Роль науково-технічної творчості в процесі фахової підготовки майбутнього вчителя технології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль науково-технічної творчості в процесі фахової підготовки майбутнього вчителя технології

А.О. Трофимчук

Анотація

У статті розкрито значення науково-технічної творчості для підготовки майбутнього вчителя технології, показано, що поєднання науково-технічної творчості і навчального процесу сприяє підвищенню якості фахової підготовки майбутнього учителя технології.

Ключові слова: науково-технічна творчість, майбутній учитель технології, активні форми навчальної діяльності, проектна технологія, проблемне навчання, інтерес.

Аннотация

В статье раскрыто значение научно-технического творчества для подготовки будущего учителя технологии, показано, что объединение научно-технического творчества и учебного процесса способствует повышению качества профессиональной подготовки будущего учителя технологии.

Ключевые слова: научно-техническое творчество, будущий учитель технологии, активные формы учебной деятельности, проектная технология, проблемное обучение, интерес.

Summary

The article reveals the significance of scientific and technical creativity to preparation of teacher of Technology, shows that the combination of scientific and technical creativity and educational process improves the quality of professional training of future teacher of Technology.

Key words: scientific and technical creativity, future teacher of Technology, active forms of activities, project technology, problem education, interest.

Постановка проблеми. Як зазначає В.Г. Кремень «однією з головних проблем суспільного розвитку є недостатній рівень культури та духовності в суспільстві, як на глобальному рівні, так і стосовно окремих спільнот та особистостей» [5, 7]. Тому формування творчої особистості, зокрема майбутнього вчителя технологій є одним із пріоритетних завдань сучасної педагогічної науки і практики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Процес його підготовки досліджувався багатьма науковцями, серед яких Г. Альтшуллер, Р. Гуревич, Й. Гушелей, П. Дмитренко, О. Коберник, М. Корець, В. Моляко, Є. Мілерян, В. Сидоренко, В. Стешенко, Г. Терещук, Д. Тхоржевський, О. Щербак та інші. В працях цих учених розглядаються питання технічної творчості майбутнього вчителя, його техніко-конструкторської діяльності, проектної системи проведення занять. творчість технічний навчальний учитель

В умовах розвитку науково-технічного прогресу та сучасної виробничої сфери зростає потреба у висококваліфікованих фахівцях. Це зумовлює розробку нових підходів до змісту підготовки майбутніх фахівців усіх спеціальностей, в тому числі вчителів технологій. Сучасний учитель технології сьогодні стоїть перед необхідністю систематично здобувати й узагальнювати нові знання, володіти новітніми технологіями та вміти їх застосовувати так, щоб в учнів формувалися вміння співставляти, систематизувати, використовувати їх у житті. розвивати у майбутніх учителів творчі здібності, формувати їх творчий потенціал. Це насамперед пов'язане з оновлення трудової підготовки в загальноосвітніх навчальних закладах України та розвитком освітньої галузі «Технологія», зростанням ролі вчителя технологій у розвитку творчих здібностей учнів.

Науково-технічна творчість формує творчі науково-технічні знання у майбутнього вчителя технології, розвиває навички постановки і проведення самостійних наукових досліджень, методів роботи з науковою літературою, творчий підхід до вирішення наукових проблем, які стоять перед ним, підготовляє резерв учених та дослідників, прискорює його професійне становлення. Тому метою статті є обґрунтування необхідності організації творчої діяльності майбутнього викладача технологій з метою формування його творчого потенціалу.

Виклад основного матеріалу. В педагогічній літературі творчість визначається як форма діяльності суб'єкта навчання, яка спрямована на створення об'єктивно і суб'єктивно якісно нових для нього цінностей, що мають суспільне значення, тобто важливих для формування особистості як суспільного суб'єкта [4].

Використання науково-технічної творчості у підготовці майбутніх вчителів технології має на меті вдосконалення методики і технології професійної підготовки кваліфікованих робітничих кадрів і молодих спеціалістів для народного господарства країни, які вміють вести самостійний творчий пошук, здатні продовжувати неперервну освіту, засвоювати потік науково-технічної інформації та застосовувати на практиці досягнення науки і техніки.

Беручи участь у науково-дослідних роботах, науково-технічній творчості, майбутні фахівці напрацьовують у собі творчий підхід до вирішення науково-педагогічних і науково-технічних проблем, які виникають перед сучасним спеціалістом, вони вчаться використовувати науково технічну інформацію, самостійно формулювати творчі задачі, формулювати висновки за результатами проведених робіт.

Системний аналіз питань навчальної мотивації майбутніх фахівців дозволив виділити основні чинники створення інтересу до дослідницького процесу:

- виховання широких соціальних мотивів майбутньої професійної діяльності;

- розуміння її сутності;

- усвідомлення важливості вивчених процесів у професійній діяльності вчителя технології.

Необхідною умовою для створення у студентів інтересу до науково-технічної творчості є можливість вияву в дослідницькому процесі високої розумової самостійності та ініціативності. Чим активніші методи навчання будуть використані у процесі підготовки майбутніх спеціалістів, тим легше буде зацікавити їх.

