Характеристика та складові комунікації у вищому навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СКЛАДОВІ КОМУНІКАЦІЇ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

А.М. Шелестова

Анотація

Проаналізовано зміст комунікації в умовах застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі.

Ключові слова: вищий навчальний заклад, комунікація, канали комунікації, засоби комунікації, суб'єкти комунікації.

Проанализировано содержание коммуникации в условиях применения новых информационно-коммуникационных технологий в учебном процессе.

Ключевые слова: высшее учебное заведение, коммуникация, каналы коммуникации, средства коммуникации, субъекты коммуникации.

Analyzed the contents of communication in the conditions of application of new information and communication technologies in educational process.

Key words: university, communication, channels of communication, means of communication, subjects of communication.

Комунікація в соціумі відображає процеси або способи розповсюдження (передачі) інформації в суспільстві, що здійснюються за допомогою документів.

Функціонування комунікації передбачає постійний рух документів по комунікаційних каналах від комуніканта (створювача документованої інформації) до реципієнта (споживача цієї інформації). Комунікація у ВНЗ удосконалюється та розширюється завдяки впровадженню до навчального процесу нових електронних навчальних документів, що нині є актуальним питанням. На думку Л.Я. Філіпової, не варто говорити окремо про документальну й електронну комунікації, оскільки із розвитком інформаційно- комунікаційних технологій (далі ІКТ) чітка межа між цими двома видами комунікації, виокремленими А.В. Соколовим, зникає. Так як обмін інформацією, документацією відбувається по певних комунікаційних каналах за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних засобів [1, 2].

Мета статті - розкрити зміст та значення складових комунікації в умовах застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі ВНЗ.

Аналізуючи зміст електронної комунікації, запропонованої А.В. Соколовим, Г.М. Швецова-Водка зазначає, що змінюється лише форма зберігання та розповсюдження документованої інформації: замість паперового носія використовуються електронні, але й паперова форма не зникає: електронні документи в разі необхідності легко переводяться на паперову основу [3]. Так, електронна комунікація передбачає використання електронно-обчислювальної техніки та сучасних засобів зв'язку, які перетворюють повідомлення в машиночитану форму, при цьому їх, за необхідності, можна оформити як документ, тобто зберегти в незмінній формі в пам'яті комп'ютера або на окремому машиночитаному носієві. Щодо цього Г.М. Швецова-Водка зазначає, що передача інформації від людини-комуніканта до людини-реціпієнта відбувається як через комп'ютер, так і усне повідомлення або документ на папері. Тобто комп'ютери - це лише технічні пристрої для запису, зберігання та пошуку інформації, застосування яких змінює способи запису, створення та зберігання документів, їх фізичну (матеріальну) форму, доступ та використання [3].

Вивченню електронної комунікації, як специфічного об'єкта спеціального наукового дослідження, присвятили свої праці У. Еко, М. Кастельс, Н. Луман, В.А. та С.В. Міхайлови, Дж. Семпсі, Ю. Хабермас та багато інших сучасних дослідників. У їхніх розвідках соціум представлений як світ спілкування, в якому нові інформаційні технології стають одним з найважливіших інструментів орієнтації людини у світі та взаємодії людей між собою.

Узагальнюючи й інтерпретуючи результати відомих дослідників, В.А. та С.В. Міхайлови виокремлюють декілька характерних особливостей електронної комунікації, які стають дедалі помітнішими на сучасному етапі розвитку суспільства: віртуальність, інтерактивність, гіпертекстуальність, глобальність, креативність, анонімність, мозаїчність, загальнодоступність, зберігання результатів комунікації, інтегрованість, оперативність комунікації, загальний єдиний простір комунікації [4].

Отже, говорячи про електронну комунікацію, слід зазначити, що стрімкий розвиток нових ІКТ став передумовою для виникнення принципово нових моделей комунікації, розширення документальної комунікації завдяки створенню нових та вдосконаленню існуючих документопотоків, каналів та засобів комунікації, зокрема і в інформаційно-комунікаційному просторі ВНЗ.

Комунікація ВНЗ охоплює широкий спектр його діяльності. Ефективність управління багато в чому залежить від коректного вирішення завдань оперативного та якісного формування навчальних документів, контролю їхнього виконання, а також продуманої організації збереження, пошуку та використання. Комунікація у ВНЗ стає не просто операцією з передачі, трансляції символів та значень, а й своєрідною операцією встановлення відносин між повідомленням та інтерпретатором. Для ВНЗ високий рівень налагодженості процесу комунікації має велике значення, оскільки в ньому відбувається постійний обмін навчальною інформацією між викладачами та студентами, викладачами та викладачами, студентами та студентами як у межах одного ВНЗ, так і між ВНЗ (зокрема на міжнародному рівні) [5].

