Особливості функціонування системи неформальної освіти дорослих у розвинених країнах Європи і США

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ У РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ ЄВРОПИ І США

У статті подається аналіз основних документів європейських організацій стосовно освіти дорослих, аналізуються особливості функціонування скандинавської моделі освіти дорослих, розглядається структура та особливості неформальної освіти дорослих у Великій Британії і США.

Ключові слова: освіта дорослих, неформальної освіти дорослих, народні вищі школи, навчальні асоціації, Європа, США

освіта дорослі європейський скандинавський

In the article the experience of development of the non-formal adult education in the developed countries of Europe and the USA is studied and generalized. The analysis of documents of the European organisations on a problem of adult education is given. From the moment of UNESCO creation as United Nations structure, the particular attention to the adult education is given. So, in 1972-1977 the project «The Organization, the content and methods of adult education» which consideres adult education as a component of the continuousОсвіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. Випуск 2 (9) 2014 education has been realised. In 1977-1980 the Council of Europe has offered the project «Development of adult education» in which the special attention was given to the principles of continuous education. In last 20 years 5 more projects of development of adult education have been realised. Some models of non-formal adult education are allocated: American, British and Scandinavian.

The Scandinavian model of adult education is presented by the folkhigh schools, educational associations, training of workers etc. History of Scandinavian model of adult education is connected with such specific phenomenon as «Folkeoplysning». Scandinavian «folkeopplysning»'s roots are in the folkhigh schools. It is based on the philosophy of the Danish priest, educator Н. F. S. Grundtvig (1783-1872). The article shows that the governments of the Scandinavian countries carry out the state support to the adult education, aspire to create conditions for every citizen who wants to improve the skills, to receive new knowledge.

The analysis of the British model of the adult education is carried out. It is underlined that it is presented by the complex system of state, public and other forms. Its purpose is creation of conditions for self-realisation of an adult person. There has been emphasized that the non-formal education in the USA functions on the basis of public organisations and covers secular education. Its feature is realization of the personal educational requirements.

In conclusion it is said that a general characteristic of all models of non- formal education of adults is their openness, adheres to ideas of democratism, equality, availability and continuity.

Key words: adult education, non-formal education, folk high school, educational association, Europe, the USA.

Вважливим фактором виходу України на нові рубежі свого розвитку в XXI ст. є здатність та готовність народу до модернізації економіки, демократизації громадського життя. У цьому контексті великого значення набуває освіта дорослих, яка сприяє ефективної адаптації населення до умов, що змінюються. Становлення та розвиток освіти дорослих у нашій країні відбувається досить повільно і супроводжується певними труднощами. У багатьох європейських країнах накопичено вагомий досвід стосовно розвитку освіти дорослих. В даному контексті буде корисним вивчення скандинавського, англійського та американського досвіду створення та втілення в життя концепції неформальної освіти дорослих. Адже ці країни можна назвати історичною колискою освіти дорослих, а сьогодні там активно впроваджується освітня політика, спрямована на дорослу людину. На нашу думку, існуюча система освіти дорослих є одним із вагомих чинників, що обумовлює ведучі економічні показники та стабільність цих держав. Тому вивчення, осмислення та адаптування їх досвіду для української системи освіти дорослих є доречним та актуальним.

Аналіз психолого-педагогічної літератури виявив, що проблемі розвитку освіти дорослих в зарубіжних країнах присвячені роботи багатьох науковців (Д.О. Антонова, В.Б. Гаргай, Л.В. Ведерникова, С.Г. Вершловський, С.І. Змєйов, С.М. Коваленко, І.М. Литовченко, Л.Б. Лук'янова, Н.Г.Ничкало, О.І. Огієнко, О.Ю. Хахубія, Н.П. Яцишин та ін.), але предметом їх досліджень є широкий спектр теоретичних та практичних проблем стосовно організації формальної освіти, а питанням неформальної освіти не приділяється належної уваги.

Метою нашої статті є вивчення та узагальнення досвіду теорії та практики неформальної освіти дорослих у розвинених країнах Європи і США. Основними завданнями, які стоять перед нашим дослідженням є:аналіз провідних документів стосовно освіти дорослих у світі; вивчення особливостей становлення та функціонування системи неформальної освіти дорослих в скандинавських країнах, Великій Британії і США.

Про значимість освіти дорослих у сучасному світі свідчить створення багатьох міжнародних та національних центрів з проблем освіти дорослих, зокрема Міжнародна рада освіти дорослих (ICAE), Європейська Асоціація освіти дорослих (EAeA), Німецька Асоціація (DVV), Швейцарська організація освіти дорослих, Національна організація освіти дорослих Англії та Уельсу, Фінська Асоціація освіти дорослих (FAEA), Північна Народна Академія (NFA), Норвезький Інститут дослідження проблем освіти дорослих та інші [3].

