Діяльність жіночих громадських організацій у напрямку природничо-математичної освіти дівчат ХІХ - початку ХХ століття

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Діяльність жіночих громадських організацій у напрямку природничо-математичної освіти дівчат ХІХ - початку ХХ століття

Кохановська О.В.

Анотація

Ключові слова: громадські організації, природничо-математична освіта, освіта дівчат.

Кохановская Е.В. Деятельность женских общественных организаций в направлении естественно-математического образования девочек ХІХ - начала ХХ века

Статья раскрывает особенности деятельности женских общественных организаций в середине ХІХ - начале ХХ века и раскрывает их значение в становлении естественно-математического образования девочек указанного времени. Установлено, что указанный период характеризовался активизацией женского общественного движения на территории Украины. Указано, что качественная естественно-математическая подготовка долгое время не была доступна для женщин. Определены основные тенденции развития естественно-математического образования девочек под влиянием женского общественного движения.

Ключевые слова: общественные организации, естественно-математическое образование, образование девочек.

Kokhanovskaya О.У. Women non-governmental organizations towards natural sciences and math's female education in XIX - early XX century

The article deals with women NGOs activities in the middle of XIX - beginning of XX century and highlights their impact on the Natural Sciences and Mathematics female education formation during the period mentioned above. It has been fixed that that period is characterized by the women movement activation at Ukraine's territory. Also, it has been stated that the quality training done in natural Sciences and Mathematics disciplines was not available for women during a long period of time.

It has been found out that women from the secondary educational establishments were trained not sufficiently enough in the field of the Natural Sciences and Mathematics and that affected further development of the movements in society aimed at equality in the women's and men's rights which, correspondingly, led to changes in favor of better opportunities for women to gain higher education.

The main perspectives as for the Natural Sciences and Mathematics females training influenced by women NGOs in XIX- beginning XX century were outlined (forms and methods of the women NGOS educational work guidelines, in particular). The conclusion on women NGOs were powerful tools which impact on the government in the field of equal access to education for females and active part in all social processes.

Key words: non-governmental organizations (NGOs), Natural Sciences and Mathematics education, female education.

Проблема жіночої освіти є суттєвою частиною громадсько-політичного життя України і яскраво висвітлює місце жінки в суспільстві [6].

Сучасне суспільство характеризується рівністю чоловіків та жінок у всіх сферах діяльності. Проте так було не завжди. І деякий час дівчата мали відстоювати свої права. Для цього вони об'єднувалися і створювали жіночі громадські організації.

Активність таких об'єднань у ХІХ столітті, динаміка їх розвитку сприяли поліпшенню становища жінок та встановленню тендерної рівності. Вони виступали посередниками між суспільством та державою, а отже впливали на всі сфери життя, в тому числі і на освіту (зокрема і природничо-математичну).

Переважна кількість праць, присвячених становленню та розвитку жіночої освіти була написана у ХІХ - початку ХХ століття, але більшість них мали публіцистичний характер. Наукові розвідки з даного питання стали предметом активних досліджень лише починаючи з 90-х років ХХ століття. Різні аспекти жіночої освіти та виховання було висвітлено у працях таких сучасних науковців, як: О. Аніщенко, Л. Єршова, Н. Слюсаренко, Т. Сухенко та ін. Діяльність жіночих громадських організацій та їх участь в освітніх процесах аналізували Л. Березівська, Л. Вовк, Н. Гупан, Т. Завгородня, А. Сав'юк, О. Сухомлинська та ін.

Проте, не дивлячись на пристальну увагу як до проблем жіночої освіти, так і діяльності жіночих громадських організацій досліджуваного періоду, питання аналізу їх впливу на природничо-математичну освіту дівчат досі не виступало предметом окремого аналізу.

Метою нашої статті є висвітлення діяльності жіночих громадських організацій у напрямку надання природничо-математичної освіти дівчатам України ХІХ - початку ХХ ст.

На сучасному історичному етапі затверджено конституційну рівність жінок і чоловіків, а тому числі і у можливості здобуття освіти. Відомо, що більшість викладачів у нашій країні - жінки. Це явище сприймається громадськістю як достатньо природнє та традиційне. Проте історичні дані доводять, що так було не завжди.

Україна у досліджуваний період територіально належала Російській імперії, що і визначало особливості її розвитку та існування.