Надзвичайну роль у вирішенні даного питання відіграє використання інноваційних, інтерактивних педагогічних технологій. Серед них варто виділити проектну технологію.

Значну роль у формуванні інтересу до науково-технічної творчості відіграє створення проблемної ситуації, зіткнення студентів із труднощами, які вони не можуть вирішити при допомозі наявного у них запасу знань; зіткнувшись із труднощами, вони переконуються у необхідності отримання нових знань чи застосування старих у новій ситуації. Дуже важливо пройти весь шлях проблемного навчання, не втративши жодного етапу і не порушивши їх послідовності. Теорія проблемного навчання обґрунтовує шість таких етапів, а саме: створення проблемної ситуації, формулювання проблеми, розробка гіпотез, перевірка гіпотез, аналіз результатів перевірки гіпотез, висновки та повернення до проблемної ситуації.

Варто підкреслити, що весь хід проблемного навчання повинен бути таким, який би приводив до вирішення проблеми, в протилежному випадку інтерес до самої теми як і до самого методу може серйозно впасти. Навчально-дослідницький матеріал і прийоми науково-дослідницької роботи повинні бути доволі різноманітні, причому їх різноманітність забезпечується не лише зіткненням студентів з різноманітними науково-технічними об'єктами в процесі навчання, але і тим, що в одному й тому ж об'єкті можна відкрити зовсім нові сторони.

Новизна матеріалу - важлива передумова виникнення інтересу до нього. Однак наукове пізнання повинно опиратися на вже наявні знання. [3].

Сьогодні наука перетворилась в безпосередню продуктивну силу; завдяки їй вдосконалюється техніка, створюються вироби, які працюють на досконалих нових принципах. Сучасні інженерно-технічні та інженерно-будівельні комплекси зі спеціальними технологічними, транспортними машинами й механізмами та технологічним устаткуванням, що знаходяться у великих торгівельних морських портах і науково-виробничих об'єднаннях і підприємствах країни, потребують фахової компетентної експлуатації; технічного обслуговування і ремонту; технічного огляду та експертного їх обстеження з відповідними висновками.

Наукова-технічна творчість - це процес створення якісно нових матеріальних та духовних цінностей. Створення нових матеріальних цінностей виступає у вигляді продуктів творчості студентів. Духовними ж цінностями є розвиток творчих сил, здібностей та умінь майбутнього фахівця. Вони розвиваються як моральні, естетичні почуття через творчий процес. Духовними цінностями також є нові знання. При відповідних умовах духовні цінності перетворюються у матеріальні. Тому роль викладача часто полягає у створенні умов для перетворення духовної цінності, що з' явилась у ході науково-технічної творчості, в матеріальну.

Вивчення сучасної техніки і технології розширює горизонти його освіченості, адже з області знання фактів в область компетентності можна перейти тільки займаючись науково-технічною творчістю.

В процесі науково-технічної творчості студенти не відразу створюють нові суспільні цінності. Вони починають з того, що відтворюють уже відомі суспільству цінності, але невідомі до цього моменту для них. На відповідному рівні свого розвитку вони починають створювати цінності, нові для суспільства.

В якості навчальної дослідницької роботи при вивченні таких дисциплін як: “Деталі машин і підйомно-транспортні механізми”, “Сучасні технологічні і транспортні машини” студентам варто пропонувати творчі задачі, так як робота стає науково-технічною творчістю, коли вона потребує залучення і вивчення технічної документації, технічних характеристик і технічних умов з експлуатації, дефектації та ремонту машин, механізмів та вузлів із відповідними обґрунтуваннями і розрахунками їх [1].

Роль науково-технічної творчості полягає у розвитку творчих здібностей, які характеризують рівень розвитку умінь, особистих якостей і компетентності майбутніх вчителів технології. Весь навчальний процес, у всіх його формах у вузі з першого по останній курс має бути спрямований на підготовку студентів для самостійної науково-технічної творчості, на розвиток їх творчих здібностей.

Специфікою науково-технічної творчості є поєднання наукових і педагогічних цілей. Науково-технічна творчість в університеті - це теоретична і цільова прикладна діяльність, результатом якої є нове наукове знання чи продукт, отриманий в результаті самостійного пошуку, що має суспільне значення, необхідне для формування компетентної творчої особистості вчителя технології.

Психологами доведено, що для більшості нових для учнів і студентів технічних завдань властиві дві основні ознаки. По-перше, це завдання з неповними даними і невизначеністю пошуків їх розв'язку; по-друге, такі, що мають не один, а кілька варіантів розв'язку. Саме врахування цих основних ознак і стимулює раціоналізаторську і винахідницьку діяльність творчо працюючих робітників, техніків, інженерів. Зрозуміло, що для такої діяльності характерна повна самостійність при виконанні творчих, технічних, конструктивно-технічних чи виробничо-технічних завдань, у процесі яких формуються необхідні характеристики технічного мислення науково-технічної творчості: Розв'язання технічних завдань стає нині одним із найпродуктивніших шляхів використання теоретичних знань на практиці, збагачення практичного досвіду, оволодіння професійною майстерністю майбутніх кваліфікованих фахівців.

