Витоки неперервної професійної орієнтації у працях вітчизняного дослідника Бориса Федоришина

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Витоки неперервної професійної орієнтації у працях вітчизняного дослідника Бориса Федоришина

The Origins of Lifelong Guidance in the Works of Ukrainian Researcher Borys Fedoryshyn

Побірченко Неоніла Антонівна

доктор психологічних наук, професор,

доктор психологічних наук, професор

Інститут Людини Київського університету

імені Бориса Грінченка (Київ),

кандидат психологічних наук, доцент

Хмельницький національний університет

Професійний і науковий інтерес до Бориса Олексійовича Федоришина пояснити легко: не так багато в наш час помірковано яскравих і затребуваних досліджень у науці та життєво-професійній практиці.

Незалежно від сфери реалізації таланта Б.О. Федоришина, ми цінуємо його як поета, оптиміста-гумориста, науковця-дослідника актуальних проблем психологічної практики. Йому властиве гідне поваги наукове прогнозування життєвого сценарію становлення людини.

За визначенням сучасного і теж відомого в Україні Павла Петровича Горностая, життєвий сценарій - це неусвідомлений план життя людини, який формується в ранньому дитинстві під впливом батьків. Потім зміцнюється і удосконалюється у людини як наукове поняття [4].

Б.О. Федоришин підкреслював усвідомлене ставлення дітей різного віку до вибору професії, а згодом - прагнення молодої людини реалізуватися у професійній діяльності. Таке ставлення до професії у сучасної молоді забезпечується реальними життєвими потребами, очікуванням якісного продукту їх діяльності. Наукові профорієнтаційні позиції вченого стали стратегічним витоком нових ідей щодо розвитку професійної орієнтації, у процесі якої формуються моделі самовизначення та потенційна самоздатність у їх реалізації.

Сучасна система неперервної професійної орієнтації, у зв'язку з переходом суспільства в ринкову економіку, набула нових чинників розвитку: проблема вибору професії учнівською молоддю вирішується умовами партнерського співробітництва, що діє у безперервній освіті. Такої освіти потребує сучасна людина, знання якої пов'язані з ринковою працею. Створені на ринку умови для наукових різнопрофільних досліджень особистістю спрямовані на самовдосконалення професійної компетентності.

Неперервну професійну орієнтацію, яка досліджується і впроваджується з дошкільного навчального закладу, віднесено до сфери інноваційних наукових напрямів. Упровадження профорієнтованих інновацій у практику виробничих процесів забезпечує розвиток творчо-вольових, розумово-пізнавальних, духовно-ціннісних і активно-діяльнісних здатностей молоді до змін у вивіреному просторі життя. Кожна із цих здатностей, що закладені в рівнях Національної рамки кваліфікації України (2011 рік), сприяє орієнтації учнівської та студентської молоді на самореалізацію і на фахове зростання у сфері професійної освіти.

Системами шкільної, професійно-технічної та вищої освіти створюється спеціальна структура навчання із реалізацією дидактичного забезпечення, наступності на міжпредметних взаємозв'язках. На основі дії інноваційного професійно-орієнтованого змісту навчальних дисциплін формуються нові стратегії та технології сучасної освіти.

Завдяки новим навчальним планам та програмам повторення в змісті профорієнтаційного матеріалу не допускається.

На шляху ринкової економіки розвиток неперервної профорієнтації потребує особливої уваги в організації експериментальної пошуково-дослідницької роботи.

В умовах ринкової праці першим принципом організації зайнятості людини є виключне право громадян розпоряджатися своїми здібностями у творчій і виробничій праці. Принцип виключного права розпоряджатися своїми здібностями до праці передбачає й право людини працювати там і стільки, де необхідно їй самій. Не менш важливим для людини є право необмеженого вибору професії і сфери праці в одній з галузей економіки, що відрізняються формою власності (включаючи сферу індивідуальної праці).

Проте в ринкових умовах неправомірно ототожнювати ці права з обов'язком держави задовольнити потреби кожного в тому чи іншому виді зайнятості. Роль суспільства полягає у створенні для всіх рівних правових умов для реалізації людиною своїх здібностей. Наприклад, якщо людина хоче стати підприємцем, то суспільство повинно створити для цього правові умови, а чи стане людина ним, залежатиме від її особистих якостей.

