Впровадження курсу "медіаосвіта" у загальноосвітніх навчальних закладах

IMPLEMENTATION OF THE "MEDIAEDUCATION" COURSE IN SECONDARY SCHOOLS

Actuality of the presented material is governed by dynamical tendencies of incorporation of mediaeducation into educational process. In conditions of saturated media literacy, acquiring the corresponding knowledge and skills becomes necessary for the development of the younger generation. The obtained material is needed for orientation in informational flows: for searching, gaining, and applying media information, for adequate perception, critical thinking, dispense of unnecessary information, and creative interpretation of media products in various formats. When educating children, huge attention should be paid to formation of media literacy - competence in the area ofperception, understanding, and interpretation of texts of mass media.

Постановка проблеми

У сучасному світі майже не можливо створити інтегрований простір знань без залучення засобів масової інформації. Саме вони стають інструментом використання та виокремлення знань не тільки з освітнього середовища, а й зі світової інформаційної мережі. І не дивно, адже основний інформаційний потік відбувається саме завдяки медійним каналам, якими опосередковуються і підсилюються, іноді навіть блокуються, соціальні процеси (включно з процесом виробництва, трансляції та поширення знань).

Інформаційна революція та глобалізація зробили наше сприйняття світу в значній мірі залежним від того, як його подають медіа, тому в епоху становлення інформаційного суспільства в Україні за умов насиченої медіареальності актуальним для розвитку підростаючого покоління є набуття системи знань і практичних умінь для орієнтації в інформаційних потоках сьогодення: пошуку, засвоєння, застосування необхідної інформації, зокрема, медіаінформації; адекватного сприймання, критичного осмислення, звільнення від непотрібної інформації та творчого інтерпретування різноформатної медіапродукції. Таким чином, медіа (засоби масової комунікації) з кожним роком набувають все більшого значення у житті суспільства та освітньому процесі. Звідси зрозуміла важливість інтенсивного розвитку медіаосвіти, яка трактується як напрямок у педагогіці, що виступає за вивчення школярами та студентами закономірностей масової комунікації.

Високий рівень споживання мас-медіа та насиченість сучасного суспільства їх продуктами, ідеологічна важливість медіа та її вплив на свідомість аудиторії, зростання значущості візуальної комунікації та інформації в усіх галузях обумовлюють актуальність медіаосвіти у сучасному світі. Необхідність медіаосвіти для середніх та старших класів обумовлена психологічними особливостями учнів, адже у підлітковому віці розпочинається формування власної життєвої позиції та морально-етичних принципів. Підліток порівнює себе з оточуючими (однолітками, батьками, дорослими, кумирами) та починає сам створювати власну особистість, спонукати себе до розвитку згідно з певними зразками та конкретно значущими завданнями і намірами, які пов'язані з потребами сьогодення та майбутнього. Крім того, на уроках інформатики розпочинається робота з медіапродуктами (презентацією, відеороликами та медіатекстами), тому учні повинні розуміти їх вплив на психіку, вміти аналізувати конкретні медіатексти та актуальні проблеми функціонування засобів масової інформації в соціумі.

Мета статті - з'ясувати місце медіаосвіти в загальній освітній системі та розглянути її вплив на становлення особистості учня, проаналізувати соціокультурну та діяльнісну змістові лінії медіаосвіти.

Результати теоретичного дослідження

У педагогічній науці значна увага приділяється проблемі впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів. Методологічні засади курсу "Медіаосвіта" розглядаються у філософській концепції М. Маклюена та в працях авторів у галузі кіномистецтва (Ю. М. Усов, О. В. Федоров, О. В. Шариков), медіакультури (О. Волошенюк, В. Іванов, Л. Кульчинська) [4; 5].

Аналіз та узагальнення медіаосвітньої концепції критичного мислення щодо засобів масової комунікації, розробленої Л. Мастерманом, а також медіаосвітніх моделей К. Безелгет, Дж. Баукера, Д. Харта, дають підставу інтегрувати їх найкорисніші фрагменти у вітчизняну концепцію шкільної медіаосвіти [1; 3]. Аналіз зарубіжних досліджень доводить, що впровадження курсу "Медаосвіта" у начальний процес ЗНЗ сприяє розвитку медіакультури та медіаграмотності учнів та формуванню у них критичного мислення [2; 5].

На даному етапі розвитку суспільства найбільш значні зміни відбуваються в інформаційній сфері. Практично всі учні мають доступ до телебачення та комп'ютера, більшість часу проводять переглядаючи розважальні телепередачі, граючись у відеоігри, спілкуючись з однолітками в соціальних мережах. Завдяки інтенсивному розповсюдженню засобів масової інформації (ЗМІ), до яких належать газети, журнали, книги, телепередачі, відео- та аудіозаписи, діти перебувають під впливом інформаційних потоків. Вплив цих потоків на світосприйняття молоді, як правило, не контролюється ні батьками, ні вчителям, а навчальна інформація, яка передається дитині в школі, посідає в загальному інформаційному потоці все менш значуще місце.

Медіаосвіта проголошена ЮНЕСКО одним із пріоритетних напрямів у педагогіці ХХІ століття. Масова шкільна медіаосвіта - це важливий чинник розвитку суспільства, наявність якого підвищує рівень медіаграмотності спільноти, у якій відбуватиметься соціалізація кожної конкретної дитини. Фоновий, нормативний рівень медіаграмотності дорослих - прояв суспільної культури, що засвоюватиме дитина у процесі своєї соціалізації [4].

