Інтернет-технології як засіб професійного розвитку вчителів природничих дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтернет-технології як засіб професійного розвитку вчителів природничих дисциплін

У статті розглянуто можливості Інтернет-технологій щодо розвитку професіоналізму вчителів природничих дисциплін. У контексті окресленого питання визначено тенденції змін у професійній діяльності вчителя, наголошено на важливості розвитку вмінь з пошуку та обробки інформації.

Проаналізовано складові інформаційного освітнього простору: портали, сайти, спільноти, форуми, блоги, теле- і відео конференції, вікі-середовища та ін.

Початок третього тисячоліття позначений надшвидкими темпами інформатизації суспільства. Розвиток системи освіти, орієнтований на входження у світовий освітній простір, зумовлює розширення професійних запитів педагогів та стверджує необхідність постійного обміну теоретичними знаннями і практичним досвідом з колегами.

Інформаційне середовище, а відтак і освітній простір, дедалі більше стають полі функціональними та змістовно насиченими. Широкі можливості для актуалізації професійних знань, отримання практикоорієнтованої інформації та багатогранної взаємодії педагогів надає використання інформаційно- комунікаційні технологій, у тому числі мережі Інтернет.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Проблемам інформатизації освіти, упровадженню нових інформаційних технологій у навчальний процес присвячено праці В.Ю. Бикова, Є.Д. Потаракіна, Г.В. Стеценко, Н.В. Морзе,С.А. Ракова, Ю.С. Рамського, В.Д. Руденка, О.В. Співаковського, Н.Р. Балик та інших

Метою статті є висвітлення можливостей Інтернет-технологій щодо розвитку професіоналізму вчителів природничих дисциплін.

Виклад основного матеріалу. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій розширює освітній простір післядипломної освіти вчителів природничих дисциплін. Зокрема, поряд із використанням друкованих носіїв інформації значний освітній потенціал містять мультиме-діа ресурси та мережа Інтернет.

За таких умов професійний розвиток вчителів визначається вмінням знаходити і отримувати, критично осмислювати та використовувати нову інформацію. Продуктивність означеного процесу передбачає самоменеджмент професійного розвитку. Його неперервний характер зумовлюється необхідністю актуалізації професійного та загальнокультурного розвитку відповідно до соціально детермінованих вимог.

Слід зазначити, що застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, в тому числі мережевих, є засобом створення інформаційного освітнього середовища нової якості з можливістю побудови та впровадження системи електронного навчання. Одержують розвиток наступні технології:

- електронного навчання (е-1еаті^) - віртуальні аудиторії, віртуальні навчальні заклади, Веб-квести, Блоги. Електронне навчання передбачає використання інтернет-технологій, електронних бібліотек, навчально-методичних мультимедіа матеріалів, віртуальних лабораторних практикумів та ін.:

- мобільного навчання (ш-1еаті^) - передача навчальної інформації на мобільні пристрої з використанням WAP і GPRS технологій.

- всепроникаючого навчання (ц-1еаті^) - технології неперервної освіти з використанням інформаційно-комунікаційних засобів у всіх сферах життя суспільства.

- змішаного навчання (blended Іеаті^) - передбачає створення комфортного освітнього інформаційного середовища, системи комунікацій, що доставляють необхідну інформацію [2].

Створення якісного інформаційно-освітнього середовища та його успішне функціонування створює умови для здійснення індивідуальної інформаційної діяльності, спрямованої на професійний і особистісний розвиток вчителя [3]. З огляду на це, широке запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у освітній простір післядипломної освіти створює умови для якісної трансформації педагогічної діяльності, значно збільшує дидактичний, інформаційний, методичний та технологічний потенціал вчителя, стимулює збільшення його освітніх потреб.

Сучасний професійний розвиток педагогів передбачає активне застосування дистанційних освітніх технологій. До переваг дистанційної взаємодії вчителів в освітньому середовищі відносять: незалежність від місця знаходження, оперативне оновлення методичного забезпечення, доступність альтернативних джерел інформації, практична спрямованість педагогічної взаємодії.

Багатофункціональність засобів мережі Інтернет

- збереження, відтворення та обмін різноманітною інформацією (тексти, графічні зображення, звук, мовлення, відео) дозволяє виокремити дві групи форм дистанційної взаємодії педагогів:

Із зворотнім зв'язком:

- онлайн-семінари (веб-конференції, вебінари) - онлайн спілкування через Інтернет в режимі реального часу, що передбачає наявність звукового та відео формату;

- офлайн-конференції - передбачають ознайомлення з матеріалами учасників конференції у зручний для користувача час з можливістю подальшого обговорення на форумі або у чаті;

- електронна пошта - пересилання електронних повідомлень через глобальну мережу;

- чат - засіб обміну повідомленнями в режимі реального часу;

- веб-форуми - спілкування користувачів на вебсайтах, що не передбачає заздалегідь визначеного часу.