Створення державою умов для реалізації людиною права на працю шляхом сприяння зайнятості полягає в коригуванні опосередкованими методами поведінки економічно вільних учасників суспільного виробництва, формуванні такої трудової мотивації, при якій діє правило: "Гідною працею забезпечити гідне життя собі і своїй родині".

Витоками наукових праць Б.О. Федоришина є сучасні профорієнтаційні заходи. Напрями таких заходів:

- проведення науково-дослідних експериментальних досліджень з урахуванням актуальних потреб людей у професіях;

-удосконалення методів визначення наявної та економічної потреби людини щодо використання інноваційної інформації для інформаційного компетентного забезпечення самоосвітнього процесу;

- удосконалення соціологічних та диференційовано-психологічних наукових підходів у підготовці фахівців до успішного професійного вибору;

-здійснення у комплексі психодіагностичного інструментарію діагностики професійних здібностей, професійної придатності, умінь прогнозувати успішність у певному виді діяльності;

-розроблення нової методології неперервної профорієнтації: комплексні методи збору, зберігання та оперативного пошуку професіографічної інформації, систематизується психофізіологічна та психологічна природа професій, різних видів трудової діяльності;

- моделювання засобів і рівнів вирівнювання соціального престижу сучасних різноманітних професій;

- здійснення економічного та морального регулювання процесу розподілу і закріплення трудових ресурсів на ринку праці.

З метою якісних досягнень результатів неперервної профорієнтації стали обґрунтовані Б.О. Федоришиним принципи, концепція, вимоги до змісту профорієнтаційного матеріалу, який є доступним для суб'єктів ХХІ століття.

Поєднання інтересів і потреб особистості кінця ХХ і початку ХХІ століття продовжується розв'язуванням таких важливих питань:

-експериментальне обґрунтування нормативних і вибіркових складових змісту професійно-орієнтованого навчання у вищих гуманітарних та середніх технічних навчальних закладах;

-дослідження на професійно-орієнтованих засадах соціально-економічних чинників та орієнтирів розвитку самостійності у студентів-випускників ВНЗ до працевлаштування;

- визначення й обґрунтування оптимальної структури профорієнтаційного процесу на різних ступенях професійної освіти;

- проблеми психолого-діагностичного відбору старшокласників у ВНЗ за їх профпридатністю, здатністю до взаємодії з людьми та економічним середовищем у трудовій діяльності;

-дослідження психолого-педагогічного досвіду педагогів у вирішенні проблеми впровадження профорієнтаційного змісту в навчальні дисципліни.

Важливою ідеєю Б.О. Федоришина, яка реалізується сьогодні, є реальна свобода вибору для кожного члена суспільства свого місця на ринку праці, різноманітне сприяння підвищенню соціально-професійної мобільності робочої сили, формування її конкурентоспроможності. Усе це потребує організації такої соціально-психологічної допомоги, яка б сприяла успішній реалізації особистості в обраній сфері професійно-трудової діяльності.

Перш за все формується впевненість людини у власних можливостях, а деколи - й у необхідності зміни професії. Участь в альтернативних режимах зайнятості закріплює уявлення про те, що трудова активність кожного громадянина є засобом соціально-економічного піднесення його та держави в цілому.

Активна політика на ринку праці інтегрується з принципом рівних можливостей. Головний його зміст - проводити такі заходи, які могли б усунути або звести до мінімуму помилки у виборі, отриманні та збереженні роботи, які виникають за будь-яких обставин.

У цьому процесі пріоритет надається профорієнтаційній роботі в умовах професійного навчання, працевлаштування та в ситуаціях реабілітації безробітних, економічно пасивного населення.

Як свідчить вітчизняний та закордонний досвід, дієвою формою підвищення ефективності зусиль, що потребує від людини пошуку продуктивної зайнятості, є: інформація про стан зайнятості на ринку праці (наявність вакансій); професійна переорієнтація; профконсультація; збір психодіагностичної та біографічної інформації про особистість; психотерапевтична робота з особистістю; професійне перенавчання; перекваліфікація; профдобір.

