнтованої діяльності, створюючи умови для формування їхньої професійної компетентності.

Проблема формування професійної компетентності майбутнього редактора є важливою частиною складної проблеми формування його професійної майстерності, а отже й професійно значимих якостей. Розробка і реалізація на практиці даної проблеми має велике значення в підвищенні рівня успішності в редакторській діяльності.

Під професійною компетентністю редактора дослідники В.О. Карпенко, Н.В. Зелінська, В.В. Різун, М.С. Тимошик, В.І. Теремко розуміють особистісні можливості, які дозволяють йому самостійно й ефективно реалізовувати цілі редакційного процесу. Компетентність редактора - єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення редакційної діяльності.

Як продемонстрували сучасні дослідження в галузі освітніх технологій, саме тут знаходяться великі резерви для підвищення ефективності навчання. Основну схему використання настільних видавничих систем в процесі підготовки майбутніх фахівців-видавців, можна умовно поділити на два етапи: 1) вивчення структури цих систем та їхніх функцій, які вони виконують; 2) досягнення цілей та завдань навчальної діяльності разом з імітуванням усіх нюансів редакційно-видавничого процесу.

На першому етапі настільні видавничі системи виступають предметом навчальної діяльності, в ході якої набуваються знання про функціонування засобу, вивчаються мови і прийоми взаємодії з ним, засвоюються навички роботи. На другому етапі вони перетворюється саме в засоби вирішення будь-яких навчальних або професійних задач.

Зазначимо, що такі програмні видавничі засоби застосовуються, як правило, на практичних заняттях і дозволяють студентам працювати з ними як зі своєрідними „тренажерами”.

Вивчивши досвід вітчизняних та зарубіжних вчених можна зробити висновок, що комплексне використання можливостей інформаційних систем управління видавництвом сприяє динамічності, інтенсифікації процесу навчання, його новизна, привабливість стосовно надбання майбутніми фахівцями практичних навичок свої професійної діяльності, більшої індивідуалізації та диференціації навчальної діяльності [5]. Це, в свою чергу, дозволяє по-новому організовувати взаємодію усіх суб'єктів навчання.

Можливості інформаційних систем управління видавництвом, реалізація яких інтенсифікує навчальний процес, переводить його на більш високий рівень з точки зору якості підготовки майбутніх фахівців з видавничої справи, можна зорієнтувати на:

- вирішення проблем конкретного виду діяльності редактора (наприклад, випуску готового друкованого продукту) та певних навчальних проблем;

- здійснення вибору технічно-художнього оформлення видання та праці студентів з об'єктним середовищем (наприклад, з системою підготовки текстів чи інформаційно-пошуковою системою для аналізу даних протягом дослідницької праці тощо);

- діяльність в конкретному професійному середовищі, де відбувається реальне виробництво видавничого продукту та формування навичок праці майбутніх фахівців у предметному середовищі їх майбутньої професійної діяльності [6: 78].

Цінність використання настільних видавничих систем на основі застосування ІКТ полягає у тому, що акцент у придбанні професійних навичок ставиться не тільки на досягненні чітких результатів і формуванні конкретно визначених знань, а й на формуванні у майбутніх фахівців вмінь самостійно орієнтуватися і діяти в умовах інформаційного суспільства.

Найбільшу кількість можливостей автономної (самостійної,одно осібної) підготовки і тиражування друкованої продукції різного рівня складності надаються сучасними видавничими системами на основі персонального комп'ютера.

Настільні видавничі системи дали змогу перенести з друкарні на звичайний робочий стіл усі основні процеси додрукарської підготовки поліграфічної продукції. Завдяки цьому з'явилося багато нових якостей, які істотно модернізували відповідні видавничі процеси: має місце комплексність роботи над виданням, з'явилася незалежність від друкарні, істотно скоротився час для підготовки поліграфічної продукції, є можливість відносно швидкої і легкої варіації макету видання з метою задоволення певних вимог [6: 80].

