Опанування культури безпеки як умова актуалізації професійної самоорганізації студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОПАНУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ЯК УМОВА АКТУАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ САМООРГАНІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ

Кулалаєва Н.В.

Анотація

У статті визначено основні принципи, рівні та критерії формування мотивації вихованців навчальних закладів до опанування культури безпеки у процесі навчання.

Підтверджено мотиваційний вплив вищого навчального закладу на майбутніх спеціалістів шляхом їх опитування з використанням типових методик. Показано наявність змін у професійній самоорганізації особистості через актуалізацію мотивації до безпечної поведінки.

Обґрунтовано необхідність орієнтування викладачів на розвиток творчої індивідуальності студентів з метою вдосконалення навичок їхньої професійної самоорганізації.

Ключові слова: мотив, мотивація, потреба, актуалізація, професійна самоорганізація, культура безпеки, особистість, навчальний заклад.

Кулалаева Н.В. Овладение культурой безопасности как условие актуализации профессиональной самоорганизации студентов

В статье определены основные принципы, уровни и критерии формирования мотивации воспитанников учебных заведений к овладению культурой безопасности в процессе обучения.

Подтверждено мотивационное влияние высшего учебного заведения на будущих специалистов путем их опроса с использованием типовых методик. Показано наличие изменений в профессиональной самоорганизации личности посредством актуализации мотивации к безопасному поведению. Обоснована необходимость ориентации педагогов на развитие творческой индивидуальности студентов с целью совершенствования навыков их профессиональной самоорганизации.

Ключевые слова: мотив, мотивация, потребность, актуализация, профессиональная самоорганизация, культура безопасности, личность, учебное заведение.

Kulalaeva N.V. Mastering safety culture under condition of students' professional self-organization actualization

The article deals with the urgent problem of the modern education related to the specific features of the pedagogical influence of the Higher Education institutions on the future professionals, highlights the ways of elimination the the human factor's negative effects in the system "Human - Technology - Environment" by the students' adjustment through their personal self-organization. It has been determined that the application of the appropriate tools used at the educational institutions for the personal reflection complex and the student government may have to achieve their development to some extent.

The basic principles, levels and criteria for the formation of the students' motivation to mastering safety culture within the learning process are being considered. The influence of pedagogical tools on the future professionals in their education process.

The changes in the professional personality self-organization through the actualization of the motivation for safe behavior have been presented. The motivational impact of a higher education institution on the upcoming specialists by means of questioning using the standard techniques was studied.

The need for the lecturers' orientation on the students' identity is considered because when students attempt to become specialists and professionals, the creative personality development process starts being the most effective, they become active and organized in pre-service training and try to fulfill each task to their best, i.e. show the professional self-organization.

Key words: motive, motivation, need, actualization, professional self-organization, safety culture, personality, educational institution.

Євроінтеграція та пов'язані з нею соціально-економічні зміни в Україні передбачають орієнтацію молоді та взагалі кожної людини на активізацію їхньої самореалізації в матеріальній і духовній сферах суспільного життя. Однією з нагальних проблем сучасного господарювання є усунення впливу негативного людського фактору, бо саме на нього припадає основна частка небезпеки в системі "людина - техніка - середовище" (до 80 %). Одночасно самовдосконалення майбутнього фахівця для здійснення якісної професійної діяльності можливе саме шляхом реалізації професійної самоорганізації, тобто цілісного, динамічного утворення людини, що характеризується сукупністю особистішої рефлексії та самоуправління. Педагоги освітніх закладів певною мірою впливають на корегування стану рівня самоорганізації вихованців. Останнє сприяє не тільки зниженню частки небезпеки в зазначеній системі, але й гармонійному розвитку особи безпечного типу.

Виховання фахівців з високим рівнем культури безпеки становить одну з актуальних проблем сьогодення. Відомо, що успіх діяльності залежить від прагнення, бажання її здійснювати, досягати високих результатів, тобто мотивації - сукупності чинників, які спонукають особистість, викликають її активність і визначають спрямованість. Тому слід спрямувати підготовку спеціаліста будь-якого фахового призначення на актуалізацію мотивації до безпечної професійної діяльності [8, с. 165].

Така мотивація полягає в розумінні життєвої необхідності та корисності здійснення правильних дій із забезпечення власної безпеки, середовища перебування, суб'єкта господарювання, суспільства та держави, що відбиваються в рівні їхньої культури безпеки. Вона містить потреби, мотиви й ситуативні фактори [2, с. 4]. Основним чинником, що впливає на розвиток мотивації, є потреба. За А. Маслоу, усі потреби людини за необхідної черговості їхньої реалізації розташовуються в такий спосіб: фізіологічні, безпеки та захисту, належності й любові, самоповаги, самоактуалізації як основи особистого вдосконалення [9, с. 17]. Доведено, що середньостатистична людина задовольняє свої потреби приблизно такою мірою: 85 % - фізіологічні, 70 % - безпеки та захисту, 50 % - любові та приналежності, 40 % - самоповаги, 10 % - самоактуалізації [9, с. 57]. Така градація задоволення потреб свідчить про необхідність її суттєвого корегування, що і є однією з головних функцій сучасної системи професійної освіти. мотивація безпека навчання самоорганізація

Мета статті - на основі сучасного педагогічного інструментарію визначити можливість посилення мотивації студентів до опанування культури безпеки шляхом корегування рівня їхньої позитивної актуалізації. Остання вбачає інтелектуальні чи практичні дії людини, спрямовані на перетворення попереднього досвіду із потенційного стану на діючий, свідомого оволодіння професійною діяльністю, активізацію навчальної самоорганізації, розширення меж саморозвитку і самореалізації, включення до процесу професійного самовдосконалення.

Для забезпечення можливості виконувати встановлені суспільством вимоги сучасному фахівцю потрібні певні особисті якості і передусім висока самоорганізація, що ґрунтується на стійких мотивах - спонуканнях, які обумовлюють дію для реалізації будь-якої потреби людини. Виникаючи на основі потреби, мотив є підставою вчинку. Вивченням сутності мотивації та мотивів, їхньої дії на людину займалася значна кількість науковців-психологів, зокрема Д. Аткінсон, А. Адлер, З. Фрейд, К. Юнг, А. Маслоу, В. Асєєв, Б. Ломов, Г. Ковальов, В. Ільїн, А. Леонтьев, П. Симонов та багато ін. Прийнято вважати, що потреба спонукає до активності, а мотив - до спрямованої діяльності [8, с. 166]. Як ситуативні фактори розглядають складність завдань, вимоги керівництва, настанови оточення і тощо, що також значно впливає на мотивацію людини в певні проміжки часу. Ситуативні фактори - динамічні, легко змінюються, тому існує можливість впливати на них і на мотиваційну активність у цілому.

Основними принципами формування мотивації до опанування культури безпеки в процесі навчання та виховання є:

- забезпечення збалансованості вимог і можливостей людини до безпечної діяльності;

- подання якостей особистості безпечного типу, практичних умінь забезпечення безпеки, професійно значущих якостей фахівців у вигляді життєво важливих чинників;

- розвиток когнітивного інтересу до питань забезпечення безпеки праці за рахунок стимулів соціальної та особистої значущості, новизни, цікавості, емоційності, проблемного подання й організації самостійного пошуку необхідної інформації в сфері культури безпеки;

- максимальне врахування здатностей, схильностей, інтересів, ціннісних орієнтирів, рівня отриманих знань і вмінь кожного фахівця, корпорації, окремих соціальних груп у формуванні культури безпеки.

На прищеплення мотивації значно впливають відповідні психолого-педагогічні фактори, такі як організація процесу навчальної діяльності, зміст навчального матеріалу, вплив міжособистісних взаємин викладачів та студентів, гнучка система оцінювання навчально-пізнавальної діяльності студентів, створення ситуації успіху на заняттях, високий рівень професійної компетентності викладача. Особливу роль відіграє самовиховання й самоосвіта, особливо в галузі безпеки, а також моральне стимулювання.

За характером, тривалості дії прийнято розрізняти зовнішню та внутрішню мотивацію [3, с. 67]. Зовнішня мотивація здійснюється шляхом застосування різних методів: дисциплінарних впливів (заохочень і покарань), стимулювання, критики тощо. Внутрішня мотивація безпосередньо вкладена в об'єкті, процесі і має стійкий, тривалий характер. Перераховані компоненти належать до структури змісту сучасної професійної освіти, де окремі елементи її системи взаємозалежні та взаємопов'язані один з одним.

Система зовнішніх та внутрішніх мотивів учіння, ієрархія і взаємодія яких складається під впливом вказаних чинників, має багаторівневу структуру. З урахуванням розглянутих принципів мотивації можна встановити такі рівні її формування: початковий, добровільний та рівень потреб. Початковий, нормативно- примусовий, рівень визначається вимогами батьків і педагогів, приписами, правилами, законами, правовими нормами. У цей час даний рівень є домінуючим у процесі формування культури безпеки і реалізується в ході родинного виховання [6, с. 293], навчання в освітньому закладі. На добровільному рівні задіюються зовнішні соціальні мотиви, вузькоособистісні, засновані на здоровому самолюбстві, помірному марнославстві. Цей рівень мотивації застосовується в процесі впливу соціальної реклами, засобів масової інформації, у ході позашкільної та позааудиторної роботи, різних суспільних рухів. Крім того одним з основних методів мотивації на цьому рівні є матеріальне стимулювання. Рівень потреб відбиває потребу особистості в розвитку та продуктивній реалізації свого творчого потенціалу. Його основою є високі домагання особи на самореалізацію в певній життєво важливій сфері, яка ухвалюється нею як головний пріоритет і внутрішня потреба. На цьому рівні мотивації помітну роль відіграє мотивація досягнення успіху [3, с. 70].

Рівні сформованості мотивації до опанування елементів культури безпеки оцінюють за відповідними критеріями та показниками, а саме: наявності пізнавальних мотивів; цілями, що встановлено при ознайомленні зі змістом певних навчальних дисциплін; емоціями, які викликає процес навчання; умінням учитися; умінням застосовувати отримані знання на практиці [7, с. 148]. У цьому контексті зауважимо, що перспективними є такі напрямки подальшої роботи: дослідження залежності процесу формування мотивації учіння від індивідуальних особливостей студентів; розробка спеціалізованих програмних засобів відповідно до фахових призначеннь; створення на їхній основі спеціальних навчальних комплексів, спрямованих на розвиток самоуправління, самоорганізацію та безперервне самовдосконалення [5, с. 2]. Це зрозуміло, оскільки самоорганізація базується на основі глибинних, внутрішніх мотивів, особистісних інтересів і здібностей вихованців, сприяє розвитку активності, творчого ставлення до проблем, пов'язаних із професійною безпекою, впевненості у своїх силах і правильності професійного вибору [1, с. 51]. У той же час відомо, що традиційна система підготовки фахівців розрахована на масове чи групове засвоєння знань, і в майбутнього спеціаліста бракує часу для конструювання власної думки з того чи іншого питання. Звідси, створюючи умови актуалізації його професійної самоорганізації, слід, базуючись на принципах системно-синергетичного підходу, розвивати стійку рефлексивну позицію, професійну компетентність, уміння та навички самоуправління, позитивне ставлення до професійного саморозвитку. Особливо необхідно орієнтуватися на індивідуальність студентів, оскільки при їхньому намаганні стати спеціалістами-професіоналами процес розвитку творчої індивідуальності стає найбільш оптимальним, вони виявляють активність та організованість у навчанні, прагнуть кожну доручену справу виконати якнайкраще, тобто виявляють професійну самоорганізацію.

Ще одна особливість процесу мотивації пов'язана з прагненням суб'єктів до успіху або запобігання невдачі. Якщо людина орієнтована на успіх, вона не відчуває страху перед невдачею, а якщо орієнтована на запобігання невдачі, то буде ретельніше зважувати свої можливості, коливатися при ухваленні рішення. До того ж велике значення має гендерна ознака, що потребує особливої "гендерно орієнтованої педагогіки", яка вибудовується з урахуванням специфіки впливу на розвиток хлопців і дівчат усіх факторів навчально-виховного процесу (змісту, методів навчання, спілкування, традицій, культури тощо) [10, с. 114].

Оскільки "будь-яка діяльність потенційно небезпечна", серед індивідуальних якостей особистості, що впливають на безпеку діяльності, мотивація посідає одне з найважливіших місць. Саме мотиви є тим психологічним фактором, який дозволяє знайти відповідь на запитання, чому людина у певній ситуації діє саме так, а не інакше. Крім того психологи відокремлюють ситуативні мотиви, що відбивають загальне орієнтування суб'єкта на досягнення мети (мотивація до успіху) або запобігання невдач (мотивація до самозахисту).

Мотиваційний вплив вищого навчального закладу на студентів ми досліджували шляхом проведення опитування 310 студентів за стандартними методиками [4, с. 176; 7, с. 324-331]. Дослідно-експериментальною базою була кафедра безпеки життєдіяльності та цивільного захисту Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаєва.

Для кількісного оцінювання психологічних якостей було використано опитувальники Т. Елерса: для оцінки мотивації до досягнення мети (мотивації до успіху) та до запобігання невдачі (мотивації до самозахисту). Опитування проводилося анонімно, вказувалися тільки курс, стать та інститут (факультет). За наявності кількісних характеристик побудовано відповідні графічні залежності та графіки нормального розподілу досліджуваних величин (рис. 1-4).

Аналіз результатів досліджень щодо мотивації до успіху в загальному порівнянні даних першого і п'ятого курсів вказує на незначну різницю, але спостерігається невелика перевага з максимально можливою мотивацією у студентів п'ятого курсу, тоді як значна розбіжність за відповідним мотивом наявна за гендерним чинником. В аналізі розподілу мотивації до успіху з урахуванням статевої ознаки спочатку розглядали його значення для першого курсу (рис. 1), щоб виключити віковий вплив.

На рисунку 1 добре видно більший рівень мотивації до успіху в дівчат порівняно з хлопцями, про що свідчить характерний зсув графіка для студенток праворуч - до більших значень мотивації. Такий результат пояснюється, на наш погляд, більш раннім дорослішанням дівчат, ніж хлопців.

На п'ятому курсі абсолютне домінування мотивації до успіху в жінок змінюється невеликою перевагою мотивації до успіху в чоловіків (рис. 2). Таке явище, на нашу думку, можна пояснити помірним дорослішанням хлопців. Аналіз результатів експерименту з визначення рівня мотивації до самозахисту свідчить, що студенти п'ятого курсу більш мотивовані порівняно зі студентами першого курсу. Для виключення вікового впливу рівень мотивації до самозахисту за статевою ознакою визначали окремо, вибираючи одну вікову категорію.

Явно виражений пік мотивації до самозахисту у хлопців першого курсу (рис. 3) зосереджений біля середніх значень мотивації до самозахисту, а права частина графіка підтверджує значно меншу відносну частку чоловіків щодо жінок першого курсу з високою мотивацією до самозахисту. Тобто студентки першого курсу значно більше

Стосовно залежності за статевою ознакою для студентів п'ятого курсу необхідно відзначити цікаву особливість у порівнянні графіка (рис. 4) й аналогічного для першого курсу (див. рис. 3). Якщо мотивація до самозахисту в дівчат від першого до п'ятого курсу залишається практично незмінною, то у хлопців спостерігається сильний зсув графіка праворуч, тобто мотивація до самозахисту зростає на п'ятому курсі. У цілому ж стосовно п'ятого курсу в чоловіків мотивація до самозахисту зростає, і стає більш вираженою, ніж у жінок.

Таким чином, проведені дослідження свідчать про істотний вплив вищого навчального закладу на формування мотивації студентів до безпечної поведінки.

Актуалізація професійної самоорганізації студентів відбивається через опанування культури безпеки завдяки дії всього інструментарію освітнього закладу. Тобто професійно значущі особистісні якості майбутніх фахівців можна корегувати шляхом удосконалення професійної психолого-педагогічної підготовки професорсько- викладацького складу та навчально-виховного процесу.

Отже, до перспектив подальшого розвитку у цьому напрямку доцільно віднести розробку комплексу педагогічних засобів, методів, форм тощо для формування всебічного освітнього впливу на студентів з урахуванням їх індивідуальних особливостей та гендерного чинника.

Література

1. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Л.С. Выготский. - М.: Изд-во АСТ, 2008. - 671 с.

2. Занюк С.С. Психология мотивации / С.С. Занюк - Киев: Эльга-Н, Ника-Центр, 2002. - 104 с.

3. Ильин Э.П. Мотивация и мотивы / Э.П. Ильин. - СПб.: Питер, 2002. - 512 с.

4. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності / М.С. Корольчук. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. - 400 с.

5. Кречетников К.Г. Креативная образовательная среда на основе информационных и телекоммуникационных технологий как фактор саморазвития личности [Електронний ресурс] / К.Г. Кречетников // Интернет-журнал "Эйдос". - 2004. - 22 июня. - Режим доступу: http://www.eidos.ru/journal/2004/0622-10.htm.

6. Кулалаєва Н.В. Культура безпеки людства: [монографія] / Н.В. Кулалаєва, О. Михайлюк. - Миколаїв: Вид-во Ірини Гудим, 2011. - 371 с.

7. Кулалаєва Н.В. Виховна складова педагогіки безпеки: [монографія] / Н.В. Кулалаєва, О.А. Мармазинський, В.О. Михайлюк. - Миколаїв: НУК, 2014. - 354 с.

8. Кулалаєва Н.В. Роль высшего учебного заведения в формировании мотивации студентов к безопасному поведению [Електронний ресурс] / Н.В. Кулалаєва // Zbormk prispevkov z medzinarodnej vedeckej konferende "Nove trendy vo vyucovam spolocensko- vednych predmetov v skolach zameranych na bezpecnost'". Akademia ozbrojenych sil generala Milana Rastislava Stefanika, Liptovsky Mikulas. Slovensko. - 2013, 318 s. - Format: elektronicky, ISBN: 978-80-8040-476-5 (Elektronicky zbormk prispevkov - CD nosic). - 165-173.

9. Маслоу А.Г. Мотивация и личность / 3-е изд.; пер с англ. В. Васильева / А.Г. Маслоу. - СПб.: Питер, 2008 - 352 с.

10. Освіта дорослих: теоретичні і методологічні засади: [монографія] / авт. кол.: [Лукьянова, Л.Є. Сігаєва, О.В. Аніщенко та ін.]. - К.: Педагогічна думка, 2012. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru