Енський план як "вихідна форма" удосконалення сучасної освіти в школах німецькомовних країн

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Енський план як «вихідна форма» удосконалення сучасної освіти в школах німецькомовних країн

Єнський план - це одна з концепцій реформаторської педагогіки, яка зберегла актуальність з часу свого виникнення - 20-х років XX ст. За прогнозами професора Віденського університету Г. Айхельберґера, концепція Енського плану стане педагогікою «оновлення та розвитку школи». їх творець П. Петерсен висунув свої уявлення в ширшому потоці реформаторських ініціатив. Німецький педагог Г. Рьорс називає Єнський план «творчим синтезом визначальних утворень реформаторської педагогіки», оскільки П. Петерсен об'єднав актуальні реформаторські надбання: із «школи успіху і радості» С. Френе - робочі майстерні, із «школи для життя, через життя» Ж.-О. Декролі - організацію школи як місця створення вільного дитячого життя, із «домашньої школи» Б. Отто - використання навчальних курсів, спецкурсів, © Мартинович О.Б.* комплексного навчання, ідеї Д. Літца, В. Кільпатріка, Г. Кершенштайнера - методи трудового навчання, А. Ферр'єра - методи групової роботи, Е. Кей та М. Монтессорі - самостійну діяльність дітей у навчанні та вихованні, ідею шкільної общини та систему курсів із Оденвальдської школи П. Гегеба - у нову та гармонійну концепцію [10, с. 112]. Науковцями доведено, що наступною реформаторською заслугою П. Петерсена стала розробка та впровадження у шкільну практику разом із дружиною пані Е. Мюллер - Петерсен «педагогічного фактичного дослідження» для демонстрації та перевірки взаємодії теорії та практики реформаторських заходів у навчальних закладах.

На думку зарубіжних учених (Г. Айхельберґер, Ю. Аєрданц, К. Бот, С. Геркер, І. Гольцман, Г. Драґер, О. Зайтц, Т. Классен, Б. Клюґе, Д. Тео), які займаються вивченням педагогіки Енського плану, П. Петерсен вважається одним з найвизначніших педагогів Німеччини XX-го століття. Дослідженням окремих сторін педагогічної діяльності П. Петерсена займалися українські (В. Помогайба, Б. Скоморовський) та російські освітяни (І. Богатирьова, М. Богуславський, Т. Оксак, А. Піскунов, Н. Сергєєва та інші).

Однак у цих дослідженнях не розглядається питання організації навчального процесу в школах Енського плану, не проведено чіткого аналізу навчально-виховної роботи шкіл.

Зважаючи на актуальність і недостатнє дослідження цього питання, ми поставили перед собою мету проаналізувати організацію навчально-виховного процесу в школах німецькомовних країн, які працюють за Єнським планом.

За намірами П. Петерсена, основною метою реформи школи є створення такого спільного шкільного життя, яке повністю заслуговує назви «школа Енського плану». До намірів видатного педагога прислухалися ініціатори створення шкіл Енського плану в Австрії (Г. Айхельберґер, З. Геркер, І. Гольцман, А. Фабієн). Створені ними школи повністю або частково дотримуються у своїй навчально-виховній роботі основних положень педагогіки Енського плану П. Петерсена. Перебуваючи на науковому стажуванні з проблем вивчення педагогіки Енського плану в Педагогічному університеті м. Ґрац (Австрія) та в початковій школі с. Вільдбах (Австрія), ми провели спостереження за перебігом навчального процесу в цих навчальних закладах. Особливе зацікавлення у нас викликали питання впровадження основних ідей педагогіки Енського плану П. Петерсена в роботі початкової школи.

