Теоретичні основи формування педагогічної творчості в умовах вищої школи
Аналіз тенденцій, що актуалізували проблему формування педагогічної творчості. Багатоаспектність сучасної теорії творчості. Сутність понять "творчість", "професійна творчість учителя". Компоненти структурної моделі стимулів до педагогічної творчості.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 22,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Теоретичні основи формування педагогічної творчості в умовах вищої школи
Т.В. Яковишина
Анотація
У статті проаналізовано тенденції, що актуалізували проблему формування педагогічної творчості; осмислено багатоаспектність сучасної теорії творчості, зокрема розкрито сутність понять “творчість”, “професійна творчість учителя”; окреслено компоненти структурної моделі стимулів до педагогічної творчості
Ключові слова: педагогіка творчості, професійна творчість учителя, стимули до розвитку педагогічної творчості, творчість.
Аннотация
В статье проанализированы тенденции, которые актуализировали проблему формирования педагогического творчества; осмыслено многоаспектность современной теории творчества, в частности раскрыта сущность понятий “творчество”, “профессиональное творчество учителя”; очерчено компоненты структурной модели стимулов к педагогическому творчеству.
Ключевые слова: педагогика творчества, профессиональное творчество учителя, стимулы к развитию педагогического творчества, творчество.
Summary
Tendencies which caused the problem of forming of pedagogical creation are analysed in the article; the multidimensionalness of modern theory of creation is intelligent, essence of concepts “creation”, “professional creation of teacher, is exposed in particular”; outlined components of structural model of stimuli to pedagogical creation
Key words: pedagogics of creation, professional creation of teacher, stimuli to development of pedagogical creation, creation.
Постановка проблеми у загальному вигляді. Зміни ціннісних орієнтацій, що відбуваються у всіх сферах життєдіяльності світової спільноти, обумовлені зміною цивілізацій, яка сталася на рубежі XX-XXI століть. Сучасні культурні та соціально- економічні реформи призводять до необхідності постійного удосконалення процесів навчання і виховання підростаючого покоління. Окреслена обставина привела до поштовху проблеми розвитку творчої особистості, оскільки освітні заклади мають гостру потребу в творчих вчителях, яким належить керуюча роль у здійсненні реформаційних перетворень в освіті, оскільки традиційні методи навчання й виховання не відповідають усталеним запитам суспільства, що й актуалізує порушену проблему. педагогічний творчість професійний стимул
Виокремлюють низку тенденцій, обумовлених змінами, що відбуваються у всіх сферах життя суспільства. По-перше, колективам шкіл надано широкі можливості й права, що включає право на варіативність навчальних планів і програм, створення експериментальних майданчиків та авторських шкіл. Шкільна освіта перестала бути монопольною і самодостатньою. Наразі рівноправно існують дві стратегії організації навчання: традиційна та інноваційна.
По-друге, посилення інтересу суспільства до різного виду інновацій, у тому числі й в освіті, змінює підходи до оцінювання професійної діяльності вчителя. Знання вчителем свого предмету є необхідною, але далеко не достатньою умовою його професійної компетентності й успішності. Творчий характер педагогічної діяльності в умовах школи, що працює в інноваційному режимі, стає домінуючим, а готовність і здатність вчителя до творчої педагогічної діяльності - важливим показником його педагогічного професіоналізму.
По-третє, сьогодні вчитель може сам вирішити, за якою програмою йому працювати, який навчально-методичний комплекс вибрати. Власне, й обрання організаційних форм і методів навчання також залежить від педагога. Окреслена обставина має суперечливий характер. З одного боку, активізувалася одна з найпривабливіших сторін педагогічної праці - можливість творчого самовираження, з іншого - визнання свободи творчості надзвичайно підвищило відповідальність професіоналів за результати своєї праці. Отже, актуальною стає потреба у вчителеві, який, вільно орієнтуючись в широкому освітньому просторі, міг би не тільки долучитися до інноваційного процесу, а й самостійно спроектувати свою педагогічну діяльність, ефективно використовуючи досягнення сучасної педагогічної науки та практики.
