Моделювання процесу формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії у роботі з підлітками

Nakonechna O.SIMULATION OF THE FORMATION OF READINESS FUTURE SOCIAL WORKERS FOR ART TREATMENT IN WORKING WITH ADOLESCENTS

The article deals with theoretical analysis of different approaches to the modeling process's preparing of future social sphere professionals. The structural and functional model of the future social workers' forming to use art therapy in working with adolescents consists of the target, semantic, procedural and effective, result-evaluation components is considered. The author discusses the organizational and pedagogical conditions of future social workers' training to use art therapy in working with adolescents.

According to the semantic component author reveals the organizational and pedagogical framework and process of future social workers preparing to use art therapy in working with adolescents. As to the organizational and pedagogical conditions author considers the following factors: 1) provide interdisciplinary integration in the sense of theoretical training future social workers for the use of art therapy in working with adolescents; 2) use a variety of innovative approaches, methods and techniques in the forming of future social workers for the use of art therapy in working with adolescents and interactive teaching methods; 3) the inclusion of future specialists in the practical art therapy activities for the acquisition of its own therapeutic experience. At the same time, the author includes such conditions as: state of the room in which learning takes place; providing the necessary resources (information, specifications materials: paints, pencils, markers, clay, paper of different sizes, etc.; teaching materials, etc.); technical support; time and duration of training; base practices.

As to the third - the procedural and effective component - the author discusses the content of future social workers training to use art therapy in working with adolescents, which occurs in three successive and interrelated stages: primary, basic and practical.

The author comes to the conclusions that the components' formation of preparedness sufficient, constructive and professional, creative levels allows to speak about achieved results in training of the specialists to use art therapy in working with adolescents.

Key words: model, organizational and pedagogical conditions, framework conditions, target component, content component, procedural and effective component result-evaluative component.

Постановка проблеми. Варто зазначити, що, обґрунтовуючи перспективи розвитку соціально-педагогічної освіти в Україні, В. Поліщук зазначає, що існує невідповідність між кількістю випускників та запитом на таких спеціалістів на сучасному ринку праці [4]. Вказуючи на беззаперечну актуальність оновлення процесу фахової підготовки автор зауважує, що "у педагогічному проектуванні спеціалізацій соціальних педагогів необхідно враховувати перспективні види діяльності спеціаліста, що зорієнтовані на передбачуване майбутнє" [4, с. 286]. Одним з головних напрямів оптимізації процесу фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів в умовах вищої освіти є, на думку В. Поліщук, включення у процес підготовки "нових досягнень соціально-педагогічної науки і практики" [4, с. 293], серед яких, на нашу думку, є й арт-терапія. Аналізуючи результати попереднього дослідження, в процесі якого ми діагностували реальний стан готовності студентів другого курсу спеціальності "Соціальна педагогіка" до застосування арт-терапії в роботі з підлітками, ми дійшли висновку, що здійснення цілеспрямованого впливу на формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками вимагає розробки моделі даного процесу підготовки.

Метою статті є аналіз різних моделей процесу підготовки фахівців соціальної сфери до професійної діяльності та на основі даного аналізу обґрунтування авторської моделі формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками.

Результати теоретичного дослідження. У результаті аналізу дослідницьких матеріалів [2] ми з'ясували, що переважна більшість педагогічних теорій, ідей формування у майбутніх соціальних педагогів готовності до професійної діяльності ґрунтується на необхідності виокремлення структури даної діяльності.

Сучасні моделі фахової підготовки соціальних педагогів описують головні види професійної діяльності, включають також перелік вимог до системи знань, умінь та навичок майбутнього професіонала. Зокрема, кваліфікаційна модель передбачає використання кваліфікаційної характеристики як основи для визначення змісту, форм і методів навчання, що сприяє більш повному розкриттю специфіки професії [3]. Такого роду модель розкриває не лише якості майбутнього фахівця, а й виступає у ролі професійного ідеального зразка.

В. Сидоров пропонує рольову модель підготовки майбутнього соціального педагога, в основі якої лежить соціальна позиція (роль) спеціаліста, серед яких учений виділяє роль посередника, адвоката, учасника спільної діяльності, помічника, клієнта, терапевта, наставника, конфліктолога, експерта, суспільного діяча тощо [5]. У процесі реалізації цієї моделі професійної підготовки соціального педагога від головної рольової позиції спеціаліста залежать зміст, форми і методи навчання.

Необхідно також зазначити, що метод моделювання широко застосовується в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях, адже дає можливість не лише ефективно організувати навчально-виховний процес, а й керувати ним. Є. Яковенко-Глушенкова у своєму науковому дослідженні виокремлює два напрями тлумачення категорії "модель". Згідно першого напряму, "модель" розуміється як система організації навчально-виховного процесу. Прихильники іншого напряму поняття "модель" застосовують його у загальновживаному значенні як зразок [7].

