Навчання студентів-магістрантів та аспірантів конспектування лекцій з "Ділової іноземної мови"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчання студентів-магістрантів та аспірантів конспектування лекцій з "Ділової іноземної мови"

У статті визначаютьсь основні методи та прийоми навчання студентів-магістрантів та аспірантів конспектування лекцій з «Ділової іноземної мови». Загострюється увага на залежності якості слухання від рівня уваги студентів. Виділяються функціональні мовленнєві вміння, обумовлені рівнем складності мисленнєвої діяльності.

Знання іноземних мов є однією з пріоритетних завдань вищих навчальних закладів в сучасному українському суспільстві. Процес вивчення людиною іноземної мови відбувається упродовж різних вікових періодів її життя: з дитинства до дорослості. На перших курсах вищих навчальних закладів студенти вдосконалюють свої вміння та навички з говоріння, письма, аудіювання та читання. Уміння здійснювати аудіювання та письмо стають необхідними для студентів старших курсів, магістрів та аспірантів у процесі конспектування ними лекцій, що викладаються іноземною мовою, а саме на заняттях з «Ділової іноземної мови».

Мета статті визначити головні етапи, методи та принципи навчання конспектування лекцій.

Аналіз наукових публікацій. Проблема розвитку навичок ведення конспектів лекцій іноземними мовами представлена у працях О. Білоусова, В. Єнгаличева, В. Павлової, Л. Апатової, Л. Кузнецової та інших науковців.

Підґрунтям процесу конспектування є слухання, відбір інформації, її переформулювання та фіксація у письмовому вигляді. Таким чином, спочатку у студентів формується мовна діяльність слухання, яка відтворюється у навчальній діяльності - слуханні лекцій [1, 129; 4, 56].

На думку вчених, якість слухання знаходиться у тісному зв'язку з увагою студентів підчас лекції. Увага, в свою чергу, залежить від мотивації, психологічного та фізичного стану студента. У сприйнятті та запам'ятовуванні студентами інформації значну роль відіграє увага та установка [5, 458].

Основна частина. У межах методики викладання іноземних мов виділяють декілька видів слухання:

* Слухання з метою з'ясування. Мета такого слухання

- отримати потрібну і важливу інформацію. При цьому інформація, що отримується, далі не передається.

• Ознайомлювальне слухання, що визначається метою отримання певної інформації. Таке слухання виконує певні функціональні ролі: пізнавальну, розважальну або пізнавально-розвивальну. При цьому інформація фіксується в довгостроковій пам'яті, оскільки є цікавою або значущою для людини.

• Спонукальне слухання, до якого відноситься слухання з метою передання отриманої інформації. Таке слухання стосується перш за все синхронного перекладу. Саме тому воно вимагає спеціального тренування оперативної пам'яті, оскільки інформація, що подається, є однократною, тобто не може повторюватись кілька разів.

Слухання лекцій передбачає конспектування інформації, а тому обумовлюється сформованістю письмових умінь.

Механізм письма складається з таких елементів.

1. вибір лексики для складання фрази;

2. розподіл предметних ознак у групі речень;

3. виділення предиката;

4. організація зв'язку між реченнями.

Відповідно методичних принципів викладання іноземних мов, головною умовою складання тексту є випередження, тобто наявність уявлення про те, що буде написано. Вченими Марковою А. К. Бурштиною Н. Е. [3, 54] було проведено експеримент, відповідно якого дві групи студентів з одним рівнем іншомовної підготовки слухали одну лекцію. Але студенти першої групи були знайомі з тематикою лекції, в той час як студенти другої групи не мали жодного уявлення щодо її змісту. Після перевірки конспектів лекції було з'ясовано, що студенти другої групи записували лекцію без розумової переробки, тобто одне і те ж міркування, висловлене різними мовленнєвими способами, записувалось студентами у конспект, при цьому лекція перетворювалась у диктант. Цей експеримент доводить, що для ведення конспекту лекцій студентам не достатньо лише мати високий рівень сформованості слухання та письма, але потрібно бути тематично обізнаним відповідно предмету лекції. Саме це стимулює студентів до розумової діяльності, без якої неможливе ведення конспектів іноземних лекцій.

