Теоретичні аспекти формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичні аспекти формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості

Булавенко С. Д.

У статті йдеться про концептуальні засади створення освітньо-інформаційного середовища (ОІС) спрямованого на формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості у загальноосвітньому закладі. Визначено мету, завдання, принципи, умови та структуру моделі ОІС.

Ключові слова: освітньо-інформаційне середовище, соціально активна та професійно зорієнтована особистість.

освітній інформаційний середовище загальноосвітній

Постановка проблеми. Сучасна система освіти потребує глибинного переосмислення. Оновленому суспільству потрібні громадяни, які мають активну громадянську позицію, є патріотами, здатні вирішувати складні суспільні та життєві ситуації. Надання освіті державно-національної спрямованості вимагають від науковців і практиків пошуку нових шляхів якісного вдосконалення виховання та розвитку підростаючої особистості. На даний час повинна діяти така освітня модель, яка б забезпечила формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості.

Необхідність звернення до означеної проблематики посилюється наявністю ряду суперечностей між:

об'єктивними процесами, що розгортаються в суспільстві й вимагають створення адекватного ним освітньо-інформаційного середовища для розвитку особистості школяра, та відсутністю науково обґрунтованої теорії і методики здійснення такої освітньої діяльності;

потребою консолідації зусиль освітніх та інших соціальних інституцій щодо створення освітньо-інформаційного середовища для формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості школяра та недостатнім рівнем теоретичного і методичного забезпечення соціально-педагогічного партнерства;

невідповідністю накопиченого практикою досвіду створення освітньо-інформаційного середовища для розвитку соціально активної та професійно зорієнтованої особистості школяра і традиційним методичним оснащенням цього процесу [1, с. 50].

Метою статті є висвітлення теоретичних аспектів створення освітньо-інформаційного середовища спрямованого на формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості.

Результати теоретичного аналізу. Системний, діяльнісний, особистісно-орієнтований, акмео- логічний та компетентнісний підходи до навчального процесу, що розкривають особливості формування соціально-адаптованої особистості в умовах ринкової економіки (В. І. Загривний, О. М. Камишанченко, С. В. Лукаш, Р. М. Мачулка, О. О. Надточієва, Р. Ф. Пустовійт, І. О. Смолюк, К.М. Старченко, Л. І. Чеботарьова та ін.); положення і висновки щодо організаційно-педагогічних засад економічної освіти і виховання учнів (О. Т. Шпак, О. М. Собчук та ін.); програма розвитку економічного мислення та розвитку в учнів особистої готовності до професійно-підприємницької діяльності (Н. А. Побірченко, В. В. Дрижак та ін.); наукові положення щодо формування економічної культури студентів у перехідний до ринкової економіки період (А. І. Дзундза, Т. І. Заславська та ін.).

Методика та процедура дослідження. У процесі дослідження було використано аналіз, синтез, порівняння і узагальнення, які дозволили визначити основні аспекти створення освітньо-інформаційного простору для формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості.

Аналіз результатів дослідження. В результаті дослідження ми сформулювали поняття освітньо- інформаційного середовища (ОІС) спрямованого на формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості.

Освітньо-інформаційне середовище - це педагогічно доцільно організований простір життєдіяльності, який сприяє розвитку соціально активної та професійно зорієнтованої особистості; інтегрований засіб накопичення і реалізації навчально-виховного та розвиваючого потенціалу гімназії.

Створення ОІС ґрунтується на таких принципах:

демократизація - розвиток педагогіки співтворчості і співпраці, введення дієвої та ефективної форми самоврядування гімназійного колективу, перебудова взаємин учителів, учнів та адміністрації;

виховання здорової людини через забезпечення фізичного, психічного і соціального благополуччя кожного учня та працівника гімназії;

застосування інноваційних підходів до планування та реалізації заходів щодо формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості;

системністю передбачається логічна взаємодія всіх структурних підрозділів, усіх навчально-виховного процесу у гімназії, у продуктивній співпраці, що забезпечить оптимальний розвиток, навчання і виховання всіх гімназистів;

диференціація й індивідуалізація навчально-виховного процесу мають сприяти стимулюванню здібностей кожного учня, розвитку особистості з урахуванням її інтересів;

компетентнісний підхід вимагає включення гімназистів в активну суспільно корисну діяльність для вирішення завдань соціальної адаптації особистості;

безперервність, послідовність, систематичність та системність проведення діагностичної роботи;

забезпечення рівних можливостей для кожного гімназиста в реалізації права на вільний вибір виду діяльності і професії;

інтегративність - єдності вимог і педагогічного впливу на гімназиста, педагогів, адміністрації та сім'ї;

гуманізація, що передбачає надання найвищого пріоритету в навчально-виховному процесі особистості вихованців та учнів, особистісно-орієнтованій розвиваючій спрямованості й всебічному розвитку;

співтворчість і співпраця - спільна активна діяльність вчителя і учня спрямована на здобуття знань і набуття соціального досвіду;

оптимізація навчально-виховного процесу через отримання найбільшого ефекту за найменших затрат психофізіологічних затрат;

самостійність учнів шляхом реформування системи учнівського самоврядування [2, с. 22].

Основними критеріями оцінки ОІС є:

Широта освітньо-інформаційного середовище, яке є структурно-змістовою характеристикою і яке показує суб'єкти, об'єкти, процеси і явища які до нього входять.