З моменту створення ЮНЕСКО як структури ООН, освіті дорослих приділяється значна увага. Вже у 1976 р. на 19-ій сесії Генеральної конференції ООН з питань освіти, науки та культури у Найробі були розроблені «Рекомендації щодо розвитку освіти дорослих», де зазначалося, що освіта дорослих являє собою комплекс організованих процесів, завдяки яким дорослі, розвивають свої здібності, збагачують знання, поліпшують технічну та професійну кваліфікацію, змінюють свої погляди чи поведінку у контексті всебічного особистісного розвитку та участі у збалансованому та незалежному соціальному, економічному та культурному розвитку.

У 1972--1977 рр. Радою Європи був реалізований проект «Організація, зміст та методи освіти дорослих», який мав на меті інтегрувати освіту дорослих всередині системи неперервної освіти та водночас підкреслював її специфічний характер. У 1977-1980 рр. Рада Європи запропонувала здійснити проект «Розвиток освіти дорослих», у якому зазначалося, що принципи неперервної освіти необхідно систематично використовувати у системі освіти дорослих; що особистість в цілому треба розглядати в соціально-культурному контексті; що сили, які приймають рішення та керують освітою дорослих, повинні бути децентралізовані. Протягом останніх 20 років було реалізовано ще чотири проекти щодо розвитку освіти дорослих. Концептуальну основу цих проектів становили такі положення: освіта дорослих на всіх етапах розвитку виступає суттєвим фактором, який не тільки впливає на соціально-економічні та соціокультурні процеси, але й випереджає їх розвиток; у суспільстві соціальних змін освіта дорослих може відігравати фундаментальну роль у розбудові демократичних структур; зростання соціальної ролі освіти дорослих виявляється у її можливості одночасно впливати на розвиток суспільства та особистості; можливі конфлікти між розвитком системи дорослих та системи виробництва (та пов'язаного з нею розподілом праці) можуть розглядатися як потенціал для позитивних соціальних змін - при їх своєчасному виявленні та колективних зусиллях соціуму, які спрямовані на їх усунення; сукупність підсистем та форм освіти дорослих призначена задовольнити професійні, етнокультурні потреби, а також потреби дозвілля, запити та потреби дорослих по відношенню до освіти; широта пропозицій у галузі освіти дорослих - необхідна умова розвитку освіти, яка відповідає на виклики часу [2; 3; 8].

На сучасному етапі розвитку суспільства освіта дорослих є соціальним інститутом з вирішення основних соціально-економічних, освітніх, морально-виховних проблем сучасного суспільства. Невипадково на Міжнародній конференції з проблем освіти дорослих у Гамбурзі в 1997 р. освіта дорослих була названа ключем до XXI століття. Конференція у своїй декларації рекомендувала урядам усіх держав вважати освіту дорослих одним із пріоритетів державної політики та наголошувала на тому, що метою освіти є створення суспільства, яке навчається. У відповідності з цим ключовими моментами сучасної концепції освіти дорослих є: грамотність дорослих, визнання права на освіту та права навчатися впродовж життя, права жінок на освіту, трансформація формальної та неформальної освіти та соціальна економіка, доступ до інформації [2]. Наступні міжнародні конференції у Дамаску (2001), Софії (20о2), Бангкоку (2003) обговорювали проблеми освіти дорослих виходячи з ідей Гамбурзької конференції, з розвитку та конкретизації її концепцій.

Аналіз документів та наукової літератури свідчить, що розвинені європейські країни є найактивнішими у реалізації основної ідеї «освіта дорослих - ключ до XXI століття». Проаналізуємо особливості систем освіти дорослих Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії. Скандинавські країни мають багато спільного у системі освіти, що зумовлено їх спільною історією, культурою, схожими мовами та умовами сучасного розвитку суспільства. Тому можна казати про існування скандинавської моделі освіти дорослих, яка має глибокі коріння й постійно розвивається.

Дослідження доводить, що система освіти дорослих Скандинавських країн за останні 10 років стала важливою частиною освітньої політики, яка спрямована на створення умов для реалізації концепції освіти впродовж життя. Скандинавська освіта дорослих досить незалежна, її здійснюють незалежні навчальні заклади та організації. Влада дає гроші на організацію їх діяльності, але в основному за установами залишається право вирішувати, якими будуть організація, зміст курсів і методи навчання.