Період ХІХ - початку ХХ століття характеризується в історії України як час кардинальних змін у всіх суспільних процесах, зокрема в освіті: розширювалася мережа загальноосвітніх навчальних закладів; з'являлися нові типи освітніх закладів; удосконалювався зміст, методи і форми навчально-виховної роботи тощо. Зазначений час відзначився також офіційним запровадженням освіти дівчат.

Починаючи з ХІХ століття слідом за країнами Європи в Російській імперії почали розгортатися громадські рухи за рівноправ'я та вільний доступ дівчат до освіти [1].

Досліджуваний час відзначився також як перша хвиля жіночого руху на Україні. Він розвивався переважно під впливом загальноєвропейських перетворень. Проте мав багато і власних відмінних рис, які були визначені специфічним положенням України.

Перші прояви жіночого громадського руху спостерігаються на Наддніпрянській Україні ще на початку ХІХ століття.

Активізація жіночих організацій у просвітницькій діяльності пояснювалася тим, що довгий час уряд рішуче відмовляв або обмежував вільний доступ до освіти особам жіночої статі.

А. Сав'юк виділяє чотири етапи розвитку просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині XIX - першій чверті ХХ століття. На нашу думку, ці етапи можна застосувати і до всієї України, яка перебувала у складі Російської імперії.

Схарактеризуємо їх.

Перший етап (1850-1895 рр.) - початковий. На даному етапі здійснювалося становлення жіночих організацій, визначення цілей і завдань.

Другий етап (1895-1906 рр.) - суспільно-інтеграційний. Цей період характеризувався намаганням пошуку шляхів взаємодії з державним сектором. Жіночі громадські організації і далі продовжують об'єднувати жінок, сприяють їх самоосвіті, впливають на розвиток, покращення матеріального становища нужденних.

Третій етап (1906-1914 рр.) - суспільно-громадського самовизначення. В цей час відбувається оволодіння прийомами і способами діяльності, формування масового руху з розгалуженою інфраструктурою, що інтегрував різні соціальні верстви жіноцтва, зростання кількості жіночих організацій.

Четвертий етап (1914-1925 рр.) - згортання просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій [9].

Система природничо-математичної освіти жінок у ХІХ - початку ХХ століття враховувала погляди суспільства на призначення жінки, і це впливало на програми та методи викладання у жіночих середніх навчальних закладах, які були базовою основною для вступу у вищі навчальні заклади. В межах середньої освіти дівчатам викладався базовий об'єм матеріалу, необхідний для мінімальної освіченості людини того часу. І це відіграло значну роль у подальшій долі вищої жіночої освіти [5]. Проте наданих дівчатам знань було недостатньо для вступу до вищих навчальних закладів.

Дівчата, які виявили схильність до дисциплін природничо-математичного циклу не мали можливості отримувати надалі освіту, на відміну від гуманітарних наук та частково медицини, де жінки мали змогу отримати додаткову освіту, в тому числі і на Вищих жіночих курсах, що надавало їм право працювати далі майже нарівні з чоловіками. Дівчата ж математики змушені навчатися за кордоном в зарубіжних навчальних закладах [1, с.18]. За відсутності такої можливості, вони не мали змогу реалізувати себе. жіночий громадський природничий математичний освіта

М. Гольберг пише, що недостатня підготовленість жінок в області природничо-математичних наук в середніх навчальних закладах була однією з основних причин, які вплинули на розвиток суспільних громадських рухів за зрівнювання чоловічої та жіночої середньої освіти. Адже саме це було необхідною умовою доступу жінок до вищої освіти [1, с. 19].

Загалом, змагання до вищої освіти жінок виявилося уже в 50-х роках ХІХ століття. 1860 року вони здобули, хоч і на достатньо короткий час, можливість вступати до університетів. У цьому напрямку працювало одне з перших жіночих товариств України «Товариство допомоги вищій жіночій освіті». Значним здобутком розвитку жіночого руху було заснування 1878 року Вищих Жіночих Курсів. 1884 року у Києві було засновано також перший український жіночий гурток Олени Доброграєвої. Активність жінок виявилася в тому числі і у створення та організації діяльності недільних шкіл (Х. Алчевська). Важливим соціальним явищем емансипаційного етапу жіночого руху стала діяльність народниць. їх поведінка, активна життєва позиція, протест проти феодально-кріпосницької системи і патріархальної сім'ї сприяли зростанню авторитету жінки в суспільстві. У 90-х роках ХІХ століття жінки стали активно залучатися до політичних партій, а на початку ХХ століття чисельність жіночих організацій різного спрямування різко зросла. Значну роль в розгортанні жіночого руху відіграли такі організації як «Жіноча громада» (1901-1905), «Харківське товариство взаємодопомоги жінок» (1902-1919), «Київське товариство оборони жінок» (1905-1917) та «Одеське товариство оборони жінок» (1904-1917). 1909 року формуються організації нового типу - Жіночі Клуби - самостійні феміністичні організації. Найбільшими такими організаціями були: Київський Жіночий Клуб, Київське Загальне Зібрання. Період 19081914 рр. позначився утвердженням феміністичної тенденції в жіночому русі. В цей час представниці жіночих організацій брали активну участь у Всеросійських з'їздах (І Всеросійський жіночий з'їзд (1908); Всеросійський з'їзд по боротьбі з торгівлею жінками (1910); Всеросійський з'їзд з освіти жінок (1913), Міжнародних конгресах, Всесвітніх виставках. Це сприяло залученню жінок України до всіх суспільних процесів, розширювало коло уявлень та понять про механізми та методи боротьби за жіночі права [10].