Без зворотного зв'язку:

- віртуальні-бібліотеки;

- електронні матеріали (бази даних, електронні довідники, електронні бібліотеки).

Значні переваги мережевого спілкування у порівнянні з електронною поштою, форумами і чатами містить блогосфера, що зумовлено інтерактивністю дій користувачів. Блог - це інтернет-журнал подій, основною ознакою якого є постійне поповнення текстовою та медіа-інформацією. Основними сервісами для створення блогів сьогодні є Livejournal, Liveinternet, Blogger, Блоги@шаі1.ш, Планета рамблер, та ін. Слід зазначити, що останнім часом блог стає якісним показником професійної діяльності вчителя. Підтвердженням цієї думки є оцінювання якості ведення блог-журналу у межах конкурсу «Вчитель року» починаючи з 2013 року, де основними критеріями виступають:

- змістовність - відповідність повідомлень тематиці блогу, стиль й грамотність наявних повідомлень, змістовність науково-методичних матеріалів, наявність змістовної інформації про автора блогу (портфоліо), актуальність поданих матеріалів;

- технологічність - оригінальність дизайну, кольорове оформлення, читабельність інформації, запам'ятовуваність доменного імені, мультимедійність, можливості пошуку, перекладу на інші мови тощо;

- соціальність - наявність зворотнього зв'язку, оцінка контенту блогерами і користувачами, наявність пов'язаної реєстрації в соціальних мережах та посилань на інші сайти, наявний рівень мережевої культури, відображення результативності роботи вчителя (участь у семінарах, конференціях, нагороди, грамоти);

- значимість - значущість методичних матеріалів для інших вчителів, практикоорієнтованість інформаційного наповнення для різних категорій користувачів, частота оновлення (новизна матеріалів, періодичність оновлення інформації), інноваційність, рейтинг, відвідуваність.

Додаткові розширені технологічні та інтерактивні можливості містять веб-сайти. Освітянами широко застосовуються такі конструктори сайтів як Ucoz, Wix, Nethouse, Umi та ін. До прикладу, персональний сайт вчителя біології Л.І. Гуржій (http://bio- l.ucoz.ua/index/0-2) містить сторінки - новини, потр- фоліо, кабінет біології, методичні розробки, каталог сайтів, фотоальбоми, відео, дошка оголошень, блог, форум, книга відгуків та ін; блог вчителя географії Г.М. Кваснікевич (http://klasnaocinka.com.ua/ uk/ article/ blog-vchiteliv-biologiyi.html) містить розділи - фотогалерея, новини світу, географія 6 клас, географія 7 клас, географія України, географічні задачі, методичні доробки, корисні посилання та ін.).

Зручною версією для пошуку інформації є концентрація блогів на освітніх порталах («Класна оцінка», «Щоденник»). До прикладу на порталі «Класна оцінка» представлено консолідовану інформацію для вчителів природничих дисциплін - віртуальну освітню лабораторію, приклади тестових завдань, схеми аналізу уроків та ін. (http://klasnaocinka.com.ua/ uk/article/blog-vchiteliv-biologiyi.html); корисні посилання для вчителів-предметників (http://klasnaocinka. com.ua/ en/article/korisni-posilannya-dlya-vchiteliv- geografiyi.html) та ін. Серед переваг таких порталів слід відзначити простоту створення, можливість інтерактивного спілкування з метою обміну досвідом, швидкий пошук практико орієнтованої інформації та ін.

Поряд із інтернет-технологіями, що передбачають інтерактивне спілкування, значний інформаційний ресурс містить технологія Wiki. Вона призначена для збору, аналізу та поширення інформації. Інструменти Вікі-середовища характеризуються поліфункціональністю (інформаційне джерело, засіб організації спільної роботи над колективними проектами, колективна електронна дошка, база даних педагогічного досвіду).

Фахівці у галузі інформаційно-комунікаційних технологій розглядають Wiki-сайти як платформу для роботи з освітніми веб-ресурсами та характеризують їх за такими ознаками:

- технологічність - гнучка структура, що дозволяє вносити значну кількість змін, звертатися до попередньої версії документу, коментувати, створювати нові сторінки;

- інформаційність - джерело інформації, каталог освітніх веб-ресурсів;

- функціональність - спільна розробка освітніх веб- ресурсів, їх публікація та відкрите обговорення;

- соціалізація - формування мережевих освітніх співтовариств.