Вищевикладене уможливлює висновок про те, що сучасна теорія творчості характеризується багатоаспектністю та безліччю різноманітних теорій, концепцій, теоретичних й емпіричних знань, знаходиться у пошуку шляхів реалізації творчої діяльності, адже для освітніх установ - це одна з найважливіших умов виживання, продуктивності й успішності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Питанням формування й розвитку творчої особистості в різні часи займалися філософи, психологи, учені-педагоги й практики. Так, у вітчизняній та російській літературі виокремлюють філософський, культурологічний, психологічний і педагогічний рівні аналізу педагогічної творчості. На філософському рівні з'ясовується сутність поняття “творчість” як наукової категорії, як джерела, механізму руху й атрибуту матерії, продукту свідомості й діяльності людини (М.Бердяєв, Б.Вишеславцев, І.Кант, В.Соловьев, Я.Пономарьов). На культурологічному рівні обґрунтовуються закономірності та тенденції виникнення й розвитку творчості як історичного досвіду соціальної взаємодії, взаємовпливу суб'єктів в процесі творчої діяльності, як основи загальної культури (К.Абульханова-Славська, М.Злобін, В.Сластьонін). На психологічному - визначається місце особистості в творчому процесі (М.Кларін, В.Краєвський, Вл.Ляудіс), досліджуються її зміни в результаті залучення в цей процес (О.Бодальов, Л.Виготський, В.Зінченко, М.Поташник), конкретизуються сутнісні механізми творчості (Г. Айзенк, Ф.Баррон, Дж.Гилфорд, Е.Торранс), умови розвитку здібностей (Р.Грановська, В.Дружинін, О.Матюшкін, В.Поплужний, О.Яковлєва). На педагогічному рівні детально розглядаються процеси прояву, формування і реалізації творчості в професійній діяльності вчителя. Досліджуються різні сторони творчого мислення педагогів (Д.Богоявленська, Ю.Кулюткін, Я.Пономарьов, С.Сисоєва, Г.Сухобська), їхні індивідуально-типологічні характеристики (В. Крутецький, В. Мініяров).
Формулювання цілей статті. Аналіз об'єктивних педагогічних законів та існуючої практики окреслив наявність суперечностей між:
> завданням інтенсивного розвитку й модернізації вітчизняної освіти та відсутністю науково-педагогічного обґрунтування формування творчого потенціалу вчителя для його успішного розв'язання;
> потребою оцінки творчих досягнень педагога та традиційним усталеним підходом щодо оцінки успішності його педагогічної праці;
> задекларованими заявами про необхідність розвитку творчих здібностей учнів, учителів та відсутністю науково-методичного забезпечення цього процесу.
Тому, не дивлячись на низку істотних відкриттів, узагальнень і спостережень, проблема творчості залишається до теперішнього часу недостатньо вивченим явищем. Зважаючи на вищеозначене, метою даної публікації стало узагальнення результатів пошуку основних характеристик ядра сучасної гуманістичної педагогіки - творчої взаємодії викладача й студентів.
Виклад основного матеріалу дослідження. Педагогічна творчість є атрибутом цілісної педагогічної діяльності, відсутність якої перетворює освітній процес в мертву схему, що перешкоджає розвитку його суб'єктів. Освіта - динамічний процес, в якому змінам піддаються цілі, зміст, засоби й умови, що забезпечують його здійснення. Відповідати динаміці розвиваючої освітньої системи може лише педагог-дослідник, перетворювач і творець оптимальних варіантів розв'язання педагогічних проблем, педагог-творець особистісно зорієнтованої цілісної педагогічної діяльності. Творчість властива педагогічній діяльності як вища форма активності й самостійної діяльності людини. Специфіка педагогічної творчості полягає в тому, що вона є процесом співтворчості викладача й студента, спрямована на самопізнання, самоактуалізацію та самовираження в процесі пізнання. Сферою педагогічної творчості є теорія і практика.
Саме цією обставиною викликана актуалізація проблеми педагогічної творчості, яка зумовлена, на нашу думку, такими тенденціями сучасної освіти: 1) національна освіта охоплена сьогодні серйозними й складними інноваційними процесами, що викликали потребу в теоретичному осмисленні проблеми педагогічної творчості - у контексті професійної підготовки вчителя та його практичної педагогічної діяльності; 2) педагогічна теорія й практика знаходять дедалі більше сегментів перетину, що висвітлило значні прогалини в теоретичному плані площини, в тому числі й проблему педагогічної творчості сучасного вчителя; 3) педагогіка, як галузь наукового знання, запозичує нині науково- методологічний апарат із багатьох інших галузей знань: психології, філософії освіти, соціальних наук, що, у свою чергу, накладає відбиток на теоретичний аналіз проблеми педагогічної творчості; 4) на дослідження проблеми педагогічної творчості дедалі більший вплив мають зарубіжні теоретичні надбання; 5) серйозні методологічні й методичні зрушення відбулися в сучасному соціально-гуманітарному науковому просторі, що спричинило перегляд самої проблеми педагогічної творчості в соціально-педагогічному її контексті.
