Формування крос-культурної компетентності майбутніх економістів-аграріїв шляхом підвищення професійної компетентності викладача вищого аграрного навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування крос-культурної компетентності майбутніх економістів-аграріїв шляхом підвищення професійної компетентності викладача вищого аграрного навчального закладу

О.С. Резунова

В статті розкривається необхідність забезпечення підготовки викладачів аграрних ВНЗ до формування в студентів крос-культурної компетентності. Описано форми та методи підвищення професійної компетентності викладача вищого аграрного навчального закладу необхідні для формування крос-культурної компетентності майбутніх економістів-аграріїв.

Професійна компетентність викладача, крос-культурна компетентність, викладач вищого аграрного навчального закладу.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Характерною ознакою сучасного етапу розвитку суспільства в умовах глобалізації є інтеграційні процеси, орієнтовані на створення широкого спектру міжкультурної взаємодії людини. В результаті взаємопроникнення різних культур зростає мобільність населення, розширюються сфери його життєдіяльності та зайнятості, виникає потреба у встановленні особистих та ділових контактів з зарубіжними партнерами, що неодмінно призводить до виникнення єдиних економічних, релігійних, політичних, освітніх та інших комунікативних просторів.

Особистість викладача, його ціннісні орієнтації, науковий, психолого-педагогічний та методичний рівні є вирішальним чинником у підготовці висококваліфікованих спеціалістів. Відповідно до нової філософії освіти викладач вищої школи в сучасних соціокультурних умовах розглядається як носій не тільки професійного, а й культурного досвіду.

Необхідність забезпечення підготовки викладачів аграрних ВНЗ до формування в студентів крос-культурної компетентності зумовлена кількома причинами:

по-перше, активізація навчального процесу в аграрному ВНЗ з метою формування крос-культурної компетентності вимагає підвищення педагогічної майстерності викладачів, забезпечення розвитку їхнього рівня міжкультурних комунікативних умінь;

по-друге, оскільки у вищому навчальному закладі викладач вільний у виборі технологій навчання, організації навчання, форм, методів і засобів навчання в студентських групах, необхідно озброїти його відповідними методичними знаннями для підготовки майбутніх фахівців- економістів з високим рівнем сформованості крос-культурної компетентності. Принциповим у цьому питанні є вміння вибору викладачем тих методів і прийомів, які формують у майбутніх економістів- аграріїв якості, потрібні для засвоєння певних умінь і навичок міжкультурного спілкування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури з проблем професійного розвитку викладача вищої школи, становлення його професійної компетентності засвідчує, що досліджуються різні аспекти зазначеної проблеми: теорія культури та культурної діяльності (О. Арнольдов, В. Давидович, Л. Коган, Е. Маркарян, О. Ханова та ін.); сутність та особливості педагогічної майстерності (І. Зязюн, Н. Кузьміна, В. Моляко, Т. Сущенко, Н. Тарасевич, І. Харламов та ін.); духовний розвиток особистості (Г. Балл, І. Бех, П. Щербань, Ж. Юзвак та ін.). В той же час науковці в галузі соціології, культурології, психології, лінгвістики, філософії, економіки - виявляють підвищений інтерес до крос-культурних аспектів компетентності, зокрема: труднощі у спілкуванні між представниками різних культур (Дж. Беррі, Р. Бреслін, Р. Льюїс, Д. Мацумото, Г. Тріандіс, Е. Холл, Г. Хофстеде), формування соціокультурної компетентності (С. Александрова, Л. Боро-виков, Д. Данилова, А. Купавська, С. Тер-Мінасова та ін.); формування окремих аспектів професійної іншомовної компетентності (О. Артемьєва, І. Бахов, О. Биконя, Р. Гришкова, С. Ніколаєва); дослідження рівнів готовності до професійної діяльності, пов'язаної з міжкультурною комунікацією (О. Баглай, А. Бондар, П. Сисоєв, О. Юдіна та ін.).

Мета статті - розглянути форми та методи підвищення професійної компетентності викладача вищого аграрного навчального закладу необхідні для формування крос-культурної компетентності майбутніх економістів-аграріїв.

Виклад основного матеріалу дослідження. На сучасному етапі розвитку освіти вищому навчальному закладу потрібен викладач, здатний до саморозвитку, спроможний адекватно реагувати на педагогічні ситуації, який відкритий для рівноправного спілкування зі студентами й прагне до постійного набуття нових знань, умінь та навичок і їх творчої реалізації в професійній діяльності.

Цими аспектами визначається розробка науково-методичного й організаційного забезпечення підготовки викладачів аграрних вищих навчальних закладів до формування в майбутніх економістів крос- культурної компетентності. Для цього визначили такі засоби підвищення рівня готовності викладачів до педагогічного впливу на студентів із зазначеною метою:

науково-методичний семінар;

курси англійської мови (підготовка до участі в міжнародних проектах);

методична діяльність у складі творчої групи;

тренінги; професійна компетентність крос культурний

участь у міжнародних проектах;

вивчення передового педагогічного досвіду, пов'язаного з формуванням крос-культурної компетентності;

проведення занять міждисциплінарного характеру;

науково-методична діяльність у співпраці із зарубіжними колегами (участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, «круглих столах»);

самоосвіта.

Активна педагогічна практика надає викладачам можливість відразу застосовувати отримані під час участі у вищевказаних заходах знання, уміння й навички в навчально-виховному процесі.

Одним із засобів підготовки викладачів до формування в студентів крос-культурної компетентності обрали науково-методичний семінар «Міжкультурне спілкування». На основі одержаних нами результатів анкетування й тестування було визначено мету семінару - формування установки викладачів на міжкультурне ділове спілкування. У цьому

контексті вважали доцільним розвиток здатності створювати на заняттях атмосферу довіри, розуміння, толерантності й емпатії. Особливу увагу приділяли орієнтації викладачів на підтримку навіть найменших досягнень студентів та поводження з помилками, визнання права на помилку й надання необхідної допомоги.

Науково-методичний семінар «Міжкультурне спілкування» був спрямований на заохочення викладачів аграрних ВНЗ до формування в студентів таких умінь та навичок міжкультурного ділового спілкування:

поведінкової культури (вміння поводити себе доброзичливо, толерантно, з повагою до людської гідності й поведінкових традицій людей інших культур);

розвиток комунікативної культури (вміння логічно, точно й доречно висловлюватися з огляду на традиції інокультурнних партнерів; ставити запитання; реагувати на відповіді співбесідника тощо);

розвиток культури використання мовних засобів (вміння правильно використовувати та розуміти невербальні засоби спілкування, правильність використання інтонації, гнучкісті, темпу мовлення, проявів емоцій, міміки, пантоміміки з огляду на інокультурних партнерів).

Для проведення експериментальної роботи з викладачами використали можливості, які відкрилися у зв'язку з участю Дніпропет-ровського державного аграрного університету в проекті Європейської комісії TEMPUS (Trans-European Mobility Program for University Studies). Ця програма націлена на вдосконалення системи вищої освіти (в тому числі аграрної) у країнах-партнерах на основі збалансованої співпраці з навчальними закладами країн - членів Європейського Союзу. Головне призначення програми - транс'європейська мобільність у сфері університетської освіти. Керівництво програмою здійснює Генеральна дирекція з освіти та культури (Брюссель, Бельгія). Технічну підтримку програми забезпечує Департамент TEMPUS-ErASMUS MUNDUS Європейського фонду освіти (Турин, Італія).

Діяльність програми TEMPUS пов'язана з наданням грантів на освітні проекти трьох видів: спільні європейські проекти, структурні та додаткові заходи, індивідуальні гранти на мобільність. Фінансування проектів здійсюється за допомогою надання грантів університетам- учасникам (членам консорціуму) на 2 або 3 роки.

Проект, у якому брали участь викладачі, задіяні в педагогічному експерименті, передбачав:

стажування викладачів у найпотужніших університетах Європи з метою підготовки нових навчальних курсів;

придбання комп'ютерної та офісної техніки;

придбання навчальної літератури, передплату періодичних видань;

публікацію наукових, навчально-методичних матеріалів;

проведення міжнародних конференцій, семінарів, «круглих столів» за участю іноземних науковців і фахівців;

інтенсивну мовну підготовку українських викладачів.

Набутий досвід у період стажування та навчання за кордоном

сприяв підвищенню загального професійного рівня й викладачів, і майбутніх економістів у галузі сільськогосподарського виробництва, розширенню їх кругозору, покращенню мовної практики, удосконаленню крос-культурної компетентності й навичок творчого підходу до вирішення різних питань. Крім того, він надав можливість підготовки матеріалів для дипломних і дисертаційних робіт та захисту їх англійською мовою, упровадження нових ідей у період становлення й розвитку ринкових відносин у сільському господарстві нашої країни.

Ефективними формами підвищення професійної компетентності та формування крос-культурної компетентності викладачів стала курсова перепідготовка. У рамкам проекту TEMPUS (Trans-European Mobility Program for University Studies) нами була розроблена програма курсів, основна мета яких - підвищення мовної підготовки та формування міжкультурної компетентності.

Для того, щоб надати викладачам можливість взяти участь у вказаному вище проекті й реалізувати в його рамках власні наукові прагнення, а також набути досвіду міжкультурного спілкування, підвищити рівень власної крос-культурної компетентності з подальшим педагогічним впливом на її формування в майбутніх економістів, запропонували їм навчатися на курсах «Англійська мова - мова міжнародного спілкування».

Крім участі в міжнародних проектах, плідним засобом підготовки викладачів до формування крос-культурної компетентності майбутніх економістів у нашому дослідженні стали: відвідування лекцій, які прово-дяться представниками інших країн; участь у міжнародних конференціях; керівництво зарубіжними стажуваннями і практикою студентів.

Висновок

Усвідомлення викладацьким складом вищих аграрних навчальних закладів потреби суспільства в підготовці фахівців з ураху-ванням необхідності формування в них крос-культурної компетентності є одним із вагомих резервів підвищення ефективності їхньої підготовки. Реалізувати цей потенціал здатні тільки викладачі з високим рівнем професійно-педагогічної підготовки; умінням грамотно й відповідально вирішувати педагогічні завдання, які виникають у процесі формування крос-культурної компетентності майбутніх економістів; використовувати широку палітру методів, прийомів і засобів як для вирішення поточних педагогічних завдань, так і для досягнення кінцевої мети - підготовки висококваліфікованого, конкурентоспроможного на ринку праці економіста аграрного профілю, здатного задовольнити потреби суспільства й самореалізуватися в професійній діяльності, зокрема, у ситуаціях, пов'язаних із міжкультурною взаємодією.

Список літератури

1. Бех І.Д. Особистість у просторі духовного розвитку: навч.посіб. / І.Д. Бех. - К. : Академвидав, 2012. - 256 с.

2. Педагогічна майстерність: Підручник / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, та ін.; За ред. І. А. Зязюна. -- К.: Вища шк., 1997. -- 349 с.

3. Садохин А.П. Межкультурная коммуникация / А.П. Садохин. - М. : ИНФРА-М, 2004. - 286 с.

4. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация : учеб. пособ. / С.Г. Тер-Минасова. - М. : Слово/Slovo, 2000. - 624 с.

Размещено на Allbest.ru