Про реалізацію педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до організації самоосвіти старшокласників у сучасному інформаційно-навчальному середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРО РЕАЛІЗАЦІЮ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМООСВІТИ СТАРШОКЛАСНИКІВ У СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

У статті визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до організації самоосвіти старшокласників у сучасному інформаційно-навчальному середовищі. Висвітлено процес їх практичної реалізації в педагогічному виші.

Ключові слова: педагогічні умови, майбутній учитель, педагогічний виш, старшокласник, інформаційно-навчальне середовище.

Ткачев А.С. О реализации педагогических условий подготовки будущих учителей к организации самообразования старшеклассников в современном информационно-учебной среде

В статье определены педагогические условия подготовки будущих учителей к организации самообразования старшеклассников в современном информационно-учебной среде. Освещен процесс их практической реализации в педагогическом вузе.

Ключевые слова: педагогические условия, будущий учитель, педагогический вуз, старшеклассник, информационно-учебная среда.

Tkachov A. About the realization of pedagogical terms of the future teachers' preparation to the organization of senior pupils' self-education in modern informatively-educational environment

The pedagogical terms of future teachers' preparation to the organization of senior pupils' self-education in modern informatively-educational environment are determined in the article. The process is of its practical realization in pedagogical higher educational establishment is illustrated.

Keywords: pedagogical terms, future teacher, pedagogical higher educational establishment, senior pupil, informatively-educational environment.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується пересиченістю інформаційних потоків, а також бурхливим розвитком інноваційних інформаційних ресурсів та програмного забезпечення. У таких умовах перед кожним фахівцем постає важливе завдання щодо здійснення неперервної самоосвіти протягом всього життя на основі активного використання нових комп'ютерних технологій.

Як відомо, процес залучення людини до самоосвітньої діяльності розпочинається ще в школі. Особливо значущим етапом у цьому плані є юнацький вік, який характеризується значними змінами в особистісній структурі учня, а тому питання організації самоосвіти старшокласників набуває особливої гостроти. У свою чергу, успішне розв'язання цього питання можливе тільки в тому випадку, коли педагоги зможуть надати кваліфіковану допомогу учням в організації цього процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У руслі порушеної проблеми важливо відзначити, що проблема самоосвіти в різні історичні часи завжди знаходилась у центрі уваги педагогів. Окремі її аспекти висвітлювали у своїх працях такі видатні педагоги, як Я. А. Коменський, И. Песталоцці, И. Гербарт, Дістервег, Г. Сковорода, К. Ушинський, Сухомлинський.

В останні десятиріччя у зв'язку з подальшим розвитком інформаційного суспільства роль самоосвіти в житті кожної людини суттєво зросла, а тому цей феномен став об'єктом вивчення багатьох сучасних дослідників. Зокрема, як свідчить аналіз наукової літератури, загальнотеоретичні засади організації процесу самоосвіти особистості обґрунтовано в наукових працях І. Беха, І. Зязюна, В. Лозової, О. Савченко, М. Сметанського та ін. Вимоги до здійснення педагогічного керівництва самоосвітньою діяльністю молоді розкрито в публікаціях Є. Ільїна, О. Кочетова, В. Маралова, А. Маркової. Методи розвитку пізнавальної самостійності школярів проаналізовано в працях А. Баранникової, В. Буряка, Н. Бухлової, В. Паламарчук, М. Скаткіна та ін. Характерні властивості сучасного інформаційно-освітнього середовища, технологію його створення в навчальному закладі схарактеризовано в наукових доробках В. Бикова, О. Кисельової, О. Короткова, В. Кукушина, О. Газмана, В. Панова,

В. Слободчикова, С. Тімкіна та інших учених. У наукових працях А. Алексюка, Ю. Бабанського, В. Андрущенка, І. Зязюна, М. Ярмаченка висвітлено також окремі питання підготовки студентів педагогічних ВНЗ до організації процесу самоосвіти школярів.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Високо оцінюючи внесок вищевказаних науковців у педагогічну теорію та практику, тем не менш треба відзначити, що підготовка майбутніх учителів до організації самоосвіти старшокласників у сучасному інформаційно-навчальному середовищі як комплексна проблема не досліджувалась, хоч її актуальність не викликає сумніву. При цьому важливим аспектом окресленої проблеми є визначення й перевірка педагогічних умов, що забезпечують ефективність цієї підготовки.

