Проблема класифікації інформаційних систем управління видавництвом у процесі підготовки фахівців з видавничої справи та редагування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.011.3-051:655.5

В статье проанализирована научная литература, посвященная исследованию вопроса информационных систем и настольных издательских систем как наиболее распространенного варианта информационных систем управления издательством. Представлены основные определения понятий «информационная система» и «настольная издательская система» и классификация информационных систем. Определено, что информационные системы управления издательством классифицируются по направлению применения и по функциональному назначению; перечислены основные уровни структуры настольных издательских систем, описаны возможности информационных систем управления издательством, которые используются будущими специалистами по издательскому делу и редактированию во время поиска и использования нужных сведений профессионального характера.

Ключевые слова: информационная система, информационные системы управления издательством, настольная издательская система, будущие специалисты по издательскому делу и редактированию.

Annotation

The author of the article analyzed the scientific literature on the research question - information systems in general and desktop publishing as the most widespread version of information management systems in publishing in particular. The basic definition of „information system» and „desktop publishing» and classification of information systems created by O. P. Buynytska are presented. It was mentioned that education of future specialists in conditions of informational society is one of the first- priority tasks of higher school; in the network of informational system of any enterprise the exact informational technology is realized as individual method of working with information. It is stated that management information systems for publishing are classified by direction of application and the functional purpose; specific information technology within any information system is given as an individual way of working with the information; it is said that the use of information systems, which can optimize the work of publishing company is the main step towards improving the efficiency of its management. The main structural levels of desktop publishing (hardware level, software level, user's level) and their main production functions which can be used during editor's works with manuscripts are enumerated and possibilities of information management systems which can be used by future professionals in the area of editing and publishing in the process of search, perception, analysis and usage of necessary information of their professional direction are given.

Key words: information systems, information management systems publisher, Desktop Publishing, future specialists in publishing and editing.

Останнім часом відбувається глобальний перехід від індустріального суспільства до інформаційного, розвиток якого безпосередньо пов'язаний з інтенсифікацією інформаційних процесів, необхідністю збору, обробки і передачі величезних обсягів інформації, перетворенням інформації на товар високої вартості. Для організації постійної та безперервної роботи на виробництві в рамках ринкової економіки найважливішою умовою є надходження актуальної та правдивої інформації про стан потенціалу підприємства, ринки продажу продукції, реальних та можливих партнерів для організації спільного виробничого процесу, постачальників, фінансові установи, які можуть надати послуги з кредитування, новітні інформаційні технології, сучасні методи менеджменту й організації роботи на підприємстві тощо.

Теперішню галузь виробничого процесу фірм ті підприємств, зокрема й видавничо-поліграфічних, можна коротко схарактеризувати через перехід до оновленої системи господарювання - інформаційної економіки. Виходячи з цього, напрямки модернізації інформаційних ресурсів сильно пов'язані з напрямками розвитку інформаційної економіки і ними обумовлені.

Головною метою розвитку нового українського суспільства, заснованого на інформаційних засадах, є сприяння кожному окремому індивіду за допомогою використання можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у створенні інформації і знань, у користуванні та обміні ними, у виробленні товарів та наданні послуг, у повноцінній реалізації свого потенціалу з підвищенням якості власного життя, у сталому розвитку країни на фундаменті принципів і цілей, проголошених ООН та визначених Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки». Згідно з цим Законом розвиток інформаційного суспільства в Україні та використання сучасних ІКТ в усіх сферах суспільного життя є одним з першочергових напрямків державної політики.

Підготовка майбутніх фахівців до повної та успішної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства через формування їх професійної компетентності або підвищення рівня її сформованості є на сьогодні одним із найпріоритетніших завдань вищої освіти.

У навчальному процесі з поширенням використання інформаційних технологій відбулися серйозні зміни. У центрі процесу нині перебуває студент, а головна мета - розвиток можливостей його інтелекту та прагнення до творчості, активності розуму, засвоєння цінностей моралі, які потім дадуть можливість йому реалізовувати власне мислення, ухвалювати важливі рішення, працювати самостійно над розв'язанням важливих проблем життя та професії.

Мета статті - дослідити проблему класифікації інформаційних системи управління видавництвом у процесі підготовки фахівців з видавничої справи і редагування.

