Сутність та структура самовдосконалення майбутніх соціальних педагогів у процесі фахової підготовки

Самовдосконалення майбутніх соціальних педагогів як свідома і цілеспрямована діяльність, яка спрямована на вдосконалення своєї особистості. Психологічний механізм самовдосконалення як ряд осмислених творчих актів при вирішенні педагогами завдань.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.03.2019
Размер файла 19,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність та структура самовдосконалення майбутніх соціальних педагогів у процесі фахової підготовки

Парфенюк В.О.

Постановка проблеми. В контексті дослідження проблеми сутності та структури професійного самовдосконалення майбутніх соціальних педагогів в процесі фахової підготовки зумовлена необхідністю подальшого розвитку теорії особистості. Модернізація системи освіти висуває нові вимоги до працівників у галузі освіти. Сучасним закладам освіти потрібен фахівець, який здатен постійно, послідовно і безперервно удосконалювати зміст, засоби своєї професійної діяльності, це можливо лише завдяки роботі над собою, здатності до професійного самовдосконалення протягом усієї педагогічної діяльності. Вирішення цієї проблеми можливе лише за умови готовності до роботи над собою, вміння самовдосконалюватись. Отже існує потреба у подальшому вивченні проблеми професійного самовдосконалення майбутніх соціальних педагогів, визначення сутності та структури самовдосконалення.

Мета статті - схарактеризувати стадії професійного самовдосконалення майбутніх соціальних педагогів в процесі фахової підготовки, проаналізувати індивідуальні особливості особистості, від яких залежить професійне самовдосконалення, визначити групи вимог.

Результати теоретичного дослідження. На першій стадії професійного самовдосконалення майбутні соціальні педагоги роблять репродуктивні спроби одержати позитивний результат завдяки залученню одержаних знань щодо теорії самовдосконалення і технології його організації. Ця стадія характеризується домінуванням на ній предметно-операціонального рівня. Зусилля суб'єкта самовдосконалення блокуються за різними причинами: має місце неефективність застосованих ним методів, прийомів, засобів самовдосконалення або вони неадекватні поставленим завданням тощо. Спрямованість особистісної рефлексії майбутніх соціальних педагогів на самореалізацію творчого самовиховного процесу завдяки осмисленню ними самих себе і своїх творчих зусиль сприяє прориву блокади. Вже на подальших стадіях відбувається переосмислення суб'єктом самовдосконалення застосованих методів і засобів [1]. Смислова регуляція забезпечує поглиблення усвідомленості і осмисленості окремих деталей змісту самоформування певних професійно важливих вмінь. На цій стадії домінують рівні змістовного плану. Поступово під впливом смислової регуляції відбувається поглиблення усвідомленості і осмисленості майбутніми працівниками усього комплексу цілей самовдосконалення і способів їх досягнення. Зазначимо, що це характерно для останніх стадій психологічного механізму професійного самовдосконалення, на яких знову домінують рівні смислового плану. Концептуальна схема психологічного механізму професійного самовдосконалення майбутнього соціального педагога - вихідна основа для його педагогічної організації на соціально-особистісному рівні. У процесі аналізу змісту творчості Гоноболін Ф.М., Кан-Калик В.В. виділяють систему чинників: широкий загальний розвиток, великий запас знань, емоційність, здатність до інтенсивних вольових зусиль, наполегливу працю, інтенсивність мислення, гнучкість розуму, критичне ставлення до своєї праці, її результатів [1].

Визначимо, що самовдосконалення розвивається і функціонує згідно зі своїми внутрішніми закономірностями, чинниками цього процесу є:

- багатогранність індивідуальних особливостей людини;

- об'єктивні умови життя і часу, необхідні для накопичення практичного досвіду;

- оволодіння самовдосконаленням як особливим видом діяльності [1].

Схарактеризуємо ряд індивідуальних особливостей особистості, від яких залежить професійне самовдосконалення, зокрема:

- природні дані;

- особливості і рівень інтелектуального, емоційного і вольового розвитку;

- спрямованість інтересів, потреб, поглядів [1].

Визначимо три групи вимог до професійного самовдосконалення майбутніх соціальних педагогів.

- морально-педагогічні якості соціальних педагогів, в тому числі інтереси, потреби, переконання і мотиви поведінки. Науковці відносять сюди загальнолюдські якості, риси характеру і в цілому спрямованість особистості соціального педагога.

- індивідуальний досвід соціальних педагогів - сюди належить професійна підготовленість, до якої включають глибокі фундаментальні знання та знання фахових дисциплін.

- розвиток психічних процесів соціальних педагогів.