Наповненість освітньо-інформаційного середовища, яка характеризує ступінь її насиченості освітніми, кадровими, матеріальними, інформаційними ресурсами.

Ініціація мобільності і соціальної активності освітньо-інформаційного середовища яке демонструє можливості його оціально орієнтованого творчого потенціалу, його експансії в соціально-економічне середовище, здатність до органічних еволюційних змін.

Ціннісне самовизначення гімназиста детермінуюче вибір і усвідомлення процесу особистісного розвитку в освітньому середовищі та професійну зорієнтованість.

Параметри продуктивної діяльності суб'єктів середовища (компетентність, ступінь їх сформованості), які характеризують ступінь готовності до активної діяльності.

Ступінь реалізації творчого потенціалу суб'єкта, що характеризує рівень розвитку креативності в процесі особистісного розвитку в ОІС.

Рівень професійного розвитку і педагогічної майстерності вчителів.

Гармонізація відносин закладу та батьків, налагодження конструктивної взаємодії у реалізації ідеї формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості.

Освітньо-інформаційне середовище формування соціально-активної та професійно зорієнтованої особистості гімназії має такі складові: фізичну, психологічну та інтелектуальну. Базою фізичної складової освітньо-інформаційного середовища є кімната друзів, предметні кабінети, кабінет інформатики, бібліотека, консультпункт для учнів, батьків, вчителів, а також робочі місця адміністраторів, учителів. До освітньо-інформаційного середовища відносяться також сайт гімназії, шкільний Інтернет, локальна мережа та технічні засоби мультимедія (телевізори, проектори, відео, програвачі, фотоапарати тощо), програмне забезпечення навчально-виховного процесу, матеріали учнівського менеджменту, "банк професій", соціальні програми гімназії. До психологічної та інтелектуальної складової освітньо-інформаційного середовища відноситься "людський фактор". Це воля та бажання самих учасників навчально-виховного процесу до використання інформаційних та комунікаційних технологій.

Організація роботи з формування освітньо-інформаційного середовища соціально-активної та професійно зорієнтованої особистості розв'язує такі завдання: опис структури освітньо-інформаційного простору, усіх його рівнів, ступенів, форм взаємодії внутрішніх та зовнішніх взаємодій освітньо-інформаційного середовища гімназії. Учасниками даного процесу мають виступати адміністрація, учителі, учні, батьки [4, с. 124].

Освітньо-інформаційні ресурси навчального закладу умовно можна поділити на 6 блоків: навчально-виховна діяльність, інформаційно-методична діяльність, науково-практична діяльність, адміністративно-господарча діяльність, культурно-просвітницька діяльність, профорієнтаційна діяльність.

Функціональні можливості освітньо-інформаційного середовища складаються з таких компонентів: різноманітні види активної, свідомої та корисної діяльності учнів: навчальної, професійної, спортивної, трудової, творчої, пізнавальної, соціальної, економічної, екологічної та природоохоронної, політичної, естетичної, краєзнавчої та ін.; широкий доступ до різноманітної інформації, можливість запобігти негативного впливу засобів масової інформації, створення умов інформаційного комфорту та інформаційної безпеки дитини, можливість здійснення інформаційного обміну за допомогою різних знакових систем; колективне або групове обговорення проблем та конфліктних ситуацій, обмін думками та враженнями, обговорення суспільно значимих подій та життєвих ситуацій, проведення дискусій, диспутів, бесід в неформальній обстановці; профорієнтаційна поінформованість: консультпункт, "банк професій", профорієнтаційна робота вчителів, класних керівників, соціальних працівників, працівників служби зайнятості, соціального педагога, практичного психолога, круглі столи, лекторії, бесіди тощо; сприятливий психологічний клімат та позитивна емоційно-психологічна атмосфера в учнівському та педагогічному колективах; високий рівень соціально-психологічної культури, розуміння значення психологічних знань в оптимізації процесу навчання й виховання, саморозвитку та самовдосконалення, розвинута система психологічного супроводження (консалтингу) навчально-виробничого та навчально-виховного процесів в гімназії.

Висновки

Отже, ефективність освітньо-інформаційного середовища зумовлена системою закономірностей його функціонування, кожна з яких визначає залежність результату від: усвідомлення мети, завдань і принципів моделювання педагогічної системи та педагогічного процесу гімназії; наявності відповідних меті науково обґрунтованих програми та планів діяльності навчального закладу; рівня координації діяльності учасників педагогічного процесу; впровадження відповідної системи аналізу та контролю основних показників модельованого педагогічного процесу; рівня готовності управлінців до аналітичної діяльності, яка дає змогу оцінити ступень відповідності реального педагогічного процесу прогнозованій моделі.

Використані джерела

Биков В. Ю. Автоматизовані інформаційні системи єдиного інформаційного простору освіти і науки / В. Ю. Биков // Збірник наукових праць УДПУ імені Павла Тичини / гол. ред. : Мартинюк М. Т. - Умань: СПД Жовтий, 2008. - Ч. 2. - С. 47-56.

Гуменюк В. В. Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом:автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. - К., 2001. - 20 с.

Забродська Л. М. Принципи відбору змісту програмних засобів навчального призначення / Л.М. Забродська // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2004. - № 7.

Калініна Л.М. Система інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом: монографія / Л.М. Калініна. - К. : Айлант, 2005. - 275 с.

Размещено на Allbest.ru