Формування особистості засобом навчання у морських закладах півдня Херсонщини (кін. ХІХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 930.25:355.23(477.72) «19-20»

освіта морський флот

Матеріал статті репрезентує історичний дискурс розвитку морської освіти на Херсонщині в кін. ХІХ ст., досліджено специфіку підготовки фахівців флоту в історичній площині, а саме в період фундації морської освіти - наприкінці ХІХ ст. Акцентовано увагу на чинниках, що впливають на формування особистості майбутнього фахівця морської галузі. Досліджено низку факторів, що корегують цей процес, оскільки одним із них є навчання в морських закладах освіти, то в матеріалі статті приділено увагу засобам морально-естетичного, фізичного, культурного, релігійного розвитку, які були визначальними в процесі підготовки моряків. У публікації наведено архівні матеріали, які підтверджують проаналізовані нами чинники.

Ключові слова: морська освіта, фахівці флоту, формування особистості моряка, фактори впливу.

Аннотация

Материал статьи демонстрирует исторический дискурс развития морского образования на Херсонщине в конце ХІХ в., исследовано специфику подготовки специалистов флота в исторической плоскости, а именно в период основания морского образования - в конце ХІХ в. Акцентировано внимание на факторах, которые влияют на формирование личности будущего специалиста морской отрасли. Исследовано ряд факторов, которые корректируют этот процесс, а поскольку одним из них есть обучение в заведениях морского образования, то в материале статьи уделяется внимание средствам морально-эстетического, физического, культурного, религиозного развития, которые были определяющими в процессе подготовки моряков. В публикации приведены архивные материалы, которые подтверждают проанализированные нами факторы.

Ключевые слова: морское образование, специалисты флота, формирование личности моряка, факторы влияния.

Annotation

The material of the article represents historical discourse of marine education in Kherson region at the end of the XIX-th century, the specificity of training specialists for fleet is investigated in historical plan, just during the period of foundation of marine education - at the end of the XIX-th century. Attention is paid to the factors that influence the formation of a future specialist of marine branch.

Means of moral, esthetical, physical, cultural, religious development of sailors are investigated.

Formation of the personality of marine branch as a specialist is determined by a number of factors that influence this process. One of them is training at marine educational institutions. For deeper understanding of their peculiarities, the specifics of fleet specialists training should be found out in historical plan during the period of foundation of marine education, at the end of the XIX-th century.

The aim of the article is to investigate the formation of marine education in Kherson region in the context of formation of future sailor's personality. The article points out that much attention of pedagogical council and tutorial committee was paid to educational work and broadening of the students' outlook.

It should be mentioned that absence of integrity and complex work on the question under discussion and also presence of the whole number of unsolved questions that are to be discussed, testify the necessity of further study and generalization of the outlined question.

Key words: marine education, specialists (sailors) of fleet, forming of personality of a seaman, factors of influence.

Постановка проблеми формування особистості засобом навчання в морських закладах освіти Півдня Херсонщини в кін. ХІХ століття зумовлена необхідністю цілісного уявлення про структуру професійної підготовки кадрів.

Аналіз основних досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання цієї проблеми свідчить про науково-історичний інтерес до неї з боку дослідників у різний час. Можемо виділити праці В. Виноградова [3], в яких він здійснив спробу простежити історію розвитку в Російській імперії навчальних закладів із підготовки фахівців для комерційного флоту; дослідження А. Вейнберга, де відображено особливості роботи Херсонського училища торговельного мореплавання [2]. Автор зосередив увагу на питаннях становлення і розвитку навчального закладу, його діяльності в умовах недостатнього фінансування і відсутності кваліфікованих викладачів. Нашу увагу привернула монографія М. Барбашова «К истории мореходного образования в России» [1]. У ній автор показав систему морехідної освіти в імперії на різних етапах її історичного життя, розглянув питання організації навчального процесу, формування педагогічних кадрів тощо.

