Деякі особливості організації навчального процесу для іноземних студентів базових факультетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ БАЗОВИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

Семененко І.Є.

Анотація

У статті розглядаються деякі особливості організації навчального процесу для іноземних студентів базових факультетів. Для здобуття фахової підготовки студент має отримати потрібну йому інформацію у різних формах викладання та навчання. Звертається увага на те, що, здійснюючи навчальний процес за індивідуальними планами студентів, стосовно іноземних студентів слід ще враховувати їхні культурно-національні особливості і рівень мовної підготовки.

Ключові слова: навчальний процес, базові факультети, іноземні студенти.

Аннотация

Семененко И.Е. Некоторые особенности организации учебного процесса для иностранных студентов базовых факультетов. В статье рассматриваются некоторые особенности организации учебного процесса для иностранных студентов базовых факультетов. В процессе профессиональной подготовки студент должен получить необходимую ему информацию в разных формах преподавания и обучения. Обращается внимание на то, что, осуществляя учебный процесс по индивидуальным планам студентов, относительно иностранных студентов необходимо также учитывать их культурно-национальные особенности и уровень языковой подготовки.

Annotation

Semenenko I.E. Some features of educational process for foreign students of basic faculties This article discusses some features of the educational process for foreign students of basic faculties. To receive professional preparation student must obtain the necessary information in various forms of teaching and learning. Attention is drawn to the fact that making the learning process on the individual plans of students, to foreign students should still be considered their cultural and national characteristics and level of language preparation.

Keywords: educational process, basic faculties, foreign students.

Постановка проблеми

Однією з основних проблем сучасної української вищої освіти є необхідність підвищення якості підготовки фахівців для зарубіжних країн з метою набуття статусу конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг. Інтернаціоналізація вищої освіти, яка виражається у збільшенні кількості іноземних студентів, є однією з провідних тенденцій її розвитку.

Формування особистості, що здатна до успішної соціалізації в суспільстві та активної адаптації на ринку праці є одним із пріоритетних завдань сучасної освіти.

Проблема створення особливих умов для майбутніх іноземних фахівців є актуальною на державному рівні, оскільки підготовка таких фахівців має геополітичну, соціальну та економічну значущість.

Мета статті: розглянути деякі особливості організації навчального процесу для іноземних студентів базових факультетів.

Аналіз останніх досліджень

Питання становлення і розвитку системи підготовки зарубіжних фахівців є предметом досліджень багатьох науковців.

Основну увагу учені звертають на методику викладання іноземних мов (А. Миролюбов, Є. Пассов, С. Фоломкіна, Л. Черноватий), зокрема на викладання мови країни навчання як іноземної (Х. Бахтіярова, Т. Вишнякова, Т. Дементьєва, Т. Капітонова, В. Костомаров, О. Митрофанова, О. Щукін), на рольнар), практичні (практичне заняття, лабораторна робота, студентська практика), контрольні форми організації навчальної роботи та організацію самостійної роботи студентів.

Для здобуття фахової підготовки студент має отримати потрібну йому інформацію у різних формах викладання та навчання.

вищої технічної освіти у формуванні громадянських цінностей майбутніх фахівців (В. Бутенко). У дослідженнях останніх років увагу науковців зосереджено на педагогічних аспектах підготовки іноземних фахівців. Так, учені звертають увагу на дидактичні основи підготовки іноземних студентів у вищих навчальних закладах (А. Бронська, А. Нікітін, О. Суригін), формування їхніх пізнавальних потреб (О. Резван), проблему підготовки іноземних громадян до навчання в технічних університетах (П. Баришовець, Н. Булгакова, Е. Лузик);

Водночас слід зазначити, що у сучасній науковій літературі не існує достатньої кількості досліджень з проблем організації навчального процесу для іноземних студентів базових факультетів.

Основна частина

В умовах кредитно-модульної системи навчальний процес здійснюється за індивідуальними планами студентів, які формуються на основі нормативних та вибіркових навчальних модулів дисциплін відповідно до ОПП (освітньо-професійних програм) підготовки та ОКХ (освітньо-кваліфікаційних характеристик) випускників ВНЗ. При цьому стосовно іноземних студентів, слід ще враховувати культурно-національні особливості і рівень їхньої мовної підготовки.