Технологіями профорієнтації молоді в системі ринкових відносин передбачається використання великої кількості методологічних прийомів та заходів (як приклад - організація діагностичного тестування та самодіагностики, активізація самопізнання, бесіда, профорієнтаційне консультування). Один із ефективних методів профорієнтаційної роботи - професійна проба, або профвипробування, що моделює елементи конкретного виду професійної діяльності і сприяє свідомому, обґрунтованому вибору професії. Під час організації професійних проб враховуються суб'єктивні та об'єктивні фактори, що впливають на продуктивність їх виконання. До суб'єктивних відносяться фактори, які визначають індивідуальну психофізіологічну готовність людини до виконання професійних проб (стан здоров'я, вираженість фізіологічних та психологічних показників, здатність до самоаналізу, здатність до аналізу професій). Об'єктивні фактори впливають на раціональний і якісний підхід до реалізації професійних проб (структура, зміст, умови проведення проби).

У процесі професійної апробації в учнів актуалізуються отримані знання і уявлення про дану сферу професійної діяльності, формуються початкові професійні вміння та уявлення про себе як суб'єкта професійної діяльності. В основу професійних проб покладені ідеї Б.О. Федоришина, згідно з якими професійна проба виступає найбільш важливим етапом в професійній орієнтації. Під час професійної апробації учень отримує досвід того виду діяльності, що він обрав, і намагається визначити, чи відповідає характер даної роботи його здібностям та вмінням.

Професійні проби диференціюються за віком учнів (молодший шкільний, підлітковий та старший шкільний вік), за рівнем готовності до їх виконання, за змістом, формами та методами.

Професійні проби з різних сфер професійної діяльності включають комплекс теоретичних і практичних занять, що моделюють основні характеристики предмета, цілей, умов і знарядь праці, ситуацій виявлення професійно важливих якостей, що дає можливість учням оцінити власні можливості оволодіння професією.

У професійній пробі виділяється три аспекти, інтеграція яких дає можливість відтворити цілісний образ професії.

Технологічний аспект характеризує операційну сторону професій і дозволяє визначити рівень оволодіння учнями певними професійними вміннями. Його завдання включають вправи на відпрацювання прийомів роботи знаряддями праці, які застосовуються у певній професії. Характерною особливістю змісту цих завдань є ситуативно-функціональне відтворення предметної сторони професійної діяльності. Ситуативний аспект відображає змістовний бік професійної діяльності, визначає предметно-логічні дії, що входять до нього. Виконання цих завдань вимагає від суб'єкта дії певних мовно-мисленнєвих операцій на основі досвіду та знань, набутих у процесі підготовки до виконання проби. Функціональний аспект реалізує структурно-функціональну динамічну сторону професійної діяльності. Відповідні завдання спрямовані на моделювання професійної діяльності в цілому та активізують водночас потреби, установки, цілі й мотиви, що визначають спрямованість на цю діяльність.

Професійні проби можуть виконуватися індивідуально або в складі групи, при цьому вони можуть бути включені до структури традиційного уроку або здійснюватися в позаурочний час.

Розглядаючи професійну пробу як завершений цикл конкретних дій, слід передбачити її діагностичні та навчальні можливості. Окрім того, професійна апробація, що моделює реальну професійну діяльність, стимулює формування адекватної самооцінки рівня готовності до професії, що обирається, і сприяє реалізації принципу вільного професійного вибору.

Видатний український науковець, психолог, професор педагогіки та вікової психології Борис Олексійович Федоришин (1930-2007) став одним із фундаторів наукової теорії з психології професійної орієнтації. Більше 35- ти років (з 1964 р.) він очолював лабораторію психології професійної орієнтації: спочатку в Інституті психології України, а з 1993 р. - в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Наукові ідеї Бориса Олексійовича та його колективу психологів втілені на практиці у системі професійно-орієнтаційної роботи обласних і міських центрів профорієнтації та зайнятості населення; шкільної психологічної служби; навчальних курсах ВНЗ; теоретичних засадах психології професійної придатності та в інших напрямах педагогіки та психології професійної діяльності. Один із апологетів психології професійної придатності особистості, відомий російський вчений В.О. Бодров визнавав, що до теорії профорієнтаційної роботи, розробленої Б.О. Федоришиним, немає більше що додати, оскільки вона є всесторонньо розробленою [1]. А без психодіагностичних методик комунікативних та організаторських схильностей, розроблених Борисом Олексійовичем разом із співавторами, нині неможливо уявити жодного підручника, присвяченого психодіагностиці особистості та її професійно-важливих якостей!