Скандинавська освіта дорослих прагне досягти таких цілей: за допомогою освіти подолати різницю між різними прошарками населення на шляху до рівності та соціальної справедливості; сприяти розумінню, критичному сприйняттю реальності; забезпечити участь у культурному, соціальному житті, прагнення зробити свій внесок у розвиток демократичного суспільства; сприяти виконанню дорослими різних обов'язків, які виникають впродовж їх трудового життя; надавати кожній дорослій людині широкий вибір можливостей доповнювати, підвищувати свій освітній рівень [2; 5]. Скандинавська модель освіти дорослих представлена такими основними формами як: народні вищі школи, навчальні асоціації, формальна освіта дорослих, яка здійснюється різними закладами, навчання робітників та ін.

Акцентуємо увагу на тому, що історія становлення освіти дорослих у Скандинавії пов'язана з таким важливим феноменом як «Folkeoplysning». Це слово неможливо перекласти на інші мови, не втративши значення. Воно складається з двох слів, перше «Folke» - яке означає культурні традиції та національну єдність народу. Друге слово «Оplysning» означає «освіта або просвіта». Буквально він означає «народна освіта» або «освіта для народу». Термін «ліберальне освіта для дорослих» лише приблизно передає сутність цього поняття. Вчені вважають, що його можна було б перекласти як «соціально-культурна освіта», але це поняття не відображає історичний зв'язок з «століттям освіти», і воно зовсім не включає ідеї демократії та рівності, які скандинави асоціюють з терміном «folkeopplysning». Досить приблизно, його можна перекласти як «народна вільна освіта - само будівництво особистості» [2].

Аналіз наукової літератури дає підстави вважати, що його сутність полягає в реалізації людиною свого внутрішнього потенціалу. За допомогою цього поняття стає зрозумілим зв'язок між особистими й суспільними інтересами. Кожна людина має національний характер, що не унаслідується, але формується завдяки процесу навчання та виховання, в якому людина поступово соціалізується, тобто відчуває свою належність до співтовариства людей своєї родини, міста або села, країни. Для цього винятково важливими є національна історія та національна мова. Подібні слова існують й в інших мовах та культурах. Слова, що виражають сутність цінностей та основні якості даної культури. Такі слова здатні змінювати суспільство.

Сучасне скандинавське «folkeopplysning» відрізняється філософією, метою та організацією, основою якої є філософія датського священика, просвітителя Н.Ф.С. Грундтвига (1783-1872). Його основною метою було ліквідувати розрив між освітою еліти та звичайних людей. Ця філософія все ще має велике значення. Вона вбачає особистісний ріст, навчання та загальну культуру як самодостатні цілі, які можна досягти за допомогою не тільки формальної освіти, а й неформальної та інформальної.

Ціль «folkeopplysning» - усе ще ліквідувати розрив і тим самим внести вклад у розвиток демократії. «Folkeoplysning» вимагає від усіх активної участі та проявляється через спілкування. У цілому «folkeopplysning» має на увазі, що люди можуть вчитися один у одного, ділитися життєвим досвідом [2; 5]. Тому не дивно, що на міжнародній конференції у Бангкоку Швеція від Союзу Північних країн запропонувала проект «Навчання, для того, щоб ділитися» (Learning for sharing), який базується на принципі співробітництва. Він поширюється не тільки на організаційний аспект, але й на форми, технології навчання [7].

Скандинавське «folkeopplysning» іде коріннями в народні вищі школи (folk high school) й навчальні асоціації, що з'явилися у середині 19 століття. Вони були засновані в період соціального підйому та пов'язані з політичними й релігійними рухами. Водночас скандинавські народні вищі школи представляють собою школи-інтернати, які пропонують неформальну освіту для дорослих. Основними засадами їх функціонування є свобода та добровільність, активна участь у процесі навчання, що у свою чергу передбачає толерантність, уміння розуміти та поважати думки інших. Основною метою таких шкіл є особистісний розвиток особистості, підвищення рівня знань людини, надання можливості вибору у своєму житті, формування соціальної відповідальності та участі у громадянських співтовариствах. Ці школи вважаються школами демократії. Навчання в таких школах будується на взаємодії тих, хто навчає та тих хто навчається. Підкреслюючи таку взаємодію у процесі навчання тих, хто навчається називають не «учнями», а «учасниками» [2].