У свою чергу, В. Ягупов трактує модель процесу навчання як "еталонне уявлення про навчання учнів, його конструювання в умовах конкретних освітньо-виховних закладів. Вона визначає цілі, основи організації та проведення навчального процесу" [6, с. 227]. Наведені вище трактування дозволяють припустити, що у процесі підготовки майбутнього спеціаліста модель виступає чинником, який є основою вдосконалення процесу фахової підготовки. соціальний педагог терапія підліток

Методика та процедура дослідження. Бачення системи підготовки майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками представлено нами в авторській структурно-функціональній моделі, складовими якої визначено цільовий, змістовий, процесуально-дієвий та результативно-оцінний компоненти.

В основі цільового компоненту фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками лежить визначення загальної мети даного процесу. Ефективність будь-якого процесу підготовки залежить від чітко сформульованих цілей. Загальні цілі підготовки спеціалістів у сфері соціальної педагогіки розкриваються у стандартах вищої професійної освіти.

Вони також конкретизуються в навчальних та робочих планах з дисциплін, які входять до циклів підготовки майбутніх соціальних педагогів. Формулювання мети процесу підготовки є одним із головних компонентів моделі і передбачає формування у студентів усвідомленого мотиваційно-ціннісного ставлення, активної позиції до використання арт-терапії в роботі з підлітками, розвитку та набуття досвіду творчої професійної діяльності, а також побудову системи професійних та особистісних цілей, пов'язаних із використанням даної технології.

Мета та уявлення про кінцевий результат підготовки, тобто готовність майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками, є детермінуючими факторами. Ми розуміємо мету як прогнозований результат.

У рамках нашого дослідження - це готовність майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками на достатньо-конструктивному та професійно-творчому рівнях. Згідно з цим метою процесу підготовки майбутніх соціальних педагогів є формування готовності студентів спеціальності "Соціальна педагогіка" до використання арт-терапії в роботі з підлітками.

Зауважимо, що науково-практичні дослідження доводять, що будь-яка система ефективно функціонує та розвивається за наявності конкретних умов. Отже, процес формування готовності студентів до використання арт-терапії в роботі з підлітками може бути результативним, якщо буде протікати в спеціально створених умовах.

Аналіз теорії та практики застосування арт-терапії в психолого-педагогічній та соціально-педагогічній діяльності з різними категоріями клієнтів дав нам можливість виокремити потрібні умови, дотримання яких дозволить забезпечити ефективність фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками.

Так як дані умови направлені на організацію педагогічного процесу формування готовності майбутніх фахівців, ми розглядаємо їх як організаційно-педагогічні.

Дотримання певних організаційно-педагогічних, а також з огляду на специфіку дослідження рамкових умов навчально-виховного процесу, забезпечує реалізацію змістового компонента моделі формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками.

До організаційно-педагогічних умовах формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками належать наступні чинники:

- забезпечення міждисциплінарної інтеграції у змісті теоретичної підготовки майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками;

- застосування різноманітних інноваційних підходів, методик і технік у процесі формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками (серед них арт-терапія, художньо-естетична інформація літературних творів, тренінг тощо), а також інтерактивних методів навчання;

- включення майбутніх фахівців у процес практичної арт-терапевтичної діяльності для набуття власного терапевтичного досвіду (навчально-практичний тренінг-марафон "Арт-терапія в професійній діяльності соціального педагога).

Зазначимо, що перша організаційно-педагогічна умова в процесі ефективного формування готовності, направлена на вдосконалення теоретичної підготовки. На зміст даної підготовки впливають особливості фахової діяльності майбутнього соціального педагога щодо використання арт-терапії в роботі з підлітками.

Дотримання даної умови забезпечить уникнення повторень у вивченні окремих навчальних тем, сприяє встановленню зв'язку між дисциплінами, а також у формуванні цілісного уявлення про соціальну діяльність.

В процесі виконання наступної організаційно-педагогічної умови значимим є застосування арт-терапевтичних методик і технологій у підготовці майбутніх соціальних педагогів для досягнення навчальної, розвивальної та виховної мети підготовки. Зокрема, використання таких технік як перфоманс, інсталяція, колаж тощо допомагає активізувати творчий потенціал студентів, розвинути в них індивідуальні особливості, які є необхідними для майбутньої фахової діяльності, сформувати потрібні уміння застосування арт-терапевтичних методик та технологій тощо.

Реалізація останньої організаційно-педагогічної умови забезпечує майбутнім спеціалістам можливість на особистому досвіді сформувати уявлення про результативність арт-терапії та визначити власні психологічні проблеми та труднощі, які можуть стати на заваді майбутньому фахівцеві, а також розкрити прихований ресурсний потенціал, який допоможе в процесі застосування даної технології в своїй подальшій професійній діяльності. Виокремлення даної умови ґрунтується на впевненості в тому, що ніяка теоретична підготовка не може забезпечити повного розуміння про конкретний практичний метод, форму чи технологію роботи, зокрема і про арт-терапію. Дана практика є достатньо популярною у фаховій підготовці майбутніх психологів, які, окрім набуття знань та вмінь психологічної роботи, мають пройти курс особистої терапії в межах конкретного напряму, яким вони оволодівають. Дотримання даної умови має здійснюватися в межах залучення майбутніх соціальних педагогів до ряду арт-терапевтичних тренінгів на різних етапах навчального процесу. Значну увагу необхідно приділити тренінговій арт-терапевтичній роботі на початковому етапі вивчення майбутніми спеціалістами арт-терапії, адже від того, яке враження справить на студентів арт-терапевтична робота з ними, залежатиме подальша спрямованість студентів на оволодіння даною технологією.

