Проблематика формування візуально-знакової культури в сучасному навчальному середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблематика формування візуально-знакової культури в сучасному навчальному середовищі

У статті проаналізовані актуальні проблеми використання візуально-знакових систем в освітньому та сучасному інформаційному середовищі. Розглянуті різні знакові форми подання інформації (знакові системи, піктограми). Висвітлені методичні підходи до розвитку і формування візуально-знакової культури та інформаційно-графічних компетенцій учнів та майбутніх дизайнерів і викладачів.

В сучасних умовах збільшення інформаційного навантаження на людину візуальними засобами подання інформації приділяється особлива увага. У зв'язку з тим, що традиційно людина довіряє більше невербальній інформації, тому особливо часто та ефективно використовуються знакові системи, що є важливою частиною сучасного інформаційного простору. Специфікою знакових зображень таких, як піктограми, є здатність їх до трансформації, стилістичної еволюції, зміни і пристосування їх до сучасних умов інформаційно-комп'ютерних технологій [1]. При цьому нові форми видань і веб-сайти в Інтернеті не обходяться без символів і знаків, що мають давню історію використання. Знакові системи різного призначення як важлива функціональна складова візуальної комунікації мають ще і загальнокультурну цінність та впливають на візуально-знакову культуру користувачів інформаційного простору.

Треба зазначити, що користувачами інформаційно-комп'ютерних технологій стає все частіше молодше покоління людства. Комп'ютери вже у дошкільному віці пропонуються як навчальний та розвиваючий інструмент для дитини 4-6 років. При цьому, у першу чергу, велика увага приділяється дидактичним можливостям використання комп'ютерних програм. І зовсім не враховується потреба вивчення специфіки символів і піктограм як графічної мови і візуально-знакової культури людства. Тому особливого значення набувають аспекти системного і комплексного формування візуально-знакової культури у вихованні дошкільнят та розвитку візуально-графічних компетенцій школярів і студентів у процесі їх професійної підготовки.

Це потребує комплексного розгляду різних методологічних підходів до осмислення символів, піктограм і знакових форм у цілому. Вже стає нагальною потребою включення у навчальні програми вивчення знакових форм як основи візуальної комунікації з позицій синтезу візуальної культури і сучасних комп'ютерних технологій. Осмислення історії піктографії та знакових форм різного призначення, структури знакових систем та їх графічної мови необхідно закладати як базове підґрунтя опанування школярами візуально-знакової мови інформаційних дизайн-технологій.

Приклади звернення до різних методик використання піктограм у навчанні можуть продемонструвати широкий спектр їх можливостей:

методика «піктограм» спрямована на опосередковане запам'ятовування в рамках культурно-історичної концепції Л. С. Виготського, яка виявляє інтелектуальні процеси при побудові образу і придатна для запам'ятовування та доповнена аналізом асоціацій створених піктограм (А. Р. Лурія) [2];

методика «ейдетики» використовується у синтезі з методом «піктограм», включає прийоми нестандартних ситуацій, що викликає позитивний емоційний настрій у дітей і спрямована на розвиток їх уявлення, образного бачення і творчого мислення (і. Ю. Матюгин) [3];

метод опорно-буквених піктограм -- один із методів «ейдетики», який включає асоціативне вивчення літер, скоромовок, віршів тощо [4];

комунікативно-развиваючі технології вивчення мови і мовлення з використанням піктограм (рис. 1);

методи художньо-образної стилізації спрямовані на вивчення історії та теорії знакових форм і охоплюють прийоми стилізації форм у мистецтві книжкової графіки, промислової та дизайн-графіки (рис. 2). Сутність подібних методик, які використовуються в дошкільній, початковій і середній освіті, складається в передачі якого-небудь вербально позначеного поняття через його образ, що згодом піддається оцінці через ряд критеріїв: адекватності, відтворення, конкретності-абстрактності, стандартності-оригінальності. Побудова образу дітьми та учнями стає наслідком не тільки їх творчої активності, образного мислення, але й виявленням індивідуальних художніх здібностей.

Тому важливо, починаючи вже з дошкільного виховання, звернути увагу на розвиток асоціативно-образного мислення дітей засобами образотворчого мистецтва та мистецтва графіки (створення рисунків і образів на певні поняття). Все це пред'являє якісно нові вимоги і до виховання та навчання в контексті неперервної освіти, одне з головних завдань якої -- закласти потенціал збагаченого розвитку особистості дитини.

