Критерії та показники сформованості почуття милосердя у студентів вищих навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії та показники сформованості почуття милосердя у студентів вищих навчальних закладів

У статті розглянуто питання оцінки ефективності процесу сформованості почуття милосердя у студентів ВНЗ шляхом визначення основних її критеріїв та показників.

В умовах інтенсивного реформування вищої освіти особливої уваги потребує системний підхід у вихованні особистості шляхом всебічного розвитку. Чільне місце в процесі сформованості в студентської молоді почуття милосердя посідає досягнення розвитку рівня емоційного та духовного станів відчуття особистості.

Актуальним вважаємо дослідження питання виховання почуття милосердя в студентської молоді під час благодійної діяльності у вищому технічному навчальному закладі та виявлення рівнів сформованості особистості, а також особливостей прояву її якостей.

Резюмуючи вищезазначене ми дійшли висновку, що критерій - це набір ознак та властивостей явища, об'єкта, предмета, які дають змогу судити про його стан, рівень роз витку та функціонування. Поняття „критерій” за сутністю більш ширше, ніж показник, тому можлива ситуація, коли за одним критерієм існує ціла система показників. Разом з тим, критерій і показник тісно взаємопов'язані: науково обґрунтований вибір критерію значною мірою зумовлює правильний вибір системи показників, а якість показника залежить від того, наскільки він повно і об'єктивно характеризує прийнятий критерій. У психодіагностиці, психології та педагогіці використовують суб'єктивні критерії. До числа таких критеріїв належать оцінки, судження, висновки про об'єкт дослідження, які зроблені експертом. Для більшої об'єктивізації такої оцінки одержані результати підрахунків усереднюються шляхом знаходження середнього арифметичного [3].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується зазначена стаття. При вивченні наукової літератури не виявлено напрацювань щодо виокремлення критеріїв та показників для визначення рівнів сформованості почуття милосердя в студентської молоді в процесі благодійної діяльності, що й зумовило доцільність їх розгляду.

Існують різні точки зору на визначення показників і критеріїв формування почуття милосердя особистості, адже лише виявивши показники та критерії впливу емоційного стану в процесі виховання почуття милосердя в студентської молоді, можемо спрогнозувати перспективи подальшого впливу цих компонентів на покращення педагогічного процесу.

Аналіз досліджень і публікації. Вивченням загальних питань сформованості почуття милосердя в студентської молоді в сучасних умовах розроблені в дослідженнях І. Беха, В. Білоусової, М. Боришевського, С. Гончаренка, В. Дубровського, І. Дуранова, Г. Жирської, О. Кононко, В. Кузя, Ю. Мальованого, І. Найдьонова, О.Ростовцевої, О. Столяренко, Ю. Танюхіна, К. Чорної, Т. Шингірей та ін. Сутність ідеалу виховання, його конкретно-історичний характер, ознаки прояву висвітлено в дослідженнях Ю. Войцеховського, А. Горфункеля, В.Ільїна; Е. Фромма; Р. Аперсяна, Г. Ващенка, А. Гусейнова, О. Дубко, М. Рибнікова, В. Соболєва, М. Судакова, В.Сухомлинського, О. Целікової. Зміст і методи виховання почуття милосердя, як емоційний компонент, аналізувались у працях Л. Архангельського, В. Бриліної, Н. Іванової, С. Іконнікової, О. Кнехт, І. Лісовської, Г.Локарєвої, Н. Невярович, К.Сивкова, О. Слоньовської, О. Столяренко. Проблема специфіки даного питання залишається дискусійною, однак можна констатувати наявність відомих традицій її аналізу в науково-педагогічній літературі.

Формулювання цілей статті. Метою статті є визначення критеріїв і показників сформованості почуття милосердя в студентської молоді під час благодійної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Ефективність нагального питання являє собою відносну характеристику результатів спільної діяльності суб'єктів та об'єктів процесу виховання почуття милосердя в студентської молоді, яка має відображення у різноманітних її показниках як кількісних, так і якісних. Постійне відстеження результатів діяльності усіх суб'єктів педагогічного експерименту повинно охоплювати різні її сфери: соціологічну (вивчення соціальних умов праці, життя, навчання), педагогічну (визначення рівня здобутих знань, сформованості умінь і навичок), психологічну (аналіз емоційного стану, моральної сфери, рівня професійної мотиваційної спрямованості).

Волонтерська діяльність - одна із соціальних сфер в рамках наукового дослідження, що надає можливість вивчити нагальне вище означене питання. Студенти вищих навчальних закладів із різних країн світу, з різною спеціалізацією, рівнем професійної підготовки стають активними учасниками волонтерської діяльності, оскільки:- по-перше, волонтерство - це передусім здатність людини безкорисливо допомагати іншому;- по-друге, коли людина допомагає іншим вирішувати їхні проблеми, вона більше пізнає себе;- по-третє, доброчинна діяльність студентів-волонтерів пов'язана із формуванням життєвого та професійного досвіду.