Формулювання цілей статті

Метою статті є визначення педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до організації самоосвіти старшокласників у сучасному інформаційно-навчальному середовищі та висвітлення процесу їх реалізації на практиці.

Викладення основного матеріалу

самоосвіта старшокласник інформаційний навчальний

Зазначимо, що на підставі аналізу наукових праць різних авторів (В. Красильникова, Л. Панченко, Б. Райський та ін.) в попередніх авторських публікаціях було визначено, що самоосвіта - це самостійна пізнавальна діяльність особистості, спрямована на набуття нею суб'єктивно значущих знань, умінь, оволодіння певними компетентностями. У свою чергу, під інформаційно-навчальним середовищем розуміється багатоаспектна реальність, котра включає сукупність різних видів джерел інформації та програмно-методичних засобів навчання, що забезпечують супровід навчально-пізнавальної діяльності її суб'єктів та доступ до інформаційних ресурсів.

Також у процесі проведення дослідження було визначено, що успішність підготовки майбутніх учителів до організації самоосвіти старшокласників у сучасному інформаційно-навчальному середовищі забезпечується дотриманням таких умов: 1) опанування студентами сучасних інформаційних засобів і технологій, а також засвоєння вмінь правильно застосувати їх в освітньому процесі школи; 2) оволодіння майбутніми фахівцями педагогічним інструментарієм організації самоосвітньої діяльності старшокласників в умовах вищевказаного середовища.

Слід уточнити, що в руслі порушеної проблеми реалізація педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до організації самоосвіти старшокласників у сучасному інформаційно-навчальному середовищі охоплювала вивчення студентами педагогічних («Вступ до педагогічної професії», «Педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», методики викладання відповідних навчальних предметів у школі) та фахових дисциплін, вибір яких визначався напрямом підготовки та спеціалізацією студентів, а також проходження ними педагогічної практики.

Проаналізуємо реалізацію вищевказаних умов більш докладно. Зауважимо, що, відповідно до першої визначеної умови, забезпечувалось опанування студентами сучасних інформаційних засобів і технологій, а також засвоєння вмінь правильно застосувати їх в освітньому процесі школи відбувалось цілеспрямоване створення в педагогічному виші інформаційно-навчального середовища. На основі врахування різних точок зору науковців (О. Кисельова, О. Петьков [1; 4]) зроблено висновок про те, що ця робота передбачає наявність відповідного матеріально-технічного, програмного, предметно-методичного й організаційно-управлінського забезпечення.

Так, матеріально-технічне забезпечення передбачало наявність в аудиторії необхідних для роботи студентів комп'ютерів, мереженого обладнання (модемів та ін.), за можливістю - комп'ютерної периферії (принтерів, сканерів, джерел безперебійного живлення). У світлі цього під час проведення експериментальної роботи заняття проводились в обладнаних комп'ютерною технікою аудиторіях, що давало змогу широко використовувати в процесі навчання студентів персональні комп'ютери (ноутбуки, електронні планшети), а також іншу комп'ютерну техніку: електрону дошку (являє собою великий сенсорний екран, що функціонує як частина системи, до складу якої входять також комп'ютер і мультимедійний проектор, завдяки якому зображення робочого столу комп'ютера відтворюється на цьому екрані); інтерактивні панелі (дозволяють педагогу пред'являти студентів певні візуальні матеріали, знаходячись за своїм робочим столом); бездротовий планшет (дає викладачу змогу демонструвати студентам відповідні навчальні матеріали через управління всіма функціями програмного забезпечення) тощо. Слід також звернути увагу на те, що ці аудиторії були оснащені необхідним мереженим обладнанням, що забезпечувало можливість виходу користувачів комп'ютерів у мережу Інтернет.

Важливою вимогою було також відбір необхідного програмного забезпечення, що складають всі програми, які використовуються в комп'ютері. Як відомо, програмне забезпечення включає три складника:

• системне програмне забезпечення, завдяки якому людина може використовувати різні пристрої та програми комп'ютера;

• прикладне програмне забезпечення, що дозволяє комп'ютеру виконувати певні специфічні завдання (наприклад визначати списки розсилки);

• інструментальне програмне забезпечення, яке містить інструментарій програмування (наприклад такі програми, як: транслятори, що здійснюють трансляцію програми; компілятори, котрі перетворюють текст програми з мови вищого рівня на еквівалентну програму на машинній мові) [5, с. 23-26].