Безперечно, для дослідження нашої проблеми означені праці є цінними, оскільки в них ідеться про специфіку формування й розвитку морської освіти, а відтак і про формування особистості майбутніх моряків. Водночас відсутність цілісної і комплексної роботи з теми, а також наявність низки нерозв'язаних питань, що мають дискусійний характер, свідчать про необхідність подальшого вивчення й узагальнення окресленого питання.

Мета публікації полягає в дослідженні становлення морської освіти на Херсонщині у контексті формування особистості майбутнього моряка.

У Херсоні морехідні класи другого розряду за положенням 1867 року були відкриті 25 червня 1872 року з відділенням суднобудування [5, арк. 41], а 1879 року переведені у третій розряд. їх заснуванню необхідно завдячувати Херсонському міському товариству, яке за дієвої участі міського голови В. Терещенка ініціювало цю справу. Спочатку класи функціонували на пожертви різних установ і осіб, що впорядкували приміщення меблями і необхідною літературою. Крім того було асигновано на їх утримання 1605 рублів щорічно, а Херсонське губернське земство додало 1000 рублів на рік. Уряд на утримання класів виділяв 2000 рублів щорічно, відповідно загальна сума на утримання складала 4605 рублів. На 1 січня 1895 року в старших класах навчалося 16, в середніх - 22, у молодших - 29 слухачів. Окрім фахових предметів значна увага приділялася викладанню російської, французької й англійської мови [8, арк. 18; 9, арк. 1-2].

Цікавим видається «Іменний список викладачів», які працювали у школі 1886 року: «Завідуючий класами капітан-лейтенант Дмитро Іванович Дабіч закінчив курси в морському кадетському корпусі, оклад 1550 руб., дворянин, росіянин, православний. Викладачі: шкіпер каботажного і штурман далекого плавання Олексій Васильович Калюжний, закінчив морехідні класи у Херсоні, оклад 800 руб., міщанин, росіянин, православний; шкіпер каботажного і штурман далекого плавання Михайло Сафронович Хоминський, закінчив морехідні класи у Херсоні, оклад 600 руб., син чиновника, росіянин, православний» [7, арк. 13].

Навчальний заклад морського профілю постійно потребував оновлення матеріально-технічного забезпечення навчального процесу. Нашу увагу привернув лист на ім'я завідувача Херсонськими морехідними класами: «Контора Добровільного флоту в Одесі має честь інформувати Вас, милостивий государ, що на складах цього флоту в Одесі накопичилося багато морехідних карт усього світу, а також лоцій, при чому багато з них, будучи старих видань, майже ніколи не були використані. Якщо для ввірених Вам класів будуть потрібні лоції і карти, то контора Добровільного флоту може надати Вам їх безкоштовно, якщо Ви уповноважите довірену особу в Одесі отримати їх. Помічник інспектора» [9, арк. 19]. Аналогічну пропозицію згодом було отримано від виконавця робіт із поглиблення дна в гирлі Дніпра. «Начальнику Херсонського морського училища малого плавання 14 лютого 1904 р. У відповідь на запит Вашої Високості від 11 лютого за №76 маю честь надати при цьому один екземпляр карт гирла р. Дніпро з показами існуючого каналу для морських суден з осадкою 17.5 футів» [6, арк. 6].