Центральною проблемою інтелектуального самовдосконалення є розвиток у якостей педагогічної уяви, уваги, мислення. При цьому проявляються такі типи мислення, як аналіз конкретних соціальних та соціально-педагогічних ситуацій, визначення соціально-педагогічних проблем в конкретних умовах, вироблення варіантів вирішення завдань і т.д. [1; с.70-71]. Завдяки професійно-педагогічним умінням, соціальний педагог реалізує свої професійні функції: передає молодому поколінню соціальний досвід, формує у нього потрібні соціально-особистісні якості, готує до життя. До основних професійно-педагогічних умінь належать: пізнавальні, конструктивні, комунікативні, інформаційні, організаторські [4].

Пізнавальні вміння як відображення загально-інтелектуальних здібностей педагога, включають: вміння спостерігати і розуміти людей, їх внутрішній світ; вміння орієнтуватися в отриманій інформації, вибирати з неї необхідне для своєї діяльності; вміння усвідомлювати і контролювати свій фізичний і психічний стан, регулювати свою поведінку [4].

Ці вміння і здібності можуть розвиватися і стихійно, проте ефективним є їх свідомий саморозвиток, де значна роль належить спостережливості. Спостережливість ґрунтується на увазі, сприйнятті, мисленні та пам'яті. Педагогічна спостережливість - не частковий психічний процес, а властивість особистості соціального педагога. Спостережливість - це вміння "вбирати в себе" те, що бачиш, чуєш, і обдумувати це. Це зацікавлене сприйняття, що супроводжується інтенсивною роботою розуму. Становлення педагогічної спостережливості можна пояснити з точки зору теорії її поетапного формування розумових дій. Процес цей проходить через наступні основні перехідні етапи. Спочатку накопичуються знання про ті зовнішні ознаки, в яких проявляються емоційні, інтелектуальні та вольові процеси і стани особистості, а саме: міміка, жести, інтонація. Спостерігаючи, необхідно потім проаналізувати [1].

Конструктивні вміння - це здатність планувати, передбачати хід і результати соціальної та соціально-педагогічної роботи. Для цього необхідно володіти розвинутим психолого-педагогічним мисленням та уявою. Основний шлях оволодіння конструктивними уміннями - це: вправи для розвитку педагогічної уяви, накопичення досвіду уявного моделювання соціально-педагогічного процесу і його результатів.

Комунікативні уміння, як і пізнавальні є загальнолюдськими вміннями. Проте для спеціалістів соціального фаху вони є професійною якістю його особистості. Майбутньому спеціалісту необхідно знати форми і культуру спілкування та володіти ними. Предмет спілкування завжди обумовлює змістовий характер людської взаємодії. Залежно від того, що виступає предметом спілкування, його змістом, змінюються, розширюються різновиди спілкування: побутове і ділове, спеціально-професійне, загально- наукове, соціально-політичне, соціально-педагогічне, інформаційно-комунікативне та ін. Щоб можна було використовувати у професійній комунікативній діяльності різні види спілкування, кожен соціальний педагог чи соціальний працівник має знати основні вимоги до його комунікативної діяльності [1; с. 79]. самовдосконалення психологічний творчий педагог

Виходячи з того, що соціальний педагог чи соціальний працівник повинен уміти вислухати, "почути", зрозуміти роз' яснити, довести, відповісти, переконати, створити позитивну емоційну атмосферу для довіри чи ділового настрою, знайти підхід до клієнта, кожен із них має володіти відповідними професійними якостями - знаннями та уміннями, які загалом можна віднести до "комунікативної професіограми" соціального педагога: знати професійний мовленнєвий етикет і володіти ним; уміти формулювати цілі і завдання професійного (ділового) спілкування; уміти ставити запитання і професійно на них відповідати; володіти навичками ділового спілкування і вміти управляти ним залежно від визначених цілей; вміти аналізувати конфліктні і кризові ситуації і робити з них адекватні висновки; вміти доводити, аргументувати, спростовувати, переконувати, досягаючи водночас узгодженості і компромісу; вміти вести бесіду, полеміку, дискусію, суперечку, співбесіду, ділову розмову, диспут, круглий стіл, переговори тощо, спрямовуючи їх на вирішення прогнозованого, позитивного і вмотивованого результату; володіти технікою і логікою мовлення; володіти відповідними мовленнєвими структурами і лексичними одиницями, що впливають на емоційно-експресивний стан клієнта; вміти говорити лише тоді, коли є що сказати співбесіднику [2].

