Значення фізичної культури і спорту у вихованні патріотичних почуттів особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Значення фізичної культури і спорту у вихованні патріотичних почуттів особистості

Сучасне українське суспільство як ніколи потребує не тільки високоосвічених, але й патріотично налаштованих громадян. Спорт як фізична, виховна й ігрова діяльність покликаний формувати патріотичні почуття особистості. У її патріотичному вихованні велике значення також мають різні форми фізкультурно-масової роботи, спрямованої, крім іншого, й на формування і розвиток морально-вольових якостей індивіда, генерування у нього досвіду служіння вітчизні та готовності до її захисту. Водночас патріотизм може бути сформований лише внаслідок цілеспрямованого впливу на свідомість людини, її емоційно-вольову сферу, з одного боку, та як продукт самореалізації особистості -- з другого.

Однією з найбільш важливих складових виховання патріотизму особистості є фізичне виховання. В педагогіці чітко визначена його мета - зміцнення здоров'я, підготовка людини до праці, оборони, формування сили, швидкості, витривалості, спритності. Фізкультурно-спортивна діяльність припускає інтеграцію якостей особистості, яка містить в собі внутрішню свободу, гідність, почуттів, культури міжнародного співробітництва. За сучасних умов фізкультурно-спортивна діяльність повинна передбачати не тільки розкриття особистісного фізичного потенціалу людини, але і його розвиток в інтелектуальній, творчій та соціальній сферах, оскільки суспільство потребує людей освічених, з високим рівнем інтелектуальних здібностей, з творчими задатками до діяльності.

Спорт і фізична культура є важливою складовою загальної культури будь-якого розвиненого суспільства. Вони є об'єктивними потребами суспільства й особистості, соціальними цінностями, важливими елементами культури, які сприяють зміцненню здоров'я (як фізичного, так і духовного) кожної людини і призводять до оздоровлення всієї нації. Саме інтеграційні, духовно-фізичні можливості спорту, освоєння людиною комплексу її ціннісно-діяльнісного потенціалу все частіше розглядається як потужний чинник оздоровлення людини, її самовизначення в сучасному світі, самореалізації у сфері освіти, праці, дозвілля, а отже, і в прогресі суспільства у цілому.

Основний напрям сучасної педагогіки, з позицій соціогуманітарної освіти, на думку багатьох учених, полягає у переході на принципи здоров'язберігаючого і здоров'яформуючого підходів, в основі яких лежить системно-діалектична соціокультурна парадигма, яка пояснює явища культури як механізм захисту людського життя за допомогою перетворення всіх систем організму культурними зразками соціалізації. Вивчення підходів до визначення понять “спорт” і “фізична культура особистості” дозволяє розглядати їх як соціально-детерміновану складову загальної культури людини з її громадянськими почуттями, яка є якісним, системним, динамічним станом, що характеризується певним рівнем спеціально утвореної, фізичної досконалості, мотиваційно-ціннісних орієнтацій і соціально-духовних цінностей, придбаних у результаті виховання і інтегрованих у фізкультурно-спортивній діяльності, культурі способу життя, духовності і психофізичному здоров'ї [1].

Треба підкреслити, що фізична культура представлена як у школі, так і у вищих навчальних закладах як навчальна дисципліна і як найважливіший компонент формування цілісного розвитку особистості студента. Як складова частина загальної культури, вона входить обов'язковим розділом у гуманітарний компонент освіти, значущість якої виявляється через гармонізацію духовних і фізичних сил особистості. Взагалі спорт визначають як фізичну, виховну та ігрову діяльність. При цьому конкретний набір вказаних характеристик у різних авторів різний. Але формування патріотичних почуттів особистості відбувається у контексті виховної діяльності. Російський дослідник М. Пономарьов вважає, що спорт - соціальний інститут виховання, який має характер ігрової фізичної діяльності, яка пов'язана із зіставленням рівня розвитку фізичних і духовних здібностей [2, с. 13].

Спорт, як чинник виховання патріотизму, необхідно розглядати крізь призму патріотичного виховання, яке є складною керованою системою, яка включає розмаїття взаємопов'язаних між собою елементів, внутрішніх стійких зв'язків і стосунків об'єктивного і суб'єктивного характеру, а також підсистеми змістовного, організаційного і методичного плану. Спортивно-патріотичне виховання, яке є одним з напрямів патріотичного виховання, спрямоване на розвиток морально-вольових якостей, виховання сили, спритності, витривалості, стійкості, мужності дисциплінованості в процесі занять фізичною культурою і спортом, формування досвіду служіння вітчизні і готовності до захисту Батьківщини, що і є ознакою патріотизму.

