Використання методу копіювання пейзажів у процесі підготовки до пленерної практики студентів середніх спеціальних навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання методу копіювання пейзажів у процесі підготовки до пленерної практики студентів середніх спеціальних навчальних закладів

У статті доводиться доцільність використання художньої спадщини вітчизняних та закордонних майстрів пейзажу з метою підготовки до проходження пленерної практики студентів художніх училищ. В основу вивчення досвіду попередників покладено метод копіювання пейзажних творів митців з метою вивчення їхньої методики, що надасть необхідні знання та навики для здійснення самостійної роботи над пейзажем в умовах пленеру. Ефективність засвоєння цих знань залежить від раціональної організації роботи над копіями. Методика роботи над копіями передбачає спрощений підхід у оволодінні необхідним досвідом; застосування комплексу завдань, спрямованих на творчий розвиток студентів, їх пізнавальної активності, самостійності та логічного мислення, що має сприяти результативності проходження пленерної практики.

У художньо-освітньому просторі сьогодення гостро постає проблема формування високого професійного рівня фахівця, здатного до самостійного творчого мислення, інтелектуально розвиненого, що прагне постійного самовдосконалення. У набутті професійної майстерності студентів художніх училищ важливу роль відіграє робота на пленері, основним завданням якого є створення пейзажу. Слід зазначити, що робота на пленері створює певну проблематику для студентів-початківців, які опиняються у незвичних умовах, порівняно з аудиторними постановками, ретельно продуманими викладачем. З цього приводу виникає потреба у пошуку шляхів подолання наявних труднощів навчального процесу. У ході дослідження планується виявити доцільність використання методу копіювання пейзажів у підготовці до пленерної практики студентів художніх училищ. Адже і досі в методиці викладання фахових дисциплін, зокрема пленерної практики не сформовано єдиної науково обґрунтованої системи поглядів з приводу вивчення досвіду минулого, застосування роботи над копіями з метою покращення навчального процесу студентів художніх училищ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючи значну кількість наукових досліджень, які присвячені проблематиці оволодіння мистецтвом пейзажу, зауважимо, що більшість науковців та педагогів віддають перевагу роботі на пленері і використанню досвіду копії як складової навчального процесу. Публікації О. Щіпанова, М. Маслова, В. Чурсіної становлять інтерес у дослідженні щодо специфіки роботи на пленері. У працях О. Денисенко, Ю. Дюженко, І. Огієвської, А. Андрєєвої, Е. Ацаркіної висвітлюється значущість використання методу копіювання у набутті молодими художниками професійної майстерності. Опираючись на наукові праці, можна з впевненістю констатувати необхідність ретельної підготовки студентів до роботи на натурі, що дозволить уникнути помилок під час проходження пленерної практики. Метод копіювання пейзажних творів майстрів минулого цілком доречно використовувати як підготовчий етап до самостійної творчої роботи студентів на пленері. Проте, залишається невисвітленим питання ефективної організації роботи студентів над копією, оволодінням необхідними знаннями з її допомогою, творчим застосуванням отриманого досвіду.

Формування цілей статті полягає у доведенні значущості використання методу копіювання творів вітчизняних та закордонних майстрів пейзажу, розробці методики роботи над копіями з метою набуття професійного досвіду, необхідного у результативній роботі під час проходження пленерної практики студентів художніх училищ.

Виклад основного матеріалу: На сучасному етапі розвитку суспільства все більше уваги приділяється питанням вдосконалення професійної художньої освіти в Україні, що здатна впливати на формування цілісної особистості, її духовності, творчої індивідуальності, інтелектуального й емоційного збагачення. Художня освіта має розглядатися не лише як процес набуття професійних знань і вмінь, а перш за все як універсальний засіб особистісного розвитку студентів художніх училищ на основі виявлення індивідуальних здібностей, естетичних потреб та інтересів.

Вагоме значення у професійній підготовці студентів художніх училищ займає пленерна практика, а зокрема, робота над пейзажем. Пейзажні серії, тематичні композиції, в основі яких покладено пейзаж входять до переліку завдань з курсу «Літня практика» для студентів художніх училищ всіх рівнів підготовки. «Робота на пленері - це пошук справжнього живопису, шлях для постійного поглиблення, пошуку нових можливостей.Пленер - мистецька школа випробування живописного смаку для митців»[7, с. 151-152]. «Творчий підхід до зображення пейзажу базується на тих зорових образах і враженнях, які живописець отримує при роботі з натури»[5, с. 102]. Як зазначає О. Щіпанов, «відображення пейзажу з натури для початківця - більш складна задача, ніж робота над натюрмортом і навіть портретом. Перша особливість - сильне природнє освітлення, що змінюється у залежності від часу дня і погоди»[8, с. 56]. Можна з впевненістю констатувати, що робота на пленері потребує ретельної підготовки. З метою підвищення ефективності роботи студентів під час проходження пленерної практики доцільно заохочувати творчу молодь до вивчення існуючого досвіду на прикладі відомих вітчизняних та закордонних майстрів пейзажу, до виконання копій з їх творів.