Провідною формою навчання у народних вищих школах є навчальні гуртки, які представляють собою невелику групу учасників, які зустрічаються для проведення спільних занять раз на тиждень. Кружок складається приблизно з 5-12 учасників разом з керівником або викладачем. Заняття в гуртках побудовані на зацікавленості та відповідальності слухачів. Так, учасники самі визначають план занять, виходячи з своїх потреб та інтересів. Важливою складовою частиною занять є обмін учасниками досвідом та знаннями, аналітичний розбір досліджуваного матеріалу. Учасники разом планують роботу, визначають зміст, форми, методи навчання. Тут може навіть не бути вчителя. Його роль іноді бере на себе один з учасників, найбільш компетентний у даній проблемі.

Навчальний гурток - це типовий приклад демократичної організації, заснований на ідеї рівності учасників. Вважається, що кожна людина має потенціал розвитку та здатна самостійно контролювати свій навчальний процес, беручи участь у спільній діяльності.

Кількість таких шкіл дужа велика. Так, у Швеції їх нараховується приблизно 147, у Норвегії - 84, у Данії - 107, у Фінляндії - 91. Участь населення у народних вищих школах винятково висока. Так, приблизно 75% шведів у віці 18 - 75 років займалися у навчальних кружках, а 40% брали участь у декількох навчальних кружках за останні три роки. Щорічно організується майже 350 000 навчальних гуртків, в яких займається до 2 млн. осіб. Варто нагадати, що все населення Швеції становить ледве більше 8 мільйонів [2].

Інша форма організації навчання дорослих - навчальні асоціації, які також як і народні школи підтримуються урядом. Більшість з них створені політичними партіями, робочими профспілками, а також народними рухами. Одним з напрямів діяльності навчальних асоціацій є організація різних культурних подій - фестивалів, концертів, публічних лекцій тощо. Основною формою навчання є навчальний кружок. Приблизно 25% всіх дорослих у скандинавських країнах кожен рік приймають участь у навчальної діяльності асоціацій. Найбільш популярні теми - це мови, робота на комп'ютері.

Цікавим утворенням є Північна Народна Академія (Nordic Folk Academy) - це об'єднаний інститут для всіх скандинавських країн. Діяльність Академії сконцентрована на встановлені зв'язків між формальною та неформальною освітою, між освітою та ринком праці. Основними завданнями Академії є: підтримування та розвиток співробітництва між країнами, проведення досліджень та впровадження передового досвіду з проблем освіти дорослих. Лектори, керівники проектів та адміністративний штат NFA - це люди з різних країн Скандинавії. Робочі мови - шведська, фінська та англійська. Щорічно більше тисячі викладачів, дослідників, артистів, письменників, соціальних працівників, політиків та лідерів неурядових організацій приймають участі у семінарах і конференціях, які організує Академія. NFA також бере участь у багатьох загальноєвропейських проектах [2; 5].

Дослідження особливостей системи освіти дорослих Скандинавських країн свідчить про розуміння урядом країн важливості освіти дорослих та здійснення державної підтримки цього сектора освіти. У цих країнах прагнуть створюються умови для кожного, хто має бажання змінити напрям діяльності, набути нові знання, удосконалити свої знання та навички. Вважаємо, що подібний підхід при розбудови системи неформальної освіти дорослих в Україні міг би сприяти формуванню громадянського суспільства.

Аналіз британської системи освіти дорослих показав, що вона є комплексною системою державних, громадських та інших форм освіти, які ефективно функціонують та постійно розвиваються, а головне - забезпечують можливість самореалізації дорослої людини. Важливість навчання для культурного розвитку та духовного збагачення особистості підкреслюється у ряді провідних державних документах уряду Британії. Так, у передмові до Зеленої книги уряду «Ера освіти» вказується на визначну роль «навчання заради навчання», що сприяє: забезпеченню рівних освітніх можливостей, демократизації суспільства та формування громадянськості; зміцненню сімейних стосунків; самореалізації та активній участі в житті громади; розвитку духовності та створенню цивілізованого суспільства [6].

Дослідження показує, що на сьогодні у Великій Британії на позначення неформальної освіти досить поширеним є термін «навчання дорослих та громадське навчання» (Adult and Community learning), яке об'єднає різні за історичними та культурними традиціями форми освіти дорослих; гуманітарну та гуманістичну освіту дорослих, до якої входить непрофесійна освіта та освіта з метою самовдосконалення; радикальну освіту дорослих, яскравим прикладом якої є програми розвитку жіночої освіти: громадську освіту, метою якої є залучення людей до участі в соціальному житті суспільства за місцем проживання; освітні ініціативи, метою яких є досягнення соціальної інтеграції шляхом розвитку певних умінь [6]. Аналіз сучасної структури системи освіти дорослих у Великій Британії виявив гармонійне поєднання як формальних, так і неформальних періодів навчальної діяльності. Неформальна освіта відбувається через розгалужену мережу навчальних закладів та установ, яка включає такі основні типи: відділення неперервної освіти при вищих навчальних закладах та коледжах подальшої освіти, Асоціація робітничої освіти, громадські коледжі та центри освіти дорослих, короткострокові коледжі інтернатного типу, центри організації навчання та дозвілля на підприємствах, університети «третього віку». Великого значення у цьому контексті має Відкритий університет. Всі вони різною мірою є взаємодоповнюючими компонентами системи неформальної освіти дорослих та покликані задовольнити різноманітні освітні потреби людей. їх діяльність характеризується нетрадиційним підходом до організації навчально-виховного процесу, орієнтованим на стимулювання до самопізнання, саморозвитку та самоосвіти [6; 7].