У результаті аналізу сутності поняття “творчість” у філософській та психолого-педагогічній літературі виявлено, що:
> до істотних рис творчої діяльності відносяться: свідоме цілепокладання, новизна, суспільна значущість, оригінальність, комбінування (як генетична ознака), досконалість виконання. Вираженість цих якостей у діяльності індивіда визначає рівень його творчості;
> найважливішими закономірностями творчості є: діалектичний взаємозв'язок, взаємодія продуктивних і репродуктивних форм діяльності; діалектична єдність зовнішньої і внутрішньої творчості; взаємодоповнення інтуїтивного і логічного; діалогічний характер процесу творчості;
> комплекс об'єктивних умов, сприяючих творчій діяльності, визначається в основному сукупністю об'єктивних діалектичних закономірностей творчості. До суб'єктивних умов відносяться властивості якості особистості, які вважаються "творчими". Істотне значення серед цих якостей для вчителя відіграють дослідницькі вміння, що забезпечують базу для творчої діяльності;
> структуризація творчого процесу в науці проводиться у двох площинах. Перша визначає етапи та їх зміст у творчій діяльності, друга обґрунтовує склад і функції "творчої" системи та її елементів. Існує декілька структур, які з різним ступенем деталізації розкривають зміст окремих етапів творчого процесу [1].
Поряд із цим, сучасна педагогічна наука ввійшла в певну суперечність між соціальним замовленням на високопрофесійного спеціаліста системи освіти та рівнем його педагогічної творчості на кожному з етапів професійного становлення й розвитку педагогічної майстерності та творчості. Як бачимо, нагальна потреба виокремлення педагогіки творчості в окрему галузь загальної педагогіки зумовлена об'єктивними процесами демократизації і гуманізації освіти, результатом яких є особистісно орієнтована спрямованість суб'єктно-суб'єктної взаємодії в процесі навчання й виховання та актуалізувала потребу виділення її теоретичних засад.
Так, С.Сисоєва визначає педагогіку творчості як галузь загальної педагогіки, що вивчає закони та закономірності формування творчої особистості, розвитку та саморозвитку її творчих можливостей в процесі освіти та навчання; створення психолого-педагогічних умов для прояву творчого потенціалу особистості в суспільно-корисних й індивідуально-значущих для неї видах життєдіяльності; як її предмет розглядає педагогічну творчість [5].
Поняття “професійна творчість вчителя " може розглядатися як якісна характеристика педагогічної діяльності, що має низку істотних ознак (новизна і оригінальність, перспективна оптимальність, суспільно-педагогічна значущість), які виявляються інтеграційно, в їхній цілісній єдності і, в той же час, виступають критеріями професійної творчості вчителя.
Отож, творчість - діяльність, продуктом якої є “щось нове”, оригінальне, таке, чого “ніколи раніше не було”, це може бути річ матеріального або духовного світу, спосіб діяльності, знання тощо [5]. З цим визначенням можна в цілому погодитися, але стосовно навчального процесу тлумачення терміну ”творча діяльність” буде дещо іншим, оскільки студенти в більшості своїй не можуть створювати продукти, що мають суспільну новизну і значення. Так, Ф.Байков у своїх дослідженнях зауважував, що в психологічному аспекті немає відмінності між творчою діяльністю вченого, що створює продукт творчості, характеризується об'єктивною новизною, і творчою діяльністю студентів, які роблять нові відкриття для себе, але не для суспільства [6].
Найбільше уваги В.Андрєєв приділяв виокремленню основних ознак навчальної творчої діяльності і, виходячи з даних ознак, сформулював визначення творчої діяльності, з яким можна погодитися і використовувати у роботі: “Навчальна творча діяльність - це один із видів навчальної діяльності, спрямованої на вирішення навчально-творчих завдань, здійснюваної переважно в умовах застосування педагогічних засобів непрямого або перспективного управління, орієнтованих на максимальне використання самоврядування особистості, результатом якої є оволодіння суб'єктивною новизною, значущістю і прогресивністю для розвитку особистості й особливо її творчих здібностей” [1, 51].
