Інтернаціоналізація вищої освіти України: проблеми та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний інститут стратегічних досліджень

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Лозовий В.С.

доктор історичних наук, професор

Охарактеризовано проблеми інтернаціоналізації української освіти, передусім, розвитку ринку освітніх послуг. Визначено першочергові заходи державної політики, спрямовані на ефективну реалізацію освітнього потенціалу України в контексті інтернаціоналізації освітньої системи.

Ключові слова: Україна, інтернаціоналізація, вища освіта, університети, освітні рейтинги, освітні послуги.

Lozovyi V. S. Internationalization of higher education Ukraine: problems and prospects

The problems of internationalization of Ukrainian education are described, foremost, to market of educational services development. Certainly near-term measures of public policy, directed on effective realization of educational potential of Ukraine in the context of internationalization of the educational system.

Keywords: Ukraine, internationalization, higher education, universities, educational ratings, educational services.

Лозовой В.С. Интернационализация высшего образования Украины: проблемы и перспективы

Охарактеризованы проблемы интернационализации украинского образования, прежде всего, развитие рынка образовательных услуг. Определенны первоочередные меры государственной политики, направленные на эффективную реализацию образовательного потенциала Украины в контексте интернационализации образовательной системы.

Ключевые слова: Украина, интернационализация, высшее образование, университеты, образовательные рейтинги, образовательные услуги.

Глобалізація світової економіки ставить на порядок денний інтернаціоналізацію освіти. Процес інтернаціоналізації освіти відкриває країну для міжнародної конкуренції в галузі освіти - і в сенсі досягнення стандартів якості освіти, і в сенсі можливостей залучення іноземних студентів. Перед Україною стоїть завдання знайти нішу, яку вона могла б зайняти у сфері освітніх послуг, і інтернаціоналізація освіти могла б стати фундаментом, на якому можна будувати розвиток науки, інновацій, економіки.

Певні аспекти зазначеної проблеми знайшли висвітлення у працях вітчизняних дослідників О. Васильєва, М. Згуровського, Н. Гуляєвої, І. Сікорської, Л. Курій, Р. Ковальчука та ін. Однак, тема інтернаціоналізації вищої освіти України, потребує подальшого дослідження.

Мета статті - охарактеризувати проблеми інтернаціоналізації української освіти, розвитку ринку освітніх послуг. Визначити першочергові заходи державної політики, спрямовані на ефективну реалізацію освітнього потенціалу України в контексті інтернаціоналізації освітньої системи.

Інтернаціоналізація освіти ставить на порядок денний проблему підготовки кваліфікованих кадрів, пошуку механізмів підвищення якості та ефективності освітньої сфери України. За даними світового банку середні показники індексу економіки знань (5,73) та індексу знань (6,33), а також досить високий індекс освіти та знань (8,26), стверджують що в Україні є певна кількість університетів, науково-дослідних установ та професійних кадрів, які можуть працювати на досить високому рівні. Відтак, Україна має достатні освітні можливості для міжнародної співпраці у сфері освіти та науки [1]. освіта інтернаціоналізація державний

У сучасному світі нагальною необхідністю для вищих навчальних закладів (ВНЗ) стає інтернаціоналізація освіти, яка тісно пов'язана з проблемою підвищення її якості. Рівень якості визначається міжнародними освітніми рейтингами. Президент України поставив завдання, щоб 3-5 вітчизняних ВНЗ потрапили в число визнаних у світі провідних університетів згідно з міжнародним рейтингом. Потрібні системні зусилля як самих університетів, так і держави, щоб сформувати в країні певну кількість конкурентоспроможних у світовому масштабі ВНЗ. Все ж, за рейтингом QS World University Rankings чотири ВНЗ України потрапили в 2013 р. у число кращих університетів світу [2].

Експерти відзначають непоганий потенціал українських ВНЗ і вказують слабкі місця вітчизняних вишів - індекс цитованості, академічну репутацію і рівень інтернаціоналізації. Потрібно активніше навчати іноземних студентів, а для цього необхідно, щоб активніше велося викладання англійською мовою [3].

Щоб підвищити свою міжнародну конкурентоспроможність, університетам потрібно акцентувати увагу на таких напрямах діяльності: розвиток науки; досягнення високого рівня кваліфікації випускників та їх затребуваності на ринку праці; підвищення рівня академічної мобільності; підвищення частки іноземних студентів; створення більш сучасної системи управління університетами.

Для включення наших ВНЗ у міжнародні рейтинги в університетах на належному рівні повинна бути представлена наука. Зараз діє цільова науково-технічна та соціальна програма "Наука в університетах" на 20082017 роки. У 2012 році, на базі конкурсного відбору, завершилося виконання дев'яти наукових проектів з трьох пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Але у діяльності більшості університетів наукова робота є незначною. Цьому заважає висока завантаженість викладанням, слабка технічна оснащеність вузівських лабораторій, відсутність доступу до електронних баз наукової інформації, а також незадовільна комплектація університетських бібліотек науковою та навчальною літературою.

Розвиток економіки, отримання значних коштів є основною мотивацією інтернаціоналізації освіти. Наприклад, внесок експорту освітніх послуг в економіку Австралії у 2010 р. становив 19,1 млрд. доларів США на рік [4]. Міжнародна освіта сприяє підготовці конкурентоспроможної робочої сили, "циркуляції мізків", допомагає залучити міжнародні інвестиції.

В українських ВНЗ є достатній потенціал для боротьби за частку ринку освітніх послуг. За даними міністерства освіти і науки України (МОНУ), у вишах України здобувають освіту 60 тисяч студентів з 146 країн світу. Більшість опановує тут медичний фах (понад 16 тисяч). А більше ніж 13 тисяч іноземних студентів вивчають технічні науки. Нині освітній потенціал України дав змогу увійти у топ-10 країн-лідерів у галузі міжнародної освіти, а за ступенем інтернаціоналізації ВНЗ - до 5 країн-лідерів у світовій системі міжнародної освіти. Фінансові надходження від іноземних студентів, які сприяють розвиткові української економіки, склали у 2012/2013 рр. до 4,3 млрд. грн. [5].

Причини, через які іноземні студенти надають перевагу освіті в Україні: відносно низька вартість навчання та проживання (у порівнянні з країнами Європейського союзу та Північної Америки); відносно добра репутація українських університетів, яка збереглася з часів Радянського союзу. Водночас незалежні дослідження стверджують, що якість освіти в Україні іноземні студенти вважають значно нижчою ніж та, якої вони очікували. Особливо гострою ця проблема є для тих, хто обрав англомовні програми [6].

Для того щоб адекватно оцінити реальні конкурентні переваги або недоліки української освіти, необхідно, в першу чергу, зрозуміти, як вони співвідносяться з вимогами глобального ринку. Моніторинг студентських уподобань, свідчить про те, що вище всього на міжнародному ринку цінується бізнес-освіта. Майже 20% студентів вивчають технічні та інженерні науки, найпопулярніші з них - інформаційні технології. Приблизно стільки ж студентів обирають природничі науки, причому половина - математику. Замикає список медицина (45%) [7]. Виходячи із зазначеного, українські виші могли б пропонувати іноземцям, в тому числі і європейській молоді (в Україні навчається 4 тисячі студентів з Європейського союзу), фундаментальні дисципліни, оскільки наші фізико-математична та хімічна школи визнані у всьому світі. Крім стаціонарної освіти провідні українські ВНЗ можуть надавати послуги дистанційної вищої освіти. Однак, є певні проблеми щодо створення спільного розуміння суті дистанційного навчання між українськими та зарубіжними університетами.

Перед університетами стоїть завдання підготувати випускника, здатного працювати в умовах професійної мобільності та міграції трудових ресурсів. Наприклад, Європейський Союз розглядає питання про стандартні мінімальні вимоги до освіти у зв'язку з мобільністю робочої сили. Відповідно до цього багато вузів переглядають свої навчальні плани.

Для більшості розвинених країн міжнародна мобільність вчених, студентів, висококваліфікованих фахівців залишається важливим питанням освітньої та науково- технічної політики. Це обумовлено нестачею кадрів у пріоритетних сферах діяльності. Країни ЄС, з якими найбільше співпрацює Україна, мають намір і далі підтримувати академічну мобільність через програми "Erasmus" і планують, що до 2020 року 20% європейських студентів будуть проходити частину навчання або стажування за кордоном. У 2014 р. стартує європейська програма інтернаціоналізації вищої освіти "Еразмус для всіх".

Українські ВНЗ беруть участь у Транс'європейській програмі мобільності для навчання в університетах TEMPUS, спрямованій на вдосконалення вищої освіти, поглиблення взаємозв'язку освіти та науки.

В Україні діє програма навчання студентів та стажування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних закордонних вищих навчальних закладах. Проте, за цією програмою у 2012 році за кордон направлено лише 353 особи, з них: 180 студентів, 73 аспіранта та 100 науково-педагогічних працівників [8]. Водночас, за стипендіальною програмою Бразилії "Наука без кордонів", започаткованої у 2011 році, планується до 2014 р. відправити 75 тис. студентів у кращі університети світу [9].

Велике значення для інтернаціоналізації вищої освіти має практика отримання спільних дипломів. Європейський проект INTERUV сфокусований на підтримці створення програм спільних дипломів серед ВНЗ ЄС та регіонів - сусідів ЄС. Потрібно налагодити та розвивати пряму співпрацю українських та закордонних університетів, зокрема у напрямі пропагування навчання іноземців в Україні за сумісними навчальними програмами, які передбачають видачу подвійних дипломів. Так, програма подвійних дипломів діє в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" з провідними німецькими, французькими, американським та турецькими ВНЗ. Зазначена програма стала показником рівня підготовки студентів університету, які добре зарекомендували себе, навчаючись у європейських вишах [10].

У європейських країнах створено спеціалізовані служби сприяння експорту освітніх послуг та академічному обміну викладачів та студентів, такі як французькі "Edu France", "Egide" чи німецька DAAD (Deutscher Akademischer Austausch Dienst). Так, DAAD планує запрошувати ще більше студентів з-за кордону. До 2020 року понад 350 тисячам молодих іноземців запропонують можливість навчатися в Німеччині.

Парадоксальність ситуації, що склалася в освітньо-науковому просторі нашої країни, полягає в тому, що маючи досить потужний освітній потенціал, Україна не може його повноцінно реалізувати через нерозвиненість економіки.

Українські вчені, що працюють в європейських дослідних центрах зазначають, що Україна повинна стати учасником загальноєвропейського ринку кваліфікованих кадрів і наукових розробок і орієнтуватися на ті його реальні потреби, які вона в стані задовольнити. Україна може використовувати дефіцит висококваліфікованих науково-технічних кадрів і небезпечний "відплив мізків" конвертувати у вигідний для країни - на цьому етапі розвитку - механізм експорту кваліфікованих кадрів. Такий експорт може бути рентабельним, він підвищить привабливість України для ЄС і забезпечить збереження і розвиток її науково-освітнього потенціалу, поки кваліфіковані кадри не будуть затребувані в країні у зв'язку з розвитком власної наукоємної промисловості. Пропонується створити на базі Академії наук Центр фундаментальної освіти, що доповнить систему вищої освіти й дозволить використовувати потенціал академії для підготовки кадрів міжнародного рівня, зорієнтованих, в основному, на відшкодування дефіциту таких кадрів у ЄС і, таким чином, на отримання доступу до європейських ресурсів для збереження і розвитку науково-освітнього потенціалу України [11].

Таким чином, інтернаціоналізація освіти, забезпечення конкурентоздатності вітчизняної освітньої системи, потребує вирішення таких пріоритетних завдань: стандартизації певних мінімальних вимог до освіти та уніфікації навчальних планів і програм, структур ВНЗ; академічної мобільності студентів і викладачів; видачі "подвійних дипломів", визнання дипломів; викладання англійською мовою, запрошення іноземних викладачів; створення інтегрованої інформаційної мережі бібліотек і баз даних; підвищення індексу цитування; широке запровадження грантової системи; запровадження міжнародного аудиту українських освітніх установ; створення державної структури сприяння експорту та імпорту освітніх послуг та академічному обміну викладачів та студентів для залучення іноземних студентів в Україну.

Отже, процеси інтернаціоналізації освіти мають великий вплив на діяльність українських вищих навчальних закладів, спонукають їх до міжнародної співпраці, розвитку освітніх та наукових зв'язків, приведення діяльності ВНЗ у відповідність до світових норм, що сприяє формуванню умов для забезпечення високої якості освіти, для розвитку університетської науки.

1. КАМ 2012 ` `KEI and KI indexes" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://info.worldbank.org/etools/kam2/KAM_page5 .asp#c67.

2. Світове визнання: чотири ВНЗ України потрапили до QS World University Rankings [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=246666625

3. Українським вишам для світового визнання бракує англійської та "розкручених" учених [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/ukrayinskim-visham-dlya-svitovogo-viznannya-brakuye-angliyskoyi-ta-rozkruchenih- uchenih.html

4. Пасько Н.А. Історія, сьогодення та перспективи міжнародної освіти Австралії в контексті світового освітнього ринку / Н.А. Пасько [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. archive.nbuv.gov.ua/portal/soc...3/140.pdf

5. Дмитро Табачник: Майже на кожному засіданні уряд розглядає питання освіти та науки. Інтерв'ю Міністра освіти і науки для спеціального випуску газети "Урядовий кур'єр" від 29 серпня 2013 року № 155 (5041).

6. Іноземні студенти в Україні: освіта чи експлуатація. - Режим доступу: http://www.euroosvita.net/prog/print.php/prog/print.php? id=180 8

7. Пименова Н.Ю. О стратегии продвижения российского образования на международный рынок / Н.Ю. Пименова [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.russia.edu.ru

8. Виступ Міністра освіти і науки України Табачника Дмитра Володимировича на загальних зборах НАПН України 4 квітня 2013 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/img/zstored/.../vystup_Ministra_NAPN_0404 2013.doc.

9. Иностранные студенты меняют свои предпочтения [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eduabroad.ru /journal/universityworldnews/1

10. Наше головне завдання - це підготовка фахівців на рівні світових стандартів - Ю. Якименко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nagolos.com.ua/ua/news/22059-nashe-golovne-zavdannya--tse-pidgotovka-fahivtsiv-na-rivni-svitovih- standartiv--yu.-yakimenko

11. Боярский А. Евроинтеграция Украины: роль науки и образования. Общий анализ и ряд конкретных предложений / Боярский А., Чеянов В., Ручайский О. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://nauka.in.ua/articles/eurointegration-rus.pdf

Размещено на Allbest.ru