Окрім карт, першочерговим завданням керівництва морських класів і наглядових інстанцій було забезпечення учнів необхідною фаховою та загальноосвітньою літературою. «26.01.1886 р. № 107 Одеський навчальний округ Інспектора народних училищ Херсонського району. Завідувачу Херсонськими морехідними класами. Маю честь просити Вас надати якнайскоріше інформацію про те, скільки в 1885 р. придбано для класів книг і посібників і на яку суму з наданням їх списку» [7, арк. 7]. Ще в одному посланні на ім'я начальника морехідних класів йдеться: «Правління тимчасового Одеського генерал-губернатора. 3 травня 1886 р. № 1222. У морехідні класи імператора Олександра ІІ у Херсоні. За вказівкою генерал-губернатора маю честь переказати 12 рублів за дві книги Зібіна «Морехідна астрономія» і «Навігація». Дуже прошу про отримання грошей повідомити. Управляючий канцелярією» [7, арк. 51]. До програми викладання предметів Херсонського училища далекого плавання входили океанографія, метрологія, англійська мова і теорія девіації. За повної відсутності підручників 13 цих дисциплін вказані предмети в училищі проходили під запис лекцій викладачів [12, арк. 4].

Теоретична підготовка педагогів і їх практичний досвід слугували запорукою високої професійної підготовки учнів школи. «Маючи на увазі за приклад попередні роки, здійснювати з 1 листопада цього року додаткові заняття: 1) з сигналізації прапорцями й електричними лампочками за способом Морзе; 2) з навчання учнів співставленню хронометрів і веденню хронометричних журналів; 3) заняття для проведення учнями метеорологічних спостережень. Опікунський комітет училища просить Відділ торговельного мореплавства дозволити викладачам Гаврилиці й Сальникову вести заняття з сигналізації, Будникову - з навчання учнів співставлення хронометрів, Сальникову - з навчання по здійсненню метеорологічних спостережень, із виплатою їм за цю працю винагороди із спеціальних коштів училища... з жовтня 1912 по травень 1913 р.» [12, арк. 133].

Керівництво Херсонських морехідних класів дбало і про загальний розвиток своїх вихованців. Із цією метою закуповувалася художня література. Щоправда, під час придбання для бібліотеки морехідних класів іноді виникали непорозуміння. Так, в копії листа начальника училища читаємо: «15.01.1886 р. № 2. Пан Достоєвський. Бажаючи придбати твори, які Ви видаєте, я 9 грудня 1885 року надіслав на Ваше ім'я 15 рублів; оскільки на даний момент книги не отримані, тому милостиво прошу Вас повідомити мене про отримання грошей і прискорити пересилку книг» [7, арк. 4]. Очевидно, відомий письменник, маючи проблеми із власними борговими зобов'язаннями (програші в казино), не дуже переймався доставкою своїх творів передплатникам.

Не менш складним було питання стосовно форменого одягу курсантів. «26 січня 1885 р. Завідувачу Херсонськими морехідними класами. Опікун Одеського навчального округу дізнався із донесення за №289, датованого 10.12.1885 р., від Окружного інспектора Соловйова, що під час відвідування ним Херсонських морехідних класів помічено, що багато з учнів були вдягнені у форму, дуже схожу на форму учнів реальних училищ. Наказом від 10 січня за № 196 заборонено учням морехідних класів носити форму, призначену учням реальних училищ. Інспектор народних училищ Платон Голубєв» [7, арк. 5]. Начальник училища змушений був відреагувати на приписи вищих інстанцій:»Інспектору народних училищ Херсонського району. 29.01.1886 р. № 7. Унаслідок Вашого припису від 26 січня цього року за № 103 маю честь повідомити, що учні Херсонського морехідного училища носили форму матросів військового флоту, яку носять і в товаристві пароплавства і торгівлі, що схожа на форму реальних училищ, але на даний момент, за розпорядженням пана начальника губернії, заборонено їм носити таку форму, що і виконано» [7, арк. 10].

До певної міри скоординувати діяльність новостворених професійних навчальних закладів морського профілю, а також надати їм методичну допомогу було покликане Імператорське товариство сприяння російському торговельному мореплавству. В одному з листів, що надійшли від товариства на адресу начальника морехідних класів, читаємо: «Москва 15.02.1886 р. № 74. Милостивий государ. Правління товариства згідно зі своїм рішенням від 6 лютого має за честь покірно просити Вас, милостивий государ, надіслати до Правління не пізніше 15 березня цього року по одному примірнику бланків дипломів тих, хто останнім часом склав іспити на штурмана і шкіпера каботажного і далекого плавання, прописавши в цьому (надрукованому) екземплярі для наочності копію з одного з дійсно виданих дипломів. Голова князь Д. Долгоруков» [7, арк. 30].