С.Л. Рубінштейн вважав, що однією із суттєвих умов досягнення високого результату самовдосконалення є не тільки вироблення у себе необхідних якостей, а діяльність, спрямована на вирішення життєво значущих завдань, що мають визначену соціальну цінність [3].

Важливим соціальним феноменом самовдосконалення особистості є колективне самовдосконалення. Важливу роль у колективному самовдосконаленні відіграє лідер, який спроможний збуджувати колективні інтереси і колективну відповідальність на досягнення кінцевого результату, тобто формування необхідних соціальних, професійних й індивідуально-особистісних якостей кожного члена групи [1].

Висновки

Таким чином, ми вважаємо, що самовдосконалення визначається зовнішніми соціальними вимогами і особистим ставленням до цих вимог. Професійне самовдосконалення є продовженням і умовою успішного професійного виховання майбутніх соціальних педагогів. Ми вважаємо, що майбутній соціальний педагог повинен критично ставитися до себе, вірити у свої сили, прагнути завершити розпочату справу, вміти зіставити свої можливості з суспільними вимогами до свого виду професійної діяльності.

Роблячи висновок із наукових досліджень вітчизняної і зарубіжної педагогіки, соціальної педагогіки та психології, можна сказати, що в процесі професійного самовдосконалення майбутніх соціальних педагогів вирішальними є технології професійного самовдосконалення, самовдосконалення у процесі практичної підготовки та механізми професійного самовдосконалення майбутніх соціальних педагогів.

Використані джерела

1. Главацька О. Л. Основи самовиховання особистості. Навчально-методичний посібник / О. Л. Главацька. - Тернопіль, 2008. - 206 с.

2. Гильмеева Р.Х. Профессиональное развитие учителя в современных условиях / Р. Х. Гильмеева. - Казань, 1996. - 103 с.

3. Психолого-педагогические основы руководства самообразованием студентов / Р. С. Гарифьянов. - Казань, 1978.

4. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения / Е.А. Климов. - Ростов-на-Дону, 1996.

Анотація

Самовдосконалення майбутніх соціальних педагогів є свідомою і цілеспрямованою діяльністю, яка спрямована на вдосконалення своєї особистості. Майбутні соціальні педагоги повинні ставити перед собою ціль - якнайкраще підготуватись до майбутньої професійної діяльності. На нашу думку, постійний розвиток культури, самоосвіти і саморозвитку сприятиме позитивному їх самовдосконаленню. Психологічний механізм самовдосконалення як ряд осмислених творчих актів при вирішенні майбутніми соціальними педагогами завдань. Концептуальною схемою цього механізму є процес функціонування. Особливість характеристик кожної стадії цього процесу пов'язана з домінуванням на окремій з них рівнів смислового або змістовного планів.

Ключові слова:самовдосконалення, професійне самовдосконалення, самоосвіта, саморозвиток.

Self-improvement of future social workers are intentional and purposeful activities aimed at improving their personalities. Future social workers need to set a goal - the best way to prepare for future careers. In our opinion, the continuous development of culture, self-education gives their positive result for self-improvement. The psychological mechanism of self as a series of meaningful creative acts in decision of tasks future social workers . The conceptual scheme of this mechanism is the process of operation.

The article is devoted to the pedagogical conditions of professional self-improvement of future social teachers, which is caused by technology professional self-improvement, selfimprovement in the process of practical training, technology professional self-improvement. Modern pedagogy actualizes the problem of further development of theoretical positions and obtains new empirical results regarding the characteristics of the formation of independent behavior of future social teachers. Professional self-cultivation is a conscious professional work of the teacher in his system of continuous pedagogical education that aims to enhance the professional level, professional fulfillment, further development of professionally significant qualities that improve the efficiency of educational work in schools as according to the interests, needs and capabilities of students, so and the demands of society regarding socialization, personal and professional development rights. Basic education is the starting point of activity. One of the main objectives is to be forming activity guidelines for self-education. The organization of professional self-improvement is reduced to the formation of social pedagogy instruction for selfeducation, self-education, self-development, reflection through the establishment of appropriate internal and external conditions: the requirements of society, moral and material incentives, the creation and optimization of conditions for this activity. Professional self - education a systematic and purposeful educational activities social workers, whose purpose is to meet the social needs of education students overcome the contradiction between the growth rate of obsolescence of knowledge and update them between the narrow professional work of the teacher and comprehensive harmonious development of personality, ability to solve professional tasks that go beyond the present. The impetus for self-improvement may be need to be social educator-master, interest in the process of self-improvement, learning from experience of leading educators, attempt to retrace their steps, and later also to improve them.

Key words: self-improvement, professional self-improvement, self-education, selfdevelopment.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.