Щодо роботи громадських жіночих організацій у напрямку надання природничо-математичної підготовки дівчатам, то як уже зазначалося, у вересні 1878 року було відкрито вищі жіночі курси у Києві, які довгий час залишалися єдиними в Україні. Цей заклад був платним. 324 дівчини, які вступили на курси 1878 року, закінчили та отримали атестат 24 слухачки з фізико-математичного відділення (атестат І розряду - 17, другого - 7) [7]. 1889 року заклад припинив своє існування. 1906 року їх було відновлено. Вони поступово збільшували не лише кількість факультетів, серед яких були фізико-математичний, історико-філологічний, правничий, медичний і комерційний, але й кількість бажаючих навчатися. У 1912 р. слухачок Київських вищих жіночих курсів було 2450 [4]. Активна діяльність громадських діячів сприяли реорганізації закладу у жіночий університет св. Ольги у 1914 р.[10, с. 101-106].

У місті Харкові 1873 року Товариство природознавців намагалося організувати відкриття жіночих курсів, проте цей зажим не був успішним. Рух за вищу освіту у Харкові активізувався після надання 1876 року міністру народної освіти права на відкриття вищих жіночих курсів в університетських містах.

Вже 1878 року було розроблено проект статуту Харківського товариства сприяння вищій науковій освіті жіноцтва [3, с. 168]. 1894-1895 рр. за відсутності вищої жіночої загальноосвітньої школи Харківським історико-філологічним товариством разом з Товариством взаємодопомоги учителів-жінок були організовані наукові читання для дівчат [2, с. 11]. Але читалися довгий час лише дисципліни гуманітарного циклу. Пізніше приміщення були розширені, а гуманітарний цикл дисциплін було доповнено природничим. З 1907-1908 навчального року у місті почали діяти вищі жіночі курси Товариства взаємодопомоги працюючих жінок у складі трьох факультетів: юридичного, історико-філологічного та фізико-математичного [13, с. 89]. Плата за слухання лекцій складала не менше 70 руб. на рік. Тривалість навчального курсу, система викладання та екзаменів визначалися навчальними планами, що формувалися радою курсів відповідно до програм та планів відповідних факультетів Харківського університету. Після спорудження власного приміщення курсів (1914 рік) поступово зростає кількість слухачок, в тому числі і на фізико-математичному факультеті.

В Одесі 1878 року відкрився жіночий університет у складі трьох факультетів - історико-словесного, математичного і природничого з трирічним курсом навчання [12].

На математичному факультеті згідно навчального плану впроваджується єдиний неуніверситетський предмет - елементарна математика. Причиною її введення стала занадто низька підготовка дівчат з цього напрямку та намагання ліквідувати прогалини у знаннях. З метою подолання вищезазначених проблем у середній природничо-математичній освіті з дозволу попечителів відкриваються підготовчі курси у 3-й Одеській гімназії.

Виявлена ініціатива знайшла значну підтримку серед наукової громадськості. Зокрема «Товариство природознавців» Новоросійського університету 1882 року розробило проект жіночих курсів з математики та природничих наук. Згідно з ним, викладання першого року було зосереджено на предметах, ґрунтовне вивчення яких вимагалося для слухання основ математики в університеті. Серед предметів були алгебра, геометрія, фізика та неорганічна хімія - по 3 години на тиждень; космографія та тригонометрія - по 2 години. Знання з усіх предметів закріплювалися розв'язуванням великої кількості практичних завдань. Лекції на цих курсах були публічними і діяли до 1901 року. Проте лекції не змогли замінити вищі жіночі курси, адже мали ряд недоліків, серед яких різниця у віці, рівні освіти слухачів тощо [5].