Аналіз джерельної бази показав, що копіювання слід розглядати як обов'язкову підготовчу ступінь для оволодіння різними видами мистецтва, особливо на початковому етапі навчання[1, с. 393-397]. Е. Ацаркіна зазначає: «Велику роль у педагогічній системі Петербурзької Академії мистецтв минулого відігравало копіювання старих майстрів. Воно було викликано не бажанням сліпо наслідувати художників, а нагальною потребою розширити знання вихованців у галузі технології мистецтва. Разом з тим юні художники вчилися на взірцях минулого вмінню втілювати свій задум у прекрасні форми мистецтва»[2, с. 245]. Художник, який багато пише копій з картин серйозно розширює свої професійні навики і врешті сам, у своїй живописній техніці стає більш досконалим[9,10].

Одже, у опануванні мистецтвом пейзажу значну роль слід приділяти методу копіювання, як складової учбового процесу. Яскраві представники Харківської пейзажної школи залюбки працювали над копіями, вивчаючи досвід вітчизняного мистецтва. Багато подорожували світом, придивляючись до європейського, та, навіть східного мистецтва. Так, наприклад, С. Васильківський багато копіював роботи барбізонців, М. Ткаченко - пейзажі Ф. Васильєва; П. Левченко, М. Бурачек - захоплювалися імпресіоністами[3, с. 124; 4, с. 12; 6, с. 68]. Досвід роботи над копіями безумовно сприяв збагаченню живописної палітри пейзажистів, не ставши на заваді формуванню власного самобутнього стилю митців. Отже нехтувати роботою над копіями було б необачно. Інша справа - як грамотно працювати над копією? З приводу цього має бути розроблена конкретна система, методика роботи над копіями, що у стислій формі повинна охопити історію пейзажу як вітчизняного, так і закордонного, а головне, сприяти пізнавальній активності студентів, їх прагненню наблизитися у своїй роботі до рівня славетних майстрів пейзажу. Було б недоречно вимагати від студентів - початківців одразу скопіювати, наприклад, класичний взірець - пейзаж С. Васильківського. Для цього потрібно мати досвід: володіти теоретичними знаннями та практичними навичками. Методика роботи над копіями має будуватися за принципом - від простого до більш складного.

Так, студентам першого курсу пропонується проаналізувати пейзаж в іконі, використовуючи досвід релігійного мистецтва Стародавньої Русі, з метою набуття елементарних знань з композиції, кольору, колориту. Для прикладу обирається ікона Новгородської школи XVI століття «Параскєва п'ятниця в житії. Страта Параскєви», сюжет якої розгортається на тлі пейзажу. Студенти мають виокремити пейзаж з ікони, проаналізувати композиційну будову, колірне рішення і виконати копію. Наступним етапом доцільно розглянути пейзажний живопис Стародавнього Сходу, де становлення пейзажного жанру відбулося набагато раніше, ніж у Європі (VII-VIII століття - у Китаї, XII - XIII століття - у Японії). Слід зауважити, що пейзажний жанр на Сході відігравав таку ж значущу роль, як ікона у релігійному мистецтві Стародавньої Русі. Відомий харківський пейзажист і педагог О. Судаков зазначав, що розумінню «простого» у мистецтві сприяє знайомство з традиціями прадавнього мистецтва, зокрема мистецтва Сходу[3, с. 148]. Графічна загостреність і декоративізм пейзажів К. Хокусая(серія робіт «36 видів гори Фудзі» 1830 р.) мають сприяти здатності студентів до узагальнень як композиційних, так і колірних. Як наступний етап - вивчення західноєвропейського пейзажу XVI століття. Прикладом може слугувати пейзаж П. Брейгеля Старшого «Повернення мисливців» (1565), в основі якого чіткий розподіл на плани, обмежена колірна палітра, що дозволить студентам під час копіювання дослідити послідовність створення пейзажу майстром. У вивченні пейзажу Харківської живописної школи XIX - XX століття на прикладі пейзажу С. Васильківського «Козача левада» (1893) студенти першого курсу мають використовувати арсенал здобутих знань та навичок. Чітко аналізувати композицію пейзажу, її особливості. А найголовніше, усвідомлювати, що кінцевий результат, яким захоплюється глядач, є сукупністю злагоджених і поетапних дій художника.