На основі вивчення основних складових комунікації та особливостей соціальної комунікації, зумовлених розвитком нових ІКТ, комунікацію сучасного освітнього закладу слід розглядати як комунікацію, яка опосередкована навчальним документом, зокрема й електронним, побудована на обміні цими документами, які утворюють документальні потоки, що рухаються по комунікаційних каналах під час комунікаційного процесу, який відбувається в інформаційно-комунікаційному просторі сучасного ВНЗ.

На думку фахівців, до головних каналів комунікації сучасного ВНЗ належать канали:

- опублікованих документів, призначених для широкого суспільного використання та розповсюджених з цією метою поліграфічними засобами, якщо це документи в паперовій формі [2]. Електронні документи вважають опублікованими, якщо вони пройшли редакційну обробку та надруковані певним накладом на зовнішніх носіях або розміщені в Інтернеті на веб-сайтах ВНЗ, а також зареєстровані в установленому порядку [6];

- неопублікованих (зокрема тих, що не публікуються) документів: рукописи, машинописи, графіку, живопис, електронні документи, не розміщені в Інтернеті та не передбачені для широкого розповсюдження [2];

- внутрішніх документів - циркуляція документів у межах ВНЗ;

- зовнішніх документів - обмін документами ВНЗ з іншими установами чи організаціями;

- вхідних документів - надходження документів до ВНЗ із зовнішнього середовища, тобто від інших установ чи організацій;

- вихідних документів - надсилання документів ВНЗ іншим установам та організаціям, тобто в зовнішнє середовище [7];

- мережевих документів - доступ до документів потенційно необмеженому колу користувачів через телекомунікаційні мережі;

- немережевих документів - доступ до документів, не призначених для передачі по телекомунікаційних мережах [6].

Проходження документів означеними каналами забезпечують засоби комунікації. Це пов'язано з виникненням різноманітної нової техніки для технологічних процесів роботи з документами, що виконує універсальні функції їх обробки з мінімальними затратами фізичної праці та фінансових ресурсів. Розширилися можливості електронної передачі документів. Водночас розробляються нові й удосконалюються вже існуючі засоби комунікації сучасного ВНЗ, до яких належать такі системи та засоби передачі інформації та/або документів, зокрема й електронні:

- стаціонарного та мобільного зв'язку;

- факсимільної передачі інформації та модемного зв'язку;

- кабельного та радіозв'язку (оптико-волоконний та супутниковий зв'язки);

- обробки паперових документів: сканери, e-mail-сервери, факс-сервери, OCR-програми (системи, призначені для перетворення машинописного паперового документа в символьний);

- голосової пошти;

- автоматизованого проектування тощо [8-10].

Усе це вможливлює інтегрувати комунікаційні інформаційно-обчислювальні ресурси для найефективнішої реалізації інформаційних технологій у комунікації з метою забезпечення ефективного обміну навчальними документами у ВНЗ.

Сучасний стан інформаційно-комунікаційного простору якісно відрізняється від попередніх років і навіть першої половини ХХ ст., оскільки нині потенційну глобальність отримує будь-яка інформація, яка потрапляє у світову телекомунікаційну та комп'ютерну мережу. Це і спричиняє просторовість понять інформації та комунікації, які нині набули фундаментальності. У результаті взаємодії цих понять та явищ здійснюються процеси обміну інформацією та комунікації [11].

Нині основою комунікації є саме процес обміну за допомогою ІКТ. Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, комп'ютерної техніки й інформаційно-комунікаційних технологій є поштовхом до становлення глобального інформаційного суспільства та інформатизації вищої освіти. Активно впроваджуючись у вищу освіту, нові ІКТ значно видозмінюють попередні стереотипи й настанови у взаємовідносинах між користувачами та їх групами в сучасному ВНЗ. Використання Інтернету відкриває нову перспективу не тільки для наукових досліджень у галузі сучасних ІКТ для підтримки навчання, але й продукує певні навчальні, технологічні та програмно- апаратні інновації для розвитку інфраструктури безперервної освіти на базі інтегрованого інформаційно-комунікаційного простору ВНЗ [12]. комунікація соціалізація особистість навчальний

Концепції інформаційного суспільства, що формуються у вітчизняній та зарубіжній науках, дозволяють обґрунтовувати інтеграційну суть інформаційно-комунікаційного простору сучасного ВНЗ, який характеризується посиленням значущості інформаційного середовища, що є сукупністю інформації, інтелектуальних ресурсів, інформаційних технологій, комунікаційної інфраструктури. Інформаційне середовище ВНЗ базується на діяльності суб'єктів, які здійснюють процеси збору, формування, розповсюдження та використання документованої інформації, тобто це визначає його багатоканальність та багатогранність. Усі ці процеси обробки документованої інформації нині неможливі без використання нових ІКТ, які, за визначенням Окінавської Хартії глобального інформаційного суспільства, є наважливішими факторами, що впливають на формування суспільства ХХІ ст.