Молоді люди навчаються комунікативній взаємодії, співробітництву, толерантності тощо; по-четверте, волонтерська діяльність має творчий та активний характер. Це дає можливість самостійно творчо працювати. Саме тут волонтер виявляє соціальну активність, здійснює власний внесок у життя суспільства, формує активну громадянську позицію. Зважаючи на це, в усіх розвинених країнах одним із нагальних завдань молодіжної політики є вдосконалення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, сприяння професійній і соціальній зрілості студентської молоді, включаючи можливості соціально-педагогічної роботи з цією категорією, де однією з найефективніших технологій є волонтерська діяльність. Залучення особистості до сфери волонтерської діяльності приводить до позитивних змін у світогляді молодої людини, комунікативної свідомості, таких особистісних новоутворень, як соціальна та інтелектуальна активність, соціальна компетентність та уміння діяти у нестандартних життєвих ситуаціях. Парадокс волонтерської діяльності полягає в тому, що, вносячи зміни в соціум, людина змінюється сама. Предметом змін у волонтерській діяльності є сам суб'єкт, який здійснює цю діяльність. Дана діяльність та підготовка до неї створює оптимальні умови для розвитку та самовдосконалення особистості молодої людини. Волонтерська діяльність студентської молоді - це не лише один з шляхів формування та розвитку активної громадянської позиції, а також дієва форма активізації, організації та самореалізації молоді, можливість власної самоактуалізації.

Тому волонтерська діяльність у середовищі студентської молоді є уособленням загальнолюдського гуманізму, поваги до особистості, розуміння, довіри, громадянської відповідальності, солідарності та співробітництва. Основна мета волонтерської діяльності в університеті - допомогти студентам усвідомити важливість слугувати суспільству, розвивати у них почуття громадянської відповідальності, виховувати потребу допомагати іншим,посилювати серед студентів інтерес до діяльності волонтерів. Залучення студентів до громадської роботи впливає на розвиток лідерських якостей, насамперед - на пізнавальний та емоційний розвиток підростаючої особистості.

Згідно з дослідженням Р. Гарольда завдяки волонтерській діяльності можна розвинути значну кількість специфічних якостей, зокрема таких, як: лідерські якості, якості міжособистісної взаємодії, планування програм, здатність приймати рішення, вирішення проблем і конфліктів, здатність до критичного мислення та постановки цілей, делегування повноважень, посередництво, управлінські якості тощо [5]. Посилений інтерес студентів вищих навчальних закладів до волонтерської діяльності зумовлений передусім, можливістю не тільки реалізовувати власний професійний потенціал, а й безпосередньо допомагати у вирішенні соціальних проблем суспільства. Завдання вищого навчального закладу - надати всі можливості для такої соціальної самореалізації. Участь у волонтерських програмах дає можливість молодій людині практикувати особистісну громадянську відповідальність через співробітництво з іншими та розвивати такі цінності, як: чесність, громадянська самосвідомість, емпатія тощо. Це дає можливість молодим людям стати в майбутньому справжніми лідерами, які відповідають потребам сучасного світу.

Таким чином, для отримання необхідної інформації щодо визначення стану сформованості в студентської молоді почуття милосердя в цілому та вплив на виховний процес, зокрема, на наш погляд важливі наступні критерії: когнітивний аспект - складова-повноти образу «Я»; емоційна складова - задоволення собою, оптимістичне світосприйняття, відсутність постійних страхів при набутті навичок, комфортність відчуття себе при взаємодії з іншими; оцінно-вольова складова: адекватна самооцінка, мотивація успіху чи уникнення невдачі під час проведення заходів; сила мотиву; організація моделі: суб'єкт-суб'єктної взаємодії, самоконтроль; вкладені зусилля; виявлення самооцінки у нагальній ситуації.

Саме тому вважаємо наступне: 1) показником сформованностіі є спрямованість (перший підхід - це спрямованість «на об'єкт», «на інших людей», «на себе», другий - виділення позитивною - на добро, творення - і негативною - на зло, руйнування - спрямованості);

2) показником сформованості є наявність соціально значущих якостей особистості: відношення до вищих цінностей: до людини, праці, прекрасного, природи, до самого себе. Показниками, які визначаються на основі структури особистості є такі: мотиви поведінки вихованця; знання вихованцями відповідно до їх віку норм і правил поведінки до відповідного объекту; сформованість умінь і навичок поведінки у відповідності з віком молодої людини; в цілому, поведінка студентської молоді.