Провівши бесіди з учителями та керівництвом школи, ми дізналися, що початкова школа Енського плану в с. Вільдбах (Австрія) є школою повного дня (Ganztageschule) і поки що єдиною в Австрії, яка повністю дотримується у своїй навчально-виховній роботі основних положень педагогіки Енського плану П. Петерсена. Кредо школи: «Багато під одним дахом». За концепцією П. Петерсена школа працює з 2004 року. За модель взято школу Енського плану в с. Маркерсбах біля м. Дрезден (Німеччина). У школі основний акцент робиться на заняття з фізичної культури, музики та англійської мови. У навчальному закладі навчається 108 учнів, з яких 63 хлопчики, 45 дівчаток. 70 школярів відвідують школу повного дня, яка є відкритою з 12 години до 17. Рішення про те, що діти будуть відвідувати школу повного дня, батьки повинні прийняти ще до початку нового навчального року. 70 відсотків дітей, які відвідують школу, походять з цієї місцевості, 25 відсотків - з інших районів. Учителі початкової школи Енського плану в с. Вільдбах стверджують, що батьки зацікавлені в педагогіці Енського плану та в тому, щоб діти відвідували школу повного дня, оскільки більшість з них працює [12].

Директор школи А. Фабіан повідомив, що у школі працює 23 вчителі, з яких троє займаються з дітьми з особливими потребами. Оскільки педагогічна модель Енського плану вимагає від учителів інтенсивної співпраці, то кожної п'ятниці після занять здійснюється колективне обговорення важливих питань. Згідно з концепцією педагогіки Енського плану в школі немає підручників, а тому вчителі самі розробляють завдання, тематика яких повністю відповідає австрійському навчальному плану. Спостерігаючи за підготовкою вчителів до занять, ми помітили, що вони беруть матеріали також із педагогіки М. Монтессорі, зокрема матеріали для вправ на розвиток мовлення, навичок письма, читання, математичних уявлень. Доцільність використання таких матеріалів є обґрунтованою, оскільки їхня мета полягає не в накопиченні кількості знань, а в реалізації потреби дитини вчитись і розвивати свої сили [4, с. 40].

П. Петерсен висловлював побажання, щоб навчальні приміщення в його школах були обставлені рухомими меблями з метою виконання ручних робіт та застосування сучасних методів роботи. Педагогічний колектив початкової школи Енського плану в с. Вільдбах дотримався такого побажання П. Петерсена. Усі класні приміщення у школі обставлено як «шкільні житлові кімнати» («Schulwohnstuben»).

На основі власних спостережень ми можемо стверджувати, що в школі обов'язковими є заняття з музики. Діти вчаться грати на флейті, кейборді, акордеоні, співають у хорі. Два рази на тиждень вони мають заняття з англійської мови. Окрім занять із фізкультури, музики та англійської мови, учні отримують у школі повного дня можливості для вільної гри, конструювання, трудової праці, читання художньої літератури. Спостерігаючи за перебігом навчального процесу, ми помітили, що у вищезгаданій школі діти у вільний час активно працюють над проектами. Після спільного обіду вони відпочивають, грають у різні ігри та виконують домашні завдання. П'ять днів перебування в школі повного дня коштує 101,74 євро. Початкова школа Енського плану в с. Вільдбах, як і більшість інших сучасних шкіл Енського плану, має свій символ - це скульптура у формі Землі. Так само, як Земля рухає навколо своєї осі, педагогіка Енського плану стосується інтересів дитини.

Оскільки метою нашої статті є аналіз організації навчально-виховного процесу в школах німецькомовних країн, які працюють за Єнським планом, вважаємо за доцільне проаналізувати роботу школи Енського плану в м. Єна (Німеччина), яка була колись першою експериментальною школою П. Петерсена.

Вона була реорганізована 1991 року із шестирічної школи в середню школу повного дня. У навчальному закладі живе та навчається 435 дітей, серед яких є як групи молодших школярів, так і групи старшокласників, які отримують атестат зрілості. Ця школа є державною з дозволом на проведення шкільного експерименту. У ній по-іншому впорядковано навчальний матеріал, час занять і навчальна діяльність учнів, ніж у загальноосвітній школі державного підпорядкування. Навчальні заняття проходять у «штам-групі», діти з особливими потребами інтегровані в різні групи. На заняттях учні вчаться разом та один від одного, і це є для них стимулом, допомагає їм вчитися працювати в групах чи окремо. Старші школярі можуть працювати над навчальним матеріалом, призначеним для молодших, і навпаки. Опрацювавши літературні джерела [10-11], можемо констатувати, що у школі добре розвинута спільна навчальна культура, основою якої є взаємна співпраця дітей. Учні та вчителі дбають про досягнення успіхів у навчанні та комунікацію, шкільне життя підпорядковане ідеям громади. Плани навчальних дисциплін відповідають вимогам шкільного законодавства федеральної землі Тюрингії.