У процесі проведення дослідження було визначено, що предметно-методичне забезпечення об'єднує в собі систему нормативних вимог, чинних освітніх стандартів та програм, навчальних і науково-методичних посібників, відповідних освітніх та методичних матеріалів, пов'язаних із забезпеченням професійної підготовки майбутнього вчителя до здійснення педагогічної діяльності в школі, у тому числі на основі застосування різних комп'ютерних засобів та технологій. Під час його створення важливе місце відводилось навчальним матеріалам, представлених в електронній формі.

У свою чергу, розробка організаційно-управлінського забезпечення вищевказаного процесу була пов'язана з організацією різних видів взаємодії викладачів та студентів під час використання в навчальному процесі відповідних засобів інформації та електронних освітніх засобів. У світлі цього слід відзначити, що під час його створення враховувались рекомендації фахівців стосовно організації та здійснення професійної підготовки майбутніх фахівців у вищій школі.

Так, згідно до порадами З. Курлянд, викладачі в роботі зі студентами молодших курсів значну увагу приділяли забезпеченню їхньої адаптації до навчання у вишах, що пояснювалась такими основними причинами: 1) у процесі виконання людиною соціальної ролі студента відбувається оволодіння новою для неї форми суспільної практики; 2) освітній процес ВНЗ забезпечує звуження сфери інтересів його суб'єкта в напряму їх професіоналізації; 3) студентський вік є найбільш сенситивним періодом для розвитку інтелектуальних здібностей та моральних потенцій особистості; 4) на відміну від шкільного навчання, що забезпечує, в основному, дозоване засвоєння школярами навчального матеріалу на кожному уроці, навчання у виші має науково-пошуковий, творчий характер та значною мірою спрямоване на засвоєння майбутніми фахівцями нових методів роботи; 5) студенти нерідко відчувають психологічні проблеми щодо раціонального розподілу свого робочого й вільного часу через відсутність проведення з боку викладачів щоденного контролю їхніх навчальних досягнень на тлі зростання обсягу навчального матеріалу ^[3].

У нагоді були також висновки О. Короткова про те, що в різних людей рівні володіння навчальної інформацією та способами її перетворення, у тому числі за допомогою комп'ютерних засобів, значно відрізняються. У такій ситуації підвищенню ефективності процесу навчання сприяє дотримання викладачем таких важливих принципів:

• особистісна орієнтованість (орієнтація на розвиток кожного учасника педагогічної взаємодії як особистості на основі врахування його індивідуальних навчальних досягнень, пізнавальних потреб та інтересів);

• полісуб'єктність (досягнення дидактичних цілей суб'єктом навчання в процесі розбудови ним прямих чи опосередкованих комунікативних зв'язків з іншими людьми: представниками його ближнього оточення, розробниками електронних освітніх продуктів та ін.);

• індивідуальність освітньої траєкторії (кожний розбудовує власну систему освітніх цілей, які він досягає в навчальній діяльності) [2, с. 24-26].

Ураховуючи вищевикладені поради науковців, в процесі створення організаційно-управлінського забезпечення викладачі значну увагу приділяли впровадженню індивідуального підходу до організації процесу навчання кожного студента, надання йому постійної педагогічної підтримки в його освітній роботі, забезпеченню поступового розширення досвіду роботи з різним програмним забезпечення та використання різноманітних комп'ютерних технологій.

Зазначимо, що в процесі проведення експерименту студенти залучались до роботи з різним програмним забезпеченням, оволодівали багатьма інформаційними технологіями. При цьому майбутні вчителі мали доступ, наприклад, до таких освітніх ресурсів: електронні навчальні курси, електронні підручники, мережеві інформаційні ресурси, мультимедійні матеріали, комп'ютерні моделі тощо.

Однак важливо відзначити, що використання в роботі зі студентами інноваційних інформаційно-комунікативних технологій не передбачало відмову від традиційних методів і форм навчання у вищій школі. Навпаки, викладачі намагались оптимальним способом поєднати їх між собою.