Сформованість згідно відповідної теми визначається не окремими якостями, а їх сукупністю, моральним змістом і спрямованістю, рівнем розвитку. Почуття милосердя - це властивість особи, що характеризується сукупністю достатньо сформованих соціально - значущих якостей, в узагальненій формі відносин людини, що відображають систему, до суспільства, розумової і фізичної праці, до людей, самому себе [4, с. 59].

У дослідженнях Фрідмана Л. рівень сформованості почуття милосердя виражається відповідно розвинених вікових можливостей, найважливіших якостей особистості.

Рівень сформованості оцінюють за критеріями. Загальну оцінку розвинення цих показників у студентів виводять на основі оцінок окремих показників: позитивна Я-концепція; мотивація досягнення; повнота оволодіння набутими навичками; результативний критерій.

У визначенні ознак сформоованості у студентів необхідно враховувати їх вікові особливості. Будучи об'єктом виховання будь-яких чинників характеру , студенти стають суб'єктом самовиховання не відразу, а по мірі того, як розвиваються їх інтелектуальні можливості, здібності до оцінки і самооцінки, регуляції своєї поведінки та поведінки інших, самостійній організації діяльності. При цьому ознакою становлення вихованості виступає самостійне ухвалення вірного поведінкового рішення, ступінь прояву саморегуляції [2, с. 44].

Суттєвим показником сформованості почуття милосердя у студентів, поза всяким сумнівом, виступають його ціннісні орієнтири, ціннісні переваги, наявність особистісних смислів по відношенню до найвищих цінностей життя [4,с.65].

В цій статті робимо акцент на одному з напрямів дослідно-експериментальної роботи - це визначення рівня сформованості почуття милосердя в студентів в залежності від сформованості її компонентів. Для цього необхідно було визначити критерії та показники сформованості почуття милосердя у студентів.

Виходячи із розуміння поняття почуття милосердя, її структурних елементів, функцій та вікових особливостей студентів, ми визначили наступні показники:

повага;

людяність або гуманність; емпатія (співпереживання);

рефлексія (готовність стати на позицію іншого);

турботливе ставлення до оточуючих (діяльне ставлення до людини, спрямоване на надання допомоги);

здатність поступатися власним інтересам заради інших;

спрямованість особистості «на об'єкт».

Ці показники можна об'єднати у розроблені критерії, які запропонувала Загороднюк Т. С. стосовно виховання почуття корисності у підлітків, а саме: когнітивний критерій (показники: знання сутності та складових почуття вдячності); емоційно-ціннісний критерій (показники: емпатія, рефлексія); поведінково-діяльнісний критерій (турботливе ставлення до оточуючих, здатність поступатися власним інтересам, спрямованість особистості «на об'єкт», готовність до соціальної поведінки) [1, с. 10].

На основі визначених критеріїв та показників виокремлено три рівні сформованості почуття милосердя: соціально - активний, вибірково - соціально-активний та соціально - індиферентний.

Ці визначені критерії та рівні сформованості почуття милосердя на констатувальному етапі експерименту дозволять проаналізувати результати, представити методику виховання почуття милосердя у студентів та педагогічні умови її впровадження.

освіта милосердя почуття

Висновки

Отже, можемо дійти висновку, що виховання почуття милосердя в студентської молоді, як одного з найважливіших компонентів характеру особистості, безпосередньо залежить від рівня розвитку емоційних та чуттєвих якостей індивідів.

Проведений нами аналіз, дає можливість стверджувати, що волонтерська, благодійна діяльність сприяє розвитку емоційних та чуттєвих компонент, які надають можливість виховувати в студентської молоді загальнолюдські цінності, сприяти становленню та розвитку їх як особистостей і допомагає зрозуміти, що людина це - головна цінність. Відповідно, розвиток цивілізованого, гуманного суспільства неможливий без формування альтруїстичної поведінки, виховання милосердя та здатності до доброчинності, яку забезпечує участь у волонтерській діяльності.

Список використаних джерел

1.Загороднюк Т. С. Виховання почуття корисності для іншого як моральної цінності підлітка: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец.13.00.07 «Теорія і методика виховання» / Т.С. Загороднюк - Ки- їв,2011. - 21 с.

2.Загороднюк Т Методика виховання почуття корисності для інших в учнів підліткового віку// Рідна школа. - 2009. - С. 43-47.

3.Савченко С.В. Науковотеоретичні засади соціалізації студентської молоді у позанавчальній діяльності в умовах регіонального освітнього простору: Автореф. дис. ... доктора пед. наук: 13.00.05 / Луганський нац. пед. унт. - Луганськ, 2004. - 43 с.

4.Соціально-педагогічна діагностика : наук.-метод. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н. П. Краснова, Л. П. Харченко, Я. І. Юрків, І. С. Сьомкіна ; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». - Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2011. - 429 с.

5.Harrold R. How to volunteer // The Volunteer Bulletin / March, 2002. P. 45.

Размещено на Allbest.ru