Додрукарська підготовка поліграфічного видання є комплексним процесом, який складається з набору тексту, його редагування і коректури, підготовки графічних зображень - схем, ілюстрацій, малюнків, фотографій, математичних і хімічних формул тощо, розробки дизайну всього видання. Успішна реалізація всіх цих складових залежить від двох технічних рівнів підтримки - апаратного (Hardware) і програмного (Software), та користувацького (Fainware) [7: 30].

Виробнича майстерність передбачає наявність у фахівця багатьох якостей, головною з яких є спеціальна компетентність (у галузі видавничої справи, приміром, з додрукарської підготовки видання) та предметно орієнтована інформативна компетентність (для видавців та редакторів - опанування інформаційно-комунікаційних технологій поліграфічного виробництва).

На цьому етапі дослідження виявлено, що за допомогою настільних видавничих систем можна сформувати операційні вміння майбутніх фахівців з видавничої справи та редагування: уміння працювати з ІКТ, уміння виявляти труднощі, які виникають під час роботи з навчальним матеріалом, уміння планувати й організовувати зворотній зв'язок у спілкування з викладачами.

Настільні видавничі системи, на нашу думку, цілком придатні для формування практичних вмінь та навичок роботи майбутніх фахівців з видавничої справи і редагування; для забезпечення індивідуалізації навчання (кожен студент має можливість працювати в режимі, який його задовольняє); забезпечення можливості об'єктивної перевірки та оцінювання знань, умінь та навичок.

Чинником формування професійної компетентності настільні видавничі системи є ще і тому, що в їх функціях закладені основні критерії досягнення цілей навчання - успішного вирішення студентами поставлених завдань. Тобто, можна засвоїти не тільки предметні знання та вміння, але і використовувати для вирішення логічних завдань, заснованих на вмінні навчатися та застосовувати ці знання в діях (літературному або технічному редагуванні, прийнятті рішення про використання автоматичного перекладу тощо).

Формування професійних компетентності протягом практичної підготовки майбутніх фахівців за допомогою інформаційних систем управління видавництвом відбувається в межах концепції контекстного навчання, де застосовується весь потенціал активності студента від рівню сприйняття редагованого тексту до рівня соціальної активності з прийняття спільних рішень, тобто здійснюється своєрідна реконструкція професійної праці у формах навчальної діяльності.

Думка автору концепції контекстного навчання А.О. Вербицького про те, що під час цього процесу формується не просто кваліфікований виконавець, а творча особистість, якій повинні надаватися можливості для самореалізації, саморозвитку співпадають із вимогами до ключових компетентностей майбутніх фахівців з видавничої справи [8: 58].

Враховуючи особливості навчання студентів-редакторів у ВНЗ, виділимо наступні причини, за якими використання інформаційних систем управління видавництвом підвищить ефективність формування їх професійної компетентності: 1) у процесі навчання відбувається не тільки формування власне пізнавальної діяльності, але і формування готовності до майбутньої професійної діяльності; 2) практична підготовка майбутніх фахівців дозволяє використовувати форми організації навчальної діяльності - практичні і лабораторні заняття, семінари, заліки, виконання творчих проектів - аналогічних результатам їх майбутньої професійної діяльності [5].

Необхідність і доцільність побудови моделі педагогічної діяльності викладача дисциплін циклу професійної та практичної підготовки майбутніх фахівців з видавничої справи з використанням інформаційних систем управління є виправданою часом. Педагогічна діяльність викладача при цьому повинна бути адекватною практиці та її теоретичному осмисленню, а настільні видавничі системи є ефективним інструментом педагогічної праці, що робить можливим імітацію редакційно-видавничого процесу, дозволяє підготувати студентів до майбутньої професійної діяльності.

І.В. Роберт встановила, що значний вплив на формування професійної компетентності і готовності до професійної діяльності надають методи навчання, особливо інтерактивні методи проблемного навчання [9: 88]. Вони спонукають студентів до таких способів засвоєння матеріалу, які викликають пізнавальну активність, збуджують потребу в знаннях, в оволодінні способами дій, активізують потребу в досягненні цілей. Практика підтвердила, що для реалізації можливостей інтерактивних методів навчання служать прийоми, пов'язані зі спонукальною функцією: роз'яснення цілей діяльності, постановка інформаційних та проблемних питань, створення проблемних ситуацій, організація роботи з джерелами, застосування знань на професійній основі, використання цікавих та ігрових форм занять.