Медіаосвіта має стати профілактикою ймовірних негативних медійних впливів на молодь, таких як: викривлення уявлень про світ, людські стосунки, формування агресії та інших небажаних форм поведінки.

Медіаосвіта, інтегрована в гуманітарні та природничі шкільні дисципліни, покликана виконувати унікальну функцію підготовки дітей до життя в інформаційному просторі, шляхом посилення медіаосвітніх аспектів при вивченні різних навчальних дисциплін. Особисті інтереси учнів у цій освітній галузі повинні націлюватись або співпадати з потребами демократичного суспільства.

Методика та процедура дослідження. При вивченні базових навчальних дисциплін доцільно, поряд з досягненням освітніх цілей кожної окремої дисципліни, забезпечувати досягнення медіаосвітніх цілей [5]:

- навчання сприйманню та обробці інформації, що передається по каналах ЗМІ;

- розвиток критичного мислення, вміння розуміти прихований зміст повідомлень, протистояти маніпулюванню свідомістю індивіда з боку ЗМІ;

- пошук педагогічних прийомів подолання комунікативних бар'єрів у навчальному процесі;

- включення інформації, отриманої учнями в процесі самоосвіти, в контекст загальної базової освіти, у систему предметних галузей знань і умінь, які необхідно сформувати;

- формування вмінь знаходити, готувати, передавати і отримувати необхідну інформацію, в тому числі з використанням різних програмних та апаратних засобів навчання.

Виділення освітньої галузі медіаосвіти як елементу структури змісту загальної середньої освіти пов'язане зі зростаючою роллю інформаційних взаємодій у сучасному суспільстві. Особливістю змісту медіаосвіти, інтегрованого в різні шкільні дисципліни, є тотожність фактологічної основи того чи іншого навчального предмету з фактологічною основою медіаосвіти.

При інтеграції медіаосвіти в шкільні навчальні дисципліни, цілі медіаосвіти слід конкретизувати до рівня навчальних завдань курсу [2]:

- допомогти дитині опанувати інформаційний простір як особливу частину культурного досвіду людства;

- підготувати дитину до ефективної взаємодії з медіа, завдяки якій зменшуються ризики негативного медійного впливу на процес соціалізації і збільшуються ресурсні можливості позитивного розвивального впливу;

- навчити учнів аналізувати, критично осмислювати, інтерпретувати медіатексти, добирати відповідні медіаресурси для створення та розповсюдження власних медіатекстів;

- навчити учнів не лише адекватно користуватися різноманітними медійними засобами, а й розумітися на закономірностях їх функціонування, особливостях технологій впливу засобів масової комунікації.

Шкільна медіаосвіта спрямована на виховання свідомого, компетентного споживача медіа та має стимулювати розвиток спеціальних знань, умінь, навичок у даній сфері, і може охоплювати, як інтегровану медіаосвіту, так і спеціальні навчальні курси.

На нашу думку, у навчальній програмі "Медіаосвіта" повинні бути враховані програми інших навчальних дисциплін, оскільки курс щільно пов'язаний з такими навчальними предметами: інформатика, основи здоров'я, мистецтвознавство (включаючи кінознавство, літературознавство, театрознавство), українська мова, історія, психологія. У відповідь на запити сучасної педагогіки розвитку особистості, медіаосвіта розширює спектр методів і форм проведення занять з учнями. Комплексне вивчення преси, кінематографа, телебачення, відео, реклами, Інтернету, віртуального комп' ютерного світу допомагає сформувати всебічно розвинену особистість та осучаснити прийоми і засоби навчання.

Метою навчального курсу є набуття знань у галузі медіаосвіти і навичок використання медіаосвітніх технологій для залучення до ЗМІ споживача медіапродукту - читача, глядача, слухача; історико-культурологічний аналіз розвитку теорій та технологій медіа й медіаосвіти з огляду на потребу їх опанування у навчальному процесі загальноосвітньої школи, для подальшого використання актуального медіапродукту у життєдіяльності учня як засобу самоосвіти та саморозвитку; розвиток в учнів спеціальних комунікативних навичок для реалізації шкільних медіапроектів і створення інтерактивної освітньої медіашколи.

У ході курсу передбачається вивчення понятійного апарату медіаосвіти, аналіз основних термінів медіа та медіаосвіти, характеристика основних етапів історичного розвитку теорій і технологій медіа та медіаосвіти за кордоном і в Україні, аналіз сучасної соціокультурної ситуації, підготовка медіапроектів за проблематикою курсу.

Застосування міжпредметних зв'язків є важливим у навчанні медіаосвіті. Вони забезпечують інтеграцію курсу з іншими предметами, активно впливають на розвиток інтелектуальних і моральних якостей особистості, її свідомості й мислення, комунікативних умінь і навичок.

Авторами статті був розроблений проект програми курсу "Медіаосвіта" (для учнів 8-го класу) з метою участі в конкурсі, оголошеному Міжнародним благодійним фондом "Академія Української преси". Курс розрахований на 35 навчальних години: теоретична частина - 25 годин, практична частина - 10 годин. Перелік тем та приблизний розподіл годин наведені в таблиці 1.

медіаосвіта навчальний

Структура курсу "Медіаосвіта"