Вивчення суфіксальної та префіксальної системи англійської мови як важливого когнітивного аспекту під час підготовки філологів у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вивчення суфіксальної та префіксальної системи англійської мови як важливого когнітивного аспекту під час підготовки філологів у вищих навчальних закладах

Розуміння усного та писемного мовлення обумовлюються багатьма факторами як лінгвістичного, так і психологічного характеру. Одним з визначаючих факторів є об'єм словникового запасу читача та слухача. З ряду причин той, хто вивчає іноземну мову, не завжди має можливості для засвоєння такої кількості слів, які давали можливість без перешкод розуміти прочитане і почуте і, в першу чергу, прочитане, оскільки письмове мовлення в більшості випадків насичене набагато більшою кількістю слів, ніж усне.

Словотворча система англійської мови постійно видозмінюється, збагачується. Зміни відбуваються в інвентарі словотворчих афіксів - одні афікси відмирають, інші з'являються, змінюються продуктивність і активність словотворчих моделей, використання лексичних одиниць, сформованих за певними моделями, виникають нові значення у вже існуючих словотворчих моделях. В англійській мові, крім афіксації (префіксація і суфіксація), існують такі способи формування слів: конверсія, спрощення (ініціальне спрощення,відсікання, телескопія) словоскладання, зворотне словотворення, постпозитивація, звукоімітація, повторення, лексико-семантичне словотворення, чергування звуків, перенесення наголосу в слові. Проблемами словотворення в теорії мови займалися В. І. Заботкіна, Є. М. Бортнічук, І. В. Василенко, К. В. Піоттух, Л. П. Пастушенко, О. Д. Мєшков, П. В. Царев.

Афіксальні одиниці, за даними Кенона (Cannon, 1986), складають 24% всіх новоутворень та незначною мірою поступаються складним словам. Але ніколи ще в історії англійської мови кількість афіксів та їх дистрибуція не була настільки багата та різноманітна, як у теперішній час. Кількість відтворених слів велика і вивчення їх структури принесе відчутну користь при читанні та аудіюванні.

Мета даної статті - довести важливість вивчення суфіксальної та префіксальної системи англійської мови як одного з ключових когнітивних аспектів під час підготовки філологів з метою значного полегшення сприйняття англійського мовлення та формування словникового запасу.

При вивченні таких джерел, як “Новая лексика современного английского языка” В. І. Заботкіної [2], “Производные слова в английском языке” П. В. Царева [5], можна спостерігати значне розходження в списках як за складом, так і за кількістю суфіксів. Різниця в списках значна як у цілому за трьома частинами мови (від 42 до 162 суфіксів), так і в межах окремих частин мови (в іменнику від 14 до 129, в прикметнику від 7 до 36 суфіксів, у дієслові від 3 до 7). Привертає увагу й те, що ті ж самі мовні одиниці інтерпретуються в цих джерелах по- різному.

Розбіжність у списках пояснюється низкою причин, і, в першу чергу, деякими об'єктивними труднощами і недопрацьованим рядом теоретичних проблем, наприклад: 1) різне розуміння морфеми і труднощі послідовного проведення синхронного аналізу. Це нерідко приводить як до змішання синхронного та діахронічного підходів у визначенні морфемного статусу ряду звукових відрізків, так і до ігнорування складного взаємозв'язку цих двох площин мовної системи [8, с. 79]. 2) різне розуміння суфікса і труднощі розмежування типів постпозитивних морфем, інші.

Опис та класифікація англійських префіксів представляють певні труднощі. Серед лінгвістів не склалося єдиної думки про граматичну природу префіксів, зокрема про транспонуючі здібності цих морфем [3].

Разом з тим дослідження останніх років [1], а також дані словника неологізмів К. Барнхарта свідчать про те, що префікси, як і суфікси, є транспонуючими словотворчими морфемами, хоч ця функція і не головна для них, і більшість префіксів виступає в нетранспонуючих моделях [7]. Другий, не менш важливий момент, який викликає дискусію, пов'язаний з тим, що префікси типу out-, over-, in-, under-, after-, on- та інші співпадають з відповідними прийменниками: префікси і прийменники мають загальні етимологічні корені і частково - загальне значення. Але префікси відрізняються від співзвучних їм прийменників, тим, що по-перше, подібно до всіх інших дериваційних афіксів, володіють більш абстрактним значенням (порівняно з конкретним, вираженим в прийменниках); по-друге, семантичний склад префіксів і прийменників не завжди співпадає - у префіксів можуть з'явитись нові варіанти значень; по-третє, префікси, поєднуючись з основами певного семантичного розряду за визначеними моделями, формують нові слова, тобто вони завжди відтворювані в мові.