Друга визначена педагогічна умова передбачала оволодіння майбутніми фахівцями педагогічним інструментарієм організації самоосвітньої діяльності старшокласників в умовах вищевказаного середовища. Уточнимо, що цей інструментарій представляв собою сукупність форм, методів, прийомів педагогічної взаємодії та дидактичних засобів, котрі забезпечують успішність цієї діяльності учнів.

Зауважимо, що в процесі реалізації вищевказаної умови студенти спочатку засвоювали знання про те, які методи, прийоми, форми організації взаємодії доцільно використовувати в руслі порушеної проблеми, які дидактичні засоби застосувати. Потім ці знання та відповідні вміння студентів закріплювались та вдосконалювались у процесі спеціально організованої квазіпрофесійної діяльності, в якій моделювалися ситуації, максимально наближені до реальної шкільної практики.

Так, наприклад, участь майбутніх учителів у ділових та рольових ігор, тренінгах давало їм змогу накопичували досвід відповідних професійних дій, що пізніше вони могли творчо застосувати в майбутній педагогічній роботі. Крім того, студенти вивчали розроблені фахівцями в друкованій і електронній формі методичні та дидактичні матеріали, котрі можна творчо застосовувати в організації самостійної діяльності старшокласників в умовах сучасного інформаційно-навчального середовища.

Майбутніх учителів прилучали також до самостійного виготовлення дидактичних матеріалів (вказівок, методичних інструкцій для роботи учнів з певними комп'ютерними засобами навчання, маршрутних листів, листів контролю й самооцінювання тощо), спрямованих на підвищення ефективності самоосвітньої роботи старшокласників. У руслі реалізації зазначеної умови студентам пропонувалось також створити для самостійної роботи учнів комплекси спеціальних навчальних завдань, практикумів, текстів, контрольних та інших робіт, котрі можна успішно використовувати в старшій школі. Доцільно також відзначити, що добре встигаючі студенти інформаційно-математичних спеціальностей в процесі написання курсових та дипломних робіт залучались до створення електронних підручників та комплексів.

Подальше вдосконалення вищевказаних знань та вмінь студентів відбувалось під час проходження педагогічної практики. У цей же час відбувалась перевірка якості підготовлених ними дидактичних електронних матеріалів, а при необхідності в них вносились відповідні корективи.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

Отже, підготовка майбутніх учителів до організації самоосвіти старшокласників у сучасному інформаційно-навчальному середовищі забезпечувалась дотриманням таких умов: 1) опанування студентами сучасних інформаційних засобів і технологій, а також засвоєння вмінь правильно застосувати їх в освітньому процесі школи; 2) оволодіння майбутніми фахівцями педагогічним інструментарієм організації самоосвітньої діяльності старшокласників в умовах вищевказаного середовища. У майбутньому планується проаналізувати результати проведеної експериментальної роботи

Список використаних джерел

1. Кисельова О. Б. Формування компетентності самоосвіти у майбутніх педагогів в умовах інформаційно-навчального середовища: автореф.... дис. канд. пед. наук: 13.00.09 / О. Б. Кисельова. - X., 2011. -20 с.

2. Коротков А. М. Теоретико-методическая система подготовки учащихся к обучению в компьютерной среде: дис.... докт-ра пед. наук: 13.00.01 / А. М. Коротков. - Волгоград, 2004. - 361 с.

3. Курлянд З. Н. Психолого-педагогічні умови формування професійно-педагогічної компетенції майбутніх учителів / З. Н. Курлянд // Наука і освіта. - 2008. - № 8-9. - С. 171176.

4. Петьков А. В. Развитие познавательной самостоятельности у будущих учителей информатики в условиях информационно-дидактической среды педагогического вуза: автореф.... дис. канд. пед. наук: 13.00.08 / А. В. Петьков. - Майкоп, 2007. - 25 с.

5. Пучков І. Р. Дидактичні засади структурування програмного забезпечення навчання фізико-математичних дисциплін у педагогічних університетах: дис.... канд. пед. наук: 13.00.09 / I. Р. Пучков. - Слов'янськ, 2012. - 195 с.

Размещено на Allbest.ru