Розвиток технічного мислення тісно пов'язаний з проблемним навчанням у спеціальних технічних навчальних закладах. Відомо, що вміння самостійно поставити проблему насправді вказує на високий рівень розвитку інтелекту. Технічними називають будь-які завдання, пов'язані з оперуванням сукупністю знань, умінь і навичок у сфері техніки і виробництва.

Одне з таких завдань, точніше, один із циклів завдань - технічна діагностика, досить типовий для багатьох професій машинобудівного, радіоелектронного, електроенергетичного профілю і професій, пов'язаних з експлуатацією і ремонтом відповідних технічних пристроїв. Творче завдання повинно чітко визначити кінцеву мету створення того чи іншого пристрою, вказати технічні умови, визначити бажане спрощення конструкції чи її удосконалення, заміну одних матеріалів іншими, вдосконалення технології виготовлення в порівнянні з існуючими зразками. Інколи при конструюванні та розробці нових виробів виникають помилки при розрахунках розмірних ланок. Вони виникають при невірному розрахунку розмірів і допустимих відхилень, в тому числі при невірному визначенні ходу механізму (рис. 1, рис. 2) [5; 6].

Комплексним показником, який характеризує виріб в цілому, є його надійність.

Надійність визначається як ймовірність безвідмовної роботи виробу із заданими функціями при збережені його експлуатаційних показників на протязі необхідного періоду експлуатації. Перш за все надійність залежить від конструктивних особливостей машини чи механізму, правильності вибору технічних рішень. Підвищенню надійності сприяють простота конструкції, автоматичне змащування, захист від абразивного зношення і шкідливих впливів оточуючого середовища, застосування більш досконалих матеріалів. Цей напрям у роботі як з учнями, так і з майбутніми учителями технологій є напрочуд продуктивний, водночас у навчальній практиці мало використовуваний.

Майбутньому вчителю технології варто звернути увагу на необхідність відрізняти динамічні конструктивні характеристики, як властивості виробу, від динамічних особливостей технічного засобу, зумовлених зокрема, масами та прискореннями при роботі комплексу.

Науково-технічна творчість впливає на процес формування технічної культури вчителя технології і залежить від ступеня усвідомленості своєї педагогічної позиції, творчої індивідуальності і ступеня засвоєння технічних знань і умінь. Із аналізу філософської, культурологічної, соціологічної і психолого-педагогічної літератури встановлено, що технічна культура вчителя - це одна із найважливіших складових педагогічної культури вчителя, яка являє собою систему технічних знань і вмінь, що дозволяє вчителю самостійно засвоювати сучасні технічні засоби навчання, розробляти на основі загально педагогічних і психологічних вимог методику їх застосування в навчальному процесі, а також використовувати для розвитку творчої індивідуальності учителя та проведення педагогічних досліджень. Технічна культура вчителя технології має три компоненти, що розкривають її зміст: технічна грамотність учителя, технічна освіченість учителя і технічна компетентність учителя.

Беручи участь у науково-технічній творчості, майбутні вчителі технології щоденно переконуються у необхідності творчого підходу до своєї професійної діяльності, поступово звикають до самостійного пошуку шляхів і способів розв'язання задач та вирішення проблемних ситуацій. Як цілісне педагогічне утворення, науково-технічна творчість володіє стійкістю, стабільністю, взаємодією структурних і функціональних компонентів, високим ступенем їх упорядкованості та направленості. Як різновид класичної педагогічної системи, вона спрямована на формування ключових компетенцій майбутніх вчителів технології.

Висновок

Таким чином, формування науково-технічної творчості майбутнього вчителя технології може бути органічно вплетене у сам процес його фахової підготовки. Для цього необхідно створити для нього відповідні психолого-педагогічні навчальні умови, дослідницьку атмосферу, забезпечити його дослідницьку і мисленнєву діяльність, сформувати мотиви, потреби, інтереси; розвивати його дослідницький стиль мислення.

Література

1. Дитрих Я. Проектирование и конструктирование. Системний поход / Я. Дитрих. - Мир. 1981. - 456 с.

2. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти: Стратегія. Реалізація. Результати / В.Г. Кремень. - К. Грамота, 2005. - 431 с.

3. Корець М.С. Теорія і практика технічної підготовки вчителів трудового навчання: автореф. дис. ... на здоб. наук. ступ. док. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / М.С. Корець. - К., 2007. - 39 с.

4. Ничкало Н.Г. Педагогічна книга майстра виробничого навчання / Н.Г.Ничкало. -К.: Вища шк. 1992 - 334 с.

5. Таленс Я.Ф. Работа конструктора / Я.Ф. Таленс. - Ленинград, Машиностроение. 1987. - 255с.

6. Штейнберг Б.И. Справочник молодого инженера-конструктора / Б.И. Штейнберг [и др.]. - К.: Техніка. 1979. - 150 с.

Размещено на Allbest.ru