Рис. 1. Ілюстрації з книги Е. Л. Крутого з використання піктограм для вивчення мови і мовлення

Рис. 2. Ілюстрації з підручника «Образотворче мистецтво» для 5 класу, в якому висвітлюються теоретичні питання піктографії та знакових форм з їх практичним використанням на прикладі учнівських робіт [6

Методики художньо-образного виховання дітей як складової розвитку цілісної творчої особистості у синтезі з комп'ютерними технологіями створюють підґрунтя для середньої та вищої професійної освіти у галузі мистецтва та дизайн-освіти (рис.3).

У руслі нової парадигми пріоритетних завдань освіти (загальної, середньої та вищої), що намітилися з інформатизацією суспільства, передбачається формування творчої особистості з орієнтацію на інтереси цієї особистості, адекватні сучасним тенденціям суспільного розвитку. Зважаючи на інтегративні тенденції розвитку науки й техніки та потребу формування високого рівня візуально-знакової грамотності особистості актуальними стали розробки інтегрованих навчальних курсів з інформатики та образотворчого мистецтва, таких як «Образотворче мистецтво і комп'ютерна графіка» і «Пластичні мистецтва» [7, 8].

У зв'язку з окресленими проблемами та необхідністю творчого впровадження сучасних інформаційно-візуальних технологій у вищі навчальні заклади особливого значення набувають питання формування візуально-графічних компетенцій студентів як важливої складової професійної підготовки. Впровадження навчальних курсів, таких як «Піктографія та основи візуальної комунікації», «Теорія і практика графіки», націлені на формування дизайнерських компетенцій у студентів та володіння ними як традиційними, так і сучасними графічними засобами передачі візуальної інформації.

На практичних заняттях з навчальної дисципліни «Піктографія та основи візуальної комунікації» студентам рекомендують опановувати графічну мову для створення візуально-знакової інформації. Починаючи від образного виявлення змісту повідомлення до знаку і піктограми, студенти розробляють системи піктограм різного призначення: довідково-інформаційні піктограми для навчальних і громадських закладів, веб-значки та інфографіку навчального призначення тощо (рис. 4-5). Таким чином, при створенні знаків і піктограм використовуються графічні засоби зображення традиційними техніками та у синтезі з комп'ютерними програмами, що розширює спектр використання сучасної мови графіки [9].

Представлені практичні завдання, що мають специфіку образного представлення певної інформації (від природної форми до образу і знакової форми та піктограм) для студентів спеціальності «Дизайн» та «Образотворче мистецтво» складають базову графічно-знакову основу мистецької та дизайн-освіти.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що проблеми формування візуально-знакової культури мають комплексний характер. Розширення можливостей практичного художнього проектування в комунікаційній сфері і поліпшення образно-естетичних якостей сучасних піктограм зумовлює необхідність осмислення знакових форм як самостійної області художньої культури. Для подальшого якісного розвитку піктографічних комплексів і формування візуально-знакової культури сучасного інформацйного середовища, вивчення піктографії та основ візуальної комунікації актуально як в теоретичному, так і в прикладному аспектах, почи-наючи вже з дошкілного віку дітей. Це необхідно для по-дальшого розвитку знакової комунікації як актуального сегмента візуальної культури ХХІ століття.

Література

інформаційний методичний учень візуальний

1.Фоли Дж. Знциклопедия знаков и символов. -- М.: Вече АСТ, 1997.

2.ЛурияА. Р. «Маленькая книжка о большой памяти», М., 1968.

3.Матюгин И.Ю. Магия памяти. -- Сталкер, 1998.

4.Пащенко О. Ейдетика -- що це? / О.Пащенко // Дошкільне виховання. -- 2008. -- №11 -- С. 16-17.

5.КрутийЕ.Л. Коммуникативно-развивающая технология обучения русскому языку и развития речи детей старшего дошкольного возраста. -- Запорожье.: ООО «ЛИПС» ЛТД, 2008. -- 320 с.

6.Образотворче мистецтво: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. шк./ Е.В.Бєлкіна, А.А.Поліщук, Л.В.Фесенко. -- К.: Промінь, 2005.

7.ПоліщукА.А., Сахацька В.О. Образотворче мистецтво і комп'ютерна графіка. Програма курсу 5-8 класів з поглибленим вивченням дисциплін художньо-естетичного циклу загальноосвітніх навчальних закладів» // Шкільний світ: Інформатика.

8.Поліщук А.А. Інтегрований курс «Пластичні мистецтва» (образотворче мистецтво та інформатика для 5-8 класів) // Відкритий урок. Образотворче мистецтво. Музика. -- К.: Плеяди, 2004. Вип. 5-6. -- С. 16-33.

Размещено на Allbest.ru