Слід зазначити, що у процесі складання письмового повідомлення студенти набувають функціональних вмінь, які можна узагальнити за рівнем складності мисленнєвої діяльності:

I. передача головної інформації;

II. передача провідного міркування чи ідеї;

III. опис, зіставляння, порівняння;

IV. обґрунтування;

V. перегляд, комбінування та об'єднання фактів;

VI. характеристика та оцінювання;

VII. рефератний переказ;

VIII. міркування, коментування.

На перших курсах у студентів формуються та удосконалюються навички слухання та письма. На старших курсах та в аспірантурі студенти удосконалюють уміння ведення лекцій, оскільки саме на заняттях з «Ділової іноземної мови» та «Академічної іноземної мови» вони найбільш активним способом включені у процес слухання та конспектування лекцій. Розвиток навичок письма та слухання на перших курсах відбувається на заняттях з «Іноземної мови» та «Іноземної мови професійного спрямування» через застосування вправ з розвитку мовлення, що визначаються певним функціональним методичним навантаженням:

• письмового відтворення почутого чи прочитаного тексту;

• написання плану почутого (питального або стверджувального);

• пошуку назви для виділеної частини тексту, написання тез;

• переказу, що сприяє формуванню рецепторного виду мовної діяльності, вміння знаходити смисловий центр, вміння диференціювати інформацію, логічно та послідовно викладати думки, краще засвоювати мовний матеріал;

• ведення конспекту, що активізує формування вмінь вибирати опорні речення з основним змістовним навантаженням, складати стисле викладення почутої чи прочитаної інформації. Саме тому конспект є аналітико-синтетичним цілісним системним способом відтворення почутої або прочитаної інформації, творчо інтерпретованої додаванням особистих думок. На відміну від плану, в конспекті представленні не лише основні думки почутої чи прочитаної інформації, але й докази стосовно цієї інформації;

• реферування, тобто лаконічне викладення інформації з літературних джерел, їх систематизація, узагальнення та оцінка;

• анотування, що являє собою коротке викладення змісту тексту-джерела, з метою надання реципієнту інформації, щодо спрямованості, наукової цінності та призначення тексту;

• опис - письмова передача вражень автора щодо фактів, явищ, подій з метою створення конкретного образу;

• написання листа - передача адресату певної інформації, або спонукання його до певних дій, що визначається творчим характером;

* складання твору, що визначається високою мірою креативності і використовується для удосконалення іноземної мовної підготовки високого рівня складності (intermediate, upper-intermediate та advanced). Таким чином, під час навчального процесу на практичних заняттях з іноземної мови відбувається навчання конспектуванню, перекладу, реферуванню вивченого матеріалу.

Для студентів старших курсів та аспірантів відповідно сформованості їхніх умінь працювати з першоджерельною літературою навичок аудіювання і письма, організовується навчання конспектування іншомовних лекцій вміння, навчаються вести конспекти лекцій.

Дослідження багатьох вчених доводять, що навчання конспектуванню лекцій є складним процесом у вивченні іноземних мов та вимагає цілеспрямованого навчання письму. Так В. Павлова виділяє п'ять навичок, сформованість яких визначає успішність навчання письму: швидке записування головної інформації, коротке записування інформації, що була відома раніше, оперативне запозичення словоблоків з тексту лекцій, вміння швидко записувати інформацію та вміння використовувати скорочення, абревіатури тощо.

Особливістю ведення конспектів лекцій є те, що студенти не лише слухають певну інформацію, але й осмислюють та опрацьовують матеріал відразу. Результатом ведення конспекту лекцій є засвоєння почутого матеріалу. Слід зазначити, що засвоєння матеріалу на лекціях може не відбуватись з причини психологічних бар'єрів роботи студентів на лекціях, які перешкоджають розумінню лекційного матеріалу, пізнавальній діяльності запам'ятовуванню інформації. Це призводить до підвищення психологічної напруги студентів на лекціях та стає перешкодою в засвоєнні та переробці інформації. Зауважуючи на цій проблемі, Л. Кузнєцова, В. Павлова, В. Сатинова підкреслюють необхідність навчання конспектування лекцій поетапно:

На першому етапі відбувається оволодіння мовленнєвою діяльністю за допомогою слухання діалогів. Прикладом такої діяльності можуть стати такі завдання як: “A guest check out at the hotel and loses something of value. What exactly has he lost?” (Гість виселяється з готелю, але він загубив щось важливе. Що саме він загубив?).