Зазначені характеристики Вікі-сайтів розширюють можливості професійного розвитку вчителів: актуалізують теоретичні знання, збільшують освітні потреби, створюють умови для педагогічного пошуку і творчості.

Ефективність Вікі-технологій зумовлює реалізацію низки освітніх проектів, у тому числі за участю вчителів природничих дисциплін. До прикладу, на порталі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у рамках проекту «Екологія і сталий розвиток: зміни життя на краще!» (2011-2015), було створено «Регіональну Вікіпедію», що стала майданчиком для реалізації проектів освітян Миколаївської області [1].

Серед низки Вікі-сайтів на увагу заслуговує Вікі- Освіта, що являє собою мережеве об'єднання учасників навчально-виховного процесу для:

- спільного створення зібрання сучасних, безкоштовних, вільно розповсюджуваних освітніх ресурсів;

- опанування нових інформаційних технологій;

- опанування нових організаційних форм навчальної діяльності.

ВікіОсвіта пропонує педагогам перелік інформаційних освітніх ресурсів, з можливістю розширення інформаційної бази даних (http://www. eduwiki. uran.net.ua). Слід зазначити, що представлені ресурси структуровано за напрямами, що оптимізують роботу вчителів з пошуку інформації: українська педагогіка, інтернет для освіти, навігатор інформаційних ресурсів з педагогіки, віртуальна педагогічна бібліотека, каталоги освітніх ресурсів для вчителів (структуровані за навчальними предметами), каталог журналів, каталог музеїв, каталог бібліотек, каталог інтернет-ресурсів інститутів післядипломної педагогічної освіти, каталог «Образовательные программы», каталог «Единое окно доступа к образовательным ресурсам», единая коллекция цифровых образовательных ресурсов, біліотека діафільмів, «Игры разума» (задачи, загадки, головоломки).

Активне використання мережі Інтернет в освітніх інформаційних системах відкриває широкі можливості підвищення рівня освіченості та креативності педагогів, забезпечує неперервну самоосвіту, а також активно сприяє організації дистанційного навчання у віртуальних аудиторіях, віртуальних навчальних закладах. До прикладу, в Дистанційній Академії Elnik навчання відбувається постійно, в безперервному режимі. Вчителі вивчають сучасні інформаційні Інтернет-технології та методику їх використання у навчальному процесі. Досвід роботи освітян доводить, що важливою ознакою занять є практикоорієнтоване навчання. Наприклад, вчителі Херсонської гімназії №1 є членами Елітного Клубу Педагогів при Дистанційній Академії Elnik, приймають участь в освітніх он-лайн зустрічах, вебінарах, флешмобах, та, готуючись до атестації, створюють персональні електронні портфоліо, відеопрезентації за допомогою програми Camtasia Studio, а також «живі» презентації з використанням графічних планшетів.

Висновки

Взаємодія педагогів за допомогою інформаційних технологій є найбільш сучасною та ефективною формою ділової і суспільної активності, засобом професійного розвитку. Завдяки активному запровадженню інформаційних технологій в усі галузі суспільства, у тому числі і післядипломну педагогічну освіту, значно збільшуються можливості отримання, зберігання та поширення інформації. Основним результатом взаємодії вчителів, в тому числі і природничих дисциплін, за допомогою сучасних інформаційних технологій передбачається виникнення продуктів і послуг, які задають нову якість освітнього партнерства і забезпечують свободу руху всіх суб'єктів освітнього простору.

Перспективи подальших досліджень вбачаються у створенні методології електронного навчання, визначенні особливостей використання у післядипломній педагогічній освіті технологій електронного навчання, з'ясуванні ризиків та розробці превентивних заходів щодо деструктивного впливу глобальної мережі на розвиток професіоналізму вчителів.

Список використаних джерел

електронний інформаційний навчання

1.Гапиченко Г.Є. Wiki-сайт - середовище реалізації освітніх проектів [Электронний ресурс]. - Режим доступу: http://conferenceipo.mdu. edu.ua/ doklad/gapichenko.pdf

2.Кадемія М.Ю. Сучасні педагогічні технології навчання дорослих / М.Ю. Кадемія // Теорія і практика управління соціальними системами. - 2014. - №2. - С.11-17.

3.Куликова Н.Ю. Формирование информационной компетентности преподавателей спецдисциплин в техникуме / Н.Ю. Куликова // Новые информационные технологии в университетском образовании: Материалы XII научно-методической конференции - Новосибирск, 2007. С. 15-16.

Размещено на Allbest.ru