Зазначимо, що у патріотичному вихованні особистості велике значення має фізкультурно-масова робота, яка повинна починатися з навчання у школі. Це пояснюється тим, що вона є популярною серед учнівської молоді, однією з ефективних форм їх всебічного розвитку. Взагалі є різноманітні спортивні форми та методи патріотичного виховання, які виховують патріотичні почуття особистості. Мова йде, наприклад, стосовно змагання зі спортивних ігор; військово-патріотична спортивна гра „Зірниця”; туристські походи місцями слави українського народу. Ці організаційні форми теж мають відношення до спорту/ фізичної культури та компенсують нестачу урочних занять й сприяють підвищенню патріотичної вихованості старших підлітків та формуванню суспільних і особистих ціннісних орієнтацій.

Наприклад, метою туристичного походу є активний відпочинок; заохочення до здорового способу життя; розширення морально-ціннісних орієнтацій; зміцнення тілесного і духовного здоров'я; розвиток основних фізичних якостей; загартування характеру; закріплення нових знань, рухових умінь і навичок; забезпечення внутрішньої єдності цінностей здоров' я молоді з базовими моральними і духовними цінностями. Саме ця діяльність найбільше сприяє патріотичному вихованню особистості у процесі фізкультурно-масової роботи. А під час проведення змагання зі спортивних ігор стимулюється мотивація учнів, підвищується їхня активність, ініціативність, винахідливість. Для забезпечення ефективності колективних дій молоді потрібно дотримуватися відповідних соціо-нормативних вимог. Зміст спортивних змагань повинен відповідати завданням патріотичного виховання; щоб під час проведення спортивних змагань ураховувалися психологічні, фізіологічні, вікові та статеві особливості учнів, дотримувалися моральні норми поведінки; щоб у процесі організації змагань учні поступово готувалися до майбутньої професійної діяльності [3, с. 11].

Необхідно звернути увагу і на ще одну популярну спортивну форму та метод патріотичного виховання особистості - спортивно-вишкільний пластовий табір. Програма спортивно-вишкільного табору включає навчання (теоретичні та практичні заняття) та змагання з футболу, волейболу, фрізьбі, гандболу, американського футболу, бейсболу, бадмінтону, легкої атлетики, стрільби, настільного тенісу, гімнастики, бойового гопака, народних танців, а також теренові ігри, змагання, смуги перешкод тощо та передбачає підготовку до змагань більшого масштабу: спартакіади [4, с. 285]. Спортивно-вишкільний табір - це спеціалізований спортивний пластовий табір, метою якого є надання учасникам основних знань із різних видів спорту, також дати змогу розвивати спортивні здібності. Але завдання табору не готувати чемпіонів у спорті, а використовуючи спорт як засіб, що має завдання виховувати лідерів у житті, формувати патріотичну свідомість, національну духовність та почуття колективізму на засадах християнської моралі, духовності та плеканні національних традицій. Всі ці різноманітні спортивні форми та методи патріотичного виховання і є чинниками, які допомагають виховувати патріотичні почуття особистості.

Але, на нашу думку, і професійний спорт має велике значення стосовно формування патріотизму у молоді вже на рівні дії на її національну свідомість. І держава повинна забезпечити всі умови для розвитку спорту. І, наприклад, однією з ефективних складових позашкільної освіти, що має потужний виховний потенціал, виступає система дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ). ДЮСШ визначені як позашкільні навчальні заклади спортивного профілю, що забезпечують розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, створюють необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку та дозвілля дітей і молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортивного резерву для збірних команд України. Необхідно звернути увагу, що “великий” спорт є основою у формуванні державного патріотизму та допомагає у вихованні патріотизму під час виступу за свою країну. На сьогодні в дитячо-юнацьких спортивних школах займається 615 911 вихованців, що становить приблизно 11% від загальної кількості учнів і студентської молоді України віком від 6 до 18 років [5, с. 294]. Проблема спортивного виховання стоїть в Україні дуже гостро у зв'язку з інтернет-залежністю молоді. Інтернет, соціальні мережі - все це відводить людей у віртуальний світ, який формує свої цінності, а точніше їх відсутність. Необхідна чітка програма держави по розвитку спорту, за допомогою якого необхідно виховувати культ спорту, здорового способу життя і відчуття патріотизму.