Окрім теоретичної підготовки велика увага приділялася практичним навичкам вихованців. Оскільки морехідні класи не мали власного навчального судна, то в канікулярний період мали на власний розсуд влаштуватися на одне з суден із метою проходження практики. Про це свідчить «Свідоцтво» одного з вихованців, яке зберігається у фондах ДАХО. «Свідоцтво. Надавач його, учень Херсонських трьох розрядних імператора Олександра ІІ морехідних класів першого розряду Бенедикт Іванович Краєвський звільнений з цих класів для практичних плавань на комерційних суднах Азовським і Чорним морями та за кордон, якщо для цього буде нагода, до завершення навігації цього року, тобто до 1 жовтня 1896 р. (цей термін не є обов'язковим для учнів, що перебувають у закордонному плаванні). Після завершення відповідного терміну він зобов'язаний з'явитися в морехідні класи і пред'явити свідоцтво портовій митниці в Росії і Російському консульству за кордоном для відмітки про його прибуття і про те, на якому судні і на якій посаді він служив. Свідченням цього є видане дане свідоцтво з підписом і печаткою морехідних класів. При цьому морехідні класи просять: 1) портові митниці в Росії і Російські консульства за кордоном не відмовляти пред'явнику цього свідоцтва зробити на свідоцтві відмітку про час прибуття пред'явника і про те, на якому судні він знаходиться в якості члена команди; 2) шкіперів чи судновласників - про те, щоб прийнятого учня морехідних класів привчали до правил управління, завантаження і розвантаження судна, не залучати його до важких і некваліфікованих робіт, слідкували за його світоглядом, не дозволяли йому відлучатися з судна без вагомих причин, а після закінчення служби видали йому свідоцтво, про набуті навички в морській справі, тривалість перебування на судні, старанність і поведінку учня. Херсон 18 березня 1896 р. Завідувач морськими класами» [10, арк. 8].

Велика увага приділялася педагогічною радою училища й опікунським комітетом виховній роботі та розширенню світогляду вихованців. «Опікунський комітет вважає, що заняття музикою повинні сприятливо впливати на поведінку учнів, відволікаючи їх від безцільної витрати вільного від занять часу. Маючи на увазі недостатній матеріальний рівень учнів для придбання ними музичних інструментів, опікунський комітет постановив придбати інструменти за рахунок спеціального фонду училища» [12, арк. 148]. Відділ торгівельного мореплавства поінформував опікунський комітет училища, що не заперечує стосовно придбання музичних інструментів на суму 75 руб. [12, арк. 149]. Благодійники, керівники установ і лідери громадських організацій часто ініціювали допомогу керівництву училища в організації культурно-масових та інших виховних заходів. «Його високоблагородію пану директору Херсонських морехідних класів Клопотання Херсонського товариства «Пруд» 2 лютого в Міській аудиторії Товариство наше для підтримки своїх засобів з дозволу начальства влаштовує вечір, запросивши для якого оркестр 7 казенного полку з Миколаєва, артистів малоросійської трупи для показу малоросійської опери «Запорізький скарб» з танцями до 2-х годин ночі. Бажаючи в числі своїх відвідувачів бачити вихованців ввірених Вам класів покірно просимо вашого благословенного на те дозволу. За надану Вам люб'язність наперед приносимо Вам нашу подяку» [12, арк. 22]. Ще одна ініціатива стосовно вихованців училища була успішно реалізована: «Пану начальнику Херсонського училища далекого плавання. Переслідуючи музично-виховні завдання, дирекція Херсонського відділення імператорського російського музичного товариства на своєму засіданні від 30 грудня 1908 р., заслухавши доповідь п. директора Херсонського музичного училища, зробила таке рішення: «Надати безкоштовний вхід на вечори і концерти відділення учням із навчальних закладів міста Херсона, при чому вхідні безкоштовні квитки на кожен концерт видати на ім'я пп. Начальників навчальних закладів на їх розгляд для роздачі учням» [12, арк. 27]. Жертвували предмети мистецтва і меценати з інших міст імперії. «Пану начальнику Херсонського училища далекого плавання. Милостивий государ. Покійний почесний член керованого мною товариства Микола Петрович Боголюбов пожертвував колишнім морехідним класам оригінальні малюнки свого брата Олексія Петровича Боголюбова, відомого мариніста, в його пам'ять. Так як кероване Вами училище далекого плавання є послідовником Херсонських морехідних класів, то направляю Вам особливо цінною посилкою на сто рублів малюнки, пожертвувані п. Боголюбським, і сподіваюся, що Ви їм виділите місце у приміщенні училища. Про отримання подарку не відмовтеся мене повідомити. З великою повагою, Нос» [12, арк. 42].