При школі є дошкільний навчальний заклад, який відвідує 30 дітей віком від 3 до 6 років. За роботу садочка відповідає «Товариство робочої групи з педагогіки Енського плану» (Verein Arbeitskreis Jenaplanpadagogik). Ще в дошкільний період учнів з самого початку знайомлять з основними положеннями педагогіки Енського плану П. Петерсена. З дитинства вони виростають у шкільній громаді та є її складовою. Ритмічний перебіг робочого тижня, який розпочинається в понеділок із бесіди в колі та завершується святкуванням у п'ятницю, також належить до звичайного шкільного дня, як і поетапні дії в гетерогенних групах («штам-групах» та курсах). Чотири основні форми навчання за концепцією Енського плану (бесіда, робота, гра та святкування) проходять у межах «штам-групи». Діти відчувають, що їх поважають ще змалку і що вони є гідними особистостями та частиною громади. Вони беруть на себе відповідальність і випробовують основні структури спільного демократичного життя. Педагоги заохочують дітей до самостійного пошуку вирішення проблем і поставлених завдань. Вони намагаються створити таке навчальне середовище, в якому дитина могла б творчо працювати. Розподіл часу є чітко спланованим. Дошкільнята мають у садочку час для гри, для роботи, а також для активної діяльності в групі [7, с. 85].

Учителі, які працюють у школі Енського плану в м. Єна, стверджують, що затишні навчальні приміщення допомагають дітям почувати себе комфортно в школі, вони добре підходять для гри та роботи в малих групах. Цьому сприяє значна кількість кімнатних рослин та різноманітні презентації, виконані дітьми, які більше нагадують твори мистецтва. У розпорядженні дошкільнят є майстерня, в якій вони можуть щось майструвати, велике приміщення зі сценою для проведення святкувань, приміщення, у якому учні можуть відпочити, поспати. Застосовуючи різноманітні навчальні матеріали, педагоги постійно допомагають дітям розширювати власні знання, вміння та навички. Школярі вивчають в ігровій формі букви та цифри, а також виконують різні ремісничі роботи. Діти разом співають, грають на інструментах, ставлять вистави. Здебільшого той чи інший вид діяльності пов'язаний зі спільною для усіх груп школярів навчальною темою. Упродовж роботи над проектом усі діти, починаючи від групи дошкільнят і завершуючи молодіжною групою, працюють над однією темою - наприклад, «Різдво в різних країнах світу» («Weihnachten in der ganzen Welt»).

Проаналізувавши літературні джерела [7-8], ми з'ясували, що у школі Енського плану в місті Єна можна закінчити неповну середню школу, повну середню школу та скласти іспити на атестат зрілості. При цьому необхідно скласти основні екзамени: з 1994-1995 навчального року школярі здають екзамени на неповну середню освіту, з 1995-1996 навчального року - на повну середню освіту, з 1999-2000 навчального року - на атестат зрілості. Окрім цього іспити можна здати також екстерном. Незалежно від того, який рівень шкільної освіти здобудуть учні, вони всі навчаються в спільних групах, в яких відсутня зовнішня диференціація.

Влітку 2006 року керівництву школи Енського плану у м. Єна надали можливість відійти від певних норм та залишити за собою право проводити оцінювання навчальної діяльності учнів за педагогічною концепцією Енського плану П. Петерсена, так як це проводилося у школі раніше. Шкільне законодавство федеративної землі Тюрингії надає для цього необхідний простір для свободи дій. Наприкінці восьмого навчального року ті школярі, які здобули оцінку «4» з таких предметів, як німецька мова, математика, англійська мова, природознавство, зараховуються до неповної середньої школи. Ці здібні учні залишаються у своїх «штам-групах», хоча з окремих предметів вони займаються на курсах із дітьми одного віку. Після успішного складання екзаменів для здобуття неповної середньої освіти школярі можуть далі продовжити навчання. Для учнів, які мають намір скласти іспити на атестат зрілості, обов'язковими є екзамени для здобуття повної середньої освіти. Рішення про їхній допуск до складання іспитів на атестат зрілості буде відоме лише після першого півріччя десятого року навчання, що повністю відповідає постанові Міністерства освіти Федеративної землі Тюрінгії.