У той же час, рамкові умови, за В. Д. Вебером [1], є одним із значимих компонентів схеми педагогічної взаємодії. Їх дотримання передбачає підвищення ефективності фахової підготовки, хоча вони напряму й не стосуються процесу навчання. До рамкових умов, які сприяють підвищенню професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками, належить: стан приміщення, у якому проходить навчання і, особливо, тренінгові заняття (воно має бути спеціально обладнаним); забезпечення потрібними ресурсами (інформаційними; технічними матеріалами: фарби, олівці, фломастери, глина, папір різного розміру тощо; методичними матеріалами та ін.); технічне забезпечення; час і тривалість навчання; бази практики (соціальні служби та школи, на базі яких студенти мають змогу проходити навчальну та виробничу практику).

Також зазначимо, що змістовий компонент моделі формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками зумовлює виокремлення конкретних компонентів готовності, які розкриваються через систему критеріїв: когнітивний, операційно-дієвий, мотиваційно-особистісний та творчий.

Розвиток компонентів готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками відбувається трьома послідовними та взаємопов'язаними етапами підготовки: початковий, основний та практичний. Кожен із цих етапів має конкретні завдання, які виконуються через відповідні форми та методи підготовки. Процес підготовки в ході даних етапів становить зміст процесуально-дієвого компонента процесу формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками, який має на меті обрання певних форм, методів і засобів реалізації та розкриття змісту визначеного нами навчального процесу.

Головною ціллю початкового етапу процесу формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками є створення умов для розвитку у студентів цікавості в оволодінні арт-терапією і перше знайомство з можливостями даної технології через власну участь у арт-терапевтичній роботі. На наступному - основному етапі формування готовності майбутнім фахівцям надається можливість розширити власні знання арт-терапії та особливості застосування арт- терапевтичних методик і технік у роботі з підлітками в процесі вивчення спецкурсу "Основи арт-терапії в соціально-педагогічній діяльності". І на останньому - практичному етапі процесу формування готовності майбутні спеціалісти продовжують отримувати нові ґрунтовні знання та формувати вміння використання арт-терапевтичних методик і технік у роботі з підлітками у процесі проходження виробничої практики. Одним із завдань виробничої практики для студентів було апробувати, розроблену на попередньому етапі підготовки, комплексну програму використання арт-терапії в роботі з підлітками (проблема за вибором самого студента: агресивність, тривожність, робота з образом-Я, неадекватна самооцінка тощо) та оформити результати апробації у вигляді доповіді. За апробацію програми студенти отримували оцінку, яка враховувалася при винесенні загальної оцінки за практику. Проте головним завданням даного етапу є узагальнення всієї системи знань та набутого досвіду, і вироблення на основі цього особистої позиції та стилю використання арт-терапії.

Таким чином, підготовка майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками протягом трьох етапів дає змогу не тільки надати ґрунтовні знання, сформувати вміння, розвинути якості та реалізувати творчий потенціал, а й сформувати готовність до використання даної технології як цілісну систему, всі компоненти якої взаємопов'язані та взаємодоповнюють один одного.

І останній компонент моделі формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками - результативно-оцінний - включає прогнозований результат, а саме: готовність майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками. Ця готовність оцінюється за одним із чотирьох рівнів: початково-наслідувальним, базово-пошуковим, достатньо-конструктивним чи професійно-творчим. При цьому, лише сформованість компонентів готовності на двох останніх рівнях дає змогу говорити про досягнення результату в підготовці фахівців до використання арт-терапії в роботі з підлітками.

Загалом модель формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками розроблена нами на основі комплексного підходу, який передбачає єдність цілей, завдань, змісту, форм і методів професійної підготовки фахівців. Крім цього, комплексний підхід означає вплив не на окремі компоненти готовності, а на особистість майбутнього спеціаліста в цілому, включаючи знання, вміння, особистісні та професійні якості та творчий потенціал.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Таким чином, запропонована структурно-функціональна модель характеризується ієрархічною будовою, оскільки її елементи розташовані в чіткій логічній послідовності, а взаємозаміщення чи пропущення одного з них призведе до порушення всієї структури професійної підготовки майбутніх фахівців. Теоретичне обґрунтування і розробка структурно-функціональної моделі формування готовності майбутніх соціальних педагогів до використання арт-терапії в роботі з підлітками забезпечує можливість перейти до її практичного впровадження в навчально-виховний процес підготовки майбутніх соціальних педагогів.

Використані джерела