Наукові підходи та ідеї Б.О. Федоришина з профорієнтаційної тематики [10; 11] залишаються актуальними і в час нинішніх кардинальних змін українського суспільства. В умовах активних соціально-економічних трансформацій в Україні, коли світ професій розвивається в обставинах динамічних змін ринку праці, ідеї Бориса Олексійовича набувають нової актуальності. Вони продовжують розвиватися у тематиці сучасних психологічних досліджень щодо багатьох проблем професійної діяльності.

Одна з таких проблем - професійна мобільність сучасного фахівця. Проблематика професійної мобільності є актуальною темою в сучасній науці та розглядається соціологією, психологією, педагогікою, акмеологією та ін. За даними досліджень, в глобальних умовах відбулося зменшення тривалості циклу зміни людиною професії (мінімум два-три рази протягом життя). При динамічному осучасненні вимог до професійної змістовності праці та компетентності фахівця більшість професій протягом 10-15 років суттєво змінюються або ж стають неактуальними на ринку праці. Особливістю сучасного світу професій є заміна монопрофесіоналізму поліпрофесіоналізмом, необхідність протягом життя мобільно оновлювати професійно необхідні знання та неодноразово перевчатися у фаховій сфері; на основі принципу багатоваріантності вибору змінювати кваліфікацію та професійний статус, а за певних умов - змінювати і сам вид професійної діяльності. Це й визначає необхідність для сучасного працівника бути професійно мобільним і на даній основі долати кризи професійного розвитку [2; 6].

Професійна мобільність є важливим елементом процесу професійного розвитку особистості. Поняття "професійна мобільність" фахівця визначається не тільки його здатністю до простої зміни професії, місця та виду діяльності, а також і його психологічно-компетентним особистісним умінням приймати самостійні та креативні рішення, спрямовані на підвищення свого професіоналізму шляхом внутрішніх трансформацій, скерованих на особистісно-професійний саморозвиток [2].

Потреба бути професійно мобільним фахівцем означає бути психологічно готовим та вміти на особистісному рівні гнучко та адекватно реагувати на виникаючу необхідність зміни власного професійного статусу або професійної позиції, тобто на необхідність зміни траєкторії власного професійного розвитку. З точки зору психології розвитку особистості, відзначає Е.Ф. Зеєр, такі зміни розглядаються як професійна мобільність фахівця та невід'ємний елемент системи професійного розвитку особистості як можливість для подолання професійних криз [3].

Розвиток професійної мобільності у процесі навчання майбутнього фахівця має відбуватися на основі багатоваріантності вибору фахових шляхів до зміни та засвоєння ним нових спеціальностей та професій, що забезпечують готовність до інновацій у професійній діяльності [6].

На нашу думку, у системі професійного розвитку особистості професійна мобільність виконує роль своєрідних "мостів", що сприяють у кризових точках (точках біфуркацій) усвідомлено-оптимальним переходам фахівця від однієї траєкторії професійного розвитку до іншої. В умовах даного підходу професійна мобільність визначає багатоваріантність професійного вибору в ситуаціях професійних криз особистості, гармонізує внутрішньо-особистісні та зовнішні фактори, забезпечує еволюцію та прогрес професійного розвитку фахівця як системи. Відзначимо, що професійно-психологічна перебудова особистості фахівця, що є притаманною точкам біфуркацій та відбувається при переході від старого рівня професійного розвитку до нового, означає гармонізацію суб'єктивних інтраособистісних позицій фахівця з новими соціально-професійними умовами його діяльності. При цьому принцип багатоваріантності вибору в системі професійного розвитку особистості є базовим для концепції професійної мобільності спеціаліста. Сама ж багатоваріантність вибору як професійних позицій, так і самого виду професійної діяльності у професійній мобільності може бути забезпечена в контексті актуальних і нині підходів Б.О. Федоришина щодо розвитку профорієнтаційної компетентності особистості.