У вищих технічних навчальних закладах України переважно застосовують інформативні (лекція, семі-

Слід звернути увагу на те, що іноземні студенти не в змозі сприймати навчальний матеріал, представлений нерідною мовою в лекційній формі. Відсутність знання наукової термінології робить лекційний матеріал незрозумілим. Крім того, іноземні студенти погано володіють технікою ведення конспектів, тому на заняттях з мовної підготовки слід готувати іноземних студентів до цієї діяльності, вживаючи певних заходів. Особливе місце займає відпрацювання навичок швидкісного запису тексту. Всю роботу з формування вмінь та навичок конспектування необхідно проводити згідно загальних правил конспектування, що допомагають іноземним студентам правильно скорочено передавати письмову інформацію. Отже, з метою навчання іноземних студентів сприймати лекції нерідною мовою, викладачам мовної підготовки слід добирати навчальний матеріал для профільних текстів таким чином, щоб студенти могли засвоїти особливості наукового стилю мовлення для розуміння змісту дисциплін, що вивчаються. В свою чергу, викладачі фахових дисциплін спільно з викладачем з мовної підготовки здійснюють добір найбільш важливих тем, текстів, мовного матеріалу з метою допомоги іноземному студенту розуміти і записувати інформацію лекцій. Тобто, від спільної роботи обох викладачів (з мовної підготовки та з фахової дисципліни) залежить фахова комунікативна компетентність майбутнього фахівця.

Лекції поєднуються з семінарськими заняттями. На лекціях розглядається основна інформація за темами, а на семінарах студенти доопрацьовують додаткову наукову та практичну інформацію.

Особливістю організації семінарів для іноземних студентів є необхідність надання їм допомоги відповідно до мовної, а в окремих випадках (стосовно туркменських, таджикських та азербайджанських студентів) і предметної підготовки.

З метою адаптації навчальної інформації до рівня іноземного студента викладачам фахових дисциплін слід працювати у тісному зв'язку з кураторами-викладачами мовної підготовки, тобто викладачі спільно вирішують цю методичну проблему. Відповідно рівня фахової комунікативної компетентності іноземного студента необхідно створювати спеціальні скореговані програми з фахових дисциплін. На лекціях диференціювати спосіб подання інформації, використовувати таблиці, схеми, рисунки, можливості інформаційно-комп'ютерних технологій. Також напередодні лекції, у процесі роботи над профільними текстами, необхідно давати студентам-іноземцям словник термінів з певної теми (модуля). На семінарських заняттях слід опрацьовувати разом із іноземним студентом необхідну літературу, визначати акценти, готувати доповіді.

Практичні заняття є методом репродуктивного навчання, але деякі з їх форм (ігрові, дискусійні) забезпечують розвиток у студентів креативності, творчого пошуку, активності у вирішенні проблемних ситуацій. Завданням практичного заняття вважається сприяння виробленню у студентів умінь та практичних навичок, які виявляють на певному рівні отримані у інформативних видах занять (лекція, семінар) знання. У системі вищої школи на практичні заняття розраховується більша частина навчального аудиторного часу [1, с.61].

Метою практичних занять є допомога студентам у систематизації, закріпленні та поглибленні знань теоретичного характеру; в навчанні прийомів вирішення практичних завдань; опрацюванні літератури будь-якого виду: документи, схеми, довідники, наукова література; у формуванні уміння студентів навчатися самостійно, тобто оволодівати методами, засобами та прийомами самонавчання, саморозвитку та самоконтролю.

Методика практичних занять активізує навчально-пізнавальну діяльність іноземних студентів, сприяє формуванню навичок і умінь, поглибленню знань з курсу навчальної дисципліни і розвитку мовної фахової компетенції.

Слід зазначити, що однією із важливих проблем у організації практичних занять з іноземними студентами є урахування викладачем швидкості донесення навчальної інформації, граматичної складності, насиченості новою лексикою мови навчання. Темп викладання, граматична та лексична складова мови викладання повинні відповідати рівню мовної підготовки студентів, можливостям їхнього сприйняття на слух, а цей рівень і ці можливості залежать від національної приналежності контингенту та індивідуальних мовних здібностей. Арабські та африканські студенти краще сприймають усне мовлення, аніж, наприклад, китайські, яким матеріал в усній формі слід викладати повільніше. Навпаки китайські студенти добре справляються з письмовими завданнями, тоді як араби виконують їх дуже неохайно, а туркмени - неохоче.

Для здійснення індивідуального підходу до навчання іноземних студентів у процесі навчання слід застосовувати адаптаційні методичні розробки: таблиці, схеми, презентації, інформаційно-комуникативні технології тощо.

Саме практичне заняття є основною формою навчальної діяльності у підготовці іноземних студентів, тому його організація потребує особливої уваги. підготовка іноземний індивідуальний навчання

Наведемо приклад практичного заняття з мовної підготовки. Практичне заняття будувалося за традиційним планом: оргмомент; перевірка домашнього завдання й повторення вивченого матеріалу; фонетична зарядка, викладення нового матеріалу; закріплення, виконання вправ, перевірка зрозумілості нового матеріалу кожним студентом. Особливістю цього заняття було використання інтернет-дошки. Вся робота з іноземними студентами проводилась індивідуально, з урахуванням їхніх мовних можливостей і рівнів загальної підготовки, починаючи з перевірки індивідуального домашнього завдання. Студенти отримували різні за складністю завдання, що враховували їхні мовні здібності. Викладання нового матеріалу може проходити у різний спосіб. На заняттях з використанням презентації на інтерактивній дошці, викладач має можливість у процесі пояснення навчального матеріалу здійснювати інтерактивне спілкування, залучати студентів до спільної роботи. Такий метод презентації нового матеріалу виявляється ефективним та результативним завдяки впливу на емоційну сферу іноземних студентів.

