Спрямованість особистості студентів та формування духовних цінностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.18

Спрямованість особистості студентів та формування духовних цінностей

Лещинський Олександр Петрович,

доктор педагогічних наук, професор

Старовойтенко Наталія Василівна,

кандидат педагогічних наук, доцент

Зражевський Сергій Фрідріхович,

кандидат філософських наук Черкаського державного технологічного університету, м. Черкаси

На основі тестування студентів-лінгвістів старших курсів проводиться аналіз спрямованості осо¬бистості та обговорюються шляхи формування духовних цінностей.

Ключові слова: спрямованість особистості, студенти, старшокурсники, цінності. лінгвіст особистість духовний

На основе результатов тестирования студентов-лингвистов старших курсов проводится анализ на¬правленности личности и обсуждаются пути формирования духовных ценностей.

Ключевые слова: направленность личности; студенты; старшекурсники; ценности.

Purposefulness and values ofmaster students are analyzed. Ways of formation ofspirituality values are discussed.

Key words: purposefulness; higher education students; master students; values.

Постановка проблеми. У сучасній вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній науці багато-гранні аспекти формування духовної культури студентської молоді розробляють І. Бех, О. Горина, К. Дубич, М. Євтух, О. Омельченко, Г. Шевченко та ін.[1, 2, 3]. Формування духовності передбачає ста-новлення високої моральності з одночасним прагненням ліквідувати інфантилізм, утриманство, байду-жість, сформувати почуття колективізму, вмінняпрацюватиукоманді, здатністьдорозвиткувисокихіде- алів. Водночас, за оцінками вітчизняних дослідників, саме цих цінностей бракує сучасному студенству [4, с. 73-76]. Визначення шляхів формування вищих духовних цінностей передбачає знання реального стану ціннісної сфери студенства.

Метою нашого дослідження є аналіз можливих шляхів формування вищих духовних цінностей сту¬дентів в умовах вищої школи.

Виклад основного матеріалу. Для визначення спрямованості особистості студентів старших кур¬сів ми проводили тестування серед студентів 4-го та 5-го курсу лінгвістичного факультету. Усього в тестуванні взяло участь 120 опитаних.

Спрямованість як система відношень особистості до дійсності являє собою наступну структуру: ставленняособистості до інших людей (спрямованість на взаємодію з іншими людьми - ВІ), ставлення до праці та навчання (спрямованість на завдання - СЗ) та ставлення до самого себе (СС). Спрямова¬ність на взаємодію з іншими людьми (ВІ) проявляється в прагненні людини підтримувати гарні стосун¬ки з колегами по роботі, з одногрупниками, в підвищеній зацікавленості у співпраці. Спрямованість на завдання (СЗ) проявляється в захопленні особистості самим процесом роботи, навчанням, виконанням завдання. Людина в цьому випадку орієнтуються на співпрацю з колективом, прагне досягти високої продуктивності праці. Спрямованість на себе (СС) характеризується переважанням мотивів власного благоустрою: прагнення до першості та престижу. Така людина найчастіше буває зайнята лише своїми проблемами, мало реагує на потреби людей, які її оточують.

Результати тестування подано на Рис. 1.

Одним із чинників формування спрямованості студентів є середовище університету. Зміна цього середовища, на нашу думку, викликає суттєві зміни у формуванні цінностей студентів. Перш за все, серед напрямків зміни навчального середовища слід назвати демократизацію навчального процесу. Мається на увазі проведення широких соціологічних, психологічних та інших досліджень та обсте¬жень з метою виявлення реальних потреб тих, хто навчається, їхнього ставлення до того, для чого та як їх навчають, їхньої навчальної мотивації та максимально можливе використання результатів таких до-сліджень в організації навчального процесу, внесення змін до цієї організації відповідно до отриманих результатів досліджень та обстежень.

