Практичний стан хімічної підготовки вступників до ліцеїв з допрофесійною військовою підготовкою

Шевченко А.М.

Таблиця 2

Як бачимо, найчисельнішою виявилась група учнів, котрі оцінили інтенсивність пізнавальної потреби в інформації військового спрямування у 13 балів (69 осіб), 15 балів (55 осіб), 14 балів (43 особи). Більш точною є інтерпретація самооцінки пізнавальної потреби на основі визначення показника інтенсивності пізнавальної потреби І за методикою Л.М. Фрідмана [29, с.103], для чого суму балів, одержаних за відповіді на всі запитання, розділили на 5 (кількість запитань). Після проведених обчислень було встановлено, що 19 ліцеїстів (5%) мають високий показник пізнавальної потреби, який знаходиться у межах 3,5 </< 5; для 208 ліцеїстів (53,7%) пізнавальна потреба становить 2,5 </<3,5 - помірно виражена (відповідає середньому рівню); у 160 ліцеїстів (41,3%) І < 2,5 - виявлена слабко (відповідає низькому рівню). Отже, інтенсивність пізнавальної потреби в інформації військового спрямування, яка визначає рівень сформованості мотивації до засвоєння хімічних знань, у 95 % ліцеїстів відповідає середньому та низькому рівню.

Наступним завданням констатувального етапу педагогічного експерименту було дослідження рівня засвоєння хімічних знань та сформованості умінь випускників основної школі. Об'єктом аналізу були навчальні досягнення 387 ліцеїстів, рівень яких визначали за результатами початкового зрізу знань. Для його проведення розробили чотири варіанти письмової контрольної роботи по 13 завдань у кожному, які були зорієнтовані на перевірку засвоєння учнями хімічної мови, основних понять хімії, уміння їх практично застосовувати під час розв'язування задач та виконання вправ. Розробляючи їх зміст, ми виходили з того, що учні, засвоїли знання та оволоділи уміннями у відповідності з чотирма рівнями навчальних досягнень: початковому, середньому, достатньому, високому. В основу визначення зазначених рівнів ми поклали критерії навчальних досягнень учнів [3].

Показником сформованості знань учнів була сукупність елементів знань, які становлять зміст курсу хімії основної школи. У психолого-педагогічній науці під елементами знань розуміють об'єкти і явища, відібрані з науки і включені до змісту навчальних предметів. Застосування поелементного аналізу знань [1, 2, 10] дає можливість об'єктивно оцінити знання і вміння кожного учня, виявити прогалини у знаннях, зробити висновок про рівень засвоєння навчального матеріалу.

Розподіл учнів за кількістю правильно відтворених елементів знань і застосованих у виконанні пізнавальних завдань умінь подано в таблиці 3.

Таблиця 3 Результати виконання учнями діагностичної контрольної роботи

Як видно з таблиці, мінімальна кількість відтворених елементів знань становила 3, максимальна - 22. 24 елементи знань (саме така їх кількість була включена до змісту завдань контрольної роботи) не відтворив жоден учень.

Серед кількісних критеріїв, які пропонує А. А. Киверялг [5, с. 28] використовувати в педагогічних дослідженнях, використовували адаптований до нашого дослідження коефіцієнт засвоєння знань та сформованості умінь КЗУ, який вимірювали за шкалою відношень. Це відношення кількості збережених у довготривалій пам'яті і правильно відтворених елементів знань учнем до кількості навчальних одиниць змісту знань, що включені до тексту діагностичної контрольної роботи:

КЗУ = Іо /Іа,

де Io - кількість збережених у довготривалій пам'яті і правильно відтворених елементів змісту знань учнем;

Іа - загальне число навчальних одиниць змісту знань, що включені до тексту контрольної роботи.

Встановивши межі коливання коефіцієнта засвоєння елементів знань і умінь на кожному рівні, здійснили розподіл ліцеїстів на групи, який наочно ілюструє діаграма (рис. 1).

Таким чином, коефіцієнт засвоєння знань та сформованості умінь з хімії за курс основної школи для найбільшої кількості ліцеїстів - 85 % - відповідає низькому і середньому рівню навчальних досягнень, 11,9 % - достатньому, 8,03 % - високому. Такі результати свідчать, що практичний стан хімічної підготовки вступників до ліцеїв з допрофесійною військовою підготовкою є незадовільним, він не створює умов для подальшого успішного формування їх хімічних знань. Ця проблема потребує нагального розв'язання і детермінує пошук способів оптимізації навчання хімії у військовому ліцеї, аби мати змогу надолужити прогалини навчання хімії у школі та здобути належні хімічні знання, необхідні для майбутньої професії військовослужбовця.

Рис. 1. Результати засвоєння хімічних знань та сформованості умінь випускників 9 класів, які прибули на навчання до ліцею

Висновки

Наведені результати переконливо ілюструють, що в учнів, які вступили до ліцею після закінчення 9 класу кількість збережених у довготривалій пам'яті і правильно відтворених елементів змісту знань та сформованих умінь відповідає середньому рівню. Учні можуть розрізняти, класи-фікувати, відтворювати об'єкти вивчення, виконувати елементарні завдання за зразком. Переважною більшістю ліцеїстів навчальний матеріал був засвоєний на рівні запам'ятовування фактичних даних без розуміння зв'язку властивостей і будови речовин з особливостями їх застосування, тому спостерігається невисокий рівень зберігання інформації у довготривалій пам'яті. На підставі результату виконання завдань достатнього і високого рівня робимо висновок, що здатність до аналізу, синтезу, абстрагування, виконання логічних операцій у більшості учнів невисока.

У ліцеїстів в основному переважають загальноосвітні знання, інформованість про військовий аспект хімічних знань, про їх значення у майбутній професії військовослужбовця, як правило, має поверховий, несистемний характер, що пов'язано з недостатньою сформованістю мотивації до засвоєння хімічних знань.

Використані джерела

1. Буринська Н. Види і форми тематичного контролю знань з хімії'// Біологія і хімія в школі. - 2001. - № 1. - С. 15 - 17.

2. Ильина Т.А. Педагогика: Курс лекцій. - М.: Просвещение, 1984. - 496 с.

3. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике / А.А. Кыверялг. - Таллин: "Валгус", 1980. - 334 с.

4. Прибора Н.А. Підготовка майбутнього вчителя до використання хімічного експерименту в загальноосвітніх навчальних закладах. Дис. ... канд. пед. наук. 13.00.02. - К., 2011.- 200 с.

5. Требования к знаниям и умениям школьников: Дидактико-методический анализ / Под ред. А.А. Кузнецова. М.: Педагогика, 1987. - 176 с.

6. Фридман Л.М. Изучение личности учащегося и ученических коллективов: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1988. - 207 с.

7. Ярошенко О.Г. Тематичний контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів / О.Г. Ярошенко // Біологія і хімія в школі. - 2001.- № 1. - С.12-14.

Анотація

Reveals a method for determining the levels of basic chemical knowledge and motivation to their mastering to applicants to schools of pre-professional military training

Key words: learning and skills coefficient, coefficient offormation of motivation mastering chemical knowledge, military and professional orientation training.