Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Формування тендерної компетентності майбутніх педагогів в умовах ВНЗ

Формування тендерної компетентності майбутніх педагогів в умовах ВНЗ

Педагогічні умови формування гендерної компетентності студентів-педагогів в умовах вищого навчального закладу, включення гендерної компоненти до циклу дисциплін професійної підготовки, внесення у навчальний план спецкурсів із гендерної проблематики.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.03.2019
Размер файла 211,2 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ТЕНДЕРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ВНЗ

Л.M. Вовк

Анотація

Авторами проаналізовано сутність понять "гендер", "компетентність", "гендерна компетентність"; акцентовано увагу на визначенні гендерної компетентності як однієї із ключових компетентностей в освіті. Розглянуто структурні елементи гендерної компетентності: когнітивний (знання різних питань гендерної педагогіки і психології), мотиваційний (рівень усвідомленого підходу до реалізації гендерного виховання) та діяльнісний (вміння та навички вирішення типових проблемних педагогічних ситуацій у процесі гендерної соціалізації). Виділено педагогічні умови формування гендерної компетентності майбутніх педагогів в умовах вищого навчального закладу: включення гендерної компоненти до циклу дисциплін професійної та практичної підготовки; внесення у навчальний план підготовки майбутніх учителів спецкурсів із гендерної проблематики; розробка програми практики з урахуванням гендерної складової; урізноманітнення форм та методів позааудиторноїроботи, які сприяють формуванню гендерної компетентності.

Ключові слова: гендер, компетентність, гендерна компетентність, педагогічні умови формування гендерної компетентності майбутніх учителів.

Постановка проблеми. Необхідність упровадження гендерного компоненту в національну систему підготовки фахівців задекларована в Законі України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", Наказі Міністерства освіти і науки України "Про впровадження принципів гендерної рівності в освіту", Національній доповіді "Цілі розвитку тисячоліття Україна - 2013" наголошується на важливості реалізації тендерних підходів в освітніх програмах навчальних закладів різних рівнів акредитації.

Отже, однією із найважливіших проблем української освіти на сучасному шляху змін є формування гендерної компетентності майбутніх педагогів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед пріоритетних напрямів сучасної педагогічної науки вагоме місце посідає дослідження широкого кола тендерних питань у підготовці майбутніх фахівців (С. Вихор, М. Гоголь-Саврій, Т. Грабовська, Т. Дороніна, І. Іванова, В. Кравець, І. Луценко, І. Мунтян, О. Нежинська, О. Остапчук, Н. Приходькіна, Л. Чемоніна, О. Цокур та інші).

Мета статті: проаналізувати особливості формування тендерної компетентності майбутніх педагогів в умовах вищого навчального закладу та виокремити організаційно-педагогічні умови формування їхньої тендерної компетентності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідження теоретико- методологічних аспектів проблеми формування тендерної компетентності майбутніх учителів має свою специфіку, оскільки здійснюється на стику психологічних, культурологічних, правових і педагогічних наукових напрямів. Тому для однозначно розуміння ситуації слід виділити основні поняття і категорії, які будуть використовуватися в ході дослідження. Найважливішими з них є "тендер", "компетентність", "тендерна компетентність".

Гендер тлумачиться як система цінностей, норм і характеристик чоловічої і жіночої поведінки, соціально-рольових статусів, стилю життя і способу мислення, набутих у процесі соціалізації й обумовлених конкретними історичними, соціально- економічними умовами, культурою [1, с. 23]. гендерний компетентність педагог навчальний

Сучасними науковцями "компетентність" тлумачиться як: а) поглиблене знання; стан адекватного виконання завдання; в) здатність до актуального виконання діяльності тощо. У вітчизняній літературі компетентність визначена як: певний психічний стан, що дозволяє діяти самостійно та відповідально і вміння виконувати певні трудові функції; наявність спеціальної та спеціальної ерудиції, постійне підвищення своєї професійної підготовки; професійна підготовленість і здатність суб'єкта праці до виконання завдань й обов'язків повсякденної діяльності; потенційна готовність розв'язувати завдання "зі знанням справи" [1, с. 57].

