Формування риторичної культури майбутніх викладачів технічних університетів в умовах магістерської підготовки: результати педагогічного експерименту

Таблиця 4 Розподіл магістрантів КГ та ЕГ за рівнями сформованості РК

Найбільші розбіжності між КГ та ЕГ виявилися в результатах за МЦ-критерієм, що є підтвердженням спрямованості методики на формування усвідомленого позитивного активно-діяльнісного ставлення до РК, прагнення до самовдосконалення. При цьому окремі результати ЕГ за МЦ-критерієм суттєво різняться. Так найбільш суттєво змінилося ставлення до РК (65% у ЕГ), і це - об'єктивно, адже в процесі пізнання й практики ставлення можуть змінюватися швидко. Інша справа з цінностями, вони не формуються впродовж кількох занять, але вплив на систему цінностей магістрантів ЕГ все ж відбувся: 7% проти 0% у КГ.

Неістотні розбіжності (10%) в результатах ЕГ та КГ за ІТ-критерієм пояснюємо тим, що вміння здобувати знання є показовою якістю магістрантів. При цьому, вищий рівень знань у ЕГ підтверджує ефективність лекційного викладання з активізацією мисленнєво-мовленнєвої діяльності магістрантів. Істотне збільшення (46%) результатів ЕГ за ІТ5 відбулося за рахунок того, що на заняттях із риторики магістранти отримували теоретичне уявлення про сутність риторичної рефлексії, її види, значення. А також жоден виголошений на заняттях чи виставлений у дистанційному курсі риторичний текст, жодна дискусія, гра не залишалися без риторичного аналізу в різних його видах. Слід зазначити, що це була копітка робота, оскільки більшість магістрантів часто не просувалися далі від «сподобалося - не сподобалося». Це спонукало автора до розробки детальної схеми аналізу риторичної діяльності. риторика педагогічний магістрант

Аналіз показує, що збільшення результатів за МС1 відбулося за рахунок тих магістрантів, що мали не нижчий, а вищий «вхідний» рівень знань з української мови. Вони виявилися більш чутливими в спостереженні й виправленні мовних помилок у виголошених промовах.

Обов'язковим у ЕГ було завдання самоаналізу виразності власних риторичних текстів. Тут виникали певні труднощі, оскільки більшість магістрантів були переконані, що засоби виразності в академічному технічному мовленні - зайва розкіш, відтак це зайві знання. Збільшення результатів за МС4, є, окрім іншого, результатом виконання магістрантами творчо-пошукових групових проектів «Тропи й фігури» на основі аналізу ораторських промов та академічних текстів видатних діячів технічної школи. Це сприяло усвідомленню ключових функцій засобів виразності в мовленні педагога: евристична, пояснювальна, мнемотична тощо.

Виявилося, що магістранти на заняттях із риторики чи не вперше замислися над запитаннями: куди дивитись під час виступу, що робити з руками, як примусити слухати, як подолати страх тощо. Це пояснює найнижчі серед інших числові показники результатів до експерименту за ОВ-критерієм в обох групах. А оскільки згадані запитання викликали в магістрантів найбільше зацікавлення в процесі навчання, то ми отримали значне зростання результатів за цим критерієм. Результати підтверджують ефективність застосування декламаційного практикуму та створення умов максимальної мовленнєвої активності магістрантів, у тому числі й на лекціях, створення атмосфери доброзичливості та взаємопідтримки під час публічних виступів.

Значні результати за ОВ-критерієм у ЕГ визначаються налагодженням тісної взаємодії між риторикою та психолого-педагогічними дисциплінами; організацією загально-університетського конкурсу педагогічної майстерності магістрантів.

Висновки

Проведений педагогічний експеримент підтвердив висунуті автором положення щодо ефективності формування РК у технічному університеті:

1) у курсі риторики слід не стільки рівноцінно розподіляти час на формування основних складових РК викладача технічного університету, скільки знаходити такі форми й методи навчання, першою чергою інтерактивного, що комплексно вирішують проблему формування РК у єдності її складових;

2) комунікативно активні, інтерактивні методи навчання, що містять високий мотиваційний потенціал, спричиняють таку організацію навчального процесу, де немає місця моралізаторству, нав'язуванню з боку викладача, оскільки джерелом переконання є не стільки викладач, скільки самі магістранти;

3) особливої ваги у викладанні риторики в технічному університеті та з урахуванням морально-етичного рівня сучасного суспільства набуває завдання формування мотиваційно-ціннісного компоненту РК, який є основою для подальшого риторичного саморозвитку;

4) у ситуації обмеженого обсягу аудиторних годин основний шлях до збільшення можливостей у здобутті риторичного досвіду - використання дистанційних методів навчання; використання дистанційної форми навчання риторики спричиняє не лише збільшення мовотворчої активності магістрантів, але й якість створюваних ними текстів і відповідальність за них, оскільки авторська робота стає доступною для багатьох читачів;

5) пропонована технологія навчання риторики суттєво впливає на формування риторично й педагогічно значущих якостей магістрантів (рефлективності; товариськості; тактовності; здатності до емпатії, співробітництва, організаторських здібностей), партнерських стосунків у групі, згуртованості, взаємоповаги й підтримки;

6) створення навчального риторичного середовища, за наявності спеціальної риторичної дисципліни, суттєво сприяє формуванню РК майбутніх викладачів технічних університетів, збільшуючи риторичний досвід студентів упродовж навчання в університеті.

Література

1. Подласый И. П. Педагогика. Новый курс : учеб. для студ. пед. вузов: в 2 кн. / И. П. Подласый. - М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - 576 с. (Общие основы. Процесс обучения).

2. Залюбівська О. Б. Педагогічна модель формування риторичної культури майбутніх викладачів технічних університетів / Редкол: І. А. Зязюн (голова) та ін. // Вінниця Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : Зб. наук. пр. - Київ-Вінниця : ТОВ фірма "Планер”, 2014 - Випуск 39. - 514 с

3. Залюбівська О. Б. Зміст та структура риторичної культури викладача технічного університету / О. Б. Залюбівська // Zbior raportow naukowych. «Wspolczesne tendencje w nauce i edukacji». - Warszawa: Wydawca: Sp. zo.o. «Diamond trading tour», 2014. - 76 str.

4. Мазін В. М. Критерії та показники сформованості культури професійної самореалізації педагога / В. М. Мазін // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки. - 2007. - Вип.41. - С. 217-225.

5. Практикум з риторики. Методичні вказівки до виконання вправ та завдань з дисципліни «Основи риторики» для студентів спеціальності 7.050201 - «Менеджмент організацій» та магістрів усіх спеціальностей / Уклад. О. Б Залюбівська - Вінниця : ВНТУ, 2007. - 74 с.

Размещено на Allbest.ru