Одним із головних завдань неформальної освіти дорослих у США вважають забезпечення провідної ролі країни на світовому економічному ринку. Неформальна освіта часто відбувається на ґрунті громадських організацій, тому охоплює також громадську освіту, орієнтовану на вдосконалення суспільства та його членів, її керівні положення частково співпадають із поняттями самодирективної та популярної освіти [9]. Г. Бідер зазначає, що на розвиток освіти дорослих у США взагалі, та неформальної освіти, зокрема, вплинули ідея розвитку здібностей кожної особистості і вдосконалення її професійних знань і умінь, гуманістичні погляди андрагогіки М. Ноулза [4]. Важливою подією стало створення у 1988 р. «Північноамериканського альянсу популярної освіти та освіти дорослих» (North American Alliance for Popular and Adult Edcation). В цю спілку увійшли організації, які репрезентують неформальну та популярну освіту Північної Америки в Інтернаціональній раді освіти дорослих [1]. Відтоді неформальна освіта дорослих стає прерогативою громадських організацій і місій.

Дослідження особливостей систем неформальної освіти дорослих у розвинених європейських країнах і США дозволяє зробити такі висновки: проблема освіти дорослих є провідною у діяльності міжнародних європейських організацій; відмінною характеристикою скандинавської моделі освіти дорослих є такий феномен як «Folkeoplysning», сутність якого міститься у реалізації людиною свого внутрішнього потенціалу; як європейська, так й американська моделі неформальної освіти дорослих демонструють той факт, що освіта впродовж життя може суттєво впливати на демократизацію суспільства, посиленню його відкритості, розвитку громадянських ініціатив; ретельне вивчення, запозичення та адаптація європейського досвіду організації неформальної освіти дорослих може бути корисним на шляху розбудови системи освіти дорослих в Україні.

Проведене дослідження не вичерпує зазначену проблему. На нашу думку, особливо перспективним може бути подальше вивчення її з точки зору вивчення організаційно-педагогічних засад освіти дорослих у розвинених європейських країнах і США.

Література

1. Горук Н.М. Навчання демократії в неформальній освіті для дорослих у США і Канаді / Н.М. Горук // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. - Вип. 21, ч. 1. - С. 131-136

2. Огієнко О.І. Тенденції розвитку освіти дорослих у скандинавських країнах: монографія / О.І. Огієнко; [за ред. Н.Г. Ничкало]. - Суми: Еллада-S, 2008. - 444 с.

3. Огієнко О.І. Роль ЮНЕСКО та Ради Європи у формуванні стратегічних напрямів розвитку освіти дорослих / О.І. Огієнко // Наук. часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 2009. - Сер. 16: Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. - Вип. 9 (19). - С. 64-68.

4. Огієнко О.І. Андрагогічна модель навчання: американський контекст: монографія / О.І. Огієнко, І.М. Литовченко . - К.: Центр учебної літератури, 2014. - 234 с.

5. Adult Education Research in Finland / J.A. Niemi, A.A. Johnson // Paper presented at the Adult Education Conference. Vancouver, British Columbia, May 15, 1980. - 15 p.

6. Adult Learning in England: a Review / J. Hillage, T. Uden, F. Aldridge, J. Eccles / еd. by J. Hillage. - Brighton: College Hill Press, 2000. - 117 p.

7. Adult Education trends an dissues in Europe. - Brussels, August 2006. - 73 p.

8. Bogard G. Adult education at the Council of Europe: challenging the future, 1960-1993/ G. Bogard. - Strasbourg: Council of Europe Press, 1994. - 181 р.

9. Knowles M.S. Adult education in the United States / M.S. Knowles, E. I. Johnson. // In The Encyclopedia Americana - International edition: in 30 volumes. - Danbury, Connecticut: Grolier Incorporated, 1995. - Volume 1. - P. 185-190.

Размещено на Allbest.ru