Сучасна дослідниця О. Нежинська вважає, що "під тендерною компетентністю особистості слід розуміти знання, уміння, навички, що зумовлюють взаємодію з особами різної статі на засадах тендерної рівності, опосередковані їх індивідуально- психологічними (маскулінність/фемінність, тендерна ідентичність, тендерні установки та стереотипи), які проявляються в повсякденній життєдіяльності, спілкуванні та поведінці з особами різної статі" [4, с. 213]. Науковець Т. Грабовська тендерну компетентність окреслює "як процес спрямованих і спонтанних упливів на особистість, що допомагає засвоїти знання про тендер, норми, правила поведінки та установки відповідно до культурних уявлень про роль, становище й призначення представників різних статей у суспільстві, сприяє становленню повноцінних членів суспільного життя і залучає їх до усталеної системи тендерних ролей" [2, с. 56 ]. Крім того, такий процес передбачає формування якостей, рис і властивостей, що визначають необхідне суспільству ставлення людини до представників іншої статі та рівноправні соціальні взаємини статей.

Ми погоджуємося із науковою позицією О. Остапчук, згідно якої формування тендерної компетентності має два аспекти: перший - у контексті підготовки до професійної діяльності, де тісно переплітаються професійна і тендерна компетентності; другий - підготовлені кадри формуватимуть у вихованців також тендерну компетентність, яку радше необхідно розглядати крізь призму життєвої компетентності [5].

Питання інтеграції гендерно-орієнтованого підходу в освіту, зокрема, в українську, є наразі досить актуальним і виступає предметом гострих дискусій. За якими поведінковими проявами можна судити про наявність або відсутність у особистості тендерної компетентності? Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури тендерної спрямованості дозволяє зробити висновок, що тендернокомпетентною можна вважати таку людину, якій притаманні егалітарні тендерні подання, у якої не виражені тендерні стереотипи; відсутні тендерні упередження (забобони). За умови, коли людина є суб'єктом активної дії, вона має змогу самореалізуватися, бути вільною від стереотипних поглядів, реагувати на дискримінацію за ознакою статі, здатною до самостійного прийняття рішень; здатна помічати ситуації тендерної нерівності, аналізувати їх і адекватно оцінювати, а також демонструвати здатність до вирішення тендерних проблем.

Як інтегральна характеристика, тендерна компетентність, що включає в себе когнітивний, мотиваційний і діяльнісний компоненти та визначається єдністю її структурних компонентів. Спробуємо описати структуру тендерної компетентності вчителя.

Когнітивний компонент - знання різних питань тендерної педагогіки і психології: знання сучасних тенденцій та проблем тендерного розвитку суспільства, законодавчих актів, які регулюють питання тендерної рівності, положень та сутності тендерного підходу, основ тендерної теорії (поняття про тендер, тендерні стереотипи та механізми їх дії, тендерні ролі, тендерну ідентичність тощо та їхнє місце у навчально-виховному процесі); технологій тендерного аналізу підручників; особливостей тендерної соціалізації, принципів тендерної освіти, форм і методів тендерного вихованім, питань тендерної компетентності та тендерної культури вчителів; усвідомлення ролі школи як центру формування тендерної культури дітей та молоді.

Мотиваційний: характеризує рівень усвідомленого підходу до реалізації тендерного виховання. При цьому спрямованість (мотиваційна сфера) особистості, представлена у структурі тендерної компетентності, виявляється у відповідних потребах, мотивах, цілях (до прикладу, потреба захисту рівних прав і можливостей жінок та чоловіків, активна життєва позиція, мотивація досягнення, самореалізація, толерантність тощо).

Діяльнісний'. показниками сформованості є вміння та навички щодо організації типових проблемних педагогічних ситуацій у процесі тендерної соціалізації і навичок структурування педагогічних ситуацій; вміння узгоджувати педагогічні дії з реальними ситуаціями та індивідуальними психологічними характеристиками особистості дитини, соціальними умовами її проживання. Серед найважливіших виокремлюємо: уміння відслідковувати тендерні стереотипи і дискримінаційні установки до статі у своїй поведінці, у навчальній, художній та розважальній літературі, в ЗМІ тощо; розпізнавати тендерні проблеми, поширювати тендерні знання шляхом використання адекватних методів, засобів тощо; навички діагностики рівня сформованості тендерної культури, здійснення тендерного аналізу, організації заходів на тендерну тематику тощо.