професійна орієнтація федоришин

Висновки

Витоками наукових ідей Б.О. Федоришина, які успішно реалізуються в сучасній практиці професійної орієнтації шкільною спільнотою і визнані науковцями-дослідниками, є:

- неперервність професійної орієнтації з дітьми та батьками дошкільних та початкових шкільних навчальних закладів; з учнями основної школи (5-7 класи) та учнями профільних класів (8-11 класи) має стверджуватися в умовах експериментального навчання за проектом "Підготовка учнівської молоді до підприємницької діяльності в умовах ринку" (концепція, програми, навчально-методичне забезпечення, комплекти діагностичного інструментарію - як один із варіантів неперервності забезпечено та зреалізовано у 1997-2007 рр.);

- створення професійно-орієнтованого навчального середовища з підготовки учнів до вибору успішної професії. Варіант апробовано та реалізовано Всеукраїнським проектом "Вибір успішної професії" в школах м. Києва та України за наказами МОН України (концепція, програми, наукове, методичне забезпечення та комплексні діагностичні моніторинги проводилися у 2007-2013 рр.);

- підготовка в умовах післядипломної освіти вчите- ля-профконсультанта (за наказами Інституту інноваційної освіти та технологій навчання Запоріжжя, Інституту післядипломної освіти; програми, навчально-методичний матеріал реалізовані у 2010-2013 рр.);

- упровадження в організацію неперервної профорієнтації науково-дослідних проектів, місією яких є економічна підтримка здоров'я людини на всіх етапах її соціальної зрілості. Пропонуємо напрями організації і неперервної профорієнтації:

• економічний вимір обсягу інформації, необхідної для професійного самовизначення;

• образно-моделюючі ситуації формування уявлень людини про підприємництво та бізнес-працю;

• розгорнута профконсультативна діяльність керівників, вчителів, психологів, фахівців центрів зайнятості у партнерській співпраці з роботодавцями, викладачами професійно-технічних та вищих навчальних закладів.

Список використаних джерел

1. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности: учеб. пособ. для ВУЗов / В.А. Бодров. - М.: ПЕР СЭ, 2001. - 511 с.

2. ГорюноваЛ.В. Профессиональная мобильность специалиста как проблема развивающегося образования России: дис.... д-ра пед. наук: 13.00.08 / Л.В. Горюнова. - Ростов- на-Дону, 2006. - 427 с.

3. Зеер Э.Ф. Психология профессионального развития: учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений / Э.Ф. Зеер. - М.: Издательский дом "Академия", 2006. - 480 с.

4. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. Ч. 1. Психологія суб'єкта діяльності / В.А. Козаков. - К.: КНЕУ, 2000. - 243 с.

5. М'ясоїд П.А. Загальна психологія / П.А. М'ясоїд. - К.: Вища школа, 2000. - 479 с.

6. Пріма Р.М. Теоретико-методичні засади формування професійної мобільності майбутнього фахівця початкової освіти: дис.... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Р.М. Пріма. - Луцьк, 2010. - 466 с.

7. Свергун О. Психология успеха, или Как стать хозяином своей жизни / О. Свергун. - М.: Аст-Пресс, 1999. - 384 с.

8. Сергєєнкова О.П. Психологія / О.П. Сергєєнкова, О.О. Грей- ліх, О.М. Плачкова. - К.: Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т. - 2004. - 168 с.

9. Тесты для отбора персонала. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. - 256 с.

10. Федоришин Б.А. Система профинформационной работы со старшеклассниками / Б.А. Федоришин. - К.: Рад. школа, 1988. - 176 с.

11. Федоришин Б.О. Психолого-педагогічні основи професійної орієнтації: дис.... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Б.О. Федоришин. - К., 1996. - 383 с.

Размещено на Allbest.ru