Саме розвиток, упровадження та використання ІКТ у процесах обміну документами зумовлюють формування інтегрованого інформаційно- комунікаційного простору (далі ІІКП) сучасного ВНЗ, оскільки відбуваються взаємопроникнення, взаємовплив, інтеграція інформації та комунікації. Отже, будь-які сучасні процеси обробки навчальної інформації неможливо здійснити без використання засобів комунікації ВНЗ.

Специфіка ІІКП ВНЗ полягає в тому, що в ньому відбувається високоорганізоване та формалізоване поєднання виробництва навчальних документів з їх накопиченням, зберіганням та розповсюдженням за допомогою ІКТ. Потенційна перевага ІІКП ВНЗ полягає в стимулюванні переходу на якісно новий етап розвитку, сприяє оновленню та розширенню роботи з навчальними документами, а також створенню та подальшому впровадженню нових видів електронних навчальних документів.

Головною причиною вдосконалення ІІКП ВНЗ є властивість створювати інтерфейс між технологічними полями через загальну цифрову мову, якою навчальна інформація створюється, зберігається, вилучається, обробляється та передається в процесі роботи з електронними навчальними документами. Окрім цього, в процесі взаємодії між об'єктами та суб'єктами комунікації в умовах ІІКП ВНЗ не існує географічних і хронологічних бар'єрів.

Так, під поняттям ІІКП ВНЗ слід розуміти простір:

- нового типу, що формується в результаті нової глобальної соціальної революції, основою якої є безперервний розвиток та інтеграція інформаційних і комунікаційних технологій;

- в якому головною умовою добробуту є знання, здобуте завдяки безперешкодному доступу до навчальних документів та вмінню з ними працювати;

- що надає кожному студентові нових можливостей самовдосконалення та самореалізації [2, 9].

У межах цього простору здійснюються контакти між різними суб'єктами інформації та комунікації. Та, окрім цього, функціонує структура суб'єкт-суб'єктних та суб'єкт-об'єктних відносин.

Отже, стрімке розповсюдження інформації впливає на специфіку спілкування, а нові комунікаційні форми створюють нове соціокультурне середовище. їх інтеграція в сучасному ВНЗ є невід'ємним фактором розвитку теорії інформаційного суспільства та процесів глобалізації, які може спостерігати кожен член соціуму [12].

Таким чином, нові ІКТ дозволяють здійснювати збір, обробку, збереження, розповсюдження, відображення навчальної інформації та за допомогою електронних засобів комунікації забезпечувати взаємодію територіально віддалених студентів.

Основними складовими ІІКП ВНЗ є суб'єкти комунікації: відправник та отримувач повідомлення (комунікатор та реципієнт(и); засоби комунікації (код, що використовується для передачі навчальної інформації в знаковій формі, канал, по якому передається закодоване повідомлення від комунікатора до реципієнта); предмет комунікації та повідомлення, що його відображає; ефект(и) комунікації, тобто наслідки комунікаційної діяльності, що проявляються або в поведінці, або у внутрішньому стані, або у відносинах суб'єктів цієї комунікації.

Особливості процесів комунікації ВНЗ потребують складних моделей. Важливе значення мають соціальні інститути та їхній вплив на комунікаційні процеси у ВНЗ. Необхідно зважати та відстежувати канали розповсюдження документів, а також розрізняти рівні їх взаємодії. Наприклад, у кібернетичній моделі комунікації використовуються можливості зворотних зв'язків, а також бар'єри комунікації, що виникають на етапі проходження інформації від комунікатора до реципієнта.

У сучасних дослідженнях дедалі ширше застосовуються системні моделі комунікації, що долучають інформаційні процеси до ширшого соціального контексту. Розвивається діяльнісний підхід під час дослідження комунікації, підкреслюється активність реципієнта в цьому процесі та суспільна зумовленість як змісту, так і форми комунікаційної взаємодії [13].

Процес комунікації в сучасних ВНЗ - взаємодія багатьох об'єктивних та суб'єктивних факторів. У процесі комунікації, що здійснюється у ВНЗ, відбувається процес соціалізації особистості, завдання та форми якого визначаються соціумом і регулюються державою. Основою для комунікації у ВНЗ є ІІКП - складний сегмент соціальної реальності, що має власну просторово-часову структуру, містить суб'єктивно-об'єктивні відносини різних рівнів, свій матеріальний та ідеальний зміст. У межах ІІКП ВНЗ здійснюються такі процеси:

- безпосередньо навчання, тобто передача знань, умінь та навичок;

- формальна організація навчального процесу;

- комунікації різного змісту та рівня;

- ролі, інтереси й ідеали основних суб'єктів;

- документальний супровід навчання;

- упровадження нових ІКТ, які розширюють та вдосконалюють комунікацію ВНЗ.

Отже, в ІІКП ВНЗ відбувається процес передачі навчальної інформації, документації, структурований у просторі та часі, спеціально організований та такий, що супроводжується використанням нових ІКТ. Подальше дослідження складових комунікації ІІКП ВНЗ надає широких можливостей для дослідження та виявлення факторів і тенденцій розвитку безпосередньо ВНЗ.

Список літератури

1. Філітова Л.Я. Документально-електронні комунікації в умовах інформатизації освіти / Л.Я. Філітова // Інформаційна освіта та професійно- комунікативні технології ХХІ ст.: матер. ІІ міжнар. наук.-практ. конфер. - Одеса: ОНПУ, 2009. - С. 18-20.

2. Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации / А.В. Соколов. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2002. - 461 с.

3. Швецова-Водка Г.М. Документальна комунікація як об'єкт загальної теорії документології / Г.М. Швецова-Водка // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія: наук. журнал / Нац. акад. керівн. кадрів культури і мистецтв. - К.: НАКККіМ, 2010. - № 2. - С. 49-53.

4. Михайлов В.А. Особенности развития информационно-коммуникативной среды современного общества / В.А. Михайлов, С.В. Михайлов // Актуальные проблемы теории коммуникации: сб. науч. трудов. - СПб.: Изд-во СПбГПУ, 2004. - С. 34-52.

5. Філіпова Л.Я. Інтерактивні комунікації в структурі дистанційного навчання / Л.Я. Філіпова, О.В. Олійник // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія: наук. журнал / Держ. акад. керівн. кадрів культури і мистецтв. - К.: ДАКККіМ, 2008. - № 4. - С. 59-63.

6. Залаев Г З. Анализ и классификация электронных документов / Г.З. Залаев // Вестн. архивиста. - 1999. - № 2-3 (50-51). - С. 60-68.

7. Глущик С.В. Сучасні ділові папери / С.В. Глущик, О.В. Дияк, С.В. Шевчук. - 4-те вид., переробл. і допов. - К.: Вид. А.С. К., 2003. - 400 с.

8. Асєєв Г. Г Методологія електронного документообігу: динамічні архіви / Г Г Асєєв // Вісн. Кн. палати. - 2005. - № 11. - С. 22-25.

9. Маркова О.Ю. Коммуникативное пространство вуза: субъекты, роли, отношения / О.Ю. Маркова // Коммуникация и образование: сб. статей / под ред. С.И. Дудника. - СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2004. - С. 345-364.

10. Прохоров А.Н. Документооборот с использованием технических средств: юридическая сила электронного документа / А.Н. Прохоров, Д. Куциняк // Компьютер пресс. - 2005. - № 1. - С. 172-176.

11. Amin Shokrollahi, LDPC Codes: An Introduction. - Fremont: Digital Fountain, Inc, 2003. - 34 р.

12. Захарова О.А. Расширение информационно-коммуникативного пространства культуры в аспекте современных социокультурных изменений [Электронный ресурс] / О.А. Захарова // Вест. Росс. акад. гос. службы при Президенте Российской Федерации. - Режим доступа: http://oad.rags.ru/ vestnikrags/issues/issue0109/010906.htm. - 2009. --№ 1 - Загл. с экрана.

13. Кравченко А.Ю. ИКТ и интенсивное развитие личности в контексте непрерывного образования / А.Ю. Кравченко, С.В. Савлева // Информационно-коммуникативное пространство как новая среда личности: материалы конф., (Запорожье, 5-7 мая 2010 г.). - Запорожье, 2010. - С. 25-30.

Размещено на Allbest.ru