Незважаючи на те, що поняття «інформаційні технології», «інформаційні системи» з'явилися тільки наприкінці 1970-х років і стали позначати комп'ютерну обробку інформації, можна цілком впевнено вважати, що власне інформаційні системи як технологічний процес формуються з початку формування суспільства, тому що на кожному етапі цього процесу є потреба в управлінні.

О.Буйницька вважає, що інформаційна система є передусім, взаємопов'язаним конгломератом засобів і методів, які використовуються для початкового збору, подальшого зберігання й опрацювання, кінцевої видачі інформації для вирішення користувачем широкого кола окреслених завдань [4, с. 15].

Г. Єршова наполягає на тому, що інформаційна система - це комплекс, який складається з даних, інформаційних технологій та персоналу, причому організований для максимального сприяння досягненню цілей фірми. У межах інформаційної системи, на думку дослідниці, здебільшого реалізується конкретна інформаційна технологія кожного підприємства як індивідуальний спосіб роботи з інформацією. Тобто,на думку дослідниці, інформаційна технологія тісно пов'язана з інформаційною системою, всередині якої вона реалізується [6, с. 28].

Інформаційні системи значно різняться за різними класифікаційними ознаками, проте загальноприйнятої їх класифікації досі не існує. Ми вважаємо за потрібне скористатися класифікацією інформаційних систем, яку запропонувала О. Буйницька. Вона поділяє їх: а) за ступенем автоматизації (ручні, автоматичні, автоматизовані); б) за характером використання відомостей (інформаційно-пошукові, інформаційно- управлінські); в) за напрямком застосування (організаційного управління, управління технологічними процесами, автоматизованого проектування); г) за типом завдань (для вирішення структурованих завдань з розробкою автоматизованих рішень, неструктурованих з розробкою альтернативних рішень, частково структурованих з розробкою управлінських рішень); ґ) за функціональним призначенням (системи офісної автоматизації, системи обробки знань [4, с. 16-18].

Головним кроком на шляху підвищення ефективності управління видавництвом є використання відповідних інформаційних систем, здатних оптимізувати його діяльність. Використання інформаційних технологій - помітна риса роботі сучасного видавництва. Настільна видавнича система - яскравий приклад такої інформаційної системи. Вона необхідна для автоматизування набору даних під час роботи з системами сканування й розпізнавання літер, уведення і подання тексту, його зберігання, перегляду та друкування.

Термін настільні видавничі системи (DTP або Desktop Publishing) уперше вжив наприкінці 1985 року відомий розробник програмного забезпечення, голова компанії Aldus Пол Брейнерд (Paul Brainerd) [12].

У Словнику рекламного дизайну наводиться таке визначення цього терміна: «Настільна видавнича система - комплекс апаратного, програмного і мережевого забезпечення, до складу якого входять персональні комп'ютери та пристрої, які призначені для сканування, виводу/фотовиводу та використовуються для набору і подальшого редагування тексту, створення і обробки зображень, верстки і виготовлення оригінал-макетів, фотоформ, кольоропроб» [10].

Схоже визначення дає і В. Молочков: «Настольная издательская система - комплекс аппаратного и программного обеспечения, предназначенный для подготовки публикации из текста и изображений для печати» [8, c. 24].

А. Мільчин в Издательском словаре-справочнике трактує це поняття таким чином: «Настольная издательская система - комплект настольного электронного оборудования, состоящий в простом варианте из персонального компьютера, оснащенного программами для набора, корректуры орфографии и др., матричного и лазерного принтеров, а также сканера» [7, с. 250].

М. Петушкєєва під «настільною видавничою системою» розуміє «компьютернопрограммный инструмент верстки и макетирования репродуцируемого оригинал- макета, позволяющий форматировать текстовые материалы и обрабатывать графические изображения, готовя их к печати в соответствии с формой и концепцией выпускаемого издания» [9, c. 48].

Настільні видавничі системи М. Андрєєва класифікує таким чином:

1) редакційні системи, які спрямовані на автоматизацію виробничої діяльності (підготовка матеріалу, його створення, обробка і т.п.). Це такі програмні продукти, як Prestige, Quark Publishing System, SoftCare K4, AxioCat, WoodWing Software та ін.;

2) бізнес-системи, які спрямовані на автоматизацію ведення ділового процесу, управління діяльністю підприємства (пошук клієнтів, оформлення замовлень, калькуляція, бухгалтерські операції, облік складських приміщень та ін.) До цієї групи дослідниця відносить програми ASystem , PrintEffect , Апплер, 1С:Поліграфія, Prinect [1].