При описі префіксів нерідко підкреслюється той факт, що, на відміну від суфіксів, префікси нібито не здатні транспонувати одну частину мови в іншу і служать лише для змінення лексичного значення слова. Одні автори висловлюють це положення в категоричній формі, наприклад: “Між префіксами і суфіксами існує принципова відмінність. Вона полягає не тільки в тому, що суфікс ставиться після основи, а префікс перед нею. Основне розходження полягає в тому, що суфікси, приєднуючись до основ тієї чи іншої частини мови, можуть відносити їх до інших граматичних категорій (to eat - eatable), у той час як префікси подібною здатністю не володіють (to like -to dislike, comfortable - uncomfortable)" [4, с. 135]. Хоча В. І. Шкарупін називає 25 префіксів, які є “конвертуючи ми" у префіксальній системі англійської мови [6].

Афіксальні одиниці, як правило, складаються повністю в руслі англійських словотворчих традицій, їх морфологічна структура та характер мотивації значення вкладається в сформоване у носіїв англійської мови уявлення про звичайне, стандартне слово. Тому поява відтворюваних неологізмів свідомо відчувається носіями мови тільки тоді, коли вони усвідомлюють новизну позначуваного. Цей спосіб переважає при формуванні неологізмів. Відтворене слово, так само як і складне, характеризується, на відміну від простого, наявністю семантичної розчленованості та наявністю внітрішньої предикації.

Усього за останні 25 років у формуванні нових слів було використано більше ста суфікса: -ability, -able, -ас, -асу, -(i)al, -ally, -an, -age, -ance, -ant, -ar, -arium, -ary, -ase, -ate, -atic інші.

У формуванні нових одиниць активну участь беруть також полусуфікси: -athon, -gate, -gram, -intensive, -friendly, -manship, -oriented, -a/oholic, -pedia, -speak, -watcher, -wide.

Префіксальні новоутворення менш численні, але кількість префіксів та полупрефіксів перевищує кількість суфіксів та полусуфіксів. Всього, розпочинаючи з 1963 р., у формуванні нових префіксальних одиниць взяло участь 127 префіксів та полупрефіксів, серед яких більше одиниць латинського походження (префікси грецького походження нечислені); а-, aero-, agro-, ambi-, anti-, aqua-, apres-, atto-, astro-, audio-, auto-, bi-, bio-, chemo-, cine-, со- інші.

Серед найбільш продуктивних префіксів слід відмітити: anti-, со-, de-, non-, post-, pre-, ne-, sub-, in-.

Найбільшу ступінь новизни мають одиниці, сформовані за допомогою нових афіксів та полуафіксів, таких як: -on, -ase, -sol, -nik, -manship, eco-, mini-, maxi-, ur-, mega-, cine-, oholik-, gate-, watcher-, dial-a-, flexi-, apres- і т.д.

Характерною рисою сучасних афіксів є їх термінологізація, сувора прагматична закріпленість за певною науково-технічною сферою. Близько половини всіх афіксальних новоутворень відносяться до сфери науки.

Найбільш активно деривація бере участь у формуванні нових термінів фізики та біології. Наприклад, суфікс -on (елементарна одиниця або частинка) використовується для формування таких термінів, як gluon - нова елементарна частинка в фізиці, luxon - елементарна частинка з нулевою масою.

У вивченні ґрунтовної таксономії активно використовується суфікс -sol (від латинського - грунт) для визначення різних видів ґрунтів: histosol - вологі ґрунти; vertisol - глиняні ґрунти; hioxisol - тропічні ґрунти.

Префіксальні одиниці демонструють підвищення ролі напівпрефіксів. Як відомо, напівпрефікси більшою мірою, ніж префікси, семантично обтяжені і більшою мірою впливають на семантику відтвореної одиниці. Основне джерело напівпрефіксів - латинська, французька та грецька мови: aero-, bio-, xeno-, micro-, euro-, tele- і т.д. Їх використання, як правило, обмежено науково-технічними сферами. Але у зв'язку з популяризацією та поширенням технічних новинок у побуті напівпрефікси входять в загальне використання. Так, у 80-і роки одним із самим продуктивних виявився полупрефікс tele-, який формував головним чином іменники за моделлю pref. + N - N: telebanking - фінансова служба, яка дозволяє клієнту здійснювати банківські операції через телевізор або домашній комп'ютер; telemarketing -практика пролажу по телефону; teleshoping - замовлення покупки по телефону.

Деякі напівпрефікси беруться із фраз або складних слів: dial-a (для позначення служби, котру можливо замовити по телефону) із dialophone, наприклад, dial-a-bus, dial-a-meal; flexi - гнучкий - із торгової марки Flexi Van. Наприклад: flexicover, flexinomics, flexiroof.