З січня 2000 року керівництвом школи Енського плану у м. Єна встановлено співпрацю між учнями їх навчального закладу та школою м. Сан-Марко (Нікарагуа). Контакти між школами зав'язано на основі партнерства між містами Єна та Сан-Марко через організацію «Один дім у світі». Щороку проходить обмін учнями шкіл. Троє випускників школи Енського плану їдуть до школи у м. Сан-Марко як громадські службовці для роботи над різними проектами в рамках Добровільної соціальної служби. Усі, хто має бажання, можуть надати матеріальну допомогу учням у школі м. Сан - Марко.

Для розуміння причин актуальності поширення шкіл Енського плану в Європі слід наголосити також на відзнаках, якими володіє школа Енського плану у м. Єна. У 2003 року школу Енського плану в м. Єна нагороджено медаллю Т. Гойса за її дух оновлення та прорив, за особливу участь учителів та батьків у вирішенні проблем і труднощів у навчанні дітей. У січні 2006 р. «Фонд Роберта Боша» та «Фонд Гайдегоф» уперше оголосили конкурс на здобуття Німецької шкільної премії під девізом «Надати навчанню крила». Мета конкурсу полягає в пошуку хороших шкіл у Німеччині, гідній оцінці їхньої педагогічної роботи, що може бути корисним для досвіду роботи інших навчальних закладів. Для участі в конкурсі учні школи були зобов'язані подати власний виклад матеріалу у шести сферах:

1. Навчальна робота.

2. Застосування різноманітних засобів навчання.

3. Якість навчання.

4. Відповідальність.

5. Шкільний клімат, шкільне життя, зовнішнє шкільне партнерство.

6. Школа як навчальний заклад.

У конкурсі брали участь 481 школа з усіх федеративних земель. Журі обрало 18 шкіл, колективи яких упродовж двох днів представляли свою діяльність педагогічним експертам з комісії журі. На основі вражень та висновків експертів було обрано 5 лауреатів. Перше місце отримала школа Енського плану у м. Єна. Конкурс на здобуття шкільної премії в Німеччині проводиться щорічно. Таким чином виникає мережа зразкових шкіл, які можна назвати перспективними. Школи-переможці отримують премії-заохочення. З цією метою заснована Академія німецьких шкільних премій, яка повинна передавати усім зацікавленим у реформаторській педагогіці школам разом із грошовою премією і практичний досвід [9, с. 76].

Оскільки більшість шкіл Енського плану є школами повного дня, вважаємо за доцільне представити роботу таких навчальних закладів. П. Петерсен особливого значення надавав питанням «ритмізації молодшої сфери освіти», закладеним в основу концепції школи повного дня. Це означає, що у школі повного дня розпорядок дня ритмізований відповідно до потреб дітей та характеризується зміною стану напруження та стану розслаблення. За його як організаційне, так і змістове оформлення відповідають вчителі та вихователі. Перед початком занять учням пропонується змінний графік ранкових чергувань. Таким чином у дітей з'являється можливість налаштуватися на спільний робочий день, спланувати роботу чи знову усамітнитися. Залежно від того, яку форму навчання буде впроваджено в цей день, учні працюють у «штам-групах» або над курсами, а також використовують вільний від навчання час для гри та відпочинку. У ранковому колі, на занятті в «штам-групі» та під час святкування педагогічна система проявила себе у формі супроводжуючого навчання. До планування змістових тижневих робіт і занять у групі, до проведення дозвілля, екскурсій, проектів, поїздок залучаються учні, вчителі, вихователі та батьки. З огляду на внутрішню диференційовану роботу та на супроводжувальне навчання школярів з особливими потребами є можливою безперервна робота, яка може бути продовжена під час робочого дня та після занять.

Наявність гетерогенних «штам-груп» робить можливим спільне проведення дітьми часу в післяобідню пору, сприяє виникненню нових контактів між ними. Більш різноманітними стають такі соціальні контакти, як можливості для спілкування та взаємної діяльності. У цих рамках у розпорядженні дітей є додаткові засоби для гри та занять, які вони можуть самостійно вибрати у групі продовженого дня. Те, як кожен учень самостійно набирається досвіду, організовує вільний час відповідно до власних потреб, підлягає спільному аналізу. Тому в розпорядженні школярів є актуальні пропозиції стосовно проведення дозвілля в регулярних робочих групах. Основними видами діяльності на канікулах є проведення проектів, екскурсій, мандрівок, виконання ручних робіт, опрацювання історичних тем та їхня педагогічна обробка. Діти молодшої групи досить часто проводять спільні заходи та святкування з учнями підготовчої групи.

На основі проведеного дослідження можемо стверджувати, що школа Енського плану у м. Єна є «життєвою та робочою громадою», яка створена та підтримана усіма тими, хто задіяний у навчальному процесі. Гомогенні класи для більшої частини дня замінено робочими одиницями, які охоплюють трирічні рівні навчання. «Штам-групи» роблять можливим соціальне навчання. Школа, нагороджена 2003 року медаллю Т. Гойса, повинна стати хорошою інноваційною школою. Вона, виконуючи поставлені перед нею завдання, чітко зображає те, що вимірювання і порівняння успішності та результатів навчання може виявити необхідність у проведенні шкільних реформ, оскільки конкретні відповіді на реформаторські питання виходять зі шкільної практики. Зразковий приклад участі школи Енського плану у м. Єна в конкурсі кращих шкіл Німеччини заслуговує на її всесвітнє визнання та підтримку.

Наші подальші розвідки спрямовані на дослідження проблеми інтеграції дітей з особливими потребами в навчальний процес шкіл Енського плану.

Література

1. Dietrich Theo. Peter Petersen - Leben und Werk / Theo Dietrich. - Frankfurt a.M.: Atlantik - Verl. List, 1958. - 79 S.

2. Eichelberger Harald. Der Jenaplan heute. Eine Padagogik fur die Schule von morgen / Harald Eichelberger, Marianne Wilhelm. - Innsbruck; Wien; Munchen: Studien Verlag, 2000. - 289 S.

3. Eierdanz Jurgen. Wir wollen gehorchen lernen! Peter Petersen und der Jenaplan / Jurgen Eierdanz // Demokratische Erziehung 13. - 1987. - H. 3. - S. 16-21.

4. Fabian Anton. Von Jena nach Wildbach. Der Weg zur 1. osterreichischen. Jenaplanschule / Anton Fabian // Kinderleben. Zeitschrift fur Jenaplan-Padagogik. - 2005. - H. 22, №12. -

S. 39-41.

5. Herker Susanne. Das Jahrhundert des Kindes. Gewesen oder nicht gewesen? - das ist hier die Frage / Susanne Herker // Unser Weg. - 2003. - №3. - S. 18.

6. Holzmann Ingeborg. Der Jenaplan - ein Beispiel aus der Praxis / Ingeborg Holzmann // Unser Weg. - 2001. - №3. - S. 14.

7. John Gustav. Befreiung zum Lernen. Die Jenaplan-Schule Jena 1991-2007 / Gustav John, Peter Fauser, Hans Frommer (Hsg.). - Kallmeyer Verlag, 2008. - 180 S. 99

8. Klassen Theodor Friedrich. Jenaplan. Rerformpadagogik in Jena / Theodor Friedrich Klassen, Ernst Schmutzer (Hg.). - Jena, 1991. - 320 S.

9. Kluge Barbara. Biografisches zu Peter Petersen. Peter Petersen und die Reformpadagogik / Barbara Kluge, Klaus Hofmann (Hg.). - Vierte Kurseinheit der Fernuniversitat Hagen, 1994. - 247 S.

10. Rohrs Hermann. Die Reformpadagogik: Ursprung und Verlauf unter internationalem Aspekt / Hermann Rohrs. - [6. Aufl.]. Weinheim: Beltz, 2001. - 391 S.

11. Seitz Oskar. Schulische Gesprachserziehung. / Oskar Seitz // Unterrichten und Erziehen. - 2000. - №6. - S. 7-15.

12. http://www.vs-wildbach.at/web/2008/04schwerpunkte.php.

13. http://www.jenaplanschule.jena.de/2009/02index.php.

Размещено на Allbest.ru