На етапі закріплення перевіряли якість та обсяг засвоєння нового матеріалу всіма студентами. Вправи на закріплення давали змогу виявити складні й не до кінця зрозумілі моменти нового матеріалу та сформувати комплекс завдань для наступного заняття.

Успіх конкретного заняття досягається комплексним використанням різних методів, методичних прийомів, засобів і організаційних заходів. Особливу увагу слід звертати на зв'язок теоретичних знань із практичними уміннями. Цей зв'язок перевіряється у процесі виконання робіт, з використанням мультимедійних технологій. Слід зазначити, що при цьому у іноземних студентів підвищується інтерес до занять з мовної підготовки, що виявляється важливим, оскільки мотивація може слабшати і потрібно докладати певних зусиль для посилення зацікавленості навчанням. Отже, закріплення нового матеріалу теми може проходити за допомогою виконання комп'ютерних вправ за темою, що дозволяє кожному студентові відпрацьовувати свої помилки.

Для реалізації міжпредметної координації необхідно спілкування викладача з фахової дисципліни з викладачем з мовної підготовки. Результатом цього спілкування стає індивідуалізація навчання іноземних студентів, яка здійснюється згідно їхніх особистих можливостей та рівня підготовки до сприйняття навчальної інформації.

Отже, іноземним студентам, які не можуть опанувати навчальну інформацію у занадто швидкому для них темпі, створюються максимально комфортні умови завдяки тому, що викладача фахової дисципліни поінформовано щодо рівня мовної підготовки іноземного студента та залучено до спільної педагогічної діяльності.

У процесі організації навчального процесу для іноземних студентів особливу увагу слід звертати на контекстне навчання майбутніх фахівців (викладання в контексті професійної діяльності). На заняттях з мовної підготовки з метою формування фахової комунікативної компетентності слід використовувати профільні тексти, оскільки вони більш тісно пов'язані з майбутньою спеціальністю, а отже, відповідають комунікативним потребам іноземних студентів.

У формуванні лінгвістичного апарату іноземного студента враховуються основні сфери діяльності, актуальні для цих студентів, тому на заняттях з мовної підготовки необхідно приділяти увагу тематиці комунікації та умовам перебігу акту комунікації (офіційне/неформальне спілкування).

Для розвитку умінь іноземного студента оперативно реагувати на зміну комунікативної ситуації у процесі комплексного розв'язання визначених професійних завдань особливої важливості надається організації дискусії та ділової гри. Спостереження за іноземними студентами визначило, що для них є складним організувати дискусію нерідною мовою. Навіть у разі спроможності сформулювати своє ставлення до предмета обговорення, іноземні студенти не здатні взаємодіяти з іншими учасниками, а отже дискусія може перетворитись в розрізнені виступи, що виключає можливість набуття загальної думки, прийняття рішення, тобто досягнення мети дискусії. Тому для розвитку дискусійних умінь на заняттях з мовної підготовки викладачам слід демонструвати можливості вибору мовних засобів залежно від умов спілкування. Наприклад, для викладу власної точки зору, використовуються мовні засоби: Як мені видається...; По-моєму...; З моєї точки зору...; На мій погляд...; Я думаю (вважаю), що...; Я впевнений, що...; Як ви знаєте...; Всім добре відомо, що... При з'ясуванні точки зору учасників дискусії: Яка ваша думка (судження) про...; Яка ваша точка зору про (з приводу)... Отриманий в результаті мовний продукт (вислів), виявляється в лінгвістичному плані організованою аргументацією і функціонально орієнтованим на координацію і управління мовленнєвими взаємодіями з партнерами з дискусії. Отже, іноземні студенти одержують зразки мовленнєвої поведінки в дискусіях, що виявляється важливим у професійній освіті, оскільки саме в дискусіях стимулюються творчі здібності студентів, їхня здатність до аналізу інформації й аргументованому, логічно побудованому доказі своєї точки зору, підвищується комунікативна активність студентів.

Головною метою мовної підготовки іноземних студентів є формування іншомовної комунікативної компетенції майбутнього фахівця, що дозволяє використовувати мову як засіб професійного та міжособистісного спілкування. Виходячи з цього, мета мовної підготовки іноземних студентів - не оволодіння системою мови, а сама мовленнєва діяльність. Тому ії активізація є на сучасному етапі однією з актуальних методичних проблем фахової підготовки іноземних студентів. Одним з видів практичних занять є ділова (дидактична) гра. Визначаємо гру, як засіб активізації мовленнєвої діяльності іноземних студентів.

Ділова гра підштовхує людину до прийняття самостійних творчих рішень. Вона формує якісні зміни у психіці студента, виявляє нові здібності, нове, більш творче ставлення до світу, а значить і до професійної діяльності, є методом активізації навчального процесу. Однією з найважливіших умов виконання ігрових завдань є формування колективу, оскільки умовою успіху кожного є успіхи інших.

Для стимулювання навчальної діяльності викладачам слід створювати ситуації успіху, оскільки переживання студентом успіху розвиває пізнавальні інтереси, дозволяє відчути задоволення від навчальної діяльності, стимулює до високої результативності праці, корегує особистісні особливості такі як тривожність, невпевненість, підвищує самооцінку, розвиває креативність, підтримує в аудиторії сприятливий психологічний клімат, тобто підвищує мотивацію до навчання. Створення такої ситуації досягається через здійснення навчання за програмою, що розробляється індивідуально для кожного студента і за його участю. Зусилля та досягнення іноземних студентів ретельно фіксуються у вигляді оцінки, додаткових балів, звільнення від певних тестів чи консультацій. Особливу увагу викладачам слід звертати на впровадження міжпредметних творчих проектів, коли іноземний студент має можливість одержати оцінку з двох дисциплін одразу: з фахової та з мовної підготовки.

Спостереження за іноземними студентами показало, що незважаючи на проживання в чужій країні і навчання в українському університеті з викладанням нерідною для них мовою, культурне середовище чужого міста, життя в одному з українськими студентами гуртожитку, більшу частину часу вони спілкуються своєю рідною мовою. Звичайно, цей факт негативно позначається на темпах і якості фахової підготовки. Аналіз цієї ситуації показав, що іноземцям важко познайомитися з українськими студентами через психологічні бар'єри. Враховуючи цю ситуацію, викладачам фахових дисциплін та мовної підготовки слід об'єднатися з метою допомоги студентам налагодити контакт, використовуючи метод проектів. Під проектом розуміється самостійна планована і реалізована іноземною мовою робота. Проектна навчальна діяльність спрямована на посилення ролі студента в управлінні своєю навчально-пізнавальної діяльністю.

Важлива роль у організації проектної діяльності належить викладачеві, що виступає в ролі консультанта з окремих питань, джерела додаткової інформації, координатора дій студентів, арбітра у підведенні підсумків роботи.

У межах спланованої виховної роботи особливо важливим вважаємо акцентування уваги на зв'язку змісту заходів із вихованням у іноземних студентів особистісних якостей, а також формуванням знань та умінь, які мають визначну роль у професійній реалізації. Так, зокрема слід проводити конкурси професійної спрямованості, у межах яких визначають кращих за професійною підготовкою іноземних студентів.

Висновки

Реалізацію організаційних форм навчання слід будувати з урахуванням індивідуально-особистісного підходу, культурно-національних особливостей і рівня мовної підготовки іноземних студентів, використовувати різноманітні методи, форми і засоби навчання, що спрямовані, перш за все, на розвиток мотивації, активності, самостійності, творчості студентів. Ці заходи дозволяють сформувати уміння та якості іноземних студентів, необхідні для професійної діяльності: самостійність, опанування мовою спеціальності; знання структури і змісту предметної галузі знань; володіння лінгвістичним апаратом для засвоєння професійно-значущої інформації, володіння навичками самостійної навчальної діяльності; високу міру самоорганізації; емоційно-вольову саморегуляцію.

Список використаних джерел

1. Резван О.О. Методика викладання в вищій школі: Навчальний посібник для студентів ВНЗ/ О.О.Резван.X.: ХНАДУ, «Міськдрук», 2012.-152 с.

2. Безюлева Г. В. Психолого-педагогическое сопровождение профессиональной адаптации учащихся в системе профессионального образования: Дис. на соискание науч. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 / Галина Валентиновна Безюлева. М., 2006. 232 с.

3. Леонтьева Э. С. Формирование профессиональноценностного отношения иностранных студентов к образовательной деятельности в вузе в процессе изучения русского языка: дис.канд.пед.наук: 13.00.08 / Элина Сергеевна Леонтьева. Курск, 2012. 191 с.

4. Ременцов А. Н., Казанцева А. А. Концепция академической адаптации иностранных учащихся в технических вузах России // Вестник МГАУ. Теория и практика профессионального образования. № 4 (49), 2011. С. 128-134.

Размещено на Allbest.ru