Структура та сутнісні ознаки готовності учителів природничо-математичних дисциплін до педагогічного проектування з використанням інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура та сутнісні ознаки готовності учителів природничо-математичних дисциплін до педагогічного проектування з використанням інформаційних технологій

Перець О.Б., Туркот Т.І.

У статті запропоновано визначення поняття «готовність учителів природничо-математичних дисциплін до педагогічного проектування з використанням інформаційних технологій» та окреслюються сутнісні ознаки готовності до цієї діяльності: багаторівневість змісту, системність, динамічність. Структурними компонентами означеної готовності визначено мотиваційний, когнітивний, операційно-технологічний та особистісно-технологічний. Автори підкреслюють, що на кожному етапі проектно-педагогічної діяльності необхідною є рефлексія, результати якої спрямовуються на забезпечення успішності педагогічного проектування і професійно-педагогічний саморозвиток.

Ключові слова: підготовка, готовність, структура готовності учителів природничо-математичних дисциплін до педагогічного проектування з використанням інформаційних технологій, багаторівневість, ситемність, динамічність.

Аннотация

В статье предложено определение понятия «готовность учителей естественно-математических дисциплин к педагогическому проектированию с использованием информационных технологий» и очерчиваются сущностные черты готовности к этой деятельности: многоуровневость содержания, системность, динамичность. Структурными компонентами очерченной готовности определены: мотивационный, когнитивный, операционально-технологический и личностно-технологический. Авторы указывают, что на каждом этапе проектно-педагогической деятельности необходимой является рефлексия, результаты которой ориентируются на обеспечение эффективности педагогического проектирования и профессионально-педагогическое саморазвитие.

Ключевые слова: подготовка, готовность, структура готовности учителей естественно-математических дисциплин к педагогическому проектированию с использованием информационных технологий, многоуровневость, системность, динамичность.

This readiness finds expression in teacher's ability to use information technology effectively in the planning of pedagogical processes and systems and management of planning activities of students. The motivating, cognitive, operational-technological and personal-professional structural components of the above mentioned readiness have been outlined. Authors of the article identified indicators of forming each of the defined components. It was emphasized that at each stage of planning and pedagogical activities it should be the reflection, the results of which are aimed at ensuring the success of pedagogical planning and professional pedagogical self-development.

Прогресивний розвиток науки і техніки вимагає орієнтації навчально-виховного процесу у вищих та загальноосвітніх навчальних закладах на формування у випускників уміння самостійно здобувати необхідну інформацію, застосовувати отримані знання в умовах швидко змінюваної дійсності, творчо підходити до розв'язання завдань життєдіяльності. За такого підходу будь-які технології навчання розглядаються під кутом зору необхідності забезпечити максимально сприятливі умови для освіти та самоосвіти і розвитку особистості. Однак стихійні інноваційні зміни далеко не завжди уможливлюють досягнення позитивних освітніх результатів. Цей факт актуалізує необхідність підготовки учителів до особливого виду діяльності -- педагогічного проектування, в структурі якого зберігаються базові пріоритети освіти і враховуються швидкоплинні соціальні зміни.

Аналіз результатів психолого-педагогічних досліджень показує, що нині в дидактиці вищої школи та педагогічній практиці накопичено значний досвід, який охоплює багато сторін професійно-педагогічної освіти. Проблемі формування професійної готовності студента - майбутнього педагога - присвячено роботи О. Абдулліної [1], В. Арнаутова [2], М. Громкової [4], І. Підласого [8] та ін. Важливою, на наш погляд, є теза І.Підласого, в якій акцентується увага на значенні інформаційних технологій (ІТ) для сучасної освіти і, зокрема, педагогічного проектування: «НІТ відкриває можливості проектування нового навчального середовища; детально обґрунтовує особливості сучасного етапу інформатизації, окреслюючи особливості використання HIT в освітньому процесі: «Чому в HIT присутнє слово «Нові»? Адже інформаційними технологями в школі були завжди і є тепер книги (праця з ними). Але тільки з появою нових швидкодіючих ЕОМ та відповідного програмного забезпечення можливості роботи з інформацією якісно змінюються і значно розширюються. ...HIT -- це все, що забезпечує школі доступ до інформації та її використання для потреб навчання і виховання» [8, с. 255]. Проте, незважаючи на багатогранність проведених досліджень, вони не вичерпують усіх аспектів підготовки учителів природничо- математичних дисциплін до педагогічного проектування з позиції перспективи формування системного бачення педагогічної дійсності, прогностичного мислення, готовності до професійно-педагогічного проектування з використанням інформаційних технологій. У зв'язку з цим метою статті визначено висвітлення структури та сутнісних ознак готовності учителів природничо-математичних дисциплін до педагогічного проектування з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до поставленої мети з'ясуємо зміст поняття «готовність до педагогічного проектування з використанням інформаційних технологій».