На другому етапі формуються уміння слухання та розуміння соціально орієнтованих монологів та діалогів. Наприклад, “Listen to the repoet about the environment problems for nowadays. Do you agree or disagree with the mentioned problems?” (Послухайте доповідь, щодо проблем навколишнього середовища. Чи згодні ви із вказаними у доповіді проблемами?).

Третій етап дозволяє сформувати навички конспектування. Прикладом такої діяльності можуть стати завдання: “Read the text about carrying out a meeting. Find and write down the main principles of carrying out meetings” (Прочитайте текст щодо ведення ділових зустрічей. Виділіть та запишіть основні принципи ведення ділових зустріч).

На четвертому етапі реалізується предметна рефлексія продукту та результату слухання. Наприклад, “Write your attitude as for tourism development in Ukraine for nowadays” (Напишіть своє ставлення щодо розвитку туризму в Україні на сьогоднішній день). Досвід Н. Гез, Л. Апатової, В. Сатинової, дозволив визначити етапи навчання, структуру аудіоумінь, одиниці навчання, критерії оцінювання розуміння та інші аспекти сформованості ступенів слухання. Уміння конспектування лекцій є результатом не лише вмінь аудіювання та письма, але й розумового та мовленнєвого опрацювання інформації з метою підготовки її до письма. Вчені вирізняють два етапи ведення конспектів лекцій:

I етап - відбір інформації, що повідомив лектор,

II етап - переформулювання інформації.

Для процесу підготовки до письма великого значення набуває характер тексту. В залежності від дисципліни, з якої читається лекція, текст можна або не можна переформулювати. Так, математичні та хімічні формули мають бути записані на дошці, а їх велика кількість у лекціях з математики, фізики, хімії та інших точних дисциплін не дозволяє переформулювати текст лекції. У лекціях з гуманітарних дисциплін студентам надається можливість переформулювати текст з метою спрощення або деталізації отриманої інформації.

Висновок

навчальний мова конспектування

Успіх навчання конспектуванню лекцій обумовлюється рівнем мовленнєвої та когнітивної підготовки студентів, що поетапно удосконалюється упродовж їхнього навчання у ВНЗ. На кожному етапі вивчення іноземної мови, студенти виконують ті чи інші вправи, що розвивають відповідні мовленнєві навички, достатня сформованість яких визначає загальну іншомовну компетентність студента-магістранта або аспіранта.

Список використаних джерел

навчальний мова конспектування

1.Абрамова С.Г., Маркова А.К., Матис Т.А., Чувакова О.А. Конкретные методические приемы исследования мотивации к учению. М., 1986 -298с

2.Жук Л.Я., Ємельянова Є.С., Ільєнко О.Л. Academic and Professional Communication . Харків, 2011. - 267 с.

3.Маркова А. К. Бурштина Н. Е. Усвоение учащимися обобщённых способов конспектирования как важная сторона самообразования. // Психологические проблемы учебной деятельности школьников. М.: Советская Россия, 1977. - С. 76-79.

4.Павлова В. П. Обучение конспектированию (теория и практика). - М.: Русский язык., 1989. - 100 с.

5.Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Д.Я. Райгородский. - Самара : Издательский дом «БАЖРАХ-М», 2008. - 672 с.

6.Семиченко В.А. Проблемы мотивации поведения и деятельности человека. Модульный курс психологии. Модуль «Направленность». (Лекции, практические занятия, задания для самостоятельной работы) / В.А. Семиченко. - К.: Милленниум, 2004. - 521с.

7.Яхонтова Т.В. Основи англомовного наукового письма. На-вчальний посібник для студентів, аспірантів і науковців. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002.- 218 с.

Размещено на Allbest.ru