Імператорське товариство сприяння російському торговельному мореплавству дбало про фахове зростання вихованців Херсонського училища торговельного мореплавства, школа була своєрідним методичним центром для місцевих моряків.

Отже, можемо зробити висновок, що тогочасна морська освіта на Херсонщині сприяла не тільки фаховому зростанню морської галузі, але й особистісному розвитку майбутніх моряків. Своєю чергою слід відзначити, що система морської освіти в Російській імперії загалом і на Херсонщині зокрема в другій половині XIX - на початку XX століття діяла достатньо ефективно і змогла забезпечити торговельний флот кваліфікованими судноводіями. А створений базис професійної освіти майбутніх моряків генерував подальший розвиток морської галузі у сьогодення.

Це дослідження не вичерпує усіх аспектів порушеної проблеми, а є одним із напрямків аналізу процесу формування особистості засобом професійної освіти. Перспективу подальших наукових розвідок вбачаємо в дослідженні процесу становлення інших видів професійної освіти на Херсонщині, зокрема аграрної, медичної, педагогічної, та засобів їх впливу на формування особистості майбутніх фахівців означеної сфери.

Література

1. Барбашев Н. И. К истории мореходного образования в России / Н. И. Барбашев. - М. : Изд-во АН СССР, 1959. - 215 с.

2. Вейнберг А. Несколько слов о Херсонском училище торгового мореплавания / А. Вейнберг // Морской сборник. - 1857. - № 6. - С. 296-304.

3. Виноградов В. Торгово-мореходное образование в России / В. Виноградов. - СПб. : Б.и., 1912. - 278 с.

Державний архів Херсонської області (м. Херсон):

4. Ф. 212 Херсонське морехідне училище далекого плавання, оп. 1, 237 спр. (1872-1919 рр.)

5. Спр. 2. Списки поступаючих учнів (1872-1878 рр.), 42 арк.

6. Спр. 6. Про надсилання коштів тощо (1917 р.), 12 арк.

7. Спр. 14. Звіт про діяльність морехідних класів (1886 р.), 46 арк.

8. Спр. 31. Протоколи правління товариства сприяння російському торгівельному флоту (1894 р.), 26 арк.

9. Спр. 32. Положення про Другий з'їзд російських діячів технічної і професійної освіти в Росії. Звіт про навчальну діяльність і списки службовців морехідних класів (1894-1895 рр.), 89 арк.

10. Спр. 36. Заяви про зарахування до складу училища (1895 р.), 78 арк.

11. Спр. 136. Протоколи засідань комісії училища про встановлення правил поведінки для вихованців (1908 р.), 194 арк.

12. Спр. 140. Циркуляри міністерства торгівлі і промисловості (1909-1912 рр.), 151 арк.

Размещено на Allbest.ru