Найрозповсюдженими формами просвітницько-педагогічної діяльності жіночих громадських організацій, як пише А. Сав'юк, були «влаштовування різноманітних концертів, вистав, вечорів, поїздок селами і регіонами з доповідями про патріотизм, організація курсів для безграмотних; агітаційні виступи, в яких закликали об'єднуватись та реалізовувати просвітництво української нації; видавнича діяльність; благодійність» [8].

Щодо використовуваних методів можна виділити наступні: лекції, диспути, екскурсії, уроки делікатних робіт, малювання, співу, танців, рукоділля, уроки іноземних мов. При школах проводили систематичні та разові заходи, у тому числі для дорослого населення, створювали вечірні та повторювальні класи для дорослих, проводили народні читання і святкові заходи, тематичні виставки.

Узагальнюючи все вищесказане, зауважимо, що шлях до вищої освіти, особливо природничо-математичної, у ХІХ - початку ХХ століття виявився досить складним для українських дівчат. Бачимо, що громадські жіночі організації активно спряли розвитку жіночої освіти, в тому числі і природничо-математичної. І досягли в цьому значного успіху.

Проведене дослідження не вичерпує всієї проблематики. Перспектива подальших розвідок полягає в аналізі дидактичних аспектів природничо-математичної освіти жінок в Україні у ХІХ - на початку ХХ століття.

Література

1. Гольберг М.Ф. Преподавание математики в женских гимназиях как фактор культурного развития России конца XIX - начала XX в. / М.Ф. Гольберг: автореф. на соискание ученой степени канд. Культурологии спец. 24.00.01 - теория и история культуры. - М.: Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова, 2011. - 24 с.

2. Деревицкий А. Женское образование в России и Заграницей. Исторические справки и практические указания / А. Деревицкий. - Одесса: Тип. Исаакович и Бейлейсон, 1902. - 45 с.

3. Державний архів Києва. - Ф. 244. - Оп. 1 ч. 1. - Спр. 20. - Арк. 168-177.

4. Кобченко К. «Жіночий університет св. Ольги»: історія Київських вищих жіночих курсів / К. Кобченко. - К., 2007. - 271 с.

5. Кохановська О.В. Особливості становлення вищої природничо-математичної освіти дівчат в Україні ХІХ - початку ХХ століття / О.В. Кохановська // Педагогічний альманах: Збірник наукових праць / редкол. В.В. Кузьменко (голова) та ін. - Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2014. - Випуск 21. - С. 300-305.

6. Нижник В. Особливості формування вищої жіночої освіти у другій половині ХІХ століття в Російській імперії [Електронний ресурс] / В. Нижник.

7. Отчет о состоянии Киевских высших женских курсов за 1878-82 уч. гг. // Историческая записка и отчет о Киевских Высших женских курсах за первое четырехлетие (1878-1882). - К., 1884. - С. 19.

8. Сав'юк А.М. Просвітницько-педагогічна діяльність жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині ХІХ - першій чверті ХХ століття: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Сав'юк Анна Миколаївна; Терноп. нац. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Т., 2013. - 220 с.

9. Сав'юк А.М. Просвітницько-педагогічна діяльність жіночих громадських організацій на Півдні України у другій половині ХІХ - першій чверті ХХ століття: автореф. дис. ... канд. пед. Наук: 13.00.01 / Сав'юк Анна Миколаївна; Терноп. нац. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. Т., 2013. - 19 с.

10. Смоляр Л. Жіночий рух України як чинник тендерної рівноваги та тендерної демократії в українському соціумі [Електронний ресурс] / Л. Смоляр.

11. Смоляр Л. Минуле заради майбутнього. Жіночий рух Наддніпрянської України ІІ пол. ХІХ - поч. ХХ ст. Сторінки історії / Л. Смоляр. - Одеса, 1998. - 408 с.

12. Трачевский А.С. Высшие женские курсы в Одессе профессор А.С. Трачевского / А.С. Трачевский. - Вып. 1. - Одесса: Тип. Л. Нитчо, 1879. - 16 с.

13. Шохоль К.Р. Высшее женское образование в России (Историко-юридический очерк) / К.Р. Шохоль. - СПб.: Тип. Артели печатного производства, 1910. - 150 с.

Размещено на allbest.ru