Таким чином, творча діяльність, організована в умовах освітнього процесу вищої школи, повинна бути зорієнтована на вирішення навчально-пізнавальних проблем, творчих завдань. Тобто, творча діяльність - це самостійний пошук і створення або конструювання якогось нового продукту (в індивідуальному досвіді студента - нового, невідомого для нього наукового знання або методу, відомого, як правило, в суспільному досвіді), а, отже, основними критеріями творчості в пізнавальній діяльності студента є: самостійність (повна або часткова); пошук і перебір можливих варіантів руху до мети; створення в процесі руху до мети нового продукту, невідомого йому раніше.
Аналіз психолого-педагогічної літератури і дисертаційних досліджень із проблеми творчості показав, що існують різні підходи до тлумачення творчості студентів: дослідницький підхід (І. Лернер), психологічний (В.Моляко), рівневий (В.Путілін), функціональний підхід до особистості (поетапне навчання в групах з переходом від відтворюючої діяльності до творчої, Г.Патяко) [1; 2; 4; 6; 7].
На наш погляд, найбільш прогресивними, але фактично не використовуваними в системі вищої професійної освіти, є евристичний і проектний підходи до організації навчальної діяльності студентів, оскільки саме евристичний процес з елементами проектування є джерелом нових способів і дій, а творчий процес виконує головну роль, акумулює, удосконалює та використовує евристичні інновації: стратегії, методи і прийоми, тобто евристика й проектування ініціюють прояв творчості в процесі пізнання.
Процес евристичний і творчий безпосередньо взаємодіють один з одним. Так, евристичний характер мають такі елементи творчого пошуку, як задум, збір, накопичення й осмислення інформації, формулювання проблеми та ін. Якщо творчий процес приводить до отримання конкретного продукту (предметів, дій, думок), то в евристичному процесі отримання результату в даний момент очікується або прогнозується. Це головна відмінність між ними.
Відтак, В.Сербин вважає, що основні підходи до проблеми професійної підготовки педагога в контексті розвитку педагогічної творчості можна розглядати з кількох методологічних позицій:
1. Світоглядної. На засадах світоглядного підходу розглядаються аксіологічні аспекти педагогічної творчості, виокремлюються соціальні й когнітивні характеристики педагогічної творчості.
2. Епістемологічної. На цьому рівні формується категорійно-понятійний апарат теорії педагогічної творчості, її аксіоматичний ряд, певні теоретичні схеми процесу становлення творчої особистості педагога.
3. Гносеологічної. На цьому рівні в педагогіці розробляються норми, установки, регулятивні механізми, процедури дослідження проблеми педагогічної творчості й професійної підготовки педагога загалом.
4. Праксеологічної. У межах цієї позиції відбувається практико-орієнтоване осмислення процесу розвитку педагогічної творчості [4].
Варто згадати і про формування у студентів стимулів до педагогічної творчості. Так, Кекух Л. обґрунтувала структурно-компонентну модель стимулів до педагогічної творчості, що включають змістовий, процесуальний, комунікативний компоненти. Так, змістовий компонент охоплює зміст навчального матеріалу, який стимулює: прагнення пізнавати нове; бажання виявляти творчі проблеми, дослідити їх з різних сторін; намагання оволодіти необхідною інформацією; прагнення висувати й перевіряти гіпотези, продуктувати ідеї; намагання виявляти гнучкість, оригінальність мислення. Процесуальний компонент відображає форми і методи, які стимулюють: прагнення проявляти самостійність при розв'язанні проблеми; бажання виявляти власне бачення розв'язання проблеми; прагнення нестандартним способом розв'язувати проблеми; бажання співставляти своє бачення розв'язання проблеми у ході дискусії; бажання ефективно організовувати самостійну творчу роботу. Комунікативний компонент забезпечує такий характер комунікативних зв'язків у процесі навчання, який стимулює: прагнення до гуманізації стосунків суб'єктів професійної підготовки; намагання до творчого співробітництва, бажання створювати творчий мікроклімат у навчальній групі; виявляти свої творчі здібності; захоплення спільною творчою діяльністю; намагання підтримувати постійні творчі контакти. Мотиваційний компонент відображає ступінь сформованості внутрішніх стимулів до педагогічної творчості і включає: мотиви-стимули і інтереси-стимули [ 3].