Аналіз сучасного педагогічного досвіду продемонстрував, що для формування професійної компетентності та готовності до професійної діяльності велике значення мають різноманітні прийоми, засновані на спілкуванні, взаємодії викладача і студентів, що реалізується за допомогою засобів сучасних комп'ютерних технологій. При правильній побудові навчального процесу з урахуванням особливостей інфокомунікаційних технологій за допомогою цих прийомів створюється певна атмосфера, виробляється особливий стиль взаємовідносин викладача і студентів. О.Х. Ардєєв зазначає, що на прийоми спонукання до оволодіння професійною діяльністю впливають внутріколективні відносини, і пропонує включити до їх переліку:

- організацію колективної роботи з планування та виконання спільної діяльності;

- проведення колективного обговорення підсумків роботи;

- завдання щодо взаємоконтролю і взаємодопомоги;

- застосування поєднання різних форм спільної роботи, включаючи використання методу проектів [10: 119].

Формуванню професійної компетентності та готовності до професійної діяльності, на думку О.Х. Ардєєва, перешкоджають:

- емоційна бідність навчального матеріалу, який повідомляється;

- невисока компетентність викладача, його невміння розібратися в професійних питаннях, незацікавленість у роботі;

- зайва повторюваність одних і тих же прийомів або прийомів одного порядку ;

- одноманітні завдання;

- відсутність оцінки;

- недоброзичливе ставлення викладача до студентів. І, навпаки, включення в діяльність елементів творчості, мотиваційно-стимулюючих ситуацій формує у студента самостійність оцінок, гнучкість мислення, ініціативи, дозволяє накопичити особистий досвід і в цілому сприяє формуванню професійної компетентності та готовності до професійної діяльності [10: 120-121].

На основі настільних видавничих систем можна інтегрувати навчальні курси, які вивчають майбутні фахівці з видавничої справи (у ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" такими курсами є: "Редакторський фах", "Поліграфія", "Макетування та системи верстки", "Режисура та архітектоніка видання").

Доцільними з метою найбільш ефективного формування професійної компетентності є особливі завдання, які спонукають студентів до прогнозування майбутньої діяльності.

Для курсу "Редакторський фах" такі завдання припускають:

- створення умов, що сприяють прояву (ситуація пошуку, стимулювання і заохочення самостійних підходів ) самостійності;

- навчання вмінню використовувати реальні джерела професійної творчості;

- надбання особистого досвіду , критичне осмислення зробленого, аналіз та виправлення помилок.

Для курсу "Макетування та системи верстки" введення до навчального процесу спеціальних елементів, мотивуючих навчальну діяльність студентів та спрямовуючих на вивчення та практичне оволодіння знаннями, вміннями та навичками роботи з різними видами настільних видавничих систем.

Особливо важливим аспектом використання настільних видавничих систем для формування професійної компетентності майбутніх фахівців з видавничої справи є той факт, що вже починаючи с перших курсів студенти набувають досвіду достатньо ефективного вирішення цілого ряду завдань:

- формувати не тільки пізнавальні, але і професійні мотиви і інтереси;

- виховувати системне мислення фахівця, що включає цілісне розуміння не тільки природи і суспільства, але і себе, свого місця у світі;

- давати цілісне уявлення про професійну діяльність та її якісні складові [11: 28-29].

Отже, використання інформаційних систем управління видавництвом у навчальному процесі дозволить підключити студентів до реальної практично-орієнтованої діяльності, створюючи умови для формування їхньої професійної компетентності.

Схему використання настільних видавничих систем в процесі підготовки майбутніх фахівців-видавців, можна умовно поділити на два етапи: 1) вивчення структури цих систем та їхніх функцій, які вони виконують; 2) досягнення цілей та завдань навчальної діяльності разом з імітуванням усіх нюансів редакційно-видавничого процесу.