З метою виявлення показників проявів тендерної компетентності майбутніх учителів нами було проведено опитування 120 студентів 1-4-х курсів Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, результати якого подано у таблиці 1.

Таблиця 1 Показники проявів тендерної компетентності (у %-х)

Аналіз отриманих результатів показав, що загалом рівень значимості компонентів тендерної компетентності майбутні педагоги оцінюють значно вище, ніж рівень їхньої складності. До прикладу, найважливішими студенти вважають уміння поширювати тендерні знання шляхом використання адекватних методів, засобів. На складність їх застосування вказують 55% опитаних, що вказує на відсутність досвіду такої роботи.

Ми поділяємо думку М. Радзивилової котра наголошує на тому, що для формування тендерної компетентності поряд із теоретичною підготовкою вчителів необхідним є створенім соціокультурного середовища ВНЗ, яке б сприяло підвищенню адаптаційних можливостей студентської молоді до нових соціальних умов життєдіяльності, ефективності особистісного самовизначення, вибору життєвих ідеалів і цінностей з урахуванням тендеру. З цією метою важливо створення тендерно збалансованого навчально-виховного простору вищої школи:

- розширення переліку тендерних дисциплін, які б сприяли б зняттю бар'єрів традиційного сприйняття соціально-психологічних характеристик і соціальних ролей чоловіків і жінок;

- організація соціально-комунікативних тренінгів, рольових ігор, вправ по розширенню свідомості і самоактуалізації студентів, створення реальних практик, що впливають на тендерні характеристики студентської молоді, що створюють умови для тренування тендерної чутливості;

- тендерна освіта молоді, консультативна допомога в реальних життєвих ситуаціях, виникаючих в процесі тендерної соціалізації молоді [6].

Створення умов для вільного вибору студентів у системі професійної підготовки є потужним засобом їхньої активізації та перетворення пасивного об'єкта навчання на активний суб'єкт власної освіти (у нашому випадку - тендерної).

Аналіз сучасних наукових розвідок з окресленої проблеми, результатів опитування викладачів та студентів дозволив дійти висновку, що процес формування тендерної компетентності майбутніх учителів в умовах вищого навчального закладу буде ефективним за таких педагогічних умов:

- включення тендерної компоненти до циклу дисциплін професійної та практичної підготовки;

- внесення у навчальний план підготовки майбутніх учителів спецкурсів із тендерної проблематики;

- розробка програми практики з урахуванням тендерної складової;

- урізноманітнення форм та методів позааудиторної роботи, які сприяють формуванню тендерної компетентності.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, для забезпечення ефективності процесу формування тендерної компетентності майбутніх педагогів в процесі їхньої фахової підготовки в умовах вищого навчального закладу необхідним є урахування низки педагогічних умов. Важливим при цьому є забезпечення варіативності навчальних програм, забезпечення гнучкості структури форм навчання, свободи вибору форм позааудиторної роботи.

Список використаної літератури

1. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери / за заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої. - К., Сімферополь: Універсум, 2012. - 536 с.

2. Грабовська Т.О. Шляхи гуманізації відносин педагогів з учнями / Т.О. Грабовська // Навчально- методичні проблеми формування оптимального педагогічного клімату в шкільному колективі. - К. : МАУП, 1999. - 134 с.

3. Дороніна Т.О. Упровадження гендерного компонента до освітнього стандарту вищої школи Т.О. Дороніна //Вісник Черкаського університету, Серія Педагогіка. - 2009. -№ 147. - С. 62.

4. Нежинська О.О. Модель гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів / О.О. Нежинська / гол. ред. В.В. Олійник // Вісник післядипломної освіти: зб. наук, праць. - К. : Геопринт, 2008. - Вип. 10. - С. 212 - 219.

5. Остапчук О.Л. Формування гендерної компетентності соціальних педагогів у процесі підготовки до професійної діяльності [Електронний ресурс] / О.Л. Остапчук // Zhytomyr State University Library. - Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua

6. Радзивилова М. Структура гендерной компетентности педагога / Марина Радзивилова // Педагогическое образование в России. - 2009. - №4. - С. 5-10.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены