Авторські концепти модернізації професійно-педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРСЬКІ КОНЦЕПТИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

С. О. Табінська, аспірант

Abstract

The article in the current scientific and empirical problem of modernization of professional and pedagogical training of future bachelors in physical education is justified. Focuses on the need to implement in terms of physical culture University managed elite training at the bachelor's level, with the aim of forming a new generation of teachers.

Постановка проблеми. У наукових розробках останнього десятиріччя, державних документах найвищого рівня Закону України «Про вищу освіту», Загальнодержавної соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2013-2017 роки детерміновано інтенсивний пошук перспективних інновацій для сфери вищої фізкультурної освіти, які б дозволили на фоні соціально-політичних та економічних негараздів реалізувати важливі кардинальні перетворення. Їх сутність та надзавдання в тому, щоб не порушуючи позитивного досвіду минулого, що пройшов тривалі апробації та визнаний як ефективний, закласти основу для боротьби з наскрізь регламентованими та безособовими моделями педагогічного процесу, існуючим порушенням балансу освітньо-професійних програм підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання, зміщенням цільових пріоритетів фахової підготовки із соціальної цінності особистісних якостей майбутнього вчителя на формальні параметри його кваліфікаційних характеристик. фізичний виховання вчитель бакалаврський

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Такі новації спостерігаємо нині чи не в кожній кандидатській або докторській дисертації [1, 3, 7, 9, 11], де пропонуються численні моделі оптимізації професійної підготовки майбутніх фахівців для сфери фізичного виховання, але їх кількість надто повільно перетворюється у високу якість професійно-педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання, і, поки, не зупинила тенденцію до «виробництва фахівців в кращих традиціях репродуктивно-підтримувальної освіти».

З різних поглядів та наукових траєкторій автори [2, 4, 5, 10] цілком обґрунтовано визнають великі перспективи покращення педагогічних умов формування педагогічної складової професіоналізму майбутніх фахівців сфери фізичного виховання, але їх сфокусованість на окремих аспектах (формування педагогічної майстерності, техніки, культури тощо) дозволяє продемонструвати лише локальні успіхи в авторських педагогічних експериментах та порушити постановку актуально- перспективної наукової та емпіричної проблеми - модернізації професійно-педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання: від процедури відбору здатних до педагогічної професії абітурієнтів до моменту оцінки можливості присвоєння їм першого (бакалаврського) рівня.

Мета статті - обґрунтувати авторські концепти модернізації професійно-педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання.

Викладення основного матеріалу дослідження. Науковий аналіз з даної проблеми дозволив нам інтерпретувати модернізацію професійно- педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання, як процес оновлення мети, завдань, змісту, організаційних форм освітнього процесу, методів, засобів і прийомів навчання, що дозволить з мінімальними зусиллями збільшити адаптивні спроможності учасників освітнього процесу до зовнішніх викликів та надасть можливість з передбачуваною ефективною результативністю реалізувати в умовах вишу фізичної культури керовану елітну підготовку на бакалаврському рівні. Це дозволить надати імпульс традиційній освітній програмі, підвищити якість освітньої діяльності і, зрештою, підготувати нову хвилю фахівців першого рівня з потенційними можливостями стати у майбутньому видатними вчителями фізичного виховання.

У пошуках алгоритмів модернізації професійно-педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання ми дотримувалися тієї думки, що її існуюча (традиційна) конструкція вибудовувалася десятиріччями практичної роботи в нестабільних та наскрізь зарегламентованих умовах і не могла подолати низку системних суперечностей, зокрема, між перманентним декларуванням необхідності посилення практичної складової педагогічної фахової освіти майбутніх учителів фізичного виховання та браком організаційно-педагогічних, логістичних, матеріально-технічних умов, реальних можливостей та, зрештою, бажання це зробити. При цьому спостерігалася велика різниця між абстрактним уявленням розробників професійних програм і освітньо- кваліфікаційних характеристик, концептами вчених-інноваторів та конкретним емпіричним досвідом кожного вишу фізичної культури, насиченістю змісту професійно-педагогічної підготовки, домінуючих форм організації освітнього процесу та методів навчання.

Виходячи з цього, базисним і наскрізним задумом авторської концепції є положення про те, що високоякісна професійно-педагогічна підготовка майбутніх бакалаврів з фізичного виховання може бути реалізована у вищому закладі освіти фізичної культури, який сконцентрує всі необхідні ресурси для реалізації елітної фахової підготовки та подолає власні антиінноваційні бар'єри. Зазначимо, що елітна підготовка - це особлива система (або підсистема) освітнього наукового і виховного процесу, його організації, забезпечення і реалізації [8].