Зіставляючи погляди вчених-педагогів (І. Богданова, М. Клімова, З. Курлянд, А. Линенко, Т. Подобєдова, Т. Койчева та ін.) на сутність понять «підготовка» і «готовність», підготовку будемо розглядати як процес, а готовність -- як узагальнену характеристику якості результату процесу підготовки майбутнього вчителя до виконання професійних функцій. Ураховуємо також, що згідно із загальнонауковим принципом цілісності готовність до педагогічного проектування та готовність до професійно-педагогічної діяльності загалом знаходяться між собою у взаємозв'язку і взаємозалежності. їх зміст та характер функціонування визначаються дидактичними особливостями навчальної дисципліни, яку викладає вчитель, його ставленням до педагогічної діяльності та індивідуальними професійними рисами особистості. Ми поділяємо думку М. Клімової, яка окреслює сутнісні характеристики готовності студентів до професійної діяльності в цілому і до виконання окремих її елементів зокрема: багаторівневість змісту, системність, динамічність [7, с. 225].

І. Богдановою, дослідницька позиція якої є близькою до нашої, багаторівневість змісту готовності до проектної діяльності розглядається як єдність просторово-часових характеристик, які концентрують одночасно багаторівневість зв'язків і відносин, вирізняють часовий та результативний рівні готовності, що відображають характер становлення і ступінь прояву якостей особистості (повна готовність, часткова готовність, неготовність) [3, с. 227].

Системність готовності полягає в тому, що її структура -- це складне системне утворення, яке інтегрує комплекс більш простих елементів і виконує певні функції. Рівень сформованості елементів готовності і сила зв'язку між ними визначає характер діяльності студентів. Отже, можна говорити, що готовність майбутніх учителів до проектної діяльності повинна мати системний характер, оскільки їй притаманні атрибути, які властиві системам, що здатні до самоорганізації та саморозвитку (стійкість, потреба в розвитку, багаторівневість), має власну внутрішню логіку формування, що ураховує логіку розвитку кожного окремого елемента, але не є їх простою сумою.

Динамічність відображає процесуальний характер формування у студента готовності до проектної діяльності, тобто етапи цього процесу. М. Клімова пропонує виокремити такі етапи формування готовності: базова теоретична підготовка, акумуляція досвіду педагогічної діяльності й узагальнення досвіду [7, с. 226].

Однією з робіт, в яких досліджується готовність учителів використовувати технічні засоби навчання (ТЗН), зокрема комп'ютерну техніку, в навчально-виховному процесі, є дисертаційне дослідження О. Царенка [10]. Поняття «готовність учителя до ефективного застосування технічних засобів навчання» науковець визначає як синтез таких взаємопов'язаних компонентів:

1) мотиваційний (зацікавленість і позитивне ставлення до використання ТЗН у навчально-виховному процесі, усвідомлення необхідності їх застосування і поповнення знань про педагогічні можливості та методичні особливості використання сучасної навчальної техніки);

2) операційно-пізнавальний (знання будови і принципу дії сучасної навчальної техніки і методики її застосування, здатність постійно вдосконалювати свою майстерність з питань ефективного використання ТЗН);

3) емоційно-вольовий (цілеспрямованість, самостійність, упевненість в успішному застосуванні ТЗН, здатність зосередитися на поставленому завданні);

4) оцінний (оцінка власної готовності до застосування ТЗН у навчально-виховному процесі), який визначає вміння вчителя аналізувати і коригувати свою діяльність та діяльність учнів, пов'язану з використанням ТЗН.