Висновки і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі
Проведений аналіз теоретичних засад формування педагогічної творчості дозволяє зробити висновок про необхідність застосування дослідницького, психологічного, рівневого та функціонального підходів на рівні з іншими видами навчально-пізнавальної діяльності в освітньому процесі вищої школи з метою творчого розвитку майбутніх вчителів. У зв'язку з цим, гострою потребою постає використання в цілісному навчально-виховному процесі комплексно-інтеграційної проектно-евристичної діяльності, яка сприяє творчому розвитку студентів. Адже перед вищою педагогічною школою постає завдання цілеспрямованого формування творчої особистості майбутнього вчителя, розвиток його творчого потенціалу, створення умов для творчого саморозвитку. Отож, перспективами для подальших розвідок вважаємо пошук механізмів творчого саморозвитку, використання в цілісному навчально-виховному процесі комплексно-інтеграційної проектно-евристичної діяльності, яка сприяє творчому розвитку студентів.
Література
1. Андреев В. Диалектика воспитания творческой личности: Основы педагогики творчества: [Текст] / В. Андреев. - Казань: изд-во Казан. ун-та, 1988. - 236 с., ил.
2. Безрукова В. Педагогика. Проективная педагогика: учеб. пособие для инж. пед. ин-тов и индустр.-пед. техникумов / В. Безрукова. - Екатеринбург: Деловая книга, 1996. - 344 с.
3. Кекух Л. Формування стимулів до педагогічної творчості у майбутніх учителів початкових класів: [Текст]: автореф. дис к. пед. н.: 13.00.04 / Л. Кекух. - К., 2001. - 22, [1] с.
4. Сербин В. Теоретико-методологічні засади формування педагогічної творчості майбутніх педагогів / В.Сербин // Вісник Житомирського державного університету імені І.Франка. - Вип. 31. - Житомир, 2006. - С.39-44.
5. Сисоєва С. Основи педагогічної творчості: підр. для студ. вищих пед.закладів: [Текст] / Світлана Сисоєва. - К.: Міленіум, 2006. - 344 с.
6. Чупрова Л. Проблема творчества в системе высшего профессионального образования: [Текст] / Л.Чупрова, Т.Ершов // Актуальные задачи педагогики: материалы междунар. науч. конф. (г. Чита, декабрь 2011 г.). - Чита: Издательство Молодой ученый, 2011. - С. 243-245.
7. Чупрова Л. Проблема совершенствования образовательного процесса в вузе: [Текст] / Л.Чупрова // Педагогика: традиции и инновации: материалы междунар. науч. конф. (г. Челябинск, октябрь 2011 г.). Т. II. - Челябинск: Два комсомольца, 2011. - С. 100-102.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні основи формування пізнавального інтересу в учнів початкової школи засобами усної народної творчості. Дослідно-експериментальна робота з використання засобів усної народної творчості у 2 класі. Аналіз програм та підручників, методичні розробки.
дипломная работа [83,2 K], добавлен 12.11.2009Сутність понять "творчість" і "творча особистість". Сутність, специфіка та етичні проблеми сучасної педагогічної творчості. Учитель як творець педагогічного процесу. Мотивація педагогічного колективу. Вивчення рівня творчого потенціалу вчителів.
курсовая работа [46,0 K], добавлен 19.05.2014Особливості музичного виховання в дошкільному закладі. Розгляд пісенної творчості у працях вчених. Дитячий фольклор - один з видів пісенної творчості. Роль пісенної творчості в розвитку творчої активності дошкільнят. Музичний образ в пісенній творчості.
курсовая работа [229,5 K], добавлен 20.10.2012Сутність та шляхи формування пізнавального інтересу учнів. Поняття педагогічної творчості і її роль у формуванні пізнавального інтересу школярів. Первинна діагностика та аналіз сформованості пізнавального інтересу школярів до вивчення французької мови.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 01.04.2013Теоретичні підходи до проблеми дослідження словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку: її форми, шляхи і методи формування. Вимірювання первинного рівня сформованості показників розвитку словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку.