Настільні видавничі системи можна застосовувати починаючи з перших курсів навчання під час вивчення дисциплін " Редакторський фах" та "Режисура та архітектоніка видання". На першому етапі настільні видавничі системи виступають предметом навчальної діяльності, в ході якої набуваються знання про функціонування засобу, вивчаються мови і прийоми взаємодії з ним, засвоюються навички роботи. На другому етапі вони вже перетворюється в засоби вирішення переважної більшості навчальних чи професійних завдань.

Цінність використання настільних видавничих систем на основі застосування ІКТ полягає у тому, що акцент у придбанні професійних навичок ставиться не тільки на досягненні чітких результатів і формуванні конкретно визначених знань, а й на формуванні у майбутніх фахівців вмінь самостійно орієнтуватися і діяти в умовах інформаційного суспільства, разом з формуванням інформаційної складової власної інформаційної компетентності.

Використання інформаційних систем управління видавництвом виступає фактором формування професійної компетентності саме тому, що сприяє створенню моделі професійного середовища виробництва друкованої продукції та реалізації особистісно-орієнтованого, діяльнісного, комунікативного підходу.

Настільні видавничі системи цілком придатні для професійної та практичної підготовки майбутніх фахівців з видавничої справи і редагування; для забезпечення індивідуалізації навчання (кожен студент має можливість працювати в режимі, який його задовольняє); для забезпечення можливості об'єктивної перевірки й оцінювання знань, умінь, навичок та їх корекції в процесі навчальної діяльності.

Поза межами нашого дослідження лишилися проблема сутності і поліфункціональності педагогічного супроводу розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з видавничої справи та редагування. Ця проблема і становить перспективу наших подальших наукових розвідок.

компетентність видавничий інформаційний фахівець

Список використаних джерел та літератури

1. Жирун О.А. Дослідження комунікативної компетентності майбутніх редакторів / О.А. Жирун // Вісник НТУУ "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка. - К.: УВЦ "Політехніка", 2004. - Вип. 3. - С. 83-92.

2. Чемерис І.М. Формування професійної компетентності майбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія та методика професійної освіти" / І.М. Чемерис. - К., 2008. - 20 с.

3. Михайлин І.Л. Екзистенційна колізія: журналістика - освіта / І.Л. Михайлин // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку: зб. наук. праць. - Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2007. - С. 36-40.

4. Козлова А.П. Журналістська освіта за кордоном: проблеми та перспективи / А.П. Козлова // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку: зб. наук. праць / МОН України, Черк. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2007. - С. 18-20.

5. Крамаренко Т.А. Використання настільної видавничої системи Adobe Pagemaker 6.5 при підготовці майбутніх фахівців спеціальності "Діловодство" / Т.А. Крамаренко, С.В. Онопченко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ: Альма-матер, 2006. - № 2 (97) - С. 93-96.

6. Коломієць В.Ф. Міжнародні інформаційні системи: підручник / В.Ф. Коломієць. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2001. - 458 с.

7. Хиндерлитер Х. Настольные издательские системы / Х. Хиндерлитер - М.: ПРИНТ-МЕДИА центр, 2006 - 213 с.

8. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А.А. Вербицкий. - М.: Высшая школа, 1991. - 208 с.

9. Роберт И.В. Теория и методика информатизации образования (психолого-педагогические и технологические аспекты) / И. В. Роберт. - ИИО РАО, 2007. - 234 с.

10. Ардеев А.Х. Образовательная информационная среда как средство повышения эффективности обучения в университете: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 /А.Х. Ардеев. - Ставрополь, 2004. - 165 с.

11. Афанасьев В.В. Мониторинг и диагностика качества образования: руководство по организации и оценке образовательных систем и продуктов: [монография] / В.В. Афанасьев. - М.: НИИ школьные технологии, 2008. - 322 с.

Размещено на Allbest.ru