Р. Гурін, досліджуючи особливості підготовки майбутнього вчителя до застосування нових інформаційних технологій (НІТ) у навчальному процесі, окреслює готовність як інтегровану якість особистості майбутнього вчителя, що виявляється, по-перше, в підвищенні продуктивності мислення, розвитку пам'яті, навичок, розширенні і поглибленні знань за допомогою використання НІТ та їх засобів; по-друге, у наданні можливості обирати способи дій, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій та прогнозувати шляхи підвищення продуктивності роботи у процесі інформатизації процесу навчання [5, с. 48]. Ураховуючи специфіку завдань статті, звернемо увагу на компоненти та показники професійної готовності майбутніх учителів до застосування НІТ, в яких важливою визначається спрямованість на формування у студентів умінь висувати гіпотезу, здійснювати вибір і композицію навчального матеріалу, подавати навчальну інформацію та забезпечувати діагностику її засвоєння з використанням НІТ. Тобто чітко окреслюється можливість використання нових інформаційних технологій як засобу підготовки студентів до педагогічного проектування.

З позицій системного підходу до професійної діяльності вчителя (С. Смірнов, Л. Столяренко, І. Харламов та ін.) та з огляду на вищевикладене доходимо висновку щодо взаємозв'язку рівня володіння HIT та ефективністю професійно-педагогічної діяльності як частини та цілого. При цьому розвиток одного з елементів впливає на розвиток іншого та системи в цілому, що у свою чергу загалом позитивно впливає на розвиток готовності вчителя до професійно-педагогічної діяльності.

Таким чином, готовність майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін до педагогічного проектування засобами IT ми розглядаємо як новоутворення в структурі особистості та її інтегративну характеристику, що має властивості динамічності, системності та багаторівневості і знаходить вияв у здатності педагога плідно використовувати інформаційні технології у проектуванні педагогічних процесів і систем та управлінні проектною діяльністю учнів.

Узагальнення результатів досліджень у галузі педагогічного проектування засобами HIT [2; 3; 6; 10 та ін.] дозволило виокремити основні компоненти готовності вчителів природничо-математичних дисциплін до педагогічного проектування засобами IT, конкретизувати показники цієї готовності та окреслити її загальну структуру (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Структура готовності майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін

Як засвідчує рисунок, структурними компонентами означеної готовності можна визначити:

• мотиваційний компонент (М);

• когнітивний компонент (К);

• операційно-технологічний компонент (Т);

• особистісний професійний компонент (О).

Мотиваційний компонент (М) (від лат. movere -- приводити в дію, штовхати) визначається як усвідомлення майбутнім учителем мети і змісту педагогічного проектування, розуміння значення НІТ у професійно-педагогічній діяльності в цілому і проектно-педагогічній діяльності зокрема, особистісне ставлення студента до науково- дослідної роботи в галузі педагогічного проектування. Показниками мотиваційного компонента було визначено: інтерес до науково-дослідної роботи, наукового пошуку в галузі педагогічного проектування; самостійність у наукових пошуках; намагання активно оволодівати знаннями і вміннями в галузі педагогічного проектування; потребу в оволодінні новими інформаційними технологіями з метою використання в педагогічному проектуванні; усвідомлення мети і змісту педагогічного проектування; бажання організовувати проектну діяльність учнів та керувати нею.

Когнітивний компонент (К) (від лат. cognitio -- «знання, пізнання») у структурі готовності до проектної діяльності з використанням HIT визначається як система знань і вмінь, якими повинен володіти сучасний учитель природничо-математичних дисциплін.

Показниками когнітивного компоненту було обрано спеціальні фахові знання; знання з дидактики та уміння використовувати їх в практиці викладання фахового предмета; знання методики викладання природничо-математичних дисциплін; знання нових інформаційних технологій та можливостей їх використання у процесі педагогічного проектування та управління проектною діяльністю учнів; психолого- педагогічні знання щодо мети, змісту, методів та засобів педагогічного проектування й управління проектною діяльністю учнів. При характеристиці готовності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до педагогічного проектування засобами IT слід зважати на специфіку когнітивного компонента, адже фахова компетентність студентів цього напрямку підготовки передбачає наявність умінь:

1) якісного аналізу і різноманітних інтерпретацій математично виражених закономірностей, які мають місце в процесах і явищах природи;

2) різних інтерпретацій графічних залежностей між величинами і зв'язків між явищами і процесами, поданими у графічній (чи іншій) формі;

3) змістових інтерпретацій різних аналогій, які мають місце в хімічних, фізичних і біологічних процесах;

4) презентації різних видів наукової інформації (просторових моделей, мікрооб'єктів, перебігу мікропроцесів, які неможливо продемонструвати іншими видами наочності, окрім використання нових інформаційних технологій).