М. Григорян розподіляє настільні видавничі системи за такими ознаками:

а)за повнотою охоплення технічного процесу - редакційні та редакційно-видавничі. Головна відмінність між їхніми окремими варіантами - у можливості/неможливості підтримки різноманітних програм верстки. Редакційні системи не мають можливості автоматизувати процес верстки і додрукарської підготовки, а редакційно-видавничі - навпаки.

б)за архітектурними особливостями настільні видавничі системи поділяються на закриті та відкриті. Перші - системи, всі модулі яких (сервер, програма верстки, редактор тексту) спеціалізовані і створені одним виробником. Такі системи є практично операційними, максимально продуктивними, однак вузькоспеціалізованими. Інша категорія систем заснована на інтеграції з уже створеними і широко розповсюдженими програмними продуктами (QuarkXPress, Ventura Publisher, Adobe PageMaker, InDesign та ін.)

в)за метою створення - комерційні та індивідуально спрямовані. Комерційні створені з метою продажу, мають офіційного виробника, гарантії підтримки і подальшого розвитку. Індивідуально спрямовані зазвичай розробляються безпосередньо робочим колективом видавництв або редакцій і повною мірою відповідають потребам їхнього виробництва [5].

Використання настільних видавничих систем, як правило, найбільше виправдовує себе при використанні на підприємствах, які займаються випуском періодичних видань. Деякі з таких систем адаптовано під газетне виробництво (Prestige), деякі - під виробництво журнальної продукції (SoftCare K4). Окремі системи розроблено для роботи невеликих редакцій. Існують й універсальні системи, які можуть використовуватися підприємствами будь-якого масштабу, що спеціалізуються на випуску будь-якого виду друкованої продукції (Adobe Version Cue).

Під час дослідження було виявлено, що освоєння інформаційних систем управління видавництвом взагалі та підготовка за допомогою цих систем майбутніх фахівців з видавничої справи зокрема повинні починатися з оволодіння набором елементарних операцій.

Із цієї обмеженої кількості елементарних кроків-операцій у різних варіантах отримується дія. Декілька дій у різних комбінаціях організовують операції, якими визначається той або інший етап виробництва.

Н. Бойко зазначає, що інформаційні системи управління видавництвом є технологічним процесом і повинні відповідати таким умовам:

- забезпечення високого рівня розбиття усієї повноти процесу опрацювання інформації на етапи, операції, дії;

- повний набір елементів, потрібних на шляху до досягнення мети;

- постійний характер [3].

Дії, етапи, операції процесу виробництва мають бути стандартизовані й уніфіковані. Це дасть можливість надати з більшої ефективністю здійснювати цілеспрямоване управління видавничим процесом.

Американський дослідник Hal Hindelitter (Хел Хіндерліттер) виділив три основних рівні настільної видавничої системи, наявність і відповідність яких один одному обов'язкові для забезпечення надійності процесу її функціонування. 1) hardware level (апаратний рівень) - сукупність пристроїв, через які відбуваються процеси введення, обробки, збереження, передачі і виведення даних. 2) software level (програмний рівень) - конгломерат інформаційних елементів (програмного забезпечення та його команд), за допомогою яких відбувається керування власне текстовими й образотворчими даними, і апаратним обладнанням. 3) brainware level (користувальницький рівень) - колектив творчих людей, вправних фахівців та звичайних юзерів-користувачів, які намагаються об'єднати свій творчий потенціал з апаратним і програмним рівнями для успішної роботи видавництва [11, с. 30].

Видавничі системи дозволяють редакторові: 1) регулювати трекінг, 2) плавно виконувати інтерліньяж; 3) враховувати ширину інтервалів (кернінг); 4) регулювати ширину і висоту символів; 5) створювати колонтитули; 6) переформовувати абзаци за допомогою стилів та автоматизувати процес форматування; 7) друкувати сторінки певній послідовності [2].

Комп'ютерні програми верстки, які є важливою частиною більшості інформаційних систем управління видавництвом, дозволяють відмовитися від виготовлення оригінал-макету безпосередньо технічним редактором і забезпечити виконання значної роботи з його створення в автоматичному режимі.