На сьогоднішній день спорт все ж таки є дуже популярним серед молоді. Фізична культура і спорт є одними з ефективних засобів профілактики захворювань, зміцнення здоров'я і підтримки високої працездатності людини. Регулярні заняття з фізичної підготовки дозволяють не тільки оволодіти руховими навичками, необхідними для професійної діяльності, і розвинути фізичні якості, але й сприяють вихованню патріотизму громадян, допомагають загартувати характер, підготувати себе до захисту Батьківщини. На думку російського дослідника В. Видріна фізичну культуру і спорт можна беззаперечно віднести до тих видів діяльності, через які особистість проявляє свої цінності і створює їх. Цінності тут можуть виявлятися або у вигляді здоров'я, фізичного вдосконалення, або як конкретні результати (зайняте місце, рекорд) або опосередковано - підвищення продуктивності праці, загальної вихованості і культурності людини [6, с. 9].

Треба звернути увагу, на те що і професійний спорт має велике значення стосовно виховання патріотичних почуттів особистості, соціалізація якої відбувається і за межами освітнього простору. Головною метою роботи у процесі фізичного вдосконалення є розвиток якостей особистості, громадянина, спортсмена, що відповідають національно-державним інтересам держави, формуванню моральної і психічній готовності працювати на користь країни, активно і захоплено змагатися в будь-яких екстремальних умовах спортивного поєдинку в ім'я Батьківщини, вірності спортивному обов'язку, дисциплінованості і відповідальності за належність до збірної команди своєї країни, області, міста, навчального закладу. Таким чином основним завданням всієї діяльності спеціалістів у сфері фізичної культури і спорту повинно бути забезпечення рівня важливості державного патріотизму у підростаючого покоління, формування у свідомості кожного підлітка, хлопця, дівчини розуміння залежності долі країни, народу від того в якій мірі всі вони керуватимуться в своїх діях патріотичним початком [7, с. 252].

“Для престижу нації по-справжньому важливі дві речі: польоти в космос і золоті олімпійські медалі”, - сказав 35-й президент США Джон Кеннеді на початку 60-х років минулого століття [8]. Спорт виховує патріотизм у вболівальників та спортсменів, і в той час сам зростає на його ґрунті. Люди слідкують за змаганнями та грою, вболівають за улюбленими спортсменами та спортивними командами. Значна кількість вболіває не тільки перед телевізорами, а йдуть на стадіони, їздять в інші міста і країни, щоб мати змогу бути присутніми на грі чи змаганні, особисто на собі відчути атмосферу спортивної події.

Спортивна команда, що виступає за якесь конкретне місто чи країну, отримує впевненість у власних силах, за рахунок підтримки уболівальників; намагаються відстояти честь та гідність батьківщини. Окрім того підтримка цієї команди зближує вболівальників, пробуджує в них почуття гордості за свою команду, за своє місто чи країну. Не так давно ми самі мали змогу спостерігати та бути присутніми на значній події для України - Чемпіонат Європи з футболу “Євро-2012”. Не тільки міста в яких проходив чемпіонат, а й вся країни поринула в атмосферу цього футбольного змагання. ЄВРО-2012 - це наймасштабніша подія в історії незалежної України і найкраще організований спортивний захід. Цей турнір встановив надзвичайно високі стандарти організації футбольних матчів. Синьо- жовті прапори майоріли і в Донецьку, і в Севастополі, і у Львові. Люди відчували себе громадянами однієї країни. Всі вболівали та переживали за свою збірну, відчували гордість за свою країну, за те що саме в Україні відбувається подія такого рівня.

Багато з наших спортсменів можуть стати справжнім прикладом для молодих людей. Кому зараз не відомо ім'я славетного стрибуна з жердиною Сергія Бубки?! Він прославив рідну Батьківщину, як неодноразовий чемпіон світу та Олімпійських ігор. Світовий рекорд, встановлений Сергієм Бубкою, ще й досі не побитий, хоч як не намагаються зробити це його конкуренти. Лілія Підкопаєва, брати Кличко, Руслан Пономарьов, Яна Клочкова, Андрій Шевченко - ці спортсмени своїм талантом та працею підняли імідж українського спорту та й загалом України на новий значно вищий рівень. Крім цього ці великі спортсмени є прикладом та кумирами для сотень тисяч дітей, які прагнули чи прагнуть бути схожими на них.

Безумовно, у приклад необхідно ставити і спортсменів з обмеженими фізичними можливостями.

Адже це люди, які мають неймовірну силу волі, яку варто брати за приклад. Він них йде надзвичайна самовіддача, вони можуть навчити як потрібно жити, творити й займатися спортом. Загалом, українські пара олімпійці незважаючи на обмежені фізичні можливості , продовжують здобувати переможні місця у змаганнях різного рівня. Ми повинні пишатися ними, бо такий професіоналізм, мужність і патріотизм, у черговий раз підтверджують авторитет нашої держави.