Операційно-технологічний компонент (Т) має відображати рівень володіння майбутніми вчителями засобами ІТ у процесі педагогічного проектування. Показниками операційно-технологічного компонента є уміння використовувати ІТ для діагностики педагогічного процесу; уміння використовувати ІТ для прогнозування і організації педагогічного проектування; уміння використовувати ІТ для організації та оцінювання результатів проектної діяльності учнів при вивченні природничо- математичних дисциплін.

Особистісний професійний (О) компонент характеризовано такими показниками: уміння об'єктивно оцінювати педагогічну ситуацію та використовувати оптимальні методи її вирішення; уміння забезпечувати позитивну мотивацію та сприятливий психологічний мікроклімат взаємодії в системах «учитель -- учень», «учень -- учень» під час індивідуальної та колективної проектної діяльності; організувати співробітництво «в проектній команді»; наявність у педагога таких рис, як активність, толерантність, потреба у співробітництві; креативність; уміння об'єктивно оцінювати результати педагогічного проектування засобами ІТ та коригувати їх.

Отже, наразі педагогічне проектування розглядається як важлива ланка, компонент метадіяльності -- професійно-педагогічної діяльності, що є предметом дослідження нової галузі педагогічних знань -- проективної педагогіки, поняттєво- категоріальне ядро якої складають поняття «проект», «педагогічний проект», «педагогічне проектування». У розвиток ідей проективної педагогіки педагогічне проектування визначаємо як особливу складову педагогічної діяльності творчого характеру, що здійснюється в умовах сучасного інформаційно-освітнього середовища і спрямована на забезпечення його ефективного функціонування з використанням новоствореного продукту -- педагогічного проекту. Педагогічне проектування як цілеспрямована діяльність учителя зі створення інноваційного продукту має складну структуру, компонентами якої окреслено: діагностування, прогнозування, моделювання, конструювання та реалізацію проекту в навчальному процесі. На кожному етапі проектно-педагогічної діяльності здійснюється педагогічна рефлексія, результати якої спрямовуються на забезпечення успішності педагогічного проектування і професійний розвиток майбутнього вчителя.

Більш детальне дослідження дидактичних можливостей використання нових інформаційних технологій у підготовці майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до педагогічного проектування ми розглядаємо як один із напрямків подальших наукових пошуків.

когнітивний педагогічний проектування інформаційний

1. Абдуллина О.А. Личность студента в процессе профессиональной подготовки / О.А. Абдуллина // Высшее образование в России. - 1993. - № 3. -С. 165-170.

2. Арнаутов В.В. Опыт инновационно-моделирующей деятельности по проектированию образовательных процессов / В. В. Арнаутов // Педагогика. - 1988. - № 1. - С. 18-23.

3. Богданова І.М. Прикладна педагогіка: дидактичні можливості інформаційно-модульної технології: [методичні рекомендації] / Інна Михайлівна Богданова. - Одеса: Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, 2001. - 79 с.

4. Громкова М.Т. Психология и педагогика профессиональной деятельности: учеб. пособие для вузов / Майя Тимофеевна Громкова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 415 с. -- (серия «Педагогическая школа. XXI век»).

5. Гурін Р.С. Підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи: дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.04 / Гурин Руслан Сергійович. - Одеса, 2004. - 222 с.

6. Жиденко Т.А. Використання методу проектів на уроках інформатики: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. [«Уніфікація природничо-математичної освіти в контексті європейського виміру»], (30-31 жовтня 2007 р.) і Т.А. Жиденко. - Херсон: Айлант. - 2007. - С. 96-101.

7. Климова М.В. Сущность понятия «готовность будущего учителя к использованию экспертных систем в профессиональной деятельности»: материалы X Всероссийской научн.-практ. конф. [«Методология и методика формирования научных понятий у учащихся школ и студентов вузов»] / М.В. Климова. - Челябинск: Изд-во ЧГПУ, 2004. -- ч. I. - С. 223-226.

8. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології: [інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти] / Іван Павлович Підласий. - К.: Видавничий дім «Слово», 2004. - 616 с.

9. Подобедова Т.Ю. Подготовка будущих учителей гуманитарного профиля к педагогическому проектированию: дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.04 / Подобедова Татьяна Юрьевна. - Ялта, 2005. - 241 с.

10. Царенко О.М. Педагогічні основи формування у майбутніх учителів умінь застосовувати ТЗН у навчально-виховному процесі: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.09 «Теорія навчання» / О. М. Царенко. - К., 2000. - 18 с.

Размещено на Allbest.ru