? СС ? СЗ

Рис. 1

СС - Спрямованість на себе

СЗ - Спрямованість на завдання

ВІ - Спрямованість на взаємодію з іншими людьми

Наступний напрямок - це забезпечення автономії студентів у навчанні. Мається на увазі поступове перетворення навчання у самонавчання, коли студент ставиться в умови, в яких він повинен одержу-вати знання в основному за рахунок творчої самостійної роботи, самостійно шукаючи потрібну для виконання навчальних завдань інформацію та творчо її опрацьовуючи з тим, щоб зробити необхідні висновки та отримати обумовлені навчальним завданням результати.

Все викладене вище реалізується за умови впровадження четвертого напрямку - індивідуалізації навчального процесу. Демократизація, навчальна автономія студентів, робота з ними викладача як ор-ганізатора самостійного набуття знань тими, хто навчається, можливі, якщо враховується особистість кожного студента, його психічні пізнавальні особливості та особливості сприйняття, інтереси, потре¬би, цілі тощо.

Важливим п'ятим напрямком, який суттєво допомагає реалізації перших чотирьох, є впровадження того, що зветься кооперативним навчанням. Воно базується на спільній роботі студентів над навчаль-ними завданнями проблемного характеру (наприклад, у виконанні навчальних проектів), коли рішення досягається через поєднання зусиль, тобто кооперацію студентів, які колективними зусиллями досяга-ють спільної мети.

З метою визначення ставлення студентів до введення зазначених інновацій у навчальний процес було опитано 226 студентів лінгвістичного факультету Черкаського державного технологічного уні-верситету. В анкеті студентам пропонувалося вказати, чи хотіли б вони, щоб в їхньому ВНЗ викорис-товувались вищеназвані інновації. Також студентів просили вказати часто, рідко чи ніколи в їхньому ВНЗ ставляться цілі, які є провідними цілями вищої освіти у вищих навчальних закладах Європи та Америки. Це такі цілі, як підготовка студента до ринку праці; підготовка студента до життя як актив-ного громадянина в демократичному суспільстві; особистий розвиток студента; розвиток і підтримка великої, сучасної бази знань студента. Результати дослідження подано в табл. 1.

Таблиця 1. Ставлення студентів до інновацій, що ніколи (на думку студентів) не використовуються в навчальному процесі

Висновки. За результатами тестування найбільший показник серед опитаних займає спрямованість на себе та на свої власні потреби. Ми вважаємо, що це великою мірою залежить від соціальних, еконо-мічних та політичних чинників, що діяли в нашій країні в останні роки. Саме це призвело до деформа-ції цінностної сфери молоді. Опитування показало також, що найменший показник займає спрямова-ність на завдання, навчання та на сам процес роботи. Отже, слід переглянути зміст освітніх технологій, дидактичних та виховних концепцій.

Проведене нами опитування студентів показало, що більшість визнає необхідність змін у навчаль-ному процесі та виявляє готовність до можливих інновацій: індивідуального підходу до формуван¬ня змісту навчання кожного студента; особистої участі у формуванні програми навчання; можливості обирати певну кількість дисциплін; можливості вибору спеціалізації в межах спеціальності.

Література

1. Бех І.Д. Пріоритети виховання сучасної вузівської молоді / І.Д. Бех // Виховна робота у вищому навчаль¬ному закладі: Симбіоз нового і традиційного: Збірник наук.праць за матеріалами Всеукр.наук.-практ.конфе- ренції. - Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Подільський держ. пед. ун-т, інформаційний видавничий відділ, 2001. - 268 с.

2. Горина О.Т Механізми формування духовної культури студентської молоді / О.Т. Горина // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць. - Вип. 6 (59). - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2013. - С. 71-81.

3. Шевченко Г.П. Духовний розвиток особистості: Пошуки нового підходу до проблеми / Г.П. Шевченко // Духовность особистості : Методология, теория і практика: Збірник наук.праць. - Вип.4. - Луганск : Вид-во Східноукр.нац. ун-т ім. В. Даля, 2005. - 232 с.

4. Студент ХХІ века: социальный портрет на фоне общественных трансформаций: монография / Нар. укр. акад.; под общ. ред. В. И. Астаховой. - Харьков : Изд-во НУА, 2010. - 405 с.

Размещено на Allbest.ru