Загалом, авторське бачення процесу модернізації професійно- педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання випливає з переосмислення місії та стандартів вищої освіти та розглядається нами в нерозривній єдності з питаннями реалізації вищим фізкультурним закладом освіти соціального замовлення - формування у майбутніх бакалаврів кластеру компетенцій, що дозволить їм у майбутній професійній діяльності якісно вирішувати педагогічно-інноваційні завдання та бути конкурентоздатними на ринку праці. У даному контексті кластер компетенцій ми розглядаємо як динамічну комбінацію характеристик, що висвітлює результати навчання за модернізованою освітньою програмою першого (бакалаврського) рівня та може модифікуватися відповідно до змін, що відбуваються у суспільстві, в індустрії збереження та зміцнення здоров'я і не вичерпується вузькопрофесійними рамками; передбачає здобуття особою сукупності систематизованих теоретичних знань та практичних умінь і навичок, професійних, громадянських і світоглядних якостей, способів мислення, морально-етичних цінностей, педагогічного досвіду достатніх для успішного виконання професійних обов'язків за обраною спеціальністю «Фізичне виховання» та подальшої безперервної навчальної діяльності.

Вибір та розробка шляхів модернізації професійно-педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання відбувалась з урахуванням положень комплексного диференційованого (Ю. Бабанский, І. Бутузов, Р. Вендровская, Л. Логінова та ін.), аксіологічного (3. Равкіна, М. Богуславский, Р. Вендровская, Б. Гершунский, В. Додонов та ін.), акмеологічного (Т. Аврамова, А. Бодальов, В. Вакуленко, О. Варламова, О. Варфоломеєва, О. Врублевська, А. Гусєва та ін.), антропологічного (Б. Бим-Бад, В. Максакова, О. Максимов, Н. Єрмак, М. Швед та ін.), особистісно-орієнтованого (Г. Балл, І. Бех, С. Подмазін, В. Рибалко, Л. Сущенко, М. Чобітько та ін.), діяльнісного (Б. Ананьєва, Л. Виготського, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна та ін.), культурологічного (І. Ісаев, В. Бенін, Н. Крилова, Н. Петрова та ін.), компетентнісного (В. Вербицького, Е. Зеєра, І. Зимньої, О. Пометун, А. Хуторського та ін.) підходів та побудована на засадах суб'єктності, рефлексивності, інтерактивності та контекстності.

Розглядаючи питання модернізації професійно-педагогічної підготовки ми виходили з того, що педагогічна діяльність вчителя фізичного виховання - це складний багатофакторний процес виконання системи дій, спрямованих на розв'язання навчально-виховних та оздоровчо-профілактичних задач, у тому числі, забезпечення формування у нових поколінь українців імунітету до гіподинамічного способу існування та інших важливих паттернів життєдіяльності на мотивуючій неавторитарній основі. В цьому сенсі положення про усвідомлений вибір майбутньої професії вчителя фізичного виховання на засадах позитивної практики занять спортом в дитячому та юнацькому віці є обов'язковою умовою успішної педагогічної самореалізації людини в навчальній, а потім професійно-педагогічній діяльності.

Згідно попереднього аналізу традицій професійної освіти майбутніх учителів фізичного виховання, виконання зазначеного положення можливе через часткову модифікацію процедури творчого конкурсу під час вступу абітурієнта до вишу, яка б дала змогу заблокувати потрапляння на дану спеціальність осіб, що не мають потенційної природи для успішної педагогічної діяльності в фізкультурній сфері, зокрема, не мають чітко вираженої гуманістичної та педагогічної спрямованості, досвіду спортивних занять в дитячому та юнацькому віці, педагогічного потенціалу (покликання і задатків), якостей педагога, що одночасно виступають у якості педагогічних цінностей (наприклад, працелюбність, працездатність, дисциплінованість, відповідальність, організованість, наполегливість, витримка, самовладання).

Обґрунтуємо це тим, що значна кількість «кандидатів у вчителі, маючи блискучі задатки, так і не відбулися як педагоги, і скільки є прикладів коли спочатку малоздібні зміцніли, піднеслися до вершин педагогічної майстерності завдяки наполегливій праці над собою» [10]. Адже, серед загальних вимог, які перманентно визначають якість педагогічної діяльності, головною є особистість, яка здатна здійснювати ефективне керівництво процесами навчання, розвитку й виховання майбутнього покоління з оздоровчо-профілактичною спрямованістю.

Крім цього, треба відмітити, що складні умови виживання галузі фізичної культури у процесі становлення української державності призвели до того, що вищі фізкультурні заклади освіти сьогодні мають значні фінансові труднощі та низький науково-методичний рівень забезпечення якості професійно-педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання. Тож, у процесі оновлення професійно- педагогічної підготовки ми обрали теоретично обґрунтовані більш мобільні, особистісно-орієнтовані та менш затратні новації та шляхи приведення вітчизняної системи фахової підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання у відповідність до сучасних вимог та європейських освітніх стандартів (у частині гарантування високої якості освіти та об'єктивного контролю за навчальними досягненнями студентів) з акцентом на активізацію та інтенсифікацію формування кластеру компетенцій, у тому числі внутрішньої готовності до виконання подальших професійно-педагогічних обов'язків майбутніми бакалаврами з фізичного виховання.

Тут йдеться про врахування важливості розвитку інтегративного особистісного утворення (педагогічної свідомості), що відповідає за становлення особистості вчителя фізичного виховання, і є фундаментальною основою зазначеного процесу та формування ідентифікаційних процесів, забезпечення швидкої фахової самоідентифікації майбутніх бакалаврів з фізичного виховання через активізацію процесів особистісно-професійного самопізнання, оперативної корекції неефективних професійних патернів студентів у ході вивчення циклу дисциплін загально-професійної підготовки та циклу професійно-орієнтованої й практичної підготовки.

Набути професійну ідентичність можна на основі досягнення визначеності в самовідношенні до власного майбутнього, ясності професійного "Я"-образу, погодженості різних його компонентів, періодичної корекції самооцінки, наявності у свідомості студента ідеального образу майбутньої діяльності [6]. На цьому шляху важливим вважаємо використання авторської педагогічної технології з активізації особистісно-професійного самопізнання у майбутніх бакалаврів з фізичного виховання.

Процес модернізації професійно-педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання включає такі компоненти:

- мета і завдання професійно-педагогічної підготовки;

- зміст професійно-педагогічної підготовки;

- діяльність суб'єктів освітнього процесу у вищому закладі освіти з фізичної культури;

- розвиваюче середовище системи професійно-педагогічної підготовки;

- управління системою професійно-педагогічної підготовки.

Зміст компонентів відображає особливості оновленої місії підготовки майбутніх учителів фізичного виховання у вищій школі та можливі шляхи її модернізації, що з ефективною результативністю підсилять комфортне протікання та передбачуваність наведених освітніх трансформацій.

Таким чином, особливістю авторської позиції щодо зазначеного процесу модернізації є викорінювання з традиційної системи професійної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання неефективних змістових, формальних та методичних елементів, ураховуючи екстра- педагогічні чинники оновлення змісту професійно-педагогічної підготовки та створюючи мережеве інформаційно-комунікаційне середовище в системі фахової підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання, використовуючи засоби оптимізації аудиторної професійно-педагогічної підготовки, впроваджуючи сучасні механізми управління самостійною пізнавальною діяльністю студентів та інтегруючи перспективні ідеї щодо організації практики та наукової роботи у діючу систему ВНЗ фізичної культури.

До екстра-педагогічних чинників оновлення змісту професійно- педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання ми відносимо: зміни в соціально-економічному, політичному та суспільному житті нашої країни, соціальну політику, релігію, мораль та ціннісні орієнтації. Адже, як відомо, наслідком державних економічних та соціальних реформ є оновлення не тільки характеру праці спеціалістів, а й зміна вимог до фахової підготовки майбутніх педагогічних працівників.

Аспект створення мережевого інформаційно-комунікаційного середовища у вищому закладі освіти з фізичної культури знаходиться у нормативно-правових межах традиційної системи професійної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання і включає:

- віртуальне web-орієнтоване середовище Moodle (А. Анисимов, А. Андреев,С. Андреева, И. Доценко, А. Гильмутдинов, Р. Ибрагимов, И. Цивильский) з оновленим навчально-методичним наповненням відповідного циклу дисциплін (у нашому випадку, циклу загально- професійної підготовки та циклу професійно-орієнтованої й практичної підготовки, зокрема дисциплін «Вступ до спеціальності», «Педагогіка», «Психологія», «Теорія та методика фізичного виховання»). Інформаційні навчально-методичні комплекси на базі створеної інтернет-платформи можуть бути, по-перше, оновлені викладачами випускаючих кафедр, подруге, використані майбутніми вчителями фізичного виховання на протязі усієї навчальної діяльності. Студент має змогу зайти на сторінку дисципліни й ознайомитися зі списком усього матеріалу викладача: текстові записи, лекції, презентації, лінки на онлайн- та оффлайн- ресурси, список літератури та ін.

- створення в соціальних мережах інтернет-сторінок викладачів вишу фізичної культури та залучення майбутніх бакалаврів з фізичного виховання до активного їх використання з навчально-комунікативною метою.

Таким чином, за авторським задумом нові інформаційні технології в системі професійно-педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання будуть використовуватися в якості засобів: навчання (наприклад, виготовлення яких відбудеться за рахунок новітніх програм Microsoft Office), що удосконалить процес викладання дисциплін з циклу загально-професійної підготовки та циклу професійно-орієнтованої й практичної підготовки, підвищить його ефективність і якість; пізнання навколишньої професійно-педагогічної дійсності і самопізнання в ній; розвитку особистості студента як майбутнього вчителя фізичного виховання (у тому числі, за рахунок використання навчальних відеоматеріалів); інформаційно-методичного забезпечення і управління навчально-виховним процесом (у тому числі, за рахунок використання навчальних комп'ютерних програми різного типу); автоматизації процесу контролю, корекції навчальної діяльності, педагогічного тестування; організації інтелектуального дозвілля у площині майбутньої педагогічної професії вчителя фізичного виховання.

Оптимізацію аудиторної професійно-педагогічної підготовки ми вбачаємо за рахунок використання нагромадженого досвіду та сучасних здобутків педагогічної теорії та практики, а саме, розширення технологічного інструментарію викладання дисциплін з циклу загально- професійної підготовки та циклу професійно-орієнтованої й практичної підготовки. Тут мається на увазі впровадження:

- прийомів оптимізації затрат часу на різні види аудиторної роботи;

- збагачення змісту лекційних, практичних та семінарських занять;

- переходу з екстенсивних методів підготовки студентів на інтенсивні;

- мотивуючого об'єктивного контролю за навчальними досягненнями студентів використовуючи рейтингову систему оцінювання;

- сучасної парадигми взаємовідносин основних суб'єктів навчального процесу (викладачів і студентів);

- мережевих інформаційно-комунікаційних навчальних комплексів;

- прийомів активізації пізнавальної автономності студентів;

- педагогічних умов підвищення мотивації студентів до систематичної випереджувальної підготовки до аудиторного навчання;

- насичення викладання дисципліни психолого-педагогічного спрямування методами та засобами театральної освіти, адаптованими до специфічних умов педагогічної діяльності вчителя фізичного виховання;

- індивідуалізації навчання.

Особливість авторської конструкції, щодо організації індивідуалізації навчання майбутніх бакалаврів з фізичного виховання полягає у тому, що вона може буде реалізована в процесі суб'єкт-суб'єктних стосунків між професорсько-викладацьким складом і студентом за таких умов: налагоджених засобах одержання зворотного зв'язку як в колективній, так і в індивідуальній роботі; використанні сучасних методів активізації й інтенсифікації навчання, що дозволить кожному студенту розкрити свій професійно-педагогічний потенціал, шляхом напруження внутрішніх інтелектуальних сил в процесі навчально-пізнавальної діяльності.

Важливим є положення про використання викладачем вишу фізичної культури, який виступає координатором навчально-пізнавальної діяльності студентів, сучасних механізмів управління самостійною пізнавальною діяльністю майбутніх бакалаврів, що створює, у свою чергу, пріоритетні умови для підвищення ефективності навчального процесу, а саме:

- дидактичний супровід організації самостійної навчальної діяльності;

- реалізацію викладачем системи принципів організації самостійної навчальної діяльності (самостійності, професійно-педагогічної спрямованості, гуманізації та гуманітаризації, наступності, науковості, свідомості й активності, системності, послідовності й раціональності, доступності й достатнього рівня складності, зв'язку теорії з практикою);

- індивідуалізацію змісту самостійної навчальної діяльності студентів на основі реалізації задачного підходу в організації навчання;

- упровадження активних форм, методів і засобів навчання, спрямованих на формування вмінь самостійної навчальної діяльності, що забезпечують реалізацію інтегративної комплексної системи педагогічного впливу на процеси самопізнання, самоактуалізації, саморегуляції, самонавчання, самоконтролю, самооцінки, самоуправління й самоорганізації.

Ми стверджуємо, що позитивний ефект від самостійної пізнавальної діяльності студентів (поглиблення продуктивного учіння) може відбутися при умові педагогічного стимулювання у студентів почуття власної значущості, впевненості в розвитку своїх здібностей до вказаного виду діяльності, наявності у нього позитивних мотивів, навчальних потреб, навичок адекватного оцінювання рівня своєї самопідготовки, вмінь правильного визначення обсягу матеріалу та ресурсів, які потрібні для його опрацювання, відчуття задоволення від самостійної пізнавальної діяльності.

До перспективних ідей організації практики та наукової роботи, які мають бути інтегровані у діючу систему ВНЗ фізичної культури ми відносимо такі:

- мотивуюче залучення студентів спеціальності «Фізичне виховання» до дослідницько-пошукової й дослідницько-аналітичної навчальної діяльності у процесі педагогічної практики та наукової роботи з одночасною перевіркою у них рівня сформованості дослідницьких умінь (через заповнення анкет) та при необхідності здійснення їх ефективної індивідуальної корекції;

- створення інтегрованих планів з організації всіх видів практик та науково-дослідницької діяльності студентів;

- насичення відтворення суттєвих ознак занять з фізичного виховання в усіх видах квазіпрофесійних практик;

- використання дослідницьких завдань процесуально-діяльнісного змісту з елементами творчого педагогічно-інноваційного пошуку, що відображає специфіку фахової підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання;

- переорієнтація організації практики та наукової роботи з традиційної форми на індивідуально-диференційовану та особистісно- орієнтовану;

- організація наукових гуртків і товариств для майбутніх бакалаврів з фізичного виховання;

- залучення майбутніх бакалаврів з фізичного виховання до вивчення позитивного досвіду роботи практикуючих вчителів фізичного виховання та виявлення у них функціональних помилок при організації та проведенні уроків фізичної культури, створюючи власний рейтинг вчителів фізичного виховання та обґрунтовуючи його на спеціально відведених для цього аудиторних заняттях використовуючи усі можливі новітні засоби (наприклад, відеозйомка уроків фізичної культури).

Висновки. Реалізація вище зазначених авторських положень з урахуванням різноманітних науково обґрунтованих позицій підвищення якості фахової підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання дозволить зробити процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів з фізичного виховання цілісним, а модернізацію - керованою, передбачуваною, з ефективною результативністю усіх наведених освітніх оновлень.

Список літератури

1. Ажиппо О. Ю. Теоретичні й методичні засади підготовки майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах: дис. ... доктора пед. наук : 13.00.04 / Ажиппо Олександр Юрійович - Харків, 2013. - 487 с.

2. Демінська Л.О. Концепція професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання на засадах аксіології [Електронний ресурс] / Л.О. Демінська. - Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc Gum/Vchdpu/2012 98 2/Demin.pdf

3. Карченкова М.В. Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності: дис. . канд. пед. наук : 13.00.04 / Карченкова Марина Володимирівна. - Переяслав-Хмельницький, 2006. - 226 с.

4. Клопов Р.В. Підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій: теорія і практика: [монографія] / Клопов Р.В., за ред. С.О.Сисоєвої - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2010. - 384 с.

5. Мудрян В.Л. Аналіз організаційно-педагогічних засад професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в Україні [Електронний ресурс] / В.Л. Мудрян. - Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc gum/Snsv/2009 1/09muvtao.pdf

6. Ожерельева И.Г. Теоретическое обоснование методологии оценки профессионального самоопределения субъекта деятельности / И.Г. Ожерельева, И.В. Сыромятников // Инновации в образовании. - 2005.

- № 1. - С. 62-80.

7. Папуча В.М. Формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя фізичного виховання в процесі фахової підготовки: дис. . канд. пед. наук : 13.00.04 / Папуча Володимир Миколайович. - Запоріжжя, 2010.

- 243 с.

8. Петров А.А. Методология и организация элитной подготовки / А. Петров, В. Мануйлов, В. Приходько // Высшее образование в России : Научно-педагогический журнал Комитета по высшей школе Мин-ва науки, высшей школы и тех. политики Рос.Федерации. - 2003. - № 4 . - С. 5665.

9. Сущенко Л.П. Теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту у вищих навчальних закладах: автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.04 / Л.П. Сущенко; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. -- К., 2003. -- 45 с. -- укр.

10. Романова В.І. Педагогічні здібності як основа формування

професійної майстерності майбутнього фахівця фізичного виховання, спорту та основ здоров'я [Електронний ресурс] / В.І. Романова. - Режим доступудожурн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc Gum/Vchdpu/2012 98 2/Roman.pdf

11. Тимошенко О.В. Теоретико-методичні засади оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури у вищих навчальних закладах: дис. ... доктора пед. наук : 13.00.04 / Тимошенко Олексій Валерійович - К., 2009. - 600 с.

Размещено на Allbest.ru