курсовая работа [173,1 K], добавлен 21.09.2011Виховання мислячої людини як одне з головних завдань загальноосвітньої школи. Місце та роль гри у розвитку творчості під час вивчення іноземних мов. Дидактичні умови та шляхи формування творчих здібностей учнів класів на уроках англійської мови.
курсовая работа [96,4 K], добавлен 26.11.2014Біографія та загальна характеристика творчості Ростислава Володимировича Захарова. Провідні балети Ростислава Захарова як балетмейстера і педагога. Процес народження балетного спектаклю. Сутність дівертісментного танцю. Дія балету "Лебедине озеро".
курсовая работа [48,1 K], добавлен 02.06.2014Сутність та основні види, педагогічні можливості засобів народного мистецтва. Твори К. Білокур у структурі народно-мистецької творчості. Образотворчі засоби та художня манера живопису. Аналіз педагогічної практики використання творів у початкових класах.
дипломная работа [99,8 K], добавлен 19.09.2009Сутнісна характеристика поняття дитячої творчості. Особливості проведення уроків трудового навчання в початковій школі. Визначення та обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах.
курсовая работа [70,7 K], добавлен 03.10.2012Поняття наукової творчості студентів. Особливості, цілі і завдання наукової творчості. Рівні творчого потенціалу студентів. Навчальна праця як важливий компонент навчально-виховного процесу у ВНЗ. Сутність, характер, складові та ролі творчого потенціалу.
реферат [17,5 K], добавлен 16.04.2009Короткий нарис життя та творчості, етапи особистісного становлення К.Д. Ушинського як основоположника наукової педагогіки і народної школи в Російській імперії. Реформаторська освітянська діяльність, принципи створення та зміст педагогічної теорії.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 25.04.2014Структура та мета компетентнісно зорієнтованого навчання в навчальному процесі вищої школи. Зв'язки між освітньою, педагогічною, лінгводидактичною й лінгвометодичною компетентностями. Моделі професійної педагогічної компетентності викладача та студентів.
реферат [34,9 K], добавлен 05.03.2013Теоретичне обґрунтування змісту та своєрідності педагогічної діяльності. Особливості професійної діяльності педагога. Поняття та сутність педагогічної майстерності. Соціокультурний характер цілей педагогічної діяльності в добу демократичних перетворень.
реферат [54,7 K], добавлен 18.03.2014Приклади створення педагогом ситуації для актуалізації дії рушійної сили. Аналіз посібника Бредлі Джонса "Оволодій самостійно мовою за 21 день". Компоненти педагогічної компетентності. Основні вимоги та протипоказання до особистості педагога вищої школи.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 28.04.2011Характеристика різних підходів до визначення сутності проблеми та готовності до творчості дітей дошкільного віку, представлених у психологічній і педагогічній літературі. Розгляд послідовності та завдань творчого пошуку, оцінка перспектив його розвитку.
статья [21,7 K], добавлен 27.08.2017Специфіка педагогічної діяльності. Поняття індивідуального стилю педагогічної діяльності, фактори його формування. Визначення особливостей індивідуальних стилів педагогічної діяльності майбутнього вчителя, організація диференційованого навчання студентів.
курсовая работа [267,6 K], добавлен 16.06.2010Погляди сучасних педагогів на роль і місце гри у формуванні особистості дитини. Основні види ігор та їх характеристика. Теоретичні основи проблеми творчості. Особливості діагностики та дослідження рівня творчих навиків дитини в дошкільному віці.
магистерская работа [96,9 K], добавлен 23.09.2012Сутність понять "дитяча література", "читацький кругозір", "читацький інтерес". Українські дитячі письменники ХІХ ст. в дитячому читанні. Вплив вивчення творчості українських письменників ХІХ ст. на розширення читацького кругозору молодших школярів.
дипломная работа [127,7 K], добавлен 16.11.2011Педагогічна майстерність - вияв високого рівня педагогічної діяльності. Головні елементи майстерності сучасного вчителя та шляхи її формування. Особливості психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, значення прикладних знань і навчань.
реферат [30,9 K], добавлен 12.02.2011Структура педагогічної діяльності. Поняття і структура педагогічного таланту. Методичні основи педагогічного таланту вчителя. Напрями професійного вдосконалення педагога. Основні види сучасної педагогічної діяльності. Формування професійної майстерності.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 23.12.2014