У теперішній час одними із самих продуктивних є полуафікси: -intensive, -wide, -friendly, -nomics, -speak. Так, -friendly прийшов із комп'ютерної сфери. Спочатку користувачі комп'ютерами боялися незнайомої технічної новини. У зв'язку з цим з'явилося слово user-friendly, яке в майбутньому вийшло за рамки обмеженої сфери і стало використовуватися відносно будь-якого предмета - від книги до кухні в розширеному значенні “accessible” або “easily understood". Друга частина слова з'явилася та перетворилася в суфіксальний елемент, утворюючий одиниці, які використовуються в найрізноманітніших сферах життя за моделлю. Наприклад: audience-friendly, customer-friendly, environment-friendly, farmer- friendly, girl-friendly, labour-friendly, nature-friendly, eater-friendly. Особливої уваги заслуговують також напівафікси -intensive, -wide.

Сучасний стан афіксальної системи характеризується появленням зовсім нових афіксів та напівафіксів, нових значень афіксів та варіантів (відтінків) значень, нових моделей та обмежень на їх використання. У цілому на самому новому етапі розвитку мови характерне нарощування семантичного потенціалу при великому семантичному та структурному різновиді твірних основ. Відмічається диференціація афіксів за різними сферами використання.

Отже, під час підготовки філологів з метою значного полегшення сприйняття англійського мовлення та формування словникового запасу, є дуже важливим вивчення суфіксальної та префіксальної системи англійської мови як одного з ключових когнітивних аспектів.

Усі мовознавці повинні розуміти, що об'єктом словотворення є відтворене слово, яке з'являється в результаті застосування якої-небудь формальної операції (засобу) до утворюваної одиниці, причому зв'язки між ними розглядаються як живі.

Одна з двох одиниць розглядається як вихідна - джерело деривації, одиниця мотивуюча.

До відтворених слів відносяться і відтворені афіксальним способом, тобто слова, які є результатом приєднання дериваційних афіксів до твірної основи.

Афікси характеризуються такими загальними ознаками:

1. Всі вони є семантично релевантними морфемами, що володіють більш- менш абстрактним значенням.

2. Афікс має володіти ознакою вільної ідентифікації, тобто прийматися як частина слова.

3. Афікси повинні використовуватись для формування слів від різних за походженням основ; запозичені афікси мають породжувати нові слова на базі тієї мови, яка їх запозичила.

4. Афікси мають володіти певною частотою використання; при цьому свідоцтвом їх продуктивності та належності саме до розряду афіксів (а не компонентів складних слів) можуть служити дані словників неологізмів.

Критерієм продуктивності афіксів є також оказіональні неологізми, або потенційні слова, не зареєстровані словниками, але сформовані за нормами мови і сприйняті носіями мови як інформативні.

Афіксація або прогресивна деривація є одним з найбільш продуктивних шляхів словотворення.

Словотворча структура слова передбачає існування трьох елементів: основи, афіксу та моделі, за якою відбувається приєднання афікса до твірної основи. Отже, будь-яке відтворене слово є результатом взаємодії цих трьох елементів, детальна характеристика яких вимагає подальшого вивчення.

Література

1. Английские неологизмы (60-70-е годы) / Под ред. Ю. А. Жлуктенко, В. П. Березинский, И. И. Борисенко и др.; Отв. ред. Ю. А. Жлуктенко. - К.: Наук. мысль, 1983. - 172 с.

2. 3аботкина В. И. Новая лексика современного английского языка. / В. И. Заботкина - М.: Высш. шк., 1989. - 124 с.

3. Мешков О. Д. Словосложение в современном английском языке./ О. Д. Мешков. - М.: Высшая школа, 1985. - 136 с.

4. Михайлова B. И. Семантико-структурный анализ прилагательных в современном английском языке. Вопросы лексики и грамматики иностранных языков / В. И. Михайлова. // Уч. зап. МДГИ им. В.И. Ленина. - М., 1971. - 286 с.

5. Царев П. В. Производные слова в английском языке./ П. В. Царев. - М.: Изд. Моск. ун-та., 1977. - 134 с.

6. Шкарупін В. І. Про специфіку префіксації в англійській мові. / В. І. Шка- рупін // Проблеми морфологічної будови германських мов. - К.: Освіта, 1963. - 204 с.

7. Barnhart C. L. A Dictionary of New English. 1963-1972. / C. L. Barnhart, S.Steinmeits, R. K. Barnhart- London, 1973. - 418 p.

8. Koziol E. Handbuch der englishen Wortbildungslehre./ E. Koziol - Heidelberg, 1987. - 346 p.

Размещено на Allbest.ru