У процесі роботи над копіями доцільним є використання таких прикладів пейзажної майстерності, які дозволять легко проаналізувати правила, прийоми і засоби композиції, особливості колористичного рішення. З метою формування професійної майстерності й розвитку творчих здібностей студентів під час роботи над копіями можливо застосовувати такі етапи:

— ретельна копія, що передбачає невідхильне відтворення роботи майстра;

— копія - імпровізація, що дозволяє певні відхилення від оригіналу в бік або спрощення, узагальнення, або додавання;

— власний пейзаж за принципом виконаної копії, що є підсумком роботи над копією та розкриває творчі можливості студента.

Важливою складовою навчального процесу є також необхідність переконання студентів у тому, що отримані знання на основі вивчення досвіду художньої спадщини минулого допоможуть сформувати міцний професійний фундамент, що надасть імпульсу для самостійного творчого зростання, розширення творчих обріїв, формування художнього смаку.

Висновки: У формуванні професійної майстерності студентів художніх училищ набуває потреба у пошуку шляхів оптимізації навчального процесу.

Серед актуальних питань сучасної художньої освіти є вдосконалення роботи студентів під час проходження пленерної практики, основним завданням якої являється виконання пейзажу. Оволодіння мистецтвом пейзажу напряму залежить від вміння студентів працювати на натурі. Опираючись на наукові дослідження О. Щіпанова, М. Маслова, В. Чурсіної, слід зазначити, що робота над пейзажем в умовах пленеру потребує ретельної підготовки. Вагому роль у процесі підготовки до пленерної практики має відігравати активне вивчення студентами художніх училищ досвіду попередників шляхом копіювання пейзажних творів вітчизняних та закордонних майстрів. Метод копіювання широко застосовувався у педагогічній практиці Петербурзької Академії мистецтв XIX - початку XX століть, про що свідчать публікації А. Андрєєвої, Е. Ацаркіної, I. Огієвської, Ю. Дюженко, О. Денисенко.

У процесі дослідження з'ясовано, що робота над копіями приносить користь молодим художникам, надаючи можливість поетапного вивчення методики виконання пейзажу та опанування різноманітних технік письма майстра.

Аналіз теоретичних матеріалів довів, що існує проблема створення авторської методики, спрямованої на формування професійних знань, навиків, розширення творчих можливостей студентів. Процес роботи над копіями передбачає ознайомлення студентів з історією вітчизняного, східного та західноєвропейського пейзажу, здійснення системного аналізу творів з метою виявлення їх технічних особливостей. Запорукою ефективності використання досвіду копіювання є творчий підхід до вирішення зазначеної проблематики. Так, окрім ретельної копії, студентам пропонується вдаватися до імпровізації та створення власних робіт, з урахування набутого досвіду. Окремо слід наголосити, що метод копіювання доцільно впроваджувати як підготовчий етап до пленерної практики, що дозволить підвищити продуктивність роботи студентів безпосередньо на натурі, надасть можливості почувати себе більш вільно та впевнено.

Подальші дослідження можуть бути використані у створенні навчально-методичних розробок з рисунку, живопису, композиції для середніх спеціальних (художніх) навчальних закладів, а також метод копіювання доцільно впровадити у розробці авторської методики, під час викладання фахових дисциплін та перш за все, у підготовці до пленерної практики.

творчий навчальний практика

Список використаних джерел

творчий навчальний практика

1.Андреева А. В. Основы копийного мастерства как формы обучения монументальной канонической религиозной живопиАцаркина Э. Брюллов. Жизнь и творчество. / Э. Ацаркина. - М.:Искусство,1963. - 524 с.

3.Денисенко О. И. Судаков А. Портрет земли: Живопись, графика / О. Денисенко. - X. : Інститут монокристалов, 2005. - 164 с.

4.Дюженко Ю. М. С. Ткаченко / Ю. Дюженко. - К. : Мистецтво, 1963. - 42 с.

5.Маслов Н. Пленер: Практика по изобразительному искусству. Учебное пособие для студентов худож.-графич. факультетов пед. ин-тов / Н. Маслов. - М. : Просвещение, 1984 - 112 с.

6.Огієвська I. С. І. Васильківський / І. Огієвська. - К. : Нау-кова думка, 1980. - 165 с.

7.Чурсіна В. Робота на пленері. Проблеми теорії і творчої практики / В. Чурсіна // Мистецтвознавчі та культурні аспекти дизайну. - Xарків: XДА,ДМ, 2011. - Вип. 5 - С. 151152.

Размещено на Allbest.ru