На підставі перерахованих прикладів спортивних досягнень, можна сказати, що спорт відіграє значну роль у формуванні патріотичних почуттів. Патріотизм може бути сформований лише в результаті узгодженого впливу на свідомість, емоційно-вольову сферу в поєднанні з організацією відповідної діяльності. Молоді надані можливості для реалізації своїх потреб та інтересів. Тому дуже важливо зацікавити молодь новими видами і формами патріотичної виховної діяльності.

Спортивна діяльність, виховуючи патріотизм, формує морально-вольові якості (чесність, справедливість, відповідальність, працьовитість, дисциплінованість, доброзичливість, рішучість, цілеспрямованість, сміливість, сила волі), розвиває у юнаків призовного віку почуття любові до Батьківщини і високої відповідальності за свою спортивну підготовку. Спортсмени-школярі прагнуть прославити свій колектив новими спортивними досягненнями, що є одним з найважливіших форм прояву патріотизму. Крім того, в процесі занять спортом проявляються і формуються національні відносини між спортсменами та тренерами різних районів, міст, держав. Спорт і спортивні змагання об'єднують і зближують різні народи, духовно-моральну культуру різних етносів і національностей, виховують любов і відданість до своєї Батьківщини, виступають як засоби морального та патріотичного виховання.

Взагалі, стосовно ролі спорту у суспільстві іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гасєт первинну роль в житті людини і суспільства відводив грі, вважаючи, що всі види діяльності, пов'язані з досягненням будь- яких практичних, утилітарних цілей, - це життя другого порядку. Ігрова ж діяльність має для людини сутнісний сенс і значення, бо в її безцільності життєва початкова активність виявляється органічно і невимушено, має творчий характер. Кращий приклад такої безцільної напруги сил і творчості Ортега-і- Гасет бачив в спорті, який він відносив до категорії вищих форм діяльності. У роботі “Про спортивно-святковий сенс життя” він висунув тезу про те, що саме спорт є основою культури і цивілізації, що культура - донька не природи, а спорту” [9].

Головною цінністю спорту є свобода самореалізації особистості в такій проекції культури, як змагання вмінь і можливостей людської тілесності та розуму. Серед ціннісних орієнтацій особистості у спорті особливе місце посідають соціальне благо, моральне добро, естетичні характеристики. Значна роль належить спрямованості особистості на самовиховання, самовдосконалення, самоподолання, а отже, на її самореалізацію і самоствердження. Ціннісними орієнтаціями особистості в сучасному спорті є також суспільне визнання, покращення власних фізичних можливостей і навичок, підвищення рівня інтелекту та збільшення світоглядного горизонту; отримання матеріального та морального задоволення, прагнення до досконалості, поліпшення особистих, групових і абсолютних рекордів, забезпечення себе і родини високими соціальними стандартами [10, с. 15]. На сучасному етапі становлення української державності патріотизм як ціннісна орієнтація у спорті набуває особливого значення у зв'язку з потребою захисту економічних, політичних і соціокультурних інтересів країни в різних світових процесах.

Література

виховання фізичний патріотизм

1.Вчинников С. А. Физическая культура личности как ведущий фактор в системе формирования здорового образа жизни студента : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13. 00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования [Електронний ресурс] / Сергей Анатольевич Овчинников. - Н. Новгород., 2006.

2.Визитей Н. Н. Физическая культура и спорт как социальное явление / Н. Н. Визитей. - Кишинев : Изд-во “Штиинца”, 1986. - 161 с.

3.Тимчик М. В. Патріотичне виховання старших підлітків у процесі фізкультурно-масової роботи : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.07 “Теорія і методика виховання” / Микола Валерійович Тимчик. - Київ : Б.в., 2012. - 19 с.

4.Шелудешева М. В. Спортивно-вишкільний пластовий табір “Калиновий оберіг”, як форма фізичного виховання молоді / Шелудешева М. В. // Педагогіка, психологія та медико- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2009. - № 10. - С. 284-287.

5.Роттерс Т. Т. Постановка проблеми організації виховного процесу в дитячо-юнацьких спортивних школах / Т. Т. Роттерс, В. М. Мазін // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2012.

6.Выдрин В. М. Физическая культура как ценность / В. М. Выдрин. - Ленинград : Знание, 1976. - 12 с.

7.Кутлубаева А. Т. Спортивно-патриотическое воспитание в сфере физической культуры / А. Т. Кутлубаева // Казанская наука.

Размещено на Allbest.ru