Для формування типових сторінок видання інформаційні системи управління видавництвом пропонують готові шаблони й дозволяють створювати власні. Для цього існують в системі бібліотеки програми для різних етапів редакційно-видавничого процесу

Слід наголосити, що система працює в інтерактивному режимі, де до більшості програм можна вносити необхідні корективи (наприклад, у процесі заверстування оригінал-макету майбутнього видання).

Інформаційні системи управління видавництвом дозволяють як зчитувати оригінали, створені традиційним способом (фото, малюнки тощо), так і створювати графічні матеріали безпосереднього в межах відповідного програмного продукту [11, с. 30].

На відміну від текстових процесорів настільні видавничі системи дозволяють готувати різноманітної складності рекламні проекти, виконувати оперативне оформлення книги, журналу, виводити на фотонабірні автомати складні документи. Видавнича система Adobe Page Maker зручна для роботи з невеликим обсягом ілюстрованого матеріалу (до 1000 сторінок). Вона оперує класичними інструментами комп'ютерної верстки - кадрами, які містять різноманітний контент; шарами, на яких дизайнер розміщує фрейми тощо. Найцінніша особливість Adobe PageMaker під час підготовки паперових публікацій - потужний механізм роботи з кольором. Система гарантує точну передачу кольору на всіх етапах створення документа без будь-яких втрат або спотворень [2].

У статті відзначається, що інформаційні системи можуть значно різнитися за різними ознаками, проте загальноприйнятої їх класифікації досі не вироблено; підготовка майбутніх фахівців в умовах інформаційного суспільства є одним із пріоритетних завдань вищої школи; у рамках інформаційної системи будь-якого підприємства конкретна інформаційна технологія реалізується як індивідуальний спосіб роботи з інформацією; інформаційні системи управління видавництвом розрізняються за напрямком застосування та за функціональним призначенням; настільні видавничі системи дають майбутнім фахівцям з видавничої справи та редагування можливість знаходити, сприймати, аналізувати та використовувати потрібні їм відомості професійного спрямування.

Поза межами нашого дослідження залишилася проблема сучасних інформаційних систем управління видавництвом як чинник розвитку професійної компетентністі майбутніх фахівців з видавничої справи та редагування та проблема вітчизняного та зарубіжного досвіду організації системи методичної підтримки використання інформаційних систем управління видавництвом під час викладання дисциплін циклу професійної та практичної підготовки майбутніх фахівців з видавничої справи та редагування. Це і становить перспективу наших подальших наукових розвідок.

Література

1. Андреева М. П. Медиаменеджмент: автоматизация в редакции / М. П. Андреева // Журналист. - 2009. - № 4. - С. 34-35.

2. Анищенко Ю. П. По стопам Ивана Федорова [Електронний ресурс] / Ю. П. Анищенко. - Режим доступу : http://www.i2r.ru/static/515/out_16643.shtml.

3. Бойко Н. І. Умови, стратегія та перспективи розвитку інформаційних технологій / Н. І. Бойко // Вісник національного університету «Львівська політехніка. - 2012. - № 744.С. 271-277.

4. Буйницька О. П. Інформаційні технології та технічні засоби навчання/ О. П. Буйницька.К. : Центр учбової літератури, 2012. - 240 с.

5. Григорян М. А. Быстрее, лучше, эффективнее / М. А. Григорян // «КомпьюАрт». - 2006. - № 7. - С. 23-26.

6. Ершова Г. Н. Информационные технологии в книжном деле : [учеб. пособие] / Г. Н. Ершова.- М. : Моск. гос. ун-тет печати, 2004. - 85 с.

7. Мильчин А. Э. Издательский словарь-справочник / А. Э. Мильчин. - М. : ОЛМА-Пресс, 2006. - 471 с.

8. Молочков В. П. Издательство на компьютере / В. П. Молочков. - СПб. : БХВ-Санкт- Петербург, 2004. - 736 с.

9. Петушкеева М. К. Информационные технологии в издательско-полиграфическом производстве: курс лекций / М. К. Петушкеева. - М. : Изд-во МГОУ, 2010. - 109 с.

10. Словник рекламного дизайну [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://antargo. com.ua/uk/ teoriya/ slovar-reklamyi-394.html.

11. Юнов Д. Три поколения издательских систем Adobe/WinSoft InDesign 2 CE и его конкуренты [Електронний ресурс] / Д. Юнов. - Режим доступу: http://www.publish.ru /